Ухвала

від 06.06.2024 по справі 755/6575/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6575/23

Провадження №: 1-кс/755/2010/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040003537 від 04.1.2022 року, про скасування арешту майна,

за участю:

адвоката ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року, на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2232361580000), яка належить ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040003537 від 04.11.2022 року, у зв`язку з тим, що на даний час відпала потреба у застосуванні такого заходу.

Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор у судове засідання не з`явився, проте направив клопотання про розгляд указаного клопотання у його відсутність.

Вислухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року накладено арешт на майно, а саме на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2232361580000), яка належить ОСОБА_3 , з метою збереження речового доказу.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди /ч.2 ст.170 КПК України/. Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Також, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Між тим, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, вислухавши думку адвоката ОСОБА_4 , який зазначив, що з моменту накладення арешту на майно підозра ОСОБА_3 не повідомлялась, водночас наявність арешту вказаного майна суттєво обмежує права ОСОБА_3 , як власника майна, суд приходить до висновку, що необхідність збереження такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, на даний час минула.

Дослідивши доводи клопотання, пояснення представника власника майна, те, що прокурор у судове засідання не з`явився, просив розглянути клопотання у його відсутність, а отже не спростував доводи, зазначені у клопотанні, зважаючи на принцип змагальності сторін, слідчий суддя вважає доведеними доводи заявника про те, що наявність арешту суттєво обмежує власника у праві користування вказаним майном, що в свою чергу по суті є втручанням у мирне володіння майном, яке закріплене у ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року необхідно скасувати, оскільки необхідність збереження на даний час такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, минула.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання ОСОБА_3 задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року, на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2232361580000), яка належить ОСОБА_3 , скасувати.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: