Рішення

від 17.01.2024 по справі 757/41431/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41431/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ільєвої Т.Г.

при секретарі - Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу 757/41421/20-ц за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 рокупПозивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Так, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32», заборгованість в розмірі 37 489, 82 грн. основного боргу, витрат від інфляційних процесів - 6 998,87 грн., 5 259, 55 грн. - 3% річних, що разом становить 49 748, 24 грн. та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову, позивач вказує, що Товариство надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, виробництво та постачання теплової енергії у житловому будинку АДРЕСА_1 .

Відповідач є власником квартири в даному комплексі за АДРЕСА_2 , загальною площею 52,70 кв.м.

02 січня 2008 року сторони уклали договір №303а-Б про надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території.

Позивач свої обов`язки за договором виконує належним чином, в той час як відповідач свої обов`язки не пізніше 15 числа кожного місяця вносити оплату на рахунок Товариства в повному обсязі не виконує, однак проживає, користується та отримує в повному обсязі відповідні житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим станом на 01 липня 2020 року утворилась заборгованість в сумі 37 489,82 грн. (основний борг).

У зв`язку з тим, що відповідач вчасно не виконує свої зобов`язання, наявні підстави для стягнення з нього зазначеного боргу з урахування інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Ухвалою судді від 02 листопада 2020 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

08.04.2021 року судом було проведено судове засідання, за результатами якого було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 757/41431/20-ц, яким позовні вимоги було задоволено.

28.11.2023 ухвалою суду заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2021 по справі №757/41431/20-ц було скасовано та позовну заяву призначено до розгляду.

26.12.2023 року відповідачем було подано відзив на позвону заяву, в якому зазначено, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували здійснення позивачем у спірний період господарської діяльності з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та факт обслуговування позивачем у спірний період житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в рамках Договору за період з грудня 2013 року по липень 2020 року у сумі 37489,82 гривень є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги, позивач подав розрахунок заборгованості, який не містить виду та об`єму послуг, включених до розрахунку заборгованості і детального розрахунку вартості цих послуг.

Порядок розрахунків за Договором, укладеним між позивачем та відповідачем, врегульований статтею 3 Договору.

Зокрема, згідно пункту 3.2. Договору №303а-Б про надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території від 02.01.2008 року, вартість послуг, розраховується щомісяця згідно даних фактичного споживання, та діючого кошторису цін (тарифів), розрахункової частки участі Власника (Відповідача у справі) у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території, які наведені в Додатку №1 до Договору.

Згідно пункту 10 частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Однак матеріали справи не містять даних про вид та об`єм фактично спожитих відповідачем у спірний період житлово-комунальних послуг та їх вартість.

З урахуванням того, що в матеріалах справи немає доказів, які підтверджують факт надання позивачем у спірний період житлово-комунальних послуг відповідачу, їх вид, об`єм та вартість, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за житлово- комунальні послуги за період з грудня 2013 року по липень 2020 року у сумі 37 489, 82 гривень, є необґрунтованими.

Також, відповідач вважає, що позивачем не підтверджено обставин, щодо стягнення з відповідача сплати боргу з урахуванням інфляції та 3% річних, оскільки на умовах підпункту 3.1. Договору, відповідач взяв на себе зобов`язання по оплаті наданих позивачем житлово-комунальних послуг, зазначених в місячних ринках. В матеріалах справи відсутні місячні рахунки за період з грудня 2013 року по липень 2020 року та докази їх виставлення позивачем.

Відсутність в матеріалах справи доказів визначення позивачем вартості фактично наданих відповідачу позивачем послуг у місячних рахунках та доведення їх до відома вказує на відсутність факту прострочення грошового зобов`язання по сплаті житлово- комунальних послуг за спірний період та відсутність у позивача права вимагати стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Крім того, позивач не має права нараховувати 3% річних та інфляційні втрати (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України) на вимоги щодо яких спливла позовна давність. Така правова позиція Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду викладена у постанові від 06.03.2019 р. у справі №757/44680/15-ц (провадження №61- 32171сво18).

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті вартості житлово-комунальних послуг за період з грудня 2013 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 49 748, 24 гривень є необгрунтованими, адже, виходять за межі строку позовної давності та не підтверджені доказами про надання позивачем у спірний період житлово-комунальних послуг на суму, визначену позивачем у розрахунку заборгованості.

З врахуванням зазначеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Окрім цього, відповідачем до відзиву було додано заяву про застосування строків давності, в якій останній просив суд:

- застосувати до позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово -комунальні послуги за період з грудня 2013 по серпень 2017 року у розмірі 20849, 05, стягнення інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання по сплаті житлово-комунальних послуг за період з грудня 2013 по серпень 2017 року у розмірі 5 664,66 грн., стягнення 3% річних за порушення грошового зобов`язання по сплаті житлово -комунальних послуг за період зз грудня 2013 по серпень 2017 року у розмірі 3 044,22 грн., що разом в сумі складає 29 557,93 грн. позовну давність та на даній підставі відмовити в частині зазначених вимог.

05.01.2024 представником позивача було подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що позивач у період виникнення заборгованості з січня 2014 року по липень 2020 року надавав фізичним та юридичних особам житлово-комунальні послуги, послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, виробництво та постачання теплової енергії, гарячої води у житловому будинку у складі окремих житлових секцій з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач свої обов`язки, направлені на здійснення обслуговування та поточний ремонт житлового будинку, приміщень будинку, забезпечення роботи технічного обладнання та інженерних мереж, комунікацій відповідно до технічних вимог законодавства, відповідних підзаконних актів, забезпечення надання належної якості комунальних та інших послуг власникам житлових, нежитлових та інших споруд будинку, в тому числі і відповідачу, виконував своєчасно та належним чином, в той час, як відповідач свій обов`язок - не пізніше 20 числа кожного місяця вносити оплату на рахунок Товариства в повному обсязі - виконував частково. Всього за вказаний період у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 37489,82 грн.

Представник позивача звертає увагу, що факт наявності заборгованості відповідача за отримані житлово-комунальні послуги підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:

- договором № 303а-Б від 02.01.2008 року «Про надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території», укладеним між позивачем та відповідачем;

- технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_3 ;

- заявою відповідача до позивача про здійснення перерахунку за гаряче водопостачання;

- актом про відсутність в квартирі відповідача рушникосушарки;

- довідкою про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг за період січень 2014 р. - липень 2020 р по ОСОБА_1 АДРЕСА_4 , підписаною директором та головним бухгалтером позивача, про те, що за відповідачем обліковується заборгованість за житлово-комунальні послуги на загальну суму 37489,82 грн.

- довідкою про заборгованість за утримання житла та комунальних послуг за період січень 2014 по липень 2020 року;

- карткою рахунку № НОМЕР_1 за контрагентом ОСОБА_1 адреса АДРЕСА_4 ;

- розрахунком заборгованості по основному боргу, інфляційних витрат, 3% річних, житлове приміщення: АДРЕСА_5 , про те, що за відповідачем обліковується заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 37489,82 грн., 6998,87 грн. втрат від інфляційних процесів; 5259,55 грн. трьох відсотків річних, а всього 49748,24 грн.

- претензіями від 13.08.2018 року № 239, від 13.08.2018 року № 240, від 04.10.2018 року № 322, від 16.12.2019 року № 290, від 16.12.2019 року № 291, від 16.12.2019 року № 292, від 16.12.2019 року № 293, від 15.03.2018 року № 115;

- розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.06.2009 року № 760;

- розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 року № 980;

- розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.05.2017 року № 524;

-розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.08.2017 року № 932, яким затверджено зміни до тарифів та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для виконавців цих послуг, і в тому числі для позивача, по кожному будинку;

- рішенням Київської міської ради від 23.12.1999 року № 167/669;

- розпорядженням Печерської РДА від 15.03.2007 року № 270 «Про присвоєння поштової адреси житловим секціям житлового будинку на АДРЕСА_6 »;

- актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 28.09.2006 року (1 черга забудови);

- актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 22.12.2006 року (2 черга забудови);

- реєстром суб`єктів господарювання, які проваджують господарську діяльність у сфері теплопостачання та у сфері централізованого водопостачання й водовідведення, діяльність яких регулюється Київською міською державною адміністрацією;

- квитанціями з часткової оплати отриманих комунальних послуг;

- статутом позивача;

- договорами, укладеними між позивачем та виробниками житлово-комунальних послуг, а саме: Договором на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів № 18-34-0 від 01.01.2018 року; Договором № 352/14 від 01.10.2014 року «Про надання послуг з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів (ТВП)»; Договором № 352/22 від 02.01.2022 року «Про надання послуг з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів»; Договором № 27 на виконання робіт по ремонту гідроізоляції паркінгу від 27.05.2019 року; Договором про виконання послуг з централізованого постачання холодної води; Договором про постачання електричної енергії; Договором про проведення робіт з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики і димовидалення; Договором про поточний ремонт дорожніх покриттів по АДРЕСА_6 , від 18.04.2019 року; Договором про поточний ремонт дорожніх покриттів по АДРЕСА_6 , від 07.05.2018 року; Договором про надання послуг по технічному обслуговуванню і поточному ремонту автоматичних систем пожежної сигналізації від 01.06.2018 року (копії додаються до відповіді на відзив).

Вказані докази підтверджують факт утримання позивачем житлового будинку АДРЕСА_7 , а також - обсяг наданих відповідачу послуг та обґрунтованість тарифів.

Таким чином, представник позивача вказує, що твердження відповідача про те, що позивачем не виставлялись відповідачу рахунки за житлово-комунальні послуги, спростовується здійсненими оплатами відповідача за виставленими позивачем щомісячними рахунками на оплату за житлово-комунальні послуги.

Також зазначено, що відповідач на протязі багатьох років частково оплачував надані йому позивачем-ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» комунальні послуги, послуги з утримання будинку та прибудинкової території, надані послуги з постачання гарячої та холодної води. При цьому, окрім оплати чергових платежів він здійснював також погашення заборгованості минулих періодів.

Так, за червень 2017 року відповідачу було нараховано за житлово-комунальні послуги 201,73 грн., а сплачено було відповідачем в липні 2017 року три платежі на загальну суму 582,17 грн. (06.07.2017 року - на суму 201,73 грн., 06.07.2017 року - на суму 297,82 грн. та 13.07.2017 року - на суму 82,62 грн.), що свідчить про часткове погашення боргів минулого періоду.

Таким чином, дії відповідача з часткової оплаті наданих йому позивачем житлово-комунальних послуг та з часткового погашення основного бору, свідчать про те, що перебіг позовної давності було перервано 13.07.2017 року (дата платежу від 13.07.2017р. на суму 82,62 грн.).

Окрім цього, зазначено, що відповідач без заперечень частково сплачував за надані йому комунальні послуги та послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території, що підтверджується, зокрема, наявними в матеріалах справи копіями квитанцій з оплати комунальних послуг. Це також підтверджує, що відповідач визнає та не заперечує факт отримання ним комунальних послуг та наявності у нього заборгованості за отримані послуги.

Таким чином, твердження відповідача про те, що відсутність у виконавця послуг в ЄДР виду діяльності за КВЕД, яку він збирається здійснити, свідчить про те, що він на має жодного відношення до здійснення певного виду діяльності, суперечить законодавству та фактичним обставинам.

Також зазначено, що беручи до уваги судову практику в постанові Київського апеляційного суду від 28.03.2023 року по справі №757/6725/21-ц по аналогічній справі за позовом ТОВ «ЖЕП «ЩОРСА,32» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, посилання відповідача на те, що останній має оплачувати за житлово-комунальні послуги за тарифами, визначеними договором № 303а-Б від 02.01.2008 року, є необґрунтованими, а відсутність домовленості сторін про зміну тарифів, при тому, що такі тарифи змінювались відповідно до рішень органів місцевого самоврядування, не звільняє власника від сплати комунальних послуг, які належним чином надавались позивачем за новими тарифами та у повному обсязі використовувались відповідачем.

Твердження відповідача про те, що спірна квартира не підключена до системи опалення не відповідає дійсності, не підтверджено жодним доказом та спростовується матеріалами справи.

З врахуванням зазначеного, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання позивач з`явився, подав заяву про розгляд справи без фіксування технічними засобами, вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Разом з цим, представником відповідача направлено заяву про розгляд справи за відустуності відповідача та його представника та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, встановлено, що предметом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» є надання житлово-комунальних послуг фізичним та юридичним особам з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, виробництво та постачання теплової енергії у житловому будинку у складі окремих житлових секцій з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери за адресою: АДРЕСА_1 .

Одна з квартир даного житлового комплексу, за АДРЕСА_2 загальною площею 52.70 кв. м., на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності від 23 травня 2007 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), на підставі Наказу від 07 травня 2007 р. №778-С/КІ.

02 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційним підприємством «Щорса, 32» з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони було укладено Договір №303 а-Б «Про надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території».

Незважаючи на те, що ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» свої обов`язки, направлені на здійснення обслуговування та поточний ремонт житлового будинку, приміщень будинку, забезпечення роботи технічного обладнання та інженерних мереж, комунікацій відповідно до технічних вимог законодавства, відповідних підзаконних актів, забезпечення надання належної якості комунальних та інших послуг власникам житлових, нежитлових та інших споруд будинку, в тім числі й ОСОБА_1 виконувало та виконує своєчасно та в повному обсязі, ОСОБА_1 свої обов`язки щодо не пізніше 15 числа наступного місяця вносити оплату на рахунок Житлово-експлуатаційного підприємства не виконує в повному обсязі.

Тобто, користуючись усіма зручностями-наявними комунальними послугами, відповідач по справі відмовлялась приймати участь в утриманні будинку, його приміщень, прибудинкової території, оплати отриманих комунальних послуг.

Тому станом на 01 липня 2020 року відповідач має загальну заборгованість основного боргу за отримані послуги перед Позивачем на загальну суму 37 489, 82 грн.

Відтак, користуючись діючим законодавством та вищезазначеним одночасно з вимогою про стягнення наявного основного боргу даним позовом позивач просить суд стягнути одночасно з відповідача зокрема інфляційні збитки та 3% річних.

З врахуванням зазначеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32», 37 489, 82 грн. основного боргу , 6 998, 87 грн. втрат від інфляційних процесів, 5 259, 55 грн. 3% річних, а всього 49 748, 24 грн.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із ч. 1ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до п.5,6, 13 ст. ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»:житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» врегульовані права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором. Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов`язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 цього Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України по справі 20 квітня 2016 року по справі 221/515/15-а.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг, в тому числі і оновленого додатку №1 до договору щодо зміни тарифів, сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача, як споживача від оплати житлово-комунальних послуг, за діючими, на момент надання таких послуг, тарифами.

Така позиція суду кореспондується з висновком Верховного суду України викладеним у постанові від 30 жовтня 2013 року по справі 6-59цс13.

Отже, неузгодження між сторонами умов та тарифів в додатку № 1 до укладеного договору, свідчить про неналежне виконання сторонами свого обов`язку, щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг та його складових. Відсутність домовленості сторін про зміну тарифів, при тому, що такі тарифи змінювались відповідно до рішень органів місцевого самоврядування, не звільняє власника від сплати комунальних послуг, які належним чином надавались позивачем за новими тарифами та у повному обсязі використовувались відповідачем.

З врахуванням зазначеного, на думку суду, стороню позивача належним доведено обставини на які посилається, оскільки наявний факт здійснення оплатами відповідача за виставленими позивачем щомісячними рахунками на оплату за житлово-комунальні послуги, а тому доводи відповідача щодо необґрунтованості вимоги, відсутності рахунків на оплату є безпідставними.

Відтак, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача нарахованої заборгованості станом є обґрунтованими.

Разом з тим, відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до вимог ст. 256, 257, 258, 261 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення пені. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги починаючи з грудня 2013 року по липень 2017 року, оскільки до суду позивач звернувся з позовом 23.09.2020 року, тобто, поза межами трирічного строку позовної давності.

Таким чином, на думку суду, заява відповідача про застосування строків позовної давності до позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово -комунальні послуги за період з грудня 2013 по серпень 2017 року у розмірі 20 849,05, стягнення інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання по сплаті житлово-комунальних послуг за період з грудня 2013 по серпень 2017 року у розмірі 5 664,66 грн., стягнення 3% річних за порушення грошового зобов`язання по сплаті житлово -комунальних послуг за перід з грудня 2013 по серпень 2017 року у розмірі 3 044,22 грн., що разом в сумі складає 29 557,93 грн. підлягає задоволенню.

Відтак, заперечення відповідача щодо не можливості застосування строків давності до заборгованості є необґрунтованими, оскільки позивач знав про порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо несплати грошових коштів за отримані послуги.

З врахуванням зазначеного, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за період з вересня 2017 по липень 2020, у відповідності до заявлених вимог та звернення до суду у розмірі 16 640,77 грн. основного боргу, 1334,21 грн. інфляційни втрат та 2 215,33 грн. - 3% річних, яка в загальному складає 20 190,31 грн., а інших періодів щодо застосування строків давності відповідач не зазначив.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в межах строку позовної давності.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Оскільки, позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на судовий збір у розмірі 891,65 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 64, 66, 67, 179, 191 ЖК України, ст.ст. 10,11,76, 81, 263,264,265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» заборгованість у розмірі 20 190 (двадцять тисяч сто дев`яносто) грн. 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» витрати по сплаті судового збору в сумі 891 (вісім тисяч девяносто одна) грн. 65 коп.

В іншій частині вимог - відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32», адреса: 01133, м. Київ,вул. Є. Коновальця, 32-А, прим. 96, код ЄДРПОУ 32492922.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_5 , РНКОПП НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 17.01.2024.

.

Суддя Теятна ІЛЬЄВА