Ухвала

від 31.10.2024 по справі 757/41431/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Ільєва Т.Г.

Єдиний унікальний номер справи № 757/41431/20-ц

Апеляційне провадження № 22-з/824/1640/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мережко М.В.,

суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32», ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року та за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» на додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року позивач ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» заборгованість у розмірі 20 190 (двадцять тисяч сто дев`яносто) грн. 31 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» витрати по сплаті судового збору в сумі 891 (вісім тисяч дев'яносто одна) грн. 65 коп.

В іншій частині вимог - відмовлено.

Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 11 408 грн. 64 коп.

В іншій частині вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог, позивач ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги: 20 849, 05 грн основного боргу, 5664,66 грн. втрат від інфляційних процесів, 3044,22 грн. 3% річних та судові витрати.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача заборгованості за період з вересня 2017 року по липень 2017 року ОСОБА_1 також подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 20 190 (двадцять тисяч сто дев?яносто) гривень 31 копійка, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 8901 (вісім тисяч дев?яносто одна) гривня 65 копійок та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, у повному обсязі та стягнути з ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» витрати відповідача на судовий збір та витрати на правову допомогу.

Крім цього, позивач ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року, в якій просить скасувати додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року в частині стягнення з ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» судових витрат у розмірі 11 408 грн 64 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви відповідача від 05 лютого 2024 року про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року - залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року - задоволено частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року змінено в частині визначення розміру заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у період з березня 2017 року по вересень 2020 року у розмірі23 155, 87 гривень, з яких: 18 420,93 гривень - основна сума боргу, 2017,50 гривень - інфляційні втрати, 2717,44 гривень - 3% річних.

В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року залишено без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» на додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року - залишено без задоволення.

Додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року - залишено без змін.

Постановою (додатковим судовим рішенням) Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

Стягнуто з ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32», на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6800 грн.

До Київського апеляційного суду 29 жовтня 2024 року надійшла заява ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, у якій заявник просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесені ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» в суді апеляційної інстанції у розмірі 4800 грн.

Заява мотивована тим, що апеляційний суд, ухвалюючи у справі судове рішення про часткове задоволення апеляційної скарги позивача, не вирішив питання про розподіл судових витрат. Заявник вказує, що ним було витрачено 4800 грн на правову допомогу в межах розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до норм ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 - 6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження розміру понесених витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги в суді апеляційної інстанції ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» надало копію договору про надання правової допомоги від 01 травня 2023 року, укладеного між ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» та АО «Міжнародна адвокатська група» та копію акту про обсяг наданої правничої допомоги від 28 жовтня 2024 року за вказаним договором.

Разом з цим, суд звертає увагу, що апеляційну скаргу та заяву про ухвалення додаткового рішення від імені ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» підписано та направлено до суду його директором ОСОБА_2 . В матеріалах справи відсутні будь-які докази підготовки апеляційної скарги ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» адвокатом Зарубіним О.О., який підписав акт про обсяг наданої правничої допомоги чи будь-яким іншим адвокатом.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» витрат на правову допомогу у зв`язку із недоведеністю факту понесення цих витрат.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 246, 270 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: