Ухвала

від 16.12.2024 по справі 757/41431/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41431/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ільєвій Т.Г.

при секретарі - Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому засіданні у м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дикої Тетяни Володимирівни про поворот виконання рішення по справі №757/41431/20-ц за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року до суду звернулась представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дика Тетяна Володимирівна про поворот виконання рішення по справі №757/41431/20-ц за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування заяви зазначено, що в провадженні Печерського районного суду міста Києва знаходилась справа №757/41431/20-ц за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Так, 08 квітня 2021 року Печерським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово- експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» заборгованості у розмірі 49 748, 24 гривень та витрат по сплаті судового збору в сумі 2 197,00 гривень.

На виконання заочного судового рішення, Печерським районним судом міста Києва 27 жовтня 2021 року видано виконавчий лист №757/41431/20-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово- експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» заборгованості у розмірі 49 748, 24 гривень та витрат по сплаті судового збору в сумі 2 197,00 гривень.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим Андрієм Валерійовичем 17 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа.

Під час примусового виконання виконавчого листа, з ОСОБА_1 було стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово- експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» заборгованість у розмірі 49 748, 24 гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 197,00 гривень, що загалом складає: 51 945, 24 гривень.

На підтвердження чого приватним виконавцем 10 квітня 2023 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі заочного судового рішення згідно виконавчого листа.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 квітня 2021 року у справі №757/41431/20-ц скасовано, а справу №757/41431/20-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2024 року у цивільній справі №757/41431/20-ц, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово- експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та трьох процентів річних, задоволено частково.

Відтак, з ОСОБА_1 стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово - експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» заборгованість у розмірі 20 190 гривень 31 копійка, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 891 гривня 65 копійок. В іншій частині вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року, рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2024 року змінено в частині визначення розміру заборгованості та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово - експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» заборгованість у розмірі 23 155,87 гривень. В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва залишено без змін.

З врахуванням зазначеного, заявник просить суд у порядку повороту виконання заочного рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року у цивільній справі №757/41431/20-ц стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 27 897,72 гривень та стягнути витрати на правову допомогу.

У судове засідання представник заявника направила заяву про розгляд даного питання за наявними матеріалами.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» подала заяву про розгляд даного питання без фіксування технічними засобами.

Також, просила врахувати клопотання про відкладення розгляду справи, з метою врегулювання спору мирним шляхом.

Разом з цим, суд прийшов до висновку про розгляд даного питання по суті, оскільки товариству було достатньо часу на повернення коштів.

Окрім цього, дана заява перебуває в провадженні судді з початку листопада місяця, однак стороною позивача не надано суду жодних доказів, які свідчать про мирне врегулювання даного питання, а тому оскільки така заява у відповідності до ст. 444 ЦПК України розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, то у сторін було достатньо часу для врегулювання всіх питань.

Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема нормою ст. 444 ЦПК України, передбачено вирішення питання повороту виконання рішення, постанови суду у разі скасування раніше прийнятого судового рішення, за яким в порядку виконання стягнуті з боржника кошти або вилучене його майно на користь стягувача.

Відповідно до ст. 444 Цивільного процесуального кодексу України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведеної норми закону, поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення.

З врахуванням встановлених обставин суд прийшов до висновку про задоволення заяви та стягнення коштів, які були ним стягнуті на підставі рішення суду, у відповідності до вимог заяви.

Щодо стягнення витрат на правовоу допомогу суд прийшов до наступних висноків.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як передбачено ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц, де суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що витрати на правову допомогу, не підлягають стягненню, оскільки розгляд справи відбувся, всі питання щодо витрат сторін було вирішено.

Окрім цього, стороною звернення необгрунтовано належним чином, на якій підставі суд має стягувати витрати на правову допомогу при розгляді заяви, яка відноситься до порядку виконання рішень суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 444 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити.

Допустити поворот виконання заочного рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року у цивільній справі №757/41431/20-ц.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» (ідентифікаційний код 32492922, місцезнаходження: вул. Євгена Коновальця, 32-А, приміщення 96, м. Київ, 01133) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошові кошти у сумі 27 897,72 (двадцять сім тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень 72 копійки) гривень.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА