Ухвала

від 23.01.2024 по справі 924/1343/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

м. Хмельницький

"23" січня 2024 р. Справа № 924/1343/23

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., розглянувши матеріали

за позовом Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі -Меджибізької селищної ради, смт Меджибіж Хмельницького району Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ", м. Київ

про:

1) визнання недійсною додаткової угоди №1 від 19.01.2021 до договору №1 від 06.01.2021;

2) визнання недійсною додаткової угоди №2 від 18.03.2021 до договору за №1 від 06.01.2021;

3) стягнення 128 992,80грн

Представники сторін:

від прокуратури: Приступа В.І. - згідно службового посвідчення №072550 від 01.03.2023;

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Суть спору. 28.12.2023 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі - Меджибізької селищної ради, смт. Меджибіж Хмельницького району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ", м.Київ про: 1) визнання недійсною додаткової угоди №1 від 19.01.2021 до договору №1 від 06.01.2021 та 2) визнання недійсною додаткової угоди №2 від 18.03.2021 до договору №1 від 06.01.2021 укладеного між ТОВ "ЕНЕРГУМ" та Меджибізькою селищною радою, а також про: 3) стягнення 128 992,80грн коштів перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору №1 від 06.01.2021.

Судом відкрито провадження у справі №924/1343/23 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Судом враховується, що згідно з частинами першою і другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин першої і другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Згідно з частинами першою і другою статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (ч.5 ст.29 ГПК України).

Правило територіальної підсудності, закріплене у частині п`ятій статті 29 ГПК України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцем проживання/місцезнаходження відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.

Визначена частиною п`ятою статті 29 ГПК України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання/місцезнаходження, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою.

Правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Правила визначення місця виконання зобов`язання передбачені статтею 532 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Правила статті 532 Цивільного кодексу України застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Суд вважає, що виконання зобов`язання повинне оцінюватися у комплексі прав та обов`язків обох сторін, а сам предмет спору повинен бути пов`язаним із відповідним виконанням договору безпосередньо відповідачем у певному місці.

Прокурор посилається на підсудність даної позовної заяви Господарському суду Хмельницької області у відповідності до вимог частини п`ятої статті 29 ГПК України, оскільки позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів, а спірний договір постачання електроенергії та укладені до нього додаткові угоди виконувались за місцем розташування споживача - Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області.

Як вбачається із змісту договору за №1 від 06.01.2021 (п.2.1), постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Додатком №2 до договору не визначено перелік точок комерційного обліку за об`єктами споживача, які знаходяться у Хмельницькій області.

Судом враховується, що предметом спору у даній справі є визнання недійсною додаткової угоди №1 від 19.01.2021 до договору №1 від 06.01.2021, визнання недійсною додаткової угоди №2 від 18.03.2021 до договору №1 від 06.01.2021 укладеного між ТОВ "ЕНЕРГУМ" та Меджибізькою селищною та стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 128 992,80грн, що є різницею між сумою коштів, які фактично сплачено відповідачу за електричну енергію по ціні згідно з Додатковими угодами.

Таким чином, даний господарський спір не стосується факту виконання зобов`язань щодо постачання електричної енергії за договором. Предметом спору є відповідність умов Додаткових угод до договору за №1 від 06.01.2021 вимогам законодавства та стягнення коштів з відповідача. При цьому спір у справі не стосується порядку передачі електричної енергії.

Як вбачається із змісту позовної заяви, спір про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 19.01.2021 до договору №1 від 06.01.2021, визнання недійсною додаткової угоди №2 від 18.03.2021 до договору №1 від 06.01.2021, укладених між ТОВ "ЕНЕРГУМ" та Меджибізькою селищною, та стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 128 992,80грн, безпосередньо не пов`язаний з місцем виконання договору, оскільки предметом спору є вимога про визнання недійсними додаткових угод, якими визначалась ціна, а не спір про фактичне виконання зобов`язань за адресами точок продажу (обліку), до яких постачалась електрична енергія на підставі договору.

Тобто, зобов`язання, про порушення яких стверджує Керівник Летичівської окружної прокуратури, не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці.

Крім того, зі змісту договору вбачається, що жодних застережень щодо можливості визначення вартості (ціни) товару (електроенергії) в залежності від місцезнаходження електроустановок споживача у ньому не міститься, не визначено місце його виконання, а лише зазначено місцезнаходження юридичної особи споживача, а згідно положень чинного законодавства України специфіка саме договорів постачання електричної енергії є такою, що не прив`язана до певного місця.

Разом з тим, відповідно до пункту 2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Згідно із пунктом 60 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями.

Відповідно до пункту 78 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

У Додатку №1 до договору №1 від 06.01.2021 зазначено, що оператором системи розподілу, до яких під`єднані об`єкти споживача, є АТ "Хмельницькобленерго". Тобто фізична, безпосередня доставка (транспортування) електричної енергії здійснюється АТ "Хмельницькобленерго", яке не є стороною у даному спорі.

Таким чином, виконання договору постачальником не має встановленого місця його виконання, а обмеження встановлені виключно для оператора системи, яким у правовідносинах із позивачем є АТ "Хмельницькобленерго".

З урахуванням визначеного позивачем предмету та підстав позову, підсудність даної справи повинна визначатись з урахуванням частин першої і другої ст.27 ГПК України, якою передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Відповідача є: Україна, місто Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, будинок 5, літера А, офіс 320.

А тому спір в даній справі має розглядатися Господарським судом міста Києва.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ПІК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Викладені судом висновки підтверджуються висновками, викладеними у постанові Північно-західного апеляційного господарського від 16 вересня 2020 року у справі №924/1174/19.

Враховуючи викладене, справу №924/1343/23 за позовом Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі - Меджибізької селищної ради, смт. Меджибіж Хмельницького району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ", м.Київ про: 1) визнання недійсною додаткової угоди №1 від 19.01.2021 до договору №1 від 06.01.2021 та 2) визнання недійсною додаткової угоди №2 від 18.03.2021 до договору №1 від 06.01.2021 укладеного між ТОВ "ЕНЕРГУМ" та Меджибізькою селищною радою, а також про: 3) стягнення 128 992,80грн коштів перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору №1 від 06.01.2021належить передати за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, місто Київ, вулиця Б.Хмельницького, будинок 44-В).

Керуючись ст.ст. 27, 29, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Справу №924/1343/23 за позовом Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі - Меджибізької селищної ради, смт. Меджибіж Хмельницького району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ", м.Київ про: 1) визнання недійсною додаткової угоди №1 від 19.01.2021 до договору №1 від 06.01.2021; 2) визнання недійсною додаткової угоди №2 від 18.03.2021 до договору №1 від 06.01.2021 укладеного між ТОВ "ЕНЕРГУМ" та Меджибізькою селищною радою; 3) стягнення 128 992,80грн коштів перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору №1 від 06.01.2021 передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва (вулиця Богдана Хмельницького, 44В, Київ, 01054).

Ухвала оголошена та набрала законної сили 23.01.2024, і може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 29.01.2024.

Суддя С.І. Крамар

Віддруков. 6 прим. :

1 - до справи;

2 - Керівнику Летичівської окружної прокуратури (вул. Чорновола, 3, смт. Летичів, Хмельницька обл., 31500; е-пошта: let_oprok@khmel.gp.gov.ua) надісл. в ел. каб. в системі "ЕС"

3 - позивачу- Меджибізькій селищній раді (31530, Хмельницька область, Хмельницький р-н, смт Меджибіж, вул. Святотроїцька, 5; ел. пошта medgibig.sr@gmail.com) надісл. в ел. кабінет в системі "ЕС"

4 - Хмельницькій обласні прокуратурі (е-пошта sekretariat@khmel.gp.gov.ua) надісл. в ел. кабінет в системі "ЕС"

5 - відповідачу - ТОВ "ЕНЕРГУМ" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, літ А, офіс 320; ел. пошта info@energum.net) надісл. в ел. кабінет в системі "ЕС"

6 - Господарський суд міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 44В, Київ, 01054) надісл. на ел.пошту inbox@ki.arbitr.gov.ua