Ухвала

від 30.01.2024 по справі 908/2543/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/2543/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "ЮСАН"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2023

у справі № 908/2543/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз Збут"

до приватного підприємства "ЮСАН"

про стягнення 67 260,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ЮСАН" (далі - ПП "ЮСАН") 08.01.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 908/2543/22 про повернення апеляційної скарги, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2024 у справі № 908/2543/22 визначено колегію суддів у складі: Колос І.Б. (головуюча), судді Булгакова І.В., Жайворонок Т.Є.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Приписами частини шостої статті 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;

процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

ПП "ЮСАН", як юридична особа згідно з наведеними приписами ГПК України зобов`язано зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

З матеріалів касаційної скарги убачається, що її подано 08.01.2024 засобами поштового зв`язку та підписано представником ПП "ЮСАН" - адвокатом Вишняковим Дмитром Олександровичем (далі - адвокат Вишняков Д.О.) на підставі ордера від 06.01.2024, однак, усупереч вимог пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету ні у ПП "ЮСАН", ні у адвоката, який підписав касаційну скаргу.

Водночас Судом встановлено, що у ПП "ЮСАН" немає зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, про що свідчить відповідь № 415169, яка сформована засобами підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС 12.01.2024 за кодом ЄДРПОУ 22117412.

Таким чином касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини другої статті 290 ГПК України.

Щодо підстав касаційного оскарження судового рішення.

Абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до абзацу третього пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Верховний Суд зауважує, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Отже процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустився суд нижчої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення та чітко визначити підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У поданій касаційній скарзі скаржник вказує на порушення норм матеріального та процесуального права із посиланням на неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, однак касаційна скарга не містить обґрунтувань передбачених абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України підстав для оскарження судового рішення, визначеного пунктами 2, 3 частини першої зазначеної норми, а саме у чому полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що наведений перелік статей ГПК України у контексті доводів касаційної скарги не може автоматично ототожнюватись Судом з власної ініціативи як обґрунтування неправильного застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, без прямої вказівки на це скаржника.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Приписами частини другої статті 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно надати відомості реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС ПП "ЮСАН" та представнику ПП "ЮСАН" - адвокату Вишнякову Д.О. у відповідності до статті 6 ГПК України та зазначити, які саме норми матеріального та/або процесуального права, на його думку, порушено апеляційним господарським судом при ухвалені оскаржуваного судового рішення і в чому полягає таке порушення.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку буде наслідком повернення касаційної скарги у відповідності до положень статей 174, 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "ЮСАН" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 908/2543/22 залишити без руху.

2. Надати приватному підприємству "ЮСАН" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Документи про усунення недоліків направляти поштою на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".

4. Роз`яснити приватному підприємству "ЮСАН", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Колос