Постанова

від 12.03.2024 по справі 908/2543/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/2543/22

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу приватного підприємства «ЮСАН»

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2023 (головуючий суддя: Дармін М.О, судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.)

у справі № 908/2543/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут»</a> (далі - Товариство, позивач, ТОВ «Запоріжгаз Збут»)

до приватного підприємства «ЮСАН» (далі - Підприємство, відповідач, скаржник, ПП«ЮСАН»)

про стягнення 67 260,75 грн.,

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство звернулося до суду з позовом до Підприємства, в якому просило суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 46 662,92 грн., а також пеню у розмірі 13 128,83 грн., річні у розмірі 1 172,82 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6 296,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору від 18.12.2020 № 41АР697-220-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.02.2023 у справі № 908/2543/22 позов задоволено повністю: стягнуто з Підприємства на користь Товариства основний борг у розмірі 46 662,92 грн., пеню - 13 128,83 грн., 3% річних - 1 172,82 грн., інфляційні втрати - 6296,18 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, Підприємство подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 17.02.2023 у справі № 908/2543/22 в частині стягнення: пені у розмірі 13 128, 83 грн., 3% річних у розмірі 1 172, 82 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 296, 18 грн. та судового збору у розмірі 159,68 грн.; ухвалити в скасованій частині нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 апеляційну скаргу Підприємства на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.02.2023 зі справи № 908/2543/22 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 4 026,00 грн., роз`яснено про наслідки невиконання вимог цієї ухвали.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2023 апеляційну скаргу Підприємства повернуто заявникові на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Підприємство, з посиланням на порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2023 зі справи скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає, що апеляційним господарським судом невірно застосовано підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». Скаржник стверджує, що виконав вимоги ухвали апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплативши судовий збір за її (апеляційної скарги) подання у розмірі 1 232,76 грн., що, як вважає скаржник, відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір», а саме пункту 4 статті 6 зазначеного Закону. Скаржник звертає увагу Суду на те, що апеляційний господарський суд повинен був розраховувати судовий збір, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2022 рік, що складає 2 481 грн., проте апеляційний суд виходив з прожиткового мінімуму станом на 2023 рік, що складає 2 684 грн., мотивуючи зазначене моментом подання апеляційної скарги (17.02.2023). Крім того, скаржник вказує на те, що апеляційний суд не врахував, що рішення суду першої інстанції оскаржувалося Підприємством в частині, що складає 20 597,83 грн. (тобто 30,62% від ціни позову), відповідно, апеляційний суд повинен був застосувати пункт 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір». За розрахунком відповідача сума судового збору за подання апеляційної скарги складає 2 684 грн. х 30,62% (20 597,83 грн. х 100: 67 260,75 грн.) = 821,84 грн. х 150% = 1 232,76 грн., що й було сплачено відповідачем за оскарження рішення суду першої інстанції в частині.

В касаційній скарзі скаржник просить Суд стягнути на його користь 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції (орієнтовний розрахунок).

Доводи інших учасників справи

Товариство не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 260 ГПК України.

Перевіряючи правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).

Повернення апеляційної скарги врегульовано статтею 260 ГПК України, згідно з частиною другою якої до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (щодо залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).

За змістом частин першої, другої та четвертої статті 174 ГПК України з урахуванням положень частин другої та шостої статті 260 цього Кодексу, суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

У вказаній ухвалі зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення апеляційної скарги без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із апеляційною скаргою.

Згідно з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 апеляційну скаргу Підприємства залишено без руху; надано Підприємству строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для подання суду оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 4 026,00 грн. При цьому, скаржник попереджений про повернення апеляційної скарги у разі, якщо недоліки апеляційної скарги не будуть усунуті у встановлений строк.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначеної ухвали Підприємство подало клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано докази сплати судового збору у розмірі 1 232,76 грн. При цьому, обґрунтовуючи зазначену суму сплати судового збору, відповідач вказував на те, що суд в ухвалі про залишення апеляційної скарги без розгляду розрахував суму (4 026,00 грн.), виходячи з прожиткового мінімуму станом на 2023 рік, що складає 2 684 грн. (2 684 х 150% = 4 026,00 грн.), що, у свою чергу, не відповідає приписам Закону України «Про судовий збір», оскільки позов подано у 2022 році, відповідно розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2 481 грн. Крім того, за доводами Підприємства, останнє оскаржує рішення суду першої інстанції в частині, що складає 20 597,83 грн. (тобто 30,62% від ціни позову), відповідно згідно з пунктом 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору за подання апеляційної скарги за розрахунком відповідача складає 2 684 грн. х 30,62% (20 597,83 грн. х 100: 67 260,75 грн.) = 821,84 грн. х 150% = 1 232,76 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2023 апеляційну скаргу Підприємства повернуто заявникові на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 260 ГПК України, оскільки останній не усунув недоліки.

При цьому апеляційний господарський суд вважав доводи Підприємством, які наведені у клопотанні про усунення недоліків апеляційної скарги, та безпосередньо розрахунок відповідача помилковим та таким, що не відповідає положенням закону.

Апеляційний суд, з посиланням на підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» вказав, що оскільки апеляційна скарга подана 17.10.2023, тому судовий збір необхідно розраховувати, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2023, що складає 2 684 грн.

Водночас Верховний Суд не погоджується з вказаним висновком апеляційного суду, з огляду на таке.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, позов подано до суду у грудні 2022, відповідно слід застосовувати прожитковий мінімум станом на 2022 рік.

Згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлено на 01.01.2022 у розмірі 2 481,00 грн.

Отже, для здійснення розрахунку судового збору суд апеляційної інстанції застосував невірний розмір прожиткового мінімуму у сумі 2 684 грн., виходячи з дати подання апеляційної скарги, що суперечить підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно доводи скаржника в цій частині знайшли своє підтвердження.

Разом з тим, Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника, згідно з яким скаржник стверджує, що ним усунуто недоліки апеляційної скарги та сплачено судовий збір повністю у сумі 1 232,76 грн., що, як вважає скаржник, відповідає приписам Закону України «Про судовий збір», оскільки він оскаржує рішення суду першої інстанції частково у загальній сумі 20 597,83 грн. (30,62% від ціни позову).

Так, Суд звертає увагу скаржника, що згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сума позовних вимог складає 67 260,75 грн., 1,5% ціни позову складає суму менше ніж 2 481,00 грн., а, отже, судовий збір за подання такої позовної заяви складає мінімальний розмір, встановлений законодавством - 2 481,00 грн.

Суд зазначає, що за умови звернення Підприємства з позовом про стягнення суми у розмірі 20 597,83 грн. (яка й була предметом апеляційного оскарження), сума судового збору також підлягала б обрахуванню з урахуванням мінімального розміру, встановленого законодавством - 2 481,00 грн.

За приписами підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

Виходячи з наведеного вище, Суд зазначає, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги, який повинен був сплатити відповідач складає 3 721,50 грн. (2 481,00 грн. х 150%), відповідно, доводи скаржника про те, що останній усунув недоліки та сплатив в повному обсязі судовий збір, сплативши 1 232,76 грн., не відповідає зазначеним приписам Закону України «Про судовий збір».

Крім того, як вбачається з розрахунку скаржника, останній здійснював його, застосовуючи прожитковий мінімум станом на 2023 рік, що становить 2 684 грн., хоча у доводах касаційної скарги заперечує зазначене та вказує про невірне застосування апеляційним судом розміру прожиткового мінімуму.

Допущене апеляційним судом порушення у невірному застосуванні розміру прожиткового мінімуму не призвело до неправильного судового рішення про повернення апеляційної скарги, тому Суд залишає оскаржувану ухвалу апеляційного суду без змін.

Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Проніна проти України», згідно з яким пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

За наведених обставин, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни або скасування ухвали апеляційного господарського суду від 19.12.2023 про повернення заявнику апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Визначені законом підстави для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Судові витрати

Судовий збір з касаційної скарги покладається на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 908/2543/22 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства «ЮСАН» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок