Ухвала

від 30.01.2024 по справі 902/1076/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 902/1076/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід колегії суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7.,

заяву ОСОБА_2

про відвід суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7.

та заяву ОСОБА_3

про відвід судді ОСОБА_6

у справі №902/1076/21

за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023

за позовом ОСОБА_4

до: ОСОБА_2 ;

акціонерного товариства "Райффайзен Банк";

приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг";

товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг",

про витребування із чужого незаконного володіння простих бездокументарних іменних акцій та зобов`язання вчинити дії

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся 04.12.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив: скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , до якої приєдналася ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-1), на рішення господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 у справі № 902/1076/21; передати вказану справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. При цьому, ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірної ухвали апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.12.2023 вказану касаційну скаргу у справі № 902/1076/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: ОСОБА_6 (головуючої), ОСОБА_7, ОСОБА_7.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 18.12.2023 зазначену касаційну скаргу залишено без руху, оскільки всупереч абзацу 1 частини шостої статті 6 ГПК України, касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Новак Андрієм Ігоровичем, в якого відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, хоча в касаційній скарзі зазначено про наявність в цього адвоката електронного кабінету.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 08.01.2024 після усунення скаржником недоліків, визначених ухвалою від 18.12.2023: задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 31.01.2024 об 11:30.

ОСОБА_2 звернулася 18.12.2023 до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у цій і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому, ОСОБА_2 подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірної ухвали апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 19.12.2023 касаційну скаргу ОСОБА_2 у справі № 902/1076/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: ОСОБА_6 (головуючої), ОСОБА_7, ОСОБА_7.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 08.01.2024: задоволено клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21 та призначено її до спільного розгляду з касаційною скаргою ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні на 31.01.2024 об 11:30.

ОСОБА_1 звернувся 22.01.2024 (згідно з поштовими відмітками) до Касаційного господарського суду із заявою про відвід колегії суддів: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7. від розгляду касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21.

Вказана заява ОСОБА_1 , з посиланням на пункти 4 та 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), мотивована: 1) порушенням порядку визначення складу суду (колегії суддів у складі суддів: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7.) для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 ; 2) необхідністю передачі касаційної скарги ОСОБА_5 на розгляд судової колегії, визначеної за результатами автоматичного розподілу, а не раніше визначеному складу суду, оскільки станом на дату проведення автоматизованого розподілу цієї скарги (04.12.2023) у Верховному Суді відсутнє незакінчене провадження у справі № 902/1076/21, а касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) та товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг" (далі - ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг") завершилося ухваленням постанови 12.07.2023, й провадження за заявами та клопотаннями з процесуальних питань (останнім з яких був розгляд заяви про роз`яснення постанови), закінчилося постановленням відповідної ухвали 06.09.2023; 3) участю колегії суддів у складі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7. у розгляді касаційних скарг ОСОБА_4 та ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг", через що вказані судді мають певні особисті переконання щодо справи, оскільки ними вже сформована правова оцінка обставин у цій справі й вказані особи наділені певним ставленням до учасників справи, які не можуть не враховуватися суддями під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , а відтак такий розгляд здійснюватиметься ними заангажовано; 4) участю вказаної колегії суддів під час розгляду касаційних скарг ОСОБА_4 та ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг" у справі № 902/975/21, в ході розгляду якої суддями ОСОБА_6. та ОСОБА_7. заявлено самовідвід, в задоволенні якого суддею ОСОБА_7 відмовлено. Між тим суддями ОСОБА_6. та ОСОБА_7. висловлено окремі думки стосовно зазначеного, що свідчить про відсутність єдності та очевидний конфлікт між цими суддями при вирішенні справи № 902/975/21. В свою чергу, суддею ОСОБА_7 висловлено окрему думку щодо постанови від 12.07.2023 у справі № 902/1076/21, зокрема про ігнорування суддями ОСОБА_6. та ОСОБА_7. факту пропуску ОСОБА_4 позовної даності, в результаті чого справу № 902/975/21 направлено на новий розгляд; 5) здійсненням слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві досудового розслідування за фактом втручання у діяльність суддів ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7. при розгляді ними справ за позовами ОСОБА_4 з метою ухвалення ними певного судового рішення та ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального Кодексу України; 6) зверненням 18.12.2023 ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою щодо суддів ОСОБА_6 та ОСОБА_7., розгляд якої триває, втім, на думку заявника, не виключеним є прогнозована заангажованість вказаних суддів під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , який фактично виступає на стороні ОСОБА_2 .

Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.01.2024 № 32.2-01/159, у зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_7 у відпустці з 15.01.2024 по 02.02.2024 (15 робочих днів), відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 902/1076/21, розгляд якої призначено на 31.01.2024.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/1076/21 за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №902/1076/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: ОСОБА_6 (головуючої), Баранця О.М., ОСОБА_7.

ОСОБА_4. звернулася 26.01.2024 безпосередньо до Касаційного господарського суду із заявою про відвід суддів ОСОБА_6 та ОСОБА_7. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21.

Вказана заява ОСОБА_2 , з посиланням на пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України, мотивована: 1) необ`єктивністю та упередженістю суддів ОСОБА_6 та ОСОБА_7. по відношенню до заявниці, оскільки ухвалена ними постанова від 12.07.2023 у цій справі, не містить доводів заяви ОСОБА_2 про застосування до позовних вимог ОСОБА_4 наслідків позовної давності (сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови у позові), а також процесуальна бездіяльність вказаних суддів касаційної інстанції щодо нехтування апеляційною інстанцією обґрунтуваннями ОСОБА_2 заяви про хибне застосування місцевим судом статей 261, 267 Цивільного кодексу України; 2) сформованою заздалегідь позицією під час розгляду вказаної справи. Однак питання відводу суддів ОСОБА_6 та ОСОБА_7., на думку заявниці ОСОБА_2 , не пов`язане з її згодою чи незгодою з постановою від 12.07.2023 у справі № 902/1076/21, що прийнята цими суддями.

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , третя особа відповідача) звернулася 29.01.2024 (згідно з поштовими відмітками) до Касаційного господарського суду із заявою про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду касаційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21.

Вказана заява ОСОБА_3 , з посиланням на пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України, мотивована необ`єктивністю та упередженістю судді ОСОБА_6 під час розгляду справи № 902/1076/21, а саме діаметральна протилежність позиції вказаної судді у питанні застосуванні наслідків позовної давності (сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови у позові) під час розгляду цієї та інших господарських справ. Однак питання відводу судді ОСОБА_6, на думку заявниці ОСОБА_3 , не пов`язане з її згодою чи незгодою з постановою від 12.07.2023 у справі № 902/1076/21, що прийнята за участю вказаної судді.

Розглянувши: заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7.; заяву ОСОБА_2 про відвід суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7.; заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6, - Верховний Суд зазначає про таке.

Стосовно доводів 1, 2 заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7. від розгляду касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21 на підставі порушення порядку визначення судді для розгляду справи та необхідністю передачі його касаційної скарги на розгляд судової колегії, визначеної за результатами автоматичного розподілу, а не раніше визначеному складу суду, обґрунтованих пунктом 4 частини першої статті 35 ГПК України, Верховний Суд звертає увагу заявника на наступне.

Відповідно до змісту частин першої та третьої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, було порушено порядок визначення судді для розгляду справи (пункт 4 частини першої статті 35 ГПК України), є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України).

Частиною третьою статті 6 ГПК України передбачено, що визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Вказане кореспондується зі змістом абзацу третього пункту 60 положення ЄСІТС.

Відповідно до пункту 82.4 положення ЄСІТС передача судової справи (провадження) раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться без застосування автоматизованого розподілу щодо апеляційних та касаційних скарг, що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі.

Пунктом 59 положення ЄСІТС визначено, що збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу (перерозподілу) судових справ у випадках, передбачених цим Положенням.

За вказаним принципом розподіляються всі справи, зокрема й у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, а не тільки ця справа.

Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2022 № 3 вирішено передавати раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії судді), зокрема, касаційні скарги, що надійшли до касаційного суду після визначення судді-доповідача у цій справі, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції, після її розгляду палатою, об`єднаною палатою та Великою Палатою.

Як вбачається із комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", а також підтверджується паперовими матеріалами справа № 902/1076/21 раніше перебувала у провадженні Касаційного господарського суду у складі колегії суддів: ОСОБА_6 (головуючої), ОСОБА_7, ОСОБА_7. (первісний розподіл здійснено 21.03.2023).

При цьому постановою Касаційного господарського суду від 12.07.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів: ОСОБА_6 (головуючої), ОСОБА_7, ОСОБА_7.: касаційну скаргу ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг" частково задоволено, касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 902/1076/21 скасовано, рішення господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 у справі № 902/1076/21 залишив в силі, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 44 066,14 грн судового збору за розгляд касаційної скарги.

Отже, визначення складу колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду касаційних скарг ОСОБА_1 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21 здійснено за результатами проведення автоматизованого розподілу судової справи на підставі пункту 82.4 положення ЄСІТС і підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.12.2023, за яким вказану касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 902/1076/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: ОСОБА_6 (головуючої), ОСОБА_7, ОСОБА_7.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС у порядку, визначеному процесуальним законом.

За змістом частини шістнадцятої статті 32 ГПК України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.

Із наведеного вище вбачається, що судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що доводи 1-2, викладені у заяві ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7. від розгляду касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21 на підставі порушення порядку визначення судді для розгляду справи та необхідністю передачі його касаційної скарги на розгляд судової колегії, визначеної за результатами автоматичного розподілу, а не раніше визначеному складу суду (пункт 4 частини першої статті 35 ГПК України) є необґрунтованими у вказаній частині доводів заяви про відвід, тому заявлений відвід у цій частині є безпідставним та наявні підстави для відмови в його задоволенні.

Стосовно доводу 3 заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7., від розгляду його касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21 через участь вказаної колегії суддів у розгляді касаційних скарг ОСОБА_4 та ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг" у цій справі, а також під час розгляду касаційних скарг ОСОБА_4 та ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг" у справі № 902/975/21, через що вказані судді мають певні особисті переконання щодо справи, оскільки ними вже сформована правова оцінка обставин у цій справі й вказані особи наділені певним ставленням до учасників справи, які не можуть не враховуватися суддями під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , а відтак такий розгляд здійснюватиметься ними заангажовано; стосовно доводів 1, 2 заяви ОСОБА_2 про відвід суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7. від розгляду її касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21, мотивованих необ`єктивністю та упередженістю вказаних суддів по відношенню до заявниці через відсутність у постанові від 12.07.2023 у цій справі доводів ОСОБА_2 про застосування до позовних вимог ОСОБА_4 наслідків позовної давності (сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови у позові), а також процесуальна бездіяльність вказаних суддів касаційної інстанції щодо нехтування апеляційною інстанцією обґрунтуваннями ОСОБА_2 про хибне застосування місцевим судом статей 261, 267 Цивільного кодексу України, а також сформованою заздалегідь позицією під час розгляду вказаної справи; стосовно доводу заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду касаційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21, мотивованого необ`єктивністю та упередженістю судді ОСОБА_6 під час розгляду справи № 902/1076/21, а саме діаметрально протилежною позицією вказаної судді у питанні застосуванні наслідків позовної давності (сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови у позові) під час розгляду цієї та інших господарських справ, - обґрунтованих наявністю інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, тобто пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, -Верховний Суд зазначає про таке.

У контексті поданих заяв у вказаних вище частинах, суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями суддів не свідчить про їх упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість та не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених норм ГПК України.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, що узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17.

Наявність безсторонності для цілей передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).

Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини у рішенні від 15.07.2020 у справі № 16695/04 Газета Україна-Центр проти України. В розрізі розгляду вказаної справи Європейський Суд вказав, що суб`єктивний критерій, то презумпція особистої неупередженості судді, який діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. При цьому важливим залишається також об`єктивний критерій окремо від поведінки суддів та наявність обставин існування переконливих фактів, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Виходячи з викладеного, Верховний Суд зазначає, що доводи заявників в частині щодо необхідності відводу суддів саме з підстав незгоди з їх правовою позицією прямо порушує один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.

Отже, незгода з судовими рішеннями, не може бути підставою для відводу судді/суддів, передбаченої чинним процесуальним законодавством без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення цією суддею саме необ`єктивності чи упередженості при ухвалені такого судового рішення, висловлення окремої думки на користь однієї із сторін.

Крім того, посилання ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів на існування підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, слід визнати необґрунтованими, оскільки сама по собі незгода ОСОБА_1 , який з його слів, виступає на стороні ОСОБА_2 , з позицією суддів, висловленою при розгляді касаційних скарг ОСОБА_4 та ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг", не свідчить про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість суддів та не є підставою для їх відводу відповідно до наведених норм ГПК від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у цій справі.

З аналогічних міркувань спростовуються Судом доводи заявників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , викладених в заявах про відвід, щодо необ`єктивності та упередженості вказаних суддів по відношенню до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , через процесуальні рішення зазначених суддів. Вказана процесуальна поведінка заявників відводу свідчить лише про незгоду учасників спору з процесуальними рішеннями судді, що підпадає під ознаки частини четвертої статті 35 ГПК України, за якою незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на викладене, наведені доводи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо відводу суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_7. від розгляду касаційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21 не може бути підставою для відводу за пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України.

Стосовно доводу 4 заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7. від розгляду його касаційної скарги у цій справі через участь вказаних суддів у розгляді касаційних скарг ОСОБА_4 та ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг" у справі № 902/975/21. Так заявник зазначає, що під час розгляду справи № 902/975/21 судді ОСОБА_6 та ОСОБА_7. заявляли самовідвід, в задоволенні якого суддя ОСОБА_7 відмовила, а судді ОСОБА_6 та ОСОБА_7. висловили окремі думки з цього приводу, Верховний Суд звертає увагу заявника на таке.

Висловлення суддями окремих думок є правом судді, визначеним частиною третьою статті 34 ГПК, у разі незгоди з рішенням суду та в жодному разі не свідчить про конфлікт між суддями, який міг би вказувати на їх упередженість та/або необ`єктивність.

Між тим, в ході розгляду справи № 902/975/21 (як вбачається із комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду") задоволено заяву ОСОБА_4 про відвід судді Верховного Суду ОСОБА_7 від розгляду справи № 902/975/21, вказану справу направлено на повторний автоматизований розподіл, відповідно до якого для розгляду справи № 902/975/21 визначено інший склад суду, до якого судді ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_7. не увійшли, а тому зазначений довід ОСОБА_1 про відвід вказаних суддів від розгляду його касаційної скарги у справі № 902/1076/21 є не обґрунтованим, а тому відхиляється Верховним Судом.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що: заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , заява ОСОБА_2 про відвід суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 та заява ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду касаційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21, з підстав визначених пунктами 4, 5 частини першої статті 35 ГПК України - є необґрунтованими, з мотивів вищевикладених у цій ухвалі, тому заявлені відводи є безпідставними та наявні підстави для відмови в їх задоволенні.

Стосовно доводів 5, 6 заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7. від розгляду його касаційної скарги у цій справі, за обставин здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом втручання у діяльність суддів ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. під час розгляду справи № 902/975/21, з метою перешкодити виконанню службових обов`язків за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 КК України, та подання ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя дисциплінарної скарги щодо суддів ОСОБА_6 та ОСОБА_7., Верховний Суд зазначає про таке.

Здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом втручання у діяльність суддів ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. під час розгляду справи № 902/975/21, а також наявність дисциплінарної скарги, поданої ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя, не може свідчити про упередженість таких суддів та не виключає можливість їх участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21, зокрема, з огляду на те, що досудове розслідування не закінчено, а також відсутні дані про відкриття дисциплінарної скарги щодо суддів.

Між тим, Верховний Суд виходить з того, що у розгляді кожної судової справи має бути досягнутий баланс між незалежністю суддів та загальним сприйняттям їх судового рішення як такого, що прийняте неупереджено. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради 00Н від 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватися безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі (пункти 183, 184 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 11-202сап21).

Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії' від 26.10.1984, А, N 86).

Таким чином, доводи 5, 6 заяви ОСОБА_1 в заяві про відвід колегії суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7. від розгляду його касаційної скарги у цій справі, хоча і не свідчать про їх заінтересованість в результатах розгляду справи № 910/1076/21, водночас, ураховуючи вищевикладені міркування та пункт п`ятий частини першої статті 35 ГПК України , рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії', від 26.10.1984, А, N 86, Бангалорські принципи та висновок Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи, з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін, інших учасників судового процесу та громадськості щодо неупередженості суддів Верховного Суду ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7. та забезпечення довіри до судової влади в Україні, Верховний Суд дійшов до висновку про задоволення заявленого відводу ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 32, 35, 39, 234, 306 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід суддів ОСОБА_6 та ОСОБА_7. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21.

2. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду касаційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21.

3. Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7. від розгляду справи № 902/1076/21 задовольнити.

4. Справу № 902/1076/21 направити на повторний автоматизований розподіл у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк