Ухвала

від 31.01.2024 по справі 564/4330/23

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4330/23

31 січня 2024 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Костопіль клопотання прокурора в кримінальному провадженні - начальника Костопільського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12023181150000464 від 11.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження - прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , представника потерпілої юридичної особи - ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023181150000464 від 11.10.2023 року щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України .

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності, востаннє вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 11.05.2021 за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, на шлях перевиховання не став, та знову вчинив новий умисний злочин проти власності.

Зокрема, в ніч на 11.10.2023, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, тобто в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року (зі змінами), діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою власного матеріального збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження металопластикового вікна, проник до приміщення магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав належні ПСК «Комбінат громадського харчування» (код ЄДРПОУ 01764515, юридична адреса: м. Костопіль, вул. Руданського, 1, Рівненський район Рівненська область) товари на загальну суму 17025,19 грн., чим спричинив вказаному підприємству матеріальну шкоду на вказану суму.

Тобто ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у таємному викрадекні чужого майна(крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у інше приміщення та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Враховуючи викладене та з огляду на спосіб життя обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , прокурор вважає, що на даний час наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений спробує незаконно впливати на учасників процесу, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому застосування щодо ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить з його боку належної правосвідомої поведінки та не дасть змоги уникнути запобіганню наведеним ризикам.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане клопотання в повному обсязі та просив його задоволити з підстав викладених у ньому.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та просили обрати ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі, а саме домашній арешт, який на думку сторони захисту забезпечить в повній мірі належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, керуючись ст. ст. 176-183 КПК України приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Встановлено, що ухвалою Костопільського районного суду від 07.12.2023 щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, до 04.02.2024 року, з визначення розміру застави в сумі 53680,00 грн. з покладання відповідних обов`язків.

Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 спливає 04 лютого 2024 року, судовий розгляд кримінального провадження не розпочато.

Не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого, суд вважає обґрунтованими наведені прокурором ризики.

Так суд рахує, що існує ризик переховування від органів досудового розслідування ( п.1 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке буде загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано обвинувачується, а саме позбавлення волі строком до вісьми років, ОСОБА_4 може переховуватись від суду.

Крім цього, на даній стадії судового провадження не допитані потерпіла сторона та свідки, через що існує ризик незаконного впливу на вказаних осіб обвинуваченими, п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 є особою неодноразово судимою за вчинення корисливих злочинів, востаннє згідно вироку Костопільського районного суду Рівненської області від 11.05.2021 за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим терміном 3 роки, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого та схильність його до вчинення інших кримінальних правопорушень, що вказує на існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд, рахує, що встановлені обставини по справі унеможливлюють застосування до обвинуваченого більш м`який захід забезпечення кримінального провадження, аніж запропонованого прокурором, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, або для застосування стосовно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, в судовому засіданні не встановлено.

Суд рахує, що встановлені обставини виправдовують подальше утримання останнього під вартою, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , його майновий стан, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави необхідно покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) докласти зусиль до пошуку роботи; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Згідно ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Сарни Рівненської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українцю, громадянину України, неодруженого, не працюючого, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання від вартою строком на 60 днів, тобто до 30 березня 2024 року включно та утримувати його в Державній установі Рівненськкий слідчий ізолятор.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

Сума застави може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA 048201720355229002000010559, код отримувача за ЄДРПОУ 26259988, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави заставодавцем роз`яснити заставодавцю, що: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років. Заставодавець зобов`язаний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та його явку за викликом.

За умови внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 :

1) прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) докласти зусиль до пошуку роботи;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених у разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків визначити до 30 березня 2024 року.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю що, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

СуддяОСОБА_1