Постанова

від 30.01.2024 по справі 619/5341/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» січня 2024 року

м. Харків

справа № 619/5341/23

провадження № 22ц/818/490/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря Волобуєва О.О.

учасники справи:

скаржниця ОСОБА_1 , представник скаржниці ОСОБА_2 ,

заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Туча+», представник заінтересованої особи Шафоростов В. О., Ладика В.Г., державний виконавець Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лобов Р.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Дергачівського районного суду Харківської області Овсяннікова В.С. від 15 листопада 2023 року

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Туча+», ОСОБА_3 , звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лобова Ріната Михайловича.

Скарга мотивованатим,що вонає власницею нежитлової будівлі - колгоспного ринку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з двоповерхової адміністративної будівлі, складу та будівлі ринку.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03 грудня 2021 року у справі №619/5731/21 накладено арешт на належне їй нерухоме майно, а саме: земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6322010100:00:003:1929 площею 0,1102 га; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 : торговий центр літ «Г» загальною площею 427,1 кв м, торговий центр літ «В» загальною площею 415,2 кв м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270061063220; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6322010100:00:003:1810 площею 0,9753 га; нежитлову будівлю (колгоспний ринок) за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з двоповерхової адміністративної будівлі та складу, загальною площею 519,7 кв м.

На виконання зазначеної ухвали Холодногірсько-Новобаварським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження №67870037 та накладено арешт на нерухоме майно згідно акту державного виконавця від 16 грудня 2021 року. Як вбачається з постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 16 грудня 2021року відповідальним зберігачем майна призначено ОСОБА_3 .

Вказала, що їй стали відомі обставини грубого та систематичного порушення постанови про опис та арешт майна, яке належить їй, відповідальним зберігачем з метою одержання прибутку. Зокрема, відповідальний зберігач майна провадить на території, яка знаходиться під арештом, та з майном, яке належить їй і також знаходиться під арештом, господарську діяльність з метою одержання прибутку.

У травні та липні 2023 року її чоловік ОСОБА_4 звернув увагу на те, що на території ринку, яка знаходиться під арештом, викрадене та пошкоджене майно. При цьому, на той час на території ринку продовжувала здійснюватися господарська торгівельна діяльність. За даними обставинами проводиться кримінальне розслідування.

Крім того, з червня по липень 2023 року накопичено борг за використану електричну енергію. Під час процесу відключення електричної енергії також було помічено, що на території, на яку накладено арешт та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , відбувається налагоджена господарська діяльність, а саме працює точка приймання металобрухту.

Зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУЧА +» в особі директора Ладики В.Г. провадить на території та в приміщеннях, які знаходяться під арештом, господарську діяльність з метою одержання прибутку та укладає договори, які випливають із цієї діяльності. Ці факти ставлять під сумнів відповідальне зберігання ОСОБА_3 майна, яке йому передано на підставі постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 16 грудня 2021 року.

Вказала, що виконавче провадження було відкрито у Холодногірсько-Новобаварському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не за територіальною приналежністю, адже вона зареєстрована у м. Дергачі, та майно, яке підлягає арешту, також знаходиться у м. Дергачі.

Щодо строку на подання скарги зазначила, що ситуація, з приводу якої вона звернулась зі скаргою, є триваючим правопорушенням. Крім того, 14 жовтня 2023 року вона звернулась зі скаргою на дії державного виконавця до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), однак відповіді не отримала.

Просила скасувати постанову про закриття виконавчого провадження №67870037; скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника та передачу майна на відповідальне зберігання у виконавчому провадженні №67870037 від 16 грудня 2021 року; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №67870037 від 13 грудня 2021 року.

Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 15 листопада 2023 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду та повернуто заявниці, роз`яснено ОСОБА_1 право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

На вказану ухвалу судді Сіддік І.С. через представника подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скасувати постанову про закриття виконавчого провадження №67870037; скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника та передачу майна на відповідальне зберігання у виконавчому провадженні №67870037 від 16 грудня 2021 року; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №67870037 від 13 грудня 2021 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Строк на подання скарги на дії державного виконавця не було пропущено, оскільки дії державного виконавця, ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЧА+» призвели до триваючого правопорушення, яке має місце досі. Арешт, накладений на майно, дотепер не знятий. У жовтні 2023 року вона звернулась зі скаргою на дії державного виконавця до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), однак станом на 30 жовтня 2023 року відповіді не отримала, тож звернулась зі скаргою до суду. Отже, стаття 126 ЦПК України не підлягає застосуванню у даному разі. Як доводи апеляційної скарги виклала вимоги скарги на дії державного виконавця.

03 січня 2024 року до суду апеляційної інстанції від Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшов відзив на апеляційну скаргу, який не містить підпису, тож не може бути взятий до уваги судом.

09 січня 2024 року за допомогою системи «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЧА+» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а ухвалу без змін. Вказав, що ОСОБА_1 дізналась про порушення своїх прав ще 16 грудня 2021 року, пропустила строк на подання скарги на 673 дні, поважності причин пропуску строку не довела, що є підставою для залишення її без розгляду. Крім того, 23 грудня 2021 року ОСОБА_1 вже зверталась до суду зі скаргою на дії державного виконавця, у задоволенні якої відмовлено постановою Полтавського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у справі № 619/5731/21. Посилання ОСОБА_1 на триваюче правопорушення є безпідставними, оскільки законом передбачено строки оскарження дій та рішень державного виконавця. Ухвала суду першої інстанції відповідає правовим висновкам Верховного Суду. Скарга по суті судом не вирішувалась, тому вимоги апеляційної скарги щодо прийняття нового рішення про задоволення скарги є помилковими.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. При цьому акцентував увагу суду на тому, що, на його думку, оскільки це правопорушення є триваючим, строк на подання скарги ОСОБА_1 не пропустила. Зазначив, що ОСОБА_1 обізнана про дату, час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, тому не заперечував розглядати справу за її відсутності.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЧА+» заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав її необгрунтованою. Зазначив, що питання, які наразі розглядаються в суді апеляційної інстанції, були предметом розгляду в Полтавському апеляційному суді, з приводу чого є відповідне судове рішення. На його думку, оскільки ОСОБА_1 оскаржує конкретні процесуальні документи державного виконавця, правовопорушення не може бути триваючим, тому срок ОСОБА_1 пропустила майже на 2 роки.

Представник Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) заперечував проти задоволення апеляційної скарги та пояснив, що строк ОСОБА_1 на подання скарги пропустила, тому суд першої інстанції правомірно залишив її скаргу без розгляду. Якщо рахувати строк навіть з моменту ухвалення судового рішення Полтавським апеляційним судом, як вказує представник скаржниці, це становить майже 5 місяців. Разом з тим, пояснив, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження він надсилав ОСОБА_1 та вона її отримувала, тому вважав, що вона була обізнана про наявність виконавчого провадження, інших процесуальних документів, тому строк пропуску становить майже 2 роки.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, ухвалу судді залишити без змін.

Ухвала судді суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 пропущений десятиденний строк на подання скарги на дії та рішення державного виконавця, з клопотанням про поновлення строку вона не зверталась, що є підставою для залишення її скарги без розгляду та повернення. Крім того, вона вже реалізувала своє право на оскарження дій державного виконавця, подавши скаргу у грудні 2021 року, яку залишено без задоволення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03 грудня 2021 року, зміненою постановою Полтавського апеляційного суду від 21 березня 2023 року, у справі № 619/5731/21 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЧА+» про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6322010100:00:003:1929, площею 0,1102 га; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 : торговий центр літ «Г» загальною площею 427,1 кв м, торговий центр літ «В» загальною площею 415,2 кв м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270061063220; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6322010100:00:003:1810, площею 0,9753 га; нежитлову будівлю (колгоспний ринок) за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з двоповерхової адміністративної будівлі та складу, загальною площею 519,7 кв м (а. с. 29-33, 43-52 том 1).

13 грудня 2021 року постановою заступника начальника відділу Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження №67870037 з виконання ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 03 грудня 2021 року (а. с. 35-36 том 1).

Постановою заступника начальника Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадження №67870037 від 16 грудня 2021 року описано та накладено арешт на таке майно: земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6322010100:00:003:1929, площею 0,1102 га; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 : торговий центр літ «Г» загальною площею 427,1 кв м, торговий центр літ «В» загальною площею 415,2 кв м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270061063220; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6322010100:00:003:1810, площею 0,9753 га; нежитлову будівлю (колгоспний ринок) за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з двоповерхової адміністративної будівлі та складу, загальною площею 519,7 кв м. Відповідальним зберігачем вищевказаного майна призначено ОСОБА_3 (а. с. 40-41 том 1).

16 грудня 2021 року виконавче провадження № 67870037 закінчено (а. с. 154 том 2).

23 грудня 2021 року ОСОБА_1 зверталась до суду зі скаргою, у якій просила визнати незаконною постанову про відкриття виконавчого провадження № 67870037 від 13 грудня 2021 року, винесену державним виконавцем заступником керівника Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ринатом Лобовим; визнати незаконною постанову про опис майна та передачу майна на відповідальне зберігання за виконавчим провадженням №67870037, винесену державним виконавцем Ринатом Лобовим, та визнати незаконним за виконавчим провадження № 67870037 передання на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «ТУЧА+» належного їй нерухомого майна та зобов`язати Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 67870037 від 13 грудня 2021 року та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 16 грудня 2021 року за виконавчим провадженням № 67870037 (а. с. 27-29 том 2).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у справі № 619/5731/21 у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено (а. с. 29-33 том 2).

16 жовтня 2023 року ОСОБА_1 зверталась до начальника Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зі скаргою на дії державного виконавця Лобова Р.М. у виконавчому провадженні № 67870037, на яку 24 жовтня 2023 року надано відповідь № 15480/23 (а. с. 147-158 том 1, а. с. 9 том 2).

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зістаттею 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина 1 статті 157 ЦПК України).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 449 ЦПК Українипередбачено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до частини п`ятої статті 74Закону України«Про виконавчепровадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Верховним Судом у постанові від 16 червня 2021 року в справі № 361/1335/20 (провадження № 61-15507св20) вказано на те, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строківзвернення заявниказі скаргою до суду,їх перебігмає визначатисяза цими нормами,а не за загальними правилами. Скарга (заява),пропущений строк на подання якої не поновлено,залишається без розгляду.

Стаття 449 ЦПК Україниє спеціальною нормою по відношенню достатті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та має переважне право на застосування при обрахуванні строку для звернення сторони виконавчого провадження зі скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 березня 2023 року у справі № 367/7831/19 (провадження № 61-1642св22), від 13 червня 2023 року у справі № 638/5995/16-ц (провадження № 61?3333св23), від 30 червня 2023 року у справі № 206/1451/19 (провадження № 61-2469св23).

За змістом статті 122 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи з системного аналізу вказаних процесуальних норм разом із положеннями пункту «а» частини першоїстатті 449 ЦПК України,статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якої пов`язано його початок, тобто після фактичної обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року в справі № 143/950/19 (провадження № 61-21057св19), від 28 грудня 2020 року в справі № 501/3532/18 (провадження № 61-14723св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 2-1441/10 (провадження № 61-17257св20), від 07 липня 2021 року у справі № 127/2-200/2004 (провадження № 61-16384св19), від 04 листопада 2022 року у справі№ 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22), від 19 квітня 2023 року у справі № 759/20392/18 (провадження № 61-905св23), від 20 листопада 2023 року у справі № 232/5635/12 (провадження № 61-13556св23).

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першоюстатті 127 ЦПК Українивизначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У постановах від 18 листопада 2020 року у справах № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) та № 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19), від 31 липня 2023 року у справі № 2-3187/11 (провадження № 61-4984св23), Верховний Суд вказав, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

За порівняльного аналізу змісту термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», що містяться у положенняхстатті 449 ЦПК України, можна зробити висновок про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права, і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.

Під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 449 ЦПК України та частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», необхідно враховувати поведінку скаржника, чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження, тощо.

Висновки щодо презумпції обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду: від 14 серпня 2019 року в справі № 910/7221/17;від 12 січня 2021 року в справі № 910/8794/17; від 12 жовтня 2021 року в справі№ 918/333/13-г, від 23 червня 2022 року у справі № 914/2265/20, від 31 липня 2023 року у справі № 2-3187/11.

Верховний Суду постановівід 01листопада 2023року усправі №904/3734/20,вказав,що передумовоюдля розглядускарги надії чибездіяльність державного,приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений частиною першоюстатті 341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин. Адже під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положеньГПК України, вміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Відсутність в оскаржуваних судових рішеннях достеменного встановлення істотних обставин щодо початку та закінчення перебігу процесуального строку для звернення із скаргою до суду, факту дотримання стягувачем цього строку, може свідчити про передчасність висновків судів прийняття до розгляду скарги та не можуть зумовити обов`язок суду щодо розгляду скарги по суті в порядку статті 343 ГПК України, оскільки нормамиГПК Україниімперативно визначено, що пропущений процесуальний строк, встановленийзаконом, може бути поновлено за відповідних обставин судом виключно за клопотанням особи, що подає скаргу. Протилежні дії суду порушуватимуть права інших учасників спору (зокрема виконавця, дії якого оскаржуються) та загальні засади господарського судочинства, а саме його диспозитивності, рівності перед законом і судом та змагальності сторін.

Як вбачається з матеріалів справи на примусовому виконанні Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебувала ухвала Дергачівського районного суду Харківської області від 03 грудня 2021 року у справі №619/5731/21 про забезпечення позову, якою накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1

13 грудня 2021 року відкрито виконавче провадження № 67870037. Постановою від 16 грудня 2021 року описано та накладено арешт на нерухоме майно і призначено відповідального зберігача, та того ж дня постановою державного виконавця вказане виконавче провадження закінчено.

Про відкриття виконавчого провадження і здійснення виконавчих дій ОСОБА_1 дізналась 16 грудня 2021 року, про що вказала у скарзі на дії державного виконавця, поданій до суду 23 грудня 2021 року, яку залишено без задоволення.

Скаргу на дії державного виконавця, доповнену іншими підставами, ніж скарга від 23 грудня 2021 року, ОСОБА_1 подала до суду у жовтні 2023 року, тобто майже через два роки. Питання про поновлення строку на звернення до суду з цією скаргою скаржниця не порушувала, вважаючи такий строк не пропущеним.

Встановивши, що скарга подана ОСОБА_1 з пропуском встановленого пунктом «а» частини першоїстатті 449 ЦПК України десятиденногостроку, та вона не порушує питання про поновлення цього строку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення її скарги без розгляду.

При цьому, суд правильно врахував, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною про виконавче провадження з 16 грудня 2021 року, вже реалізувала своє право на подання скарги на дії державного виконавця, звернувшись до суду зі скаргою 23 грудня 2021 року, тобто у межах встановленого законом строку, яку залишено без задоволення.

Посилання ОСОБА_1 на те, що строк подання скарги не пропущений, оскільки має місце триваюче правопорушення, судова колегія вважає помилковими.

Триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у разі: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконання обов`язку відповідним суб`єктом. Таким чином, бездіяльність виконавця, посадових осіб органів Державної виконавчої служби є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.

Зазначений висновок викладено у постанові Верхового Суду від 25 березня 2020 року у справі 175/3995/17-ц.

Зі скарги ОСОБА_1 вбачається, що вона оскаржує не бездіяльність, а конкретні дії та рішення державного виконавця, вчинені 13 та 16 грудня 2021 року. Заявниці достеменно відомо конкретну дату, коли, на її думку, були порушені її права. Отже, у даному разі про триваюче правопорушення не йдеться, та десятиденний строк на подання скарги відраховується з наступного дня після фактичної обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 552/3735/20, провадження № 61-7756св23.

Доводи ОСОБА_1 щодо того, що у жовтні 2023 року вона зверталась до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зі скаргою, не можуть бути взяті до уваги, оскільки станом на жовтень 2023 року строк на подання скарги вже сплив. Звернення в позасудовому порядку до органу примусового виконання не зупиняє процесуальних строків. Указані обставини можуть бути лише підставами для поновлення строку у разі подання скаржником відповідної заяви. Проте у цій справі таких дій вчинено не було. До того ж, можливість оскарження дій виконавця до начальника органу державної виконавчої служби для такого учасника виконавчого провадження як боржник законом не перебачено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що залишення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця без розгляду не позбавляє її права на звернення до суду за захистом своїх прав шляхом скасування заходів забезпечення позову, зняття арешту з майна, відшкодування шкоди тощо.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Оскільки ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

У зв`язку з тим, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, підстави для розподілу судових витрат за розгляд справи у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1. ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу судді Дергачівського районного суду Харківської області від 15 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 31 січня 2024 року.