Рішення

від 24.01.2024 по справі 906/1353/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1353/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від прокуратури: Цеміна Н.Ю. - службове посвідчення №071195 від 01.03.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

Хорошівської селищної ради Хорошівського району Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер"

про стягнення 429 729,75грн, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Процесуальні дії по справі.

Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" на користь Хорошівської селищної ради заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 429 729,75грн;

- розірвати договір оренди землі від 06.05.2014, укладений між Житомирською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер" повернути Хорошівській селищній раді земельну ділянку із кадастровим номером 1821183800:07:001:0655, площею 8,9470 га, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Радицької сільської ради (Хорошівська об`єднана територіальна громада), яка була передана в оренду згідно договору оренди землі від 06.05.2014, укладеного між Житомирською обласною державною адміністрацією та відповідачем.

Ухвалою суду від 12.10.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.11.2023.

Ухвалою суду від 07.11.2023 відкладено підготовче засідання на 27.11.2023.

Ухвалою суду від 27.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 20.12.2023.

Ухвалою суду від 20.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1353/23 до судового розгляду справи по суті на 24.01.2024.

17.01.2024 через систему Електронний Суд на адресу суду від Хорошівської селищної ради Хорошівського району Житомирської області надійшла заява про розгляд справи без участі позивача від 17.01.2024.

Прокурор у судовому засіданні 24.01.2024 позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування підстав для звернення з даним позовом прокурор посилається на те, що станом на 30.08.2023 у відповідача наявна непогашена заборгованість зі сплати орендної плати на загальну суму 429 729,75грн, яка утворилась у період з 01.07.2023 по 01.07.2023. Також вказує, що факт системного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо несплати орендної плати є істотним порушенням та вагомою підставою для розірвання такого договору. Зазначила, що несплата відповідачем орендних платежів з серпня 2021 року, є підставою для розірвання договору, а земельна ділянка підлягає поверненню орендодавцю.

Позивач повноважного представника в судове засідання 24.01.2024 не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У заяві про розгляд справи без участі позивача від 17.01.2024, позивач підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу без участі представника Хорошівської селищної ради (а.с.115).

Відповідач повноважного представника в судове засідання 24.01.2024 не направив, письмового відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. На адресу Господарського суду Житомирської області 22.12.2023 повернулась ухвала суду від 20.12.2023, яка надсилалась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер", а саме: 12115, Житомирська область, Хорошівський район, село Гайки, вулиця Жовтнева, будинок 23, з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.112-114).

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п.116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 (зі змінами), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

В п.99-2 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Судом також враховується, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових актів та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості прибути в судове засідання особисто чи направити свого представника.

За викладеного, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

В судовому засіданні 24.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

16.12.2013 на виконання розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 28.11.2013 за №371 директором ПП "АНДВОЛ" - Р.В.Дейнеко, Радицьким сільським головою - Т.О. Яремчук та директором ТОВ "Партнер" - Д.В. Дударенко було складено Акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" на території Радицької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, за яким здійснено встановлення меж земельної ділянки площею 8,9470 га, що розташована на території Радицької сільської ради Володарсько-Волинського району і надається в оренду строком до 07.02.2033 року (а.с.33).

06.05.2014 року між Житомирською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер" укладено договір оренди землі, за умовами пункту 1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає на підставі розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 28.11.2013 року №371 "Про надання в оренду та продаж земельних ділянок, надання дозволу на розроблення проектів землеустрою та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо постановлення (відновлення) меж земельних ділянок", в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Радицької сільської ради, Володарсько-Волинського району.

Відповідно до п.2 договору, в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 1821183800:07:001:0655 загальною площею 8,9470 га, в тому числі під відкритими розробками та кар`єрами - 8,9470 га.

За умовами пункту 3 договору, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, які належать орендарю на праві приватної власності: немає, а також інші об`єкти інфраструктури: немає.

Згідно з пунктом 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки проведена ТОВ "ЗемЮрКонсалтинг" та на 02.12.2013 року становить 3 892 409,58грн.

06.05.2014 між сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі об`єкта оренди, за умовами якого земельна ділянка передається в оренду для промислової розробки Теофіпольського-1 родовища габро. Земельна ділянка визначена в натурі (на місцевості) і не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню відповідно до цільового призначення (а.с.30).

Договір та Акт підписано представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками підприємств.

03.07.2023 Хорошівською селищною радою під час моніторингу сплати орендної плати за землю була виявлена заборгованість по сплаті орендної плати за ТОВ "Партнер" станом 01.07.2023 у сумі 429 729,75грн (а.с.42).

25.09.2023 на запит Коростишівської окружної прокуратури, Хорошівська селищна рада повідомила, щодо станом на 01.09.2023 у ТОВ "Партнер" наявна заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 472 191,96грн (а.с.45-46).

Посилаючись на невиконання відповідачем умов договору в частині своєчасної сплати орендної плати за період з 30.08.2021 по 01.07.2023, що за змістом позовної заяви є порушенням істотних умов договору, прокурором в інтересах позивача заявлено вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" на користь Хорошівської селищної ради заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 429 729,75 грн; розірвання договору оренди землі від 06.05.2014, укладеного між Житомирською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер"; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" повернути Хорошівській селищній раді земельну ділянку із кадастровим номером 1821183800:07:001:0655, площею 8,9470 га, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Радицької сільської ради (Хорошівська об`єднана територіальна громада).

В судовому засіданні прокурор пояснила, що у позові було помилково зазначено період заборгованості - з 30.08.2021 по 30.08.2023, оскільки вірним періодом виникнення заборгованості в заявленій у позові сумі (429 729,75грн) є період з 30.08.2021 по 01.07.2023, що враховується судом при прийнятті рішення у даній справі.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, господарський суд зазначає, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 3,4 ст.23 Закон України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У кожній окремій справі, суд зобов`язаний з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" для представництва інтересів держави у суді прокурором і чи є таким випадком ситуація у справі.

Господарський суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У відповідності до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України - обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Договір від 06.05.2014 укладений на підставі розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 28.11.2013 № 371, яка на час його укладення була законним розпорядником земель указаної категорії.

Проте, на час подачі позову, чинне законодавство у сфері землекористування зазнало суттєвих змін.

Так, згідно норм п.24 Прикінцевих та Перехідних положень Земельного кодексу України, які набули чинності з 27.05.2021, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель визначених указаним пунктом.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів місцевого самоврядування віднесено здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Таким чином, орган місцевого самоврядування наразі поєднує функції як органу контролю за використанням та охороною земель усіх форм власності, так і повноваження власника земельних ділянок, у тому числі за межами населеного пункту.

Спірна земельна ділянка площею 8,947га розташована на території колишньої Радицької сільської ради, що на території Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

За вказаного, наразі саме Хорошівська селищна рада поєднує у собі функції власника земельних ділянок та органу державного контролю щодо них, у тому числі щодо своєчасної сплати орендної плати за землю, що є предметом спору у даній справі. Неотримання Хорошівською селищною радою передбаченої договором оренди плати за землю свідчить про порушення інтересів держави. Таке порушення веде до спричинення суттєвої шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави, оскільки до бюджету не надходять в повному обсязі кошти від оренди земельної ділянки. Також несплата коштів за користування вищевказаною земельною ділянкою безпосередньо завдає державі збитків.

Так, за інформаціями Хорошівської селищної ради, остання повідомила, що за захистом порушених інтересів селищної ради, у зв`язку з невиконанням ТОВ "Партнер" умов договору оренди земельної ділянки, до суду не зверталась та звертатись не буде.

Господарським судом враховано, що підставою для представництва прокурором інтересів держави у господарському суді стала, зокрема, і бездіяльність позивача, оскільки останній належним чином не здійснюють захист інтересів держави у вигляді звернення до суду з позовними вимогами щодо стягнення орендної плати, розірвання спірного договору та повернення земельної ділянки.

Враховуючи наведені обставини суд вважає, що нездійснення службовими особами позивача дій, які вони повинні були та могли здійснити, а також відсутність обґрунтованих пояснень щодо своєї бездіяльності свідчить про неналежне виконання позивачем своїх повноважень.

Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта владних повноважень, тобто нездійснення захисту інтересів держави, та відсутність наміру здійснювати такі дії в майбутньому.

Суд також враховує, що в матеріалах справи наявне повідомлення Коростишівської окружної прокуратури №53/3-2160вих-23 від 02.10.2023, адресоване позивачу яким останнього поінформовано про намір окружної прокуратури звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення з ТОВ "Партнер" 429 729,75грн заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Таким чином, прокуратурою виконано передбачені чинним законодавством вимоги та належним чином обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в господарському суді.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначалось в цьому рішенні, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди землі від 06.05.2014.

Згідно ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч.2 ст.21 Закону України "Про оренду землі").

Загалом, системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є, зокрема, землекористувачі.

Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Статтею 288 Податкового кодексу України зазначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 3% відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 116 772,30грн у рік (розрахунок 3 892 409,58 грн х 3% = 116 772,30) і становить 13 051,60грн за 1 га (розрахунок 116 772,30 : 8,9470=13 051,60).

За умовами пункту 10 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної форми власності здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини орендної плати до 30 числа місяця слідуючого за звітним (пункт 11 договору).

Виходячи з погоджених між сторонами у пункті 11 договору оренди землі від 06.05.2014 умов, розмір орендної плати за один місяць, яка підлягає сплаті, становить 18 461,83грн, що підлягає сплаті у строки - до 30 числа щомісяця наступного за звітним, за користування земельною ділянкою.

Відповідно до поданої ТОВ "Партнер" податкової декларації за 2021-2023 роки, річна сума орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 06.05.2014 становить 354 773,23грн (а.с.84-95).

За період з 30.08.2021 по 01.07.2023 відповідачу нараховано орендну плату за землю в загальній сумі 429 729,75грн (9 723,18грн (серпень 2021) + 18 461,83грн х 15 місяців (з вересня 2021 по грудень 2021, з червня 2022 по грудень 2022) + 18 461,81грн х 2 місяці (січень 2022 та січень 2023) + 21 231,10грн х 5 місяців (з квітня 2023 по червень 2023), що підтверджується додатками до листів Головного управління ДПС у Житомирській області №7295/5/06-30-13-06-11 від 11.09.2023 та №9269/5/06-30-13-06 від 14.11.2023 (а.с.46-48, 96-97) строк сплати якої настав.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В порушення вищевказаних приписів та умов договору, ТОВ "Партнер" обов`язку щодо здійснення орендних платежів за користування земельною ділянкою за період з 30.08.2021 по 01.07.2023 не виконало, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 429 729,75грн і зазначена сума заборгованості станом на час розгляду справи ТОВ "Партнер" не сплачена.

Враховуючи викладене, вимоги прокурора про стягнення з відповідача 429 729,75грн заборгованості зі сплати орендних платежів є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги керівника Коростишівської окружної прокуратури про розірвання укладеного між Житомирською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер" договору оренди землі від 06.05.2014 земельної ділянки та зобов`язання відповідача повернути спірну ділянку, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладання та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до п."в" ч.1 ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (п."д" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 24 та 25 Закону "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення останнім орендної плати, а орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За змістом ч.1 ст.32 цього ж Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За приписами частини 1 статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Також, за приписами ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Як встановлено судом, в порушення вищевказаних вимог законодавства та умов договору ТОВ "Партнер", як орендар, обов`язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором оренди землі від 06.05.2014 не виконало, внаслідок чого за період з серпня 2021 по 01.07.2023 виникла заборгованість із виплати орендної плати в сумі 429 729,75грн, факт якої підтверджується податковою інспекцією.

Суд зауважує, що відповідно до аналізу статей 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі та строки. Доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

За умовами пункту 34 договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 35 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

З урахуванням викладеного, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17.

Крім того, судом враховується, що відповідно ч.1 ст.26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється, зокрема, у разі закінчення встановленого строку користування надрами.

Пунктом 8 договору сторони передбачили, що договір укладено строком на час дії спеціального дозволу на користування надрами до 07 лютого 2033 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 14 договору, земельна ділянка передається в оренду для промислової розробки Теофіпольського -1 родовища габро.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 року у справі №240/341/23 позов Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами було задоволено та припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5734 від 07.02.2013року наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Партнер" (а.с.60-64).

Відсутність спеціального дозволу як правовстановлюючого документа з чинністю якого законодавцем пов`язується наявність у відповідного підприємства повноважень щодо провадження діяльності пов`язаної із видобуванням надр, є підставою для припинення права на використання цим підприємством земельної ділянки для потреб надрокористування.

Таким чином, подальше перебування в оренді такої значної площі земель до 2033 року у відповідача без розробки родовища є прямим порушенням як інтересів орендодавця так і інтересів держави в цілому.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5734 від 07.02.2013 року наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Партнер", а також зважаючи на систематичну несплату орендних платежів, суд приходить до висновку, що вимога прокурора про розірвання договору оренди землі від 06.05.2014 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимогу прокурора про повернення земельної ділянки, господарський суд зазначає таке.

Згідно ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 20 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно із статтею 96 Земельного кодексу України закріплено обов`язок землекористувачів, до яких належить обов`язок щодо своєчасної сплати земельного податку або орендної плати. Систематична тривала несплата відповідачем орендної плати за договором є підставою для його припинення шляхом розірвання, внаслідок чого земельна ділянка підлягає поверненню позивачу у стані, в якому вона була одержана.

Враховуючи викладене, оскільки суд дійшов висновку про розірвання договору оренди землі від 06.05.2014, вимогу прокурора про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" повернути Хорошівській селищній раді земельну ділянку із кадастровим номером 1821183800:07:001:0655, площею 8,9470 га, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Радицької сільської ради (Хорошівська об`єднана територіальна громада) слід задовольнити.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно з вимогами чинного законодавства, підтвердженими належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" (12115, Житомирська область, Хорошівський район, с. Гайки, вул. Жовтнева, буд. 23, код ЄДРПОУ 32610361) на користь Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (12101, Житомирська область, Житомирський район, смт. Хорошів, вул. Героїв України, буд.13, код ЄДРПОУ 04344587):

- 429 729,75грн заборгованості по орендній платі за землю.

3. Розірвати договір оренди землі від 06.05.2014, укладений між Житомирською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер" щодо земельної ділянки із кадастровим номером 1821183800:07:001:0655, площею 8,9470 га, яка знаходиться на території Радицької сільської ради, Володарсько-Волинського району.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер" (12115, Житомирська обл., Житомирський район, село Гайки, вул. Жовтнева, будинок 23, код ЄДРПОУ 32610361) повернути Хорошівській селищній раді земельну ділянку із кадастровим номером 1821183800:07:001:0655, площею 8,9470 га, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Радицької сільської ради (Хорошівська об`єднана територіальна громада), яка була передана в оренду згідно договору оренди землі від 06.05.2014, укладеного між Житомирською обласною державною адміністрацією та відповідачем.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" (12115, Житомирська область, Хорошівський район, с. Гайки, вул. Жовтнева, буд. 23, код ЄДРПОУ 32610361) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, ідентифікаційний код 02909950):

- 11 813,95 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 31.01.24

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2 - позивачу через систему "Електронний суд",

3 - відповідачу (ЄДРПОУ 32610361) (рек.) на електронну пошту: tov.partner@ukr.net,

4 - Коростишівській окружній прокуратурі через систему "Електронний суд",

5 - Житомирській обласній прокуратурі через систему "Електронний суд".