Постанова

від 24.01.2024 по справі 369/17485/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року

м. Київ

справа № 369/17485/21

провадження № 61-9226св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Котеджне Містечко «Еко-Світ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Варес Марією Олександрівною, на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Нежури В. А., Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котеджне Містечко «Еко-Світ» (далі - ТОВ «Котеджне Містечко «Еко-Світ»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 25 лютого 2021 року під час проведення слідчих дій в межах кримінального провадження № 42020100000000604 від 24 грудня 2020 року їй стало відомо, що належні їй земельні ділянки на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі зареєстровані за відповідачами.

02 березня 2021 року вона подала заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, що зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі - ЄРДР).

Позивач зазначала, що належне їй право власності на земельні ділянки посвідчувалось державними актами на право власності на земельну ділянку, оригінали яких наявні у неї. Право власності на зазначені земельні ділянки виникло у неї на підставі договорів купівлі-продажу, укладених у 2007 році, які були визнані дійсними рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2008 року у справі № 2-798/2008. Цим самим рішенням суду було визнано за нею право власності на земельні ділянки.

Підставою для протиправної реєстрації зміни власника земельних ділянок був договір № 1-1098 від 06 квітня 2012 року, посвідчений нотаріусом Сніжнянської державної нотаріальної контори Таранцовим О. А.

Посилалася на те, що цей договір нею не укладався та є очевидно підробленим, оскільки на дату, зазначену у договорі, вона мала інше прізвище та іншу зареєстровану адресу місця проживання.

Зокрема, її дівоче прізвище - ОСОБА_6 і раніше вона була зареєстрована в АДРЕСА_1 , але 04 червня 2011 року зареєструвала шлюб, внаслідок якого, змінила прізвище на ОСОБА_1 . Паспорт на нове прізвище « ОСОБА_1 » виданий 14 липня 2011 року, тобто за рік до зазначеної в договорі дати його укладення.

Жодних угод, у тому числі від 06 квітня 2012 року з ОСОБА_2 , про продаж спірних земельних ділянок вона не укладала.

У порушення вимог законодавства даний договір був зареєстрований значно пізніше.

Позивач стверджувала, що спірні земельні ділянки були передані ТОВ «Котеджне містечко «Еко-світ», на підставі заяви якого відбувся їх поділ на 51 земельну ділянку, а надалі відчуження частини з них.

Станом на час звернення до суду з позовом більшість з новостворених земельних ділянок залишились у власності ТОВ «Котеджне містечко «Еко-світ», однак, шість новостворених земельних ділянок зареєстровано на праві власності за відповідачем ОСОБА_2 , дві земельні ділянки зареєстровані за ОСОБА_3 , одна земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_4 , чотири земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_5 .

Позивач просила витребувати всі новостворені земельні ділянки із чужого незаконного володіння та визнати за нею право власності на ці об`єкти нерухомого майна, так як порушено її право власності.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:

- витребувати із незаконного володіння ТОВ «Котеджне Містечко «Еко-Світ» на її користь земельні ділянки на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за кадастровими номерами:

3222487000:03:001:5679, площею 0,1253 га;

3222487000:03:001:5678, площею 0,1253 га;

3222487000:03:001:5650, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5649, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5648, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5647, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5681, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5680, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5676, площею 0,14 га;

3222487000:03:001:5675, площею 0,14 га;

3222487000:03:001:5674, площею 0,14 га;

3222487000:03:001:5673, площею 0,14 га;

3222487000:03:001:5672, площею 0,14 га;

3222487000:03:001:5671, площею 0,1399 га;

3222487000:03:001:5670, площею 0,14 га;

3222487000:03:001:5669, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5668, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5667, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5666, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5665, площею 0,0988 га;

3222487000:03:001:5664, площею 0,0988га;

3222487000:03:001:5663, площею 0,16 га;

3222487000:03:001:5261, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5263, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5653, площею 0,1294 га;

3222487000:03:001:5259, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5264, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5258, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5651, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5262, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5652, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5654, площею 0,1139 га;

3222487000:03:001:5655, площею 0,1139 га;

3222487000:03:001:5657, площею 0,1139 га;

3222487000:03:001:5656, площею 0,1139 га;

3222487000:03:001:5658, площею 0,1139 га;

3222487000:03:001:5659, площею 0,1139 га;

3222487000:03:001:5662, площею 0,1041 га;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 на її користь земельні ділянки на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за кадастровими номерами:

3222487000:03:001:0303, площею 0,2425 га;

3222487000:03:001:0299, площею 0,2463 га;

3222487000:03:001:0292, площею 0,2464 га;

3222487000:03:001:0296, площею 0,2464 га;

3222487000:03:001:0615, площею 0,2464 га;

3222487000:03:001:0324, площею 0,2507 га;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 на її користь земельні ділянки за кадастровими номерами:

3222487000:03:001:5660, площею 0,0711 га;

3222487000:03:001:5661, площею 0.711 га;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_4 на її користь земельну ділянку за кадастровим номером:

3222487000:03:001:5677, площею 0,1399 га;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_5 на її користь земельні ділянки за кадастровими номерами:

3222487000:03:001:0762, площею 0,4927 га;

3222487000:03:001:0758, площею 0,7431 га;

3222487000:03:001:0757, площею 0,5014 га;

3222487000:03:001:0573, площею 1,5042 га;

- визнати за нею право власності на земельні ділянки, що знаходяться в адміністративних межах Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з цільовим призначенням: ведення особистого селянського господарства, за кадастровими номерами:

3222487000:03:001:5679, площею 0,1253 га;

3222487000:03:001:5678, площею 0,1253 га;

3222487000:03:001:5650, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5649, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5648, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5647, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5681, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5680, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5677, площею 0,1399 га;

3222487000:03:001:5676, площею 0,14 га;

3222487000:03:001:5675, площею 0,14 га;

3222487000:03:001:5674, площею 0,14 га;

3222487000:03:001:5673, площею 0,14 га;

3222487000:03:001:5672, площею 0,14 га;

3222487000:03:001:5671, площею 0,1399 га;

3222487000:03:001:5670, площею 0,14 га;

3222487000:03:001:5669, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5668, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5667, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5666, площею 0,1232 га;

3222487000:03:001:5665, площею 0,0988 га;

3222487000:03:001:5664, площею 0,0988 га;

3222487000:03:001:5663, площею 0,16 га;

3222487000:03:001:5261, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5263, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5653, площею 0,1294 га;

3222487000:03:001:5259, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5264, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5258, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5651, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5262, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5652, площею 0,114 га;

3222487000:03:001:5654, площею 0,1139 га;

3222487000:03:001:5655, площею 0,1139 га;

3222487000:03:001:5657, площею 0,1139 га;

3222487000:03:001:5656, площею 0,1139 га;

3222487000:03:001:5658, площею 0,1139 га;

3222487000:03:001:5659, площею 0,1139 га;

3222487000:03:001:5662, площею 0,1041 га;

3222487000:03:001:5660, площею 0,0711 га;

3222487000:03:001:5661, площею 0,0711 га;

3222487000:03:001:0573, площею 1,5042 га;

3222487000:03:001:0303, площею 0,2425 га;

3222487000:03:001:0299, площею 0,2463 га;

3222487000:03:001:0292, площею 0,2464 га;

3222487000:03:001:0296, площею 0,2464 га;

3222487000:03:001:0757, площею 0,5014 га;

3222487000:03:001:0615, площею 0,2464 га;

3222487000:03:001:0758, площею 0,4927 га;

3222487000:03:001:0324, площею 0,2507 га;

3222487000:03:001:0762, площею 0,7431 га.

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2022 року у складі судді Янченка А. В. позов ОСОБА_1 задоволено.

Витребувано з незаконного володіння ТОВ «Котеджне Містечко «Еко-Світ» на користь ОСОБА_1 земельні ділянки, що розташовані на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за кадастровими номерами: 3222487000:03:001:5679 площею 0,1253 га, 3222487000:03:001:5678 площею 0,1253 га, 3222487000:03:001:5650 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5649 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5648 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5647 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5681 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5680 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5676 площею 0,14 га, 3222487000:03:001:5675 площею 0,14 га, 3222487000:03:001:5674 площею 0,14 га, 3222487000:03:001:5673 площею 0,14 га, 3222487000:03:001:5672 площею 0,14 га, 3222487000:03:001:5671 площею 0,1399 га, 3222487000:03:001:5670 площею 0,14 га, 3222487000:03:001:5669 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5668 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5667 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5666 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5665 площею 0,0988 га, 3222487000:03:001:5664 площею 0,0988 га, 3222487000:03:001:5663 площею 0,16 га, 3222487000:03:001:5261 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5263 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5653 площею 0,1294 га, 3222487000:03:001:5259 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5264 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5258 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5651 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5262 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5652 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5654 площею 0,1139 га, 3222487000:03:001:5655 площею 0,1139 га, 3222487000:03:001:5657 площею 0,1139 га, 3222487000:03:001:5656 площею 0,1139 га, 3222487000:03:001:5658 площею 0,1139 га, 3222487000:03:001:5659 площею 0,1139 га, 3222487000:03:001:5662 площею 0,1041 га,

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельні ділянки, що розташовані на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за кадастровими номерами: 3222487000:03:001:0303 площею 0,2425 га, 3222487000:03:001:0299 площею 0,2463 га, 3222487000:03:001:0292 площею 0,2464 га, 3222487000:03:001:0296 площею 0,2464 га, 3222487000:03:001:0615 площею 0,2464 га, 3222487000:03:001:0324 площею 0,2507 га.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 земельні ділянки за кадастровими номерами: 3222487000:03:001:5660 площею 0,0711 га, 3222487000:03:001:5661 площею 0,711 га.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 3222487000:03:001:5677 площею 0, 1399 га.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 земельні ділянки за кадастровими номерами: 3222487000:03:001:0762 площею 0,4927 га, 3222487000:03:001:0758 площею 0,7431 га, 3222487000:03:001:0757 площею 0,5014 га, 3222487000:03:001:0573 площею 1,5042 га.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на наступні земельні ділянки, що знаходяться в адміністративних межах Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з цільовим призначенням: ведення особистого селянського господарства, за кадастровими номерами: 3222487000:03:001:5679 площею 0,1253 га, 3222487000:03:001:5678 площею 0,1253 га, 3222487000:03:001:5650 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5649 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5648 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5647 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5681 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5680 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5677 площею 0,1399 га, 3222487000:03:001:5676 площею 0,14 га, 3222487000:03:001:5675 площею 0,14 га, 3222487000:03:001:5674 площею 0,14 га, 3222487000:03:001:5673 площею 0,14 га, 3222487000:03:001:5672 площею 0,14 га, 3222487000:03:001:5671 площею 0,1399 га, 3222487000:03:001:5670 площею 0,14 га, 3222487000:03:001:5669 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5668 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5667 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5666 площею 0,1232 га, 3222487000:03:001:5665 площею 0,0988 га, 3222487000:03:001:5664 площею 0,0988 га, 3222487000:03:001:5663 площею 0,16 га, 3222487000:03:001:5261 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5263 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5653 площею 0,1294 га, 3222487000:03:001:5259 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5264 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5258 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5651 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5262 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5652 площею 0,114 га, 3222487000:03:001:5654 площею 0,1139 га, 3222487000:03:001:5655 площею 0,1139 га, 3222487000:03:001:5657 площею 0,1139 га, 3222487000:03:001:5656 площею 0,1139 га, 3222487000:03:001:5658 площею 0,1139 га, 3222487000:03:001:5659 площею 0,1139 га, 3222487000:03:001:5662 площею 0,1041 га, 3222487000:03:001:5660 площею 0,0711 га, 3222487000:03:001:5661 площею 0,0711 га, 3222487000:03:001:0573 площею 1,5042 га, 3222487000:03:001:0303 площею 0,2425 га, 3222487000:03:001:0299 площею 0,2463 га, 3222487000:03:001:0292 площею 0,2464 га, 3222487000:03:001:0296 площею 0,2464 га, 3222487000:03:001:0757 площею 0,5014 га, 3222487000:03:001:0615 площею 0,2464 га, 3222487000:03:001:0758 площею 0,4927 га, 3222487000:03:001:0324 площею 0,2507 га, 3222487000:03:001:0762 площею 0,7431 га.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення районного суду мотивовано тим, що спірні земельні ділянки вибули поза волею позивачки, оскільки договір купівлі-продажу земельних ділянок укладено 06 квітня 2012 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , хоча позивач, станом на 06 квітня 2012 року вже мала прізвище « ОСОБА_1 ». Крім того, в договорі зазначено місце реєстрації позивачки - АДРЕСА_1 , хоча згідно з відміткою в паспорті позивачки остання з 12 лютого 2009 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Також у висновку експерта № 819/12/2021 від 23 грудня 2021 року встановлено, що підпис на договорі купівлі-продажу від 06 квітня 2012 року виконаний не позивачкою, а іншою особою.

Районний суд, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 526/2465/16-ц, відхилив доводи ТОВ «Котеджне Містечко «Еко-Світ» про те, що почеркознавча експертиза згідно законодавства може проводитись виключно державними установами.

Судом першої інстанції зазначено, що позивач, як власник земельних ділянок, які вибули з її володіння поза волею шляхом укладення від її імені договору купівлі-продажу, має право на підставі положень статей 330, 388 ЦК України витребувати земельні ділянки та новостворені об`єкти які є предметом спору від відповідачів як останніх володільців.

Судом враховано, що об`єкти, створені внаслідок формального поділу, не можуть вважатися новоствореними у розмінні норм ЦК України. Отже, внаслідок такого поділу об`єкта майна попередній власник не позбавлений права звернутися з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, навіть якщо майно зазнало тих чи інших перетворень. Відчужене поза волею власника майно може бути витребуване із чужого незаконного володіння навіть у разі закриття відповідного розділу в Державному реєстрі та скасування індивідуального номера об`єкта нерухомого майна.

Районний суд дійшов висновку, що відповідачі не набули права власності на спірні земельні ділянки, такі об`єкти неправомірно та незаконно вибули з володіння ОСОБА_1 не з її волі, а тому на підставі статей 330, 388 ЦК України вона має право витребувати такі об`єкти у відповідачів. Тобто, право власності ОСОБА_9 на спірні об`єкти не припинилося, отже, позовні вимоги про витребування майна є обґрунтованими.

Судом враховано, що ОСОБА_1 було надано суду належні докази про те, що спірні земельні ділянки належать їй на праві власності, а саме такими доказами є копії державних актів на право власності на земельні ділянки, які долучені до матеріалів справи.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що оскільки позивач будь-яких дій щодо передачі третім особам належних їй земельних ділянок не вчиняла, акти приймання-передачі щодо передачі права на належні їй земельні ділянки не підписувала і у будь-який інший спосіб майна не відчужувала, у нотаріуса не підписувала, отже, спірні земельні ділянки вибули з власності ОСОБА_9 без її волевиявлення, а відповідачі відповідно без відповідної правової підстави заволоділи цими земельними ділянками, чим було порушено право позивача мирно володіти своїм майном.

Щодо клопотання ТОВ «Котеджне Містечко «Еко-Світ» про застосування строку позовної давності районний суд зазначив, що спірні земельні ділянки вибули з власності позивача поза її волею, тобто позивач не могла знати про наявність договору купівлі-продажу від 06 квітня 2012 року. При цьому суд врахував, що спірні земельні ділянки були зареєстровані лише через сім років (2019 рік) після укладення договору купівлі-продажу від 06 квітня 2012 року, що також було перешкодою для позивача дізнатися про своє порушене право. З огляду на зазначене, районний суд вважав необґрунтованими доводи ТОВ «Котеджне Містечко «Еко-Світ» про наявність підстав для застосування строку позовної давності.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Котеджне Містечко «Еко-Світ» задоволено.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до висновку від 23 грудня 2021 року № 819/12/2021, складеного експертом Експертно-дослідної служби України Фраймович Л. В. за замовленням позивача, за результатами проведення почеркознавчої експертизи, об`єктом дослідження була технічна копія, а не оригінал договору.

Суд апеляційної інстанції вважав, що проведення експертного почеркознавчого дослідження по технічній копії документа, а не з оригіналу документу, здійснено в порушення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Апеляційний суд вважав неправильним висновок суду першої інстанції про те, що на експертне почеркознавче дослідження не поширюється вимога щодо необхідності його проведення виключно державними спеціалізованими установами.

При цьому посилання позивача, які прийняті до уваги судом першої інстанції, на паспортні дані позивача 2011 року, апеляційний суд вважав недостатньою підставою для висновку, що не нею укладений договір, оскільки в матеріалах справи відсутні дані замість якого паспорту був виданий паспорт в 2011 році, і дані про втрату чинності паспорту зазначеного у договорі від 06 квітня 2012 року.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено, що спірне майно вибуло з її володіння поза її волею, відтак відсутні правові підстави для застосування наслідків неукладеного договору у вигляді витребування майна з володіння відповідачів у справі.

Судом першої інстанції, окрім застосування способу захисту у вигляді витребовування майна, додатково застосований і спосіб захисту - визнання права власності, який є не належним у даних правовідносинах, так як рішення суду про витребування вже само по собі є достатньою підставою для вчинення реєстраційних дій.

Враховуючи, що наслідки пропуску строку позовної давності застосовуються до доведених і обґрунтованих позовних вимог, що в даній справі не вбачається, апеляційним судом не досліджувалося питання застосування цього строку, про які вказувала сторона відповідача на стадії розгляду справи судом першої інстанції та в доводах апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2022 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми процесуального права щодо оцінки доказів, проведення експертизи, що мало наслідком ухвалення судового рішення, яке не відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України.

Єдиною підставою відмови апеляційним судом у задоволенні позову є формальні дефекти висновку експерта-почеркознавця (щодо зображення підпису), наданого нею. Районний суд вважав належним доказом у справі висновок експерта, зроблений з оригіналу такого договору. При цьому сам договір в оригінальному примірнику недоступний, він у неї відсутній, а «покупець» і нотаріус занаходяться на окупованій території, що унеможливлює його витребування. Зазначене виключає проведення експертизи на підставі оригіналу договору.

Зазначається, що судове рішення апеляційного суду здебільшого має висновок припущень, що заборонено ЦПК України.

Посилається на ряд постанов Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини щодо стандартів доказування, зазначаючи, що позивач позов довела.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також ОСОБА_1 зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме постанова суду апеляційної інстанції оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2023 року ТОВ «Котеджне Містечко «Еко-Світ» подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, відтак не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.

Зазначає, що, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник не наводить жодної норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Касаційна скарга не містить доводів про те, що суд апеляційної інстанції неправильно вказав норми права, що регулюють проведення експертизи, чи послався на нерелевантну судову практику.

Вважає висновки апеляційного суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 правильними та належно обґрунтованими.

У січні 2024 року ТОВ «Котеджне Містечко «Еко-Світ» подало додаткові пояснення у справі.

Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 41-43 постанови від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20), у пунктах 20-22 постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22), колегія суддів залишає подані ТОВ «Котеджне Містечко «Еко-Світ» додаткові пояснення у справі без розгляду, оскільки вони по суті є штучним поданням додаткового відзиву на касаційну скаргу поза межами визначеного процесуального строку без клопотання про поновлення цього строку.

Фактичні обставини, встановлені судами

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2008 року у справі № 2-798/2008 визнано дійсними 17 договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених 03 січня 2007 року, 23 договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладених 05 січня 2007 року, 27 договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених 08 січня 2007 року.

Визнано за ОСОБА_8 право власності на 53 земельні ділянки, що знаходяться в адміністративних межах Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з цільовим призначенням: ведення особистого селянського господарства та на 12 земельних ділянок, що знаходяться в адміністративних межах Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том 2, а. с. 310-317).

На підставі цього рішення ОСОБА_8 отримала державні акти на право власності на земельні ділянки:

1) Серії ЯЖ № 221215 щодо земельної ділянки площею 1,5042 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222487000:03:001:0573, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900321 (том 2, а. с. 278-279);

2) Серії ЯЖ № 221341 щодо земельної ділянки площею 0,2464 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222487000:03:001:0292, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900317 (том 2, а. с. 280-281);

3) Серії ЯЖ № 221340 щодо земельної ділянки площею 0,2464 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222487000:03:001:0296, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900316 (том 2, а. с. 282-23);

4) Серії ЯЖ № 221336 щодо земельної ділянки площею 0,2463 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222487000:03:001:0299, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900318 (том 2, а. с. 284-285);

5) Серії ЯЖ № 221335 щодо земельної ділянки площею 0,2425 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222487000:03:001:0303, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900319 (том 2, а. с. 286-287);

6) Серії ЯЖ № 221201 щодо земельної ділянки площею 0,2464 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222487000:03:001:0305, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900312 (том 2, а. с. 288-289);

7) Серії ЯЖ № 221349 щодо земельної ділянки площею 0,2506 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222487000:03:001:0313, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900310 (том 2, а. с. 290-291);

8) Серії ЯЖ № 221225 щодо земельної ділянки площею 0,2507 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222487000:03:001:0324, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900301 (том 2, а. с. 22-293);

9) Серії ЯЖ № 221220 щодо земельної ділянки площею 0,2464 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222487000:03:001:0615, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900309 (том 2, а. с. 294-295);

10) Серії ЯЖ № 221218 щодо земельної ділянки площею 1,9711 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222487000:03:001:0754, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900315 (том 2, а. с. 296-297);

11) Серії ЯЖ № 221353 щодо земельної ділянки площею 0,4928 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222487000:03:001:0756, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900311 (том 2, а. с. 298-299);

12) Серії ЯЖ № 221226 щодо земельної ділянки площею 0,5014 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222487000:03:001:0757, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900314 (том 2, а. с. 300-301);

13) Серії ЯЖ № 221223 щодо земельної ділянки площею 0,4927 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222487000:03:001:0758, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900308 (том 2, а. с. 302-303);

14) Серії ЯЖ № 221216 щодо земельної ділянки площею 3,7605 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222487000:03:001:0759, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900299 (том 2, а. с. 304-305);

15) Серії ЯЖ № 221219 щодо земельної ділянки площею 1,9702 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222487000:03:001:0760, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900313 (том 2, а. с. 306-307);

16) Серії ЯЖ № 221217 щодо земельної ділянки площею 0,7431 га, яка розташована в межах Ходосівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222487000:03:001:0762, дата видачі 19 червня 2008 року, номер реєстрації 010832900300 (том 2, а. с. 308-309).

З огляду на копію договору купівлі-продажу земельних ділянок від 06 квітня 2012 року договір укладений в м. Сніжне, Донецької області, між сторонами:

Продавець - ОСОБА_8 , код платника податків НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Покупець - ОСОБА_2 , код платників податків НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Договір посвідчений Таранцовим О. А., нотаріусом Сніжнянської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 1-1098.

За умовами цього договору продавець продав та передав у власність покупцю, а покупець купив та прийняв у власність об`єкт нерухомості:

1) земельну ділянку, кадастровий № 3222487000:03:001:0313, площею 0,2506 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221349, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

2) земельну ділянку, кадастровий № 3222487000:03:001:0756, площею 0,4928 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221353, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

3) земельну ділянку, кадастровий № 3222487000:03:001:0305, площею 0,2464 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221201, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

4) земельну ділянку, кадастровий № 3222487000:03:001:0760, площею 1,9702 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221219, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

5) земельну ділянку, кадастровий № 3222487000:03:001:0754, площею 1,9711 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221218, виданий управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

6) земельна ділянка, кадастровий № 3222487000:03:001:0573, площею 1,5042 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221215, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

7) земельну ділянку, кадастровий № 3222487000:03:001:0303, площею 0,2425 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221335, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

8) земельна ділянка, кадастровий № 3222487000:03:001:0299, площею 0,2463 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221336, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

9) земельну ділянку, кадастровий № 3222487000:03:001:0292, площею 0,2464 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221341, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

10) земельну ділянку, кадастровий № 3222487000:03:001:0296, площею 0,2464 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221340, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

11) земельну ділянку, кадастровий № 3222487000:03:001:0757, площею 0,5014 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221226, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

12) земельну ділянку, кадастровий № 3222487000:03:001:0615, площею 0,2464 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221220, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

13) земельну ділянку, кадастровий № 3222487000:03:001:0758, площею 0,4927 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221223, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

14) земельну ділянку, кадастровий № 3222487000:03:001:0324, площею 0,2507 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221225, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

15) земельну ділянку, кадастровий № 3222487000:03:001:0762, площею 0,7431 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221217, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року;

16) земельну ділянку, кадастровий № 3222487000:03:001:0759, площею 3,76056 га, право власності належить продавцю на підставі державного земельного акту серії ЯЖ № 221216, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 19 червня 2008 року.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо всіх спірних об`єктів нерухомого майна реєстрація спірних земельних ділянок за ОСОБА_2 була проведена в 2019 році, в 2020 році 10 земельних ділянок на підставі акту приймання-передачі та оцінки негрошового вкладу учасника статутного капіталу перейшли до ТОВ «Котеджне містечко «Еко-Світ», яким в подальшому здійснено поділ і відчуження деяких з них (том 1, а. с. 16-300, том 2, а. с. 1-227).

У матеріалах справи наявна копія Наказу Міністерства юстиції України № 1603/7 від 20 травня 2021 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо оскарження рішень: державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко А. Л. від 24 червня 2019 року № 47466304, № 47470880, від 25 червня 2019 року № 47493395, № 47496813, № 47495918, № 4747022; державного реєстратора Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області Тимошенко О. О. від 04 липня 2019 року № 53474617, № 53475347, № 53475660, № 53475855; державного реєстратора Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Одрихівського О. Т. від 05 серпня 2020 року № 53474617, № 53475347, № 53476044 та реєстраційної дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко О. В. від 31 липня 2020 року щодо ТОВ «Котеджне містечко «Еко-Світ», як таких що вчинені відповідно до законодавства.

У мотивувальній частині цього наказу вказано, що шляхом перевірки відомостей Єдиного державного реєстру, колегією встановлено, що державними реєстраторами проведені оскаржувані реєстраційні дії на підставі документів, комплектність, зміст та форма яких відповідали вимогам законодавства (том 3, а. с. 67-72).

Відповідно до копії паспорта громадянина України паспорт серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Донецьк, було видано 14 липня 2011 року Голосіївським РУ ГУМВС України в м. Києві.

На десятій сторінці паспорта міститься відмітка про зареєстрований м/в РАЦСу м. Донецька 04 червня 2011 року шлюб з ОСОБА_10 .

На одинадцятій сторінці паспорта міститься відмітка про зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 12 лютого 2009 року (том 2, а. с. 351-354).

Згідно з висновком № 819/12/2021 від 23 грудня 2021 року, наданим експертом Експертно-дослідної служби України Фраймович Л. В. за замовленням позивача, за результатами проведення почеркознавчої експертизи зроблено висновок про те, що підпис від імені ОСОБА_11 , зображення якого міститься у рядку «Підпис:» поряд із зображенням рукописного запису « ОСОБА_8 » у технічній копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 квітня 2012 року, укладеного від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , посвідченого державним нотаріусом Сніжнянської державної нотаріальної контори Донецької області Таранцовим О. А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1098, виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою.

У вступній частині висновку вказано, що на дослідження надані: технічна копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 квітня 2012 року, укладеного від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , посвідченого державним нотаріусом Сніжнянської державної нотаріальної контори Донецької області Таранцовим О. А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1098; документи із зразками підписів ОСОБА_11 (їх кількість становить 9, 8 з них оригінали і 1 в технічній копії, укладені в проміжок часу 2007-2012 роки).

У вступній частині висновку також вказано, що експерт Фраймович Л. В. відповідно до частини сьомої статті 102 ЦПК України, зі змістом статті 384 КК України щодо відповідальності за складання завідомо неправдивого висновку експерта обізнана.

Висновок складений для подання до суду.

У розділі «Дослідження» експертом зроблена примітка: «питання щодо наявності монтажу в наданій на дослідження технічній копії документу не вирішувалось, оскільки це питання виходить за межі компетенції експерта у галузі почеркознавства».

Також у розділі «Дослідження» експертом зроблена примітка, що надані для порівняльного дослідження зразки підписів ОСОБА_9 у даному експертному випадку мають задовільну якість та достатню кількість для проведення ідентифікаційного дослідження з метою вирішення питання, поставленого перед експертом.

У додатку до висновку наведена ілюстративна таблиця технічної копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 квітня 2012 року та зображення зразків підписів, наданих для порівняння, з яких вбачається надання для порівняння підписів із зазначенням прізвища « ОСОБА_1 » в чотирьох документах (том 3, а. с. 154-163).

З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 листопада 2021 року зареєстрована заява позивача щодо підробки документів невстановленими особами на право власності на земельні ділянки, які розташовані на території Ходосівської сільської ради Обухівського району Київської області (том 2, а. с. 356).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (статті 387, 388 ЦК України). Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного позову.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуальновизначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його із чужого незаконного володіння.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У пунктах 22, 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК України). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК України.

У зв`язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК України звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою, другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Скасовуючи рішення і відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив переважно з того, що експертиза, яку взяв за основу суд першої інстанції, проведена не державною установою і є неналежним доказом, а також те, що позивачка не надала доказів зміни паспорта.

Верховний Суд не погоджується з таким висновком апеляційного суду і вважає його передчасним.

На підставі статті 367 ЦПК України на відміну від суду касаційної інстанції суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість усунути недоліки суду першої інстанції щодо доказування у справі.

Визнаючи висновок експерта неналежним доказом через проведення експертизи експертами недержавної установи, суд апеляційної інстанції не навів жодного мотиву неприйняття до уваги постанови Верховного Суду щодо цього, на яку посилався суд першої інстанції.

Так, у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 526/2465/16-ц (провадження № 61-27935св18) Верховний Суд зазначив, що до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим законом (частина третя статті 10 Закону України «Про судову експертизу»).

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, якщо суд апеляційної інстанції не визнавав його належним доказом як висновок експерта, то відсутні мотиви, чому цей доказ не є письмовим доказом відповідно до статті 95 ЦПК України. При цьому, якщо в іншої сторони є сумніви щодо цього доказу, то саме ця сторона відповідно до статей 12, 81 ЦПК України має його спростувати, заявляючи клопотання про проведення відповідної експертизи.

Також суд апеляційної інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання про призначення повторної (комісійної) експертизи відповідно до статті 103 ЦПК України і для цього клопотання учасників справи не потрібне.

Зазначаючи, що позивачка не надала оригінал договору купівлі-продажу, апеляційний суд не звернув уваги на її доводи про те, що вона такий договір не підписувала і він у неї відсутній.

Висновок апеляційного суду щодо заміни позивачкою паспорта, як одна з підстав для відмови у позові, є вочевидь формальною підставою, оскільки у суді першої інстанції зазначені обставини не досліджувалися, ніхто на них не посилався, вони вперше зазначені відповідачем у апеляційній скарзі і саме тому апеляційний суд відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України мав би ці обставини дослідити.

Отже, Верховний Суд вважає висновки апеляційного суду такими, які ґрунтуються на припущеннях, що заборонено частиною шостою статті 81 ЦПК України.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК Українипостанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з:

а) короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;

б) короткого змісту вимог апеляційної скарги;

в) узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

г) узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;

Верховний Суд зазначає, що у цивільному судочинстві обов`язки із забезпечення змагальності процесу мають не лише сторони, а й суд, який повинен такий стандарт (принцип) судочинства забезпечити. Так, оскільки цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності процесу (пункт 4 частини третьої статті 2 ЦПК України), а позивачка зазначала, що вона повністю довела позовні вимоги, то, як відповідач, так і суд, спростувати ці доводи (докази) повинні не узагальнюючими фразами (не довела), а конкретними, оскільки в іншому випадку судове рішення не буде відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у контексті умотивованості судового рішення, заборони ухвалювати судове рішення на припущеннях.

Верховний Суд у контексті вимог частини третьої статті 400 ЦПК України звертає увагу апеляційного суду й на те, що у судочинстві діє відомий з часів римського права принцип «заборони повороту до гіршого», відомий також як «скільки скарги, стільки і рішення». Він втілений у частині першій статті 367 ЦПК України, згідно з якою суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Це публічний обов`язок суду перевірити рішення суду лише в частині апеляційного оскарження.

Установлено, що рішення районного суду стосується витребування земельної ділянки у всіх відповідачів. Натомість, до апеляційного суду апеляційну скаргу подав лише один відповідач - ТОВ «Котеджне Містечко «Еко-Світ» й прохаючи скасувати рішення районного суду у повному обсязі, товариство не подало процесуальних повноважень діяти від імені інших відповідачів, які рішення суду не оскаржили.

Апеляційний суд на вказане уваги не звернув

За таких обставин судове рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Зазначені вище порушення призвели до передчасних висновків суду, що в силу положень статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, збирати та надавати правову оцінку новим доказам у справі, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому, оскільки порушення норм процесуального права допущено апеляційним судом, справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За загальним правилом, при розподілі судових витрат у резолютивній частині судового рішення за результатами розгляду та вирішення справи встановлюється обов`язок сторони, не на користь якої ухвалено таке судове рішення, відшкодувати (компенсувати) іншій стороні понесені судові витрати із вказівкою на чіткий розмір відповідних судових витрат.

У справі, що переглядається, касаційна скарга ОСОБА_1 , задовольняється частково, а справа передається на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Тобто остаточного рішення по суті спору касаційним судом не було прийнято, а тому за таких обставин підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028сво18).

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Варес Марією Олександрівною, задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді:О. В. Білоконь Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець