Рішення

від 30.01.2024 по справі 320/3882/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року м. Київ№ 320/3882/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Малого приватного підприємства «Резерв»

до 1. Пірнівської сільської ради Київської області; 2. Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Мале приватне підприємство «Резерв» (далі позивач/МПП «Резерв») з позовом до Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі відповідач 1), Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі відповідач 2/Відділу у Вишгородському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Відділу у Вишгородському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 804 від 18 лютого 2019 року, яка розташована за адресою: с. Вища Дубечня, вул. Соборна, 20 (колишня назва - вул. Леніна, 28/9) Вишгородський район Київська область, загальною площею 0,8246 га, кадастровий номер 3221881601:31:126:0006, локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко - планувальної зони, зокрема, номер економічно-планувальної зони: II; локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: в зоні пішохідної доступності до громадських центрів: 1,20; в зоні пішохідної доступності до пасажирського транспорту: 1.15; коефіцієнт Кф: 1,2 та сукупного коефіцієнту КмЗ - 1,12;

- визнати недійсним витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 804 від 18 лютого 2019 року, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), загальною площею 0,8246 га, кадастровий номер 3221881601:31:126:0006;

- визнати незаконним та скасувати рішення Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області № 226-ХХ-VІІ від 12 липня 2018 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земель в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області», яким була затверджена нова нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,8246 га, кадастровий номер 3221881601:31:126:0006.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року суддею Терлецькою О.О. відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року (суддя Терлецька О.О.) вказану адміністративну справу залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу МПП «Резерв» задоволено, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року про залишення позову без розгляду скасовано і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

06 листопада 2020 року адміністративна справа повернулася до Київського окружного адміністративного суду. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року заяву про відвід судді Терлецької О.О. задоволено.

20 січня 2021 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді цього адміністративного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року прийнято до провадження дану адміністративну справу. Крім того, вказаною ухвалою вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року замінено відповідача-1 Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області на правонаступника відповідача-1 - Пірнівську сільську раду Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року перейдено до розгляду за правилами особливостей щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень у відповідності до вимог статті 264 КАС України та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №320/3882/19, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 №949/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2023 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

06 листопада 2023 року зазначену справу фактично передано судді Жуковій Є.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що МПП «Резерв» з 2005 року є орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3221881601:31:126:0006 відповідно до договору від 10.03.2005. Вказаний договір укладено на 49 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 93796,95 грн. Розмір орендної плати відповідно до пункту 6 цього договору становить 4690 грн. 12 липня 2018 року на XX сесії VII скликання Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області було прийняте рішення №226-ХХ-VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земель в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області». Цим рішенням була затверджена нова нормативно-грошова оцінка земельних ділянок в селі.

Як слідує з витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 804 від 18.02.2019 року, в ньому зазначено локальні коефіцієнти на місце находження земельної ділянки у межах економіко - планувальної зони, зокрема, номер економічно-планувальної зони: II, локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: в зоні пішохідної доступності до громадських центрів: 1,20; в зоні пішохідної доступності до пасажирського транспорту: 1.15; земельна ділянка примикає до вулиць без каналізації: 0,90; тепломережі 0,90; коефіцієнт Кф: 1,2 та сукупний коефіцієнт КмЗ 1,12.

Крім того, у витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 10.04.2018 № 605 сукупний коефіцієнт КмЗ зазначено 1,12, а нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1 762 217, 01 грн.

Розробниками документації невірно прийняте значення коефіцієнта місця розташування населених пунктів на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (додаток 5 Порядку). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106, с. Вища Дубечня входить до 4 зони посиленого радіоактивного контролю, а не до 3 зони гарантованого добровільного відселення, як помилкового прийняли розробники документації, тому до розрахунку значення коефіцієнту 0,80 не приймається. Відповідно значення базової вартості 1 кв. м населеного пункту змінюється на 20%.

Витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Недотримання процедури прийняття регуляторного акту стало підставою для неналежного проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані, що порушує права позивача.

16 серпня 2019 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Вишедубечанської сільської ради Вишгородського району надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на відсутність правових підстав. Вказує, що рішенням Вищедубечанської сільської ради №» 226-ХХ-VІІ від 12 липня 2018 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земель в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області. якою визначено базову вартість 1 кв. м земель населеного пункту с. Вища Дубечня в розмірі 139,48 грн/м.кв. Оскаржуваним рішенням не затверджувалася нова нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка розташована за адресою: с. Вища Дубечня, вул. Соборна, 20 (колишня назва - вул. Леніна, 28/9) Вишгородеький район Київська область, загальною площею 0,8246 га, кадастровий номер 3001881601:31; 126:0006.

19 серпня 2019 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Відділу у Вишгородському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області надійшов відзив на позовну заяву.

В своєму відзиві відповідач-2 зазначає, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 804 від 18.02.2019 підготовлений відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 за № 1647/29777 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» та на підставі розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Вища Дубечня, Вишедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №804 від 18.02.2019 з кадастровим номером 3221881601:31:126:0006 сформований на основі даних технічної документації з нормативної грошової оцінки. Зазначає, що витяг є технічним розрахунком, який заповнюється виключно на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування та наявної технічної документації на земельну ділянку, а тому при виготовленні витягу головний спеціаліст не наділений повноваженнями перевіряти обґрунтованість визначення показників нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Тобто, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є технічним документом, який формуються автоматично без втручання посадових осіб управління Держгеокадастру.

10 лютого 2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від МПП «Резерв» надійшла заява про уточнення позовних вимог.

29 вересня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Пірнівської сільської ради Київської області надійшов відзив на позовну заяву.

В своєму відзиві відповідач 1 зазначає, що орган місцевого самоврядування не порушив жодних процедурних питань щодо порядку прийняття рішення, що оскаржується і даний факт позивачем не заперечується. В органу місцевого самоврядування не було жодних обґрунтованих підстав для незатвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земель в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

13 січня 2022 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від МПП «Резерв» надійшла відповідь на відзив Пірнівської сільської ради Київської області.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач 1 порушив процедуру прийняття регуляторного акту. Доказів протилежного суду не надав.

14 лютого 2022 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Пірнівської сільської ради Київської області надійшли заперечення на відповідь позивача.

В запереченнях на відповідь відповідач 1 зазначає, що в газеті «Слово» від 14.07.2018 було опубліковано проект спірного рішення, з огляду на що процедуру прийняття регуляторного акту порушено не було.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 прийнято справу №320/3882/19 до провадження судді Жукової Є.О.

02 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Пірнівської сільської ради Київської області надійшов відзив, зміст якого ідентичний відзиву, що надійшов 29.09.2021.

Ухвалою суду від 10 січня 2024 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, постановлено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Резерв» зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 25299477) за адресою: вул. Шолуденко, буд.8, кв.66, м. Вишгород, Вишгородський район, Київська область,07300.

10 березня 2009 року між Вищедубечанською сільською радою Вишгородського району Київської області та МПП «Резерв» укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3221881601:31:126:0006.

Вказаний договір укладено на 49 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 93796,95 грн. Розмір орендної плати відповідно до пункту 6 цього договору становить 4690 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр розвитку» у 2018 році розроблена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с. Вища Дубечня Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області.

12 липня 2018 року на XX сесії VII скликання Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області було прийняте рішення №226-ХХ-VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земель в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області». Цим рішенням була затверджена нова нормативно-грошова оцінка земельних ділянок в селі.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.02.2019 №804 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1762217,01грн.

06 березня 2019 року на ХXІV сесії VII скликання Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області було прийняте рішення №286-ХXІV-VII «Про внесення змін та доповнень на земельну ділянку». Цим рішенням було встановлено новий розмір орендної плати МПП «Резерв», що дорівнює 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 3221881601:31:126:0006, площею 0,8246 га під розміщення цеху по виготовленню алюмінієвих конструкцій, терміном на 10 років, що складатиме 88110,85грн.

Листом від 11.04.2019 МПП «Резерв» звернулося до Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області щодо перегляду та виправлення нормативно грошової оцінки земель у зв`язку із рядом помилок у технічній документації.

Листом від 25.04.2019 вих.№02-31/272 Вищедубечанська сільська рада Вишгородського району Київської області рекомендувало позивачу звернутись до Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру за відповідними роз`ясненнями.

Листом від 11.06.2019 вих.№02-31/86 Вищедубечанська сільська рада Вишгородського району Київської області повідомила позивача про прийняття 12 липня 2018 року на XX сесії VII скликання Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області рішення №226-ХХ-VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земель в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області».

Вважаючи, що недотримання процедури прийняття регуляторного акту стало підставою для неналежного проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки, що порушує права позивача, у зв`язку із чим МПП «Резерв» звернулося до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до приписів статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель» №1378-IV від 11 грудня 2003 року (далі - Закон №1378-IV).

Відповідно до визначення наданого у частині першій статті 1 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із нормами статті 3 Закону №1378-IV об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Частинами 1 та 2 статті 15 Закону №1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.

Відповідно до статті 18 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Згідно з частиною першою статті 20 Закону №1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Закон України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року №858-ІV (далі - Закон №858-ІV) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до статті 26 Закон №858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 28 Закону №858-IV передбачено, що розробники документації із землеустрою мають право: а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою; б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати; в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; г) авторства на створену ними документацію із землеустрою; ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування; е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою зобов`язані, зокрема, а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором.

Приписами статті 23 Закону №1378-ІV визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Приписами пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України обумовлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).

Згідно з абзацом 1 частини 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР (далі - Закону № 280/97-ВР) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VІ (далі - Закон № 2939-VІ) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 15 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації (частина 2 статті 15 Закону №2939-VІ).

Відповідно до частини 3 статті 15 Закону № 2939-VI проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що обов`язковому оприлюдненню підлягають, зокрема, проекти рішень органів місцевого самоврядування, які підлягають обговоренню.

Частиною 12 статті 59 Закону №280/97-ВР обумовлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №1160-IV, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Згідно із визначенням наданим у статті 1 Закону № 1160-ІV регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону №1160-ІV дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Таким чином, вказаним вище Законом визначено, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права; застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.

Статтею 4 Закону №1106-ІV обумовлено принципи державної регуляторної політики, зокрема серед яких прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Водночас, статтею 5 вказаного Закону передбачено, що забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає: встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; підготовку аналізу регуляторного впливу; планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; перегляд регуляторних актів; систематизацію регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Таким чином, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 522/22780/16-а, від 26 листопада 2019 року у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 369/7296/16-а та від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини) та від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що рішення Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області №226-ХХ-VІІ від 12 липня 2018 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земель в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області» має ознаки нормативно-правового регуляторного акта, так як прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, поширюється на невизначене коло осіб, з урахуванням тієї обставини, що земельна ділянка, стосовно якої визначена нормативна грошова оцінка станом на зараз перебуває у користуванні позивача, однак у подальшому може перебувати у власності інших суб`єктів, та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону №1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Статтею 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Статтею 13 Закону №1160-IV визначено способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.

Так, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.

Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Підсумовуючи викладене, суд зауважує, що оспорюване позивачем рішення підпадає під ознаки документів, які підлягають обов`язковому громадському обговоренню, тому на нього поширюється дія статті 15 Закону №1160-ІV в частині обов`язковості опублікування проекту спірного рішення.

Згідно із приписами статті 35 Закону №1160-ІV оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.

За рішенням сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради або відповідальної постійної комісії відповідної ради:

оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради;

можуть повторно оприлюднюватися проекти регуляторних актів, які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради.

У разі оприлюднення проектів регуляторних актів за рішенням відповідної ради або відповідальної постійної комісії цієї ради функцію розробника проекту виконує орган, особа чи група осіб, які внесли цей проект на розгляд сесії відповідної ради, якщо інше не встановлено у рішенні ради чи відповідальної постійної комісії.

Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акта, внесеного на розгляд сесії ради, та відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями розробникові цього проекту та головній постійній комісії ради.

Приписами статті 36 Закону №1160-ІV обумовлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Однак, відповідачем 1 не було надано доказів опублікування спірного проекту рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земель в с.Вища Дубечня Вишгородського району Київської області».

До того ж відповідачем 1 по справі не було надано до суду доказів наявності аналізу регуляторного впливу проекту рішення Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області № 226-ХХ-VІІ від 12 липня 2018 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земель в селі Вища Дубечня Вишгородського району Київської області», в порушення статті 36 Закону № 1106-ІV.

Таким чином, відповідач 1 всупереч Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не оприлюднив на офіційному веб-сайті, друкованому виданні повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта (тобто проекту рішення Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області № 226-ХХ-VІІ від 12 липня 2018 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земель в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області»), а також іншу інформацію, передбачену статтею 9 Закону №1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; та не розробила і не оприлюднила аналіз регуляторного впливу щодо проекту вказаного рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Крім того, як було встановлено судом, відповідач 1 не оприлюднив сам проект оскаржуваного рішення разом із відповідним аналізом регуляторного впливу та звіт про відстеження результативності регуляторного акта, що є порушенням процедури прийняття регуляторних актів - проектів рішень про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме проекту оскаржуваного рішення.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові КАС Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 200/12944/19-а.

В ході судового розгляду справи, Пірнівською сільською радою Вишгородського району не спростовані наведені обставини щодо процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Надана суду копія газети «Слово» за 14.07.2018 підтверджує факт розміщення оголошення про те, що відповідачем 1 прийнято спірне рішення. Проте текст самого рішення в гезеті відсутній.

Відтак, наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області №226-ХХ-VІІ від 12 липня 2018 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земель в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області», яким була затверджена нова нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка розташована за адресою: с. Вища Дубечня, вул. Соборна (колишня назва - вул. Леніна, 28/9) Вишгородський район Київська область, загальною площею 0,8246 га, кадастровий номер 3221881601:31:126:0006.

Відповідно до частини 1 статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Відтак, відповідач зобов`язаний після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у офіційному виданні, у якому був або повинен був бути офіційно оприлюднений нормативно правовий акт.

Щодо позовних вимог звернених до Відділу у Вишгородському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення, наданого у частині 1 статті 1 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель(стаття 5 Закону №1378-IV).

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.

Статтею 18 Закону №1378-IV визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 3 статті 23 Закону №1378-IV).

Як зазначає відповідач 2, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 804 від 18.02.2019 підготовлений відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 за № 1647/29777 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» та на пісдтаві розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Вища Дубечня Вищедубечанської сілської ради Вишгородського району Київської області.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с.Вища Дубечня Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області була розроблена в 2018 році ТОВ «Регіональний центр розвитку». Відповідно до статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» пройшла обов`язкову державну експертизу, про що свідчить висновок державної експертизи землевпорядної документації №1765-18 від 11.07.2018, яка затверджена рішенням 20 сесії 7 скликання Виїцедубечанської сільської ради від 12.07.2018 №226-ХХ-VІІ.

Проте, як встановлено судом вище, рішення Вищедубечанської сільської ради від 12.07.2018 №226-ХХ-VІІ є протиправним та нечинним, з огляду на що позовні вимоги, звернені до відповідача 2, як є похідними, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, діяли не у межах повноважень, наданих їм законодавством та не довели правомірність прийнятих рішень та вчинених дій, а тому позов слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 1921 грн відповідно до платіжного доручення від 18.07.2019 №79, згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 1921 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Малого приватного підприємства «Резерв» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та нечинним рішення рішення Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області №226-ХХ-VІІ від 12 липня 2018 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земель в селі Вища Дубечня Вишгородського району Київської області», яким була затверджена нова нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка розташована за адресою: с. Вища Дубечня, вул. Соборна (колишня назва - вул. Леніна, 28/9) Вишгородський район Київська область, загальною площею 0,8246 га, кадастровий номер 3221881601:31:126:0006.

3. Визнати протиправними дії Відділу у Вишгородському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 804 від 18 лютого 2019 року, яка розташована за адресою: с. Вища Дубечня, вул. Соборна, 20 (колишня назва - вул. Леніна, 28/9) Вишгородський район Київська область, загальною площею 0,8246 га, кадастровий номер 3221881601:31:126:0006 локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко - планувальної зони, зокрема, номер економічно-планувальної зони: II; локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: в зоні пішохідної доступності до громадських центрів: 1,20; в зоні пішохідної доступності до пасажирського транспорту: 1.15; коефіцієнт Кф: 1,2 та сукупного коефіцієнту КмЗ - 1,12.

4. Визнати недійсним витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 804 від 18 лютого 2019 року, яка розташована за адресою: с. Вища Дубечня, вул. Соборна, 20 (колишня назва - вул. Леніна, 28/9), загальною площею 0,8246 га, кадастровий номер 3221881601:31:126:0006.

5. Стягнути на користь Малого приватного підприємства «Резерв» сплачений судовий збір у розмірі 960 (девятсот шістдесят) гривень 50 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Пірнівської сільської ради Київської області.

6. Стягнути на користь Малого приватного підприємства «Резерв» сплачений судовий збір у розмірі 960 (девятсот шістдесят) гривень 50 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.