Ухвала

від 20.01.2021 по справі 320/3882/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відвід (самовідвід) судді

20 січня 2021 року №320/3882/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., при секретарі судового засідання Спасібко Ю.М.,

за участю:

представників позивача - Ковальчук Д.І., Супрун Н.М.

відповідача - не з`явився,

розглянувши в місті Києві у відкритому судовому засідання матеріали адміністративної справи за позовом Малого приватного підприємства "Резерв" до Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області, Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Мале приватне підприємство "Резерв" з позовом до Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області, Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Відділу у Вишгородському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 804 від 18.02.2019 року, яка розташована за адресою: с. Вища Дубечня, вул. Соборна, 20 (колишня назва - вул. Леніна, 28/9) Вишгородський район Київська область, загальною площею 0, 8246 га, кадастровий номер 3221881601:31:126:0006 локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко - планувальної зони, зокрема, номер економічно-планувальної зони: II; локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: в зоні пішохідної доступності до громадських центрів: 1. 20; в зоні пішохідної доступності до пасажирського транспорту: 1.15; коефіцієнт Кф: 1,2 та сукупного коефіцієнту КмЗ - 1,12;

- визнати недійсним витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 804 від 18.02.2019 року, яка розташована за адресою: с. Вища Дубечня, вул. Соборна, 20 (колишня назва - вул. Леніна,28/9) Вишгородський район Київська область, загальною площею 0,8246 га, кадастровий номер 3221881601:31:126:0006;

- визнати незаконним та скасувати рішення Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області № 226-ХХ-VІІ від 12 липня 2018 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земель в селі Вища Дубечня Вишгородського району Київської області , яким була затверджена нова нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка розташована за адресою: с. Вища Дубечня, вул. Соборна, 20 (колишня назва - вул. Леніна, 28/9) Вишгородський район Київська область, загальною площею 0, 8246 га, кадастровий номер 3221881601:31:126:0006.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

31.07.2020 до суду надійшла заява позивача, в якій повідомляє, що з метою забезпечення об`єктивного та неупередженого розгляду справи, вважає за необхідне заявити відвід судді Терлецькій О.О.

Розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі №320/3882/19 по суті, суддя зазначає наступне.

Підстави для відводу судді передбачені ст.ст. 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII).

Так, відповідно до ч.1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.

Таким чином, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Так, щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" (рішення від 29.04.1989 р.) зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судці для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" (рішення від 08.11.2005 р.) суд зазначив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи с факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо. іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися: але й виглядати таким, що здійснюється . На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).

Важливим питанням є саме довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (п.45 рішення 28.10.1998 р. у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 6 КАС України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про його упередженість, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Суд бере до уваги, в судовому засіданні представник позивача, підтримуючи заяву про відвід, вказав, що, на його думку, вирішення справи в подальшому суддею Терлецькою О.О. буде викликати зі сторони позивача непогодження і суперечки.

Таке негативне емоційне відношення представників позивача до процесуальних рішень суду під головуванням судді Терлецької О.О. впливає на забезпечення судом принципу верховенства права та суб`єктивної складової принципу безсторонності суду - відношення учасників справи (позивача) до суду як до безстороннього.

Як наслідок, зазначене може призвести до ігнорування стороною справи (позивачем) обов`язком, визначеним ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України - забезпечення обов`язкового виконання рішень суду, в тому числі і процесуальних.

За таких умов, суд погоджується з доводами сторони позивача про наявність обставин, визначених п.4 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, - як підстави для відводу судді Терлецької О.О. у даній справі.

Керуючись статями 36, 37, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву про відвід судді Терлецької О.О., - задовольнити.

2. Копію ухвали направити (надати) особам які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Терлецька О.О.