Постанова
від 25.01.2024 по справі 440/496/22
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 р.Справа № 440/496/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.,

представників сторін: представників позивача - Юхно С.П., Ставицьокої І.Б.,

представника відповідача - Шостака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено 08.06.22 по справі № 440/496/22

за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

У січні 2022 року Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (далі - АТ «Полтаваобленерго», позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор, відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 24 листопада 2021 року № 2318 про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що посилання НКРЕКП у пункті 1 резолютивної частини спірної постанови на те, що штраф на АТ «Полтаваобленерго» накладено за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1470 (далі - Ліцензійні умови з розподілу електричної енергії), не відповідає дійсності, оскільки АТ «Полтаваобленерго» діяло з дотриманням положень Закону України «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (далі - Кодекс систем розподілу), Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311 (далі - Кодекс комерційного обліку), Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (далі - Правила роздрібного ринку електроенергії), у правовідносинах із заявниками у частині питань, які стали підставою для проведення позапланової виїзної перевірки Регулятором ліцензованої діяльності АТ «Полтаваобленерго».

Крім того, позивач зазначив, що у постанові НКРЕКП не наведено жодних обґрунтувань, які підтверджують допущення АТ «Полтаваобленерго» порушень Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та інших норм законодавства України у сфері електроенергетики, що відповідно до положень статті 2 КАС України є підставою для скасування спірної постанови НКРЕКП.

До того ж, за твердженням позивача, НКРЕКП безпідставно вийшла за межі перевірки при здійсненні відповідного позапланового заходу, чим порушено вимоги абзацу 5 частини сьомої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», що, на думку позивача, призвело до прийняття неправомірного рішення. Також позивач, не погоджуючись у цілому з наявністю порушень, які на думку відповідача, мали місце в його діях, вважає, що застосування НКРЕКП штрафу в розмірі 510 000 грн є непропорційним встановленим порушенням.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 2 червня 2022 року по справі № 440/496/22, яке змінено у мотивах та залишено без змін у резолютивній частині постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2023 року, адміністративний позов АТ «Полтаваобленерго» задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.11.2021 №2318 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" витрати зі сплати судового збору в сумі 10131,00 (десять тисяч сто тридцять одна гривня).

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 у справі № 440/496/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про ігнорування судом першої інстанції під час розгляду справи тверджень Регулятора, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на момент звернення до Регулятора зі скаргами на дії позивача, не було відомо реєстраційні номери їх заяв, присвоєні АТ «Полтаваобленерго», що безумовно підтверджує грубе порушення позивачем пункту 4.4.3. глави 4.4. розділу IV Кодексу систем розподілу. Аналогічні порушення допущені відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 в інтересах громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Акцентує увагу суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції не вірно трактує та тлумачить положення пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу, оскільки у всіх свої висновках допускає грубу помилку ототожнюючи повідомлення замовників про готовність на стандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проектом договору про стандартне приєднання з наданням замовнику протягом 10 робочих днів технічних умов на стандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проектом договору про стандартне приєднання, що є недопустимим. Матеріалами справи підтверджено порушення пункту 4.5.5. глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу, за яке Регулятором було накладено штрафну санкцію у вигляді штрафу. Водночас, позивачем не виплачена громадянам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 компенсація недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг, а саме за несвоєчасну видачу технічних умов на приєднання разом із проектом договору про приєднання.

Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що заяв від ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відсутність претензій до дій позивача під час надання послуги з приєднання в частині своєчасності надання проекту договору про приєднання до електричних мереж системи розподілу з невід`ємними додатками не надано, що безумовно підтверджує грубе порушення АТ «Полтаваобленерго» пункту 6.7 глави 6 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, незважаючи на заяви від ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відмови від наданих попередньо скарг.

Вказує, що проаналізувавши дані акту про відмову від підписання Акту здачі-приймання послуг з приєднання до електричних мереж від 04.06.2021, складеного працівниками Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго», довідку про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення від 24.06.2021, акту здачі-приймання наданих послуг з приєднання до електричних мереж від 03.06.2021, який було підписано чотирма представниками АТ «Полтаваобленерго», лист Товариства від 20.07.2021 № 13-88/14620 гр. ОСОБА_12 , яким було направлено зазначений Акт здачі-приймання наданих послуг з приєднання до електричних мереж, довідку про виконання технічних умов у частині і зовнішнього електропостачання від 24.06.2021, Регулятором встановлено, що акт здачі-приймання наданих послуг з приєднання до електричних мереж від 03.06.2021 Ліцензіатом було складено з порушенням процедури, яка виписана у пунктах 4.8.2, 4.8.5 глави 4.8 розділу IV Кодексу систем розподілу.

Переконує, що з огляду на встановлені під час перевірки факти сплати громадянами ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 коштів за послуги АТ «Полтаваобленерго» щодо проведення первинної параметризації (програмування) багатофункціонального лічильника електричної енергії за допомогою програми параметризацїї, позивачем допущено порушення підпункту 11 пункту 2.5.4 глави 2.5 розділу II Кодексу комерційного обліку електричної енергії. При цьому, судом першої інстанції не надано належної оцінки твердженням Регулятора щодо ненадання позивачем під час проведення перевірки інформації (належним чином завірених копій підтвердних документів) щодо проведення іншої (первинної) параметризації.

Також вважає, що всупереч положень 5.5.1 та 5.5.5 V Кодексу комерційного обліку електричної енергії, у редакції, яка вже діяла з 26.03.2020, представнику ПП «Млин-Михнівці» ОСОБА_15 було передано на зберігання перелічені в акті пломбування засобів обліку електричної енергії від 06.08.2020 пломби, а відтак позивачем грубо порушено підпункт 7 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, що не було належним чином досліджено судом першої інстанції.

Так само залишилося поза увагою суду першої інстанції порушення з боку позивача порядку відключення об`єкта ОСОБА_16 від електропостачання, встановленого пунктами 6.2.8 та 6.2.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії та пунктом 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що відповідно є підставою для зобов`язання позивача відновити електропостачання на об`єкті ОСОБА_16 та повернення коштів за здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача.

Покликаючись на порушення позивачем підпункту 5 пункту 5.1.1 глави 5.1 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, посилається на результати перевірки Регулятором реєстру затверджених типів ЗВпк ЗВТТ, згідно з якою не було знайдено номер сертифіката перевірки типу ЗВТ, який має умовне позначення «NIK 2303L АП6» лічильник електричної енергії типу МК 2303Б АП6, зав. № 8052958, що було встановлено на зовнішній стороні КТП-195р, від якої заживлено об`єкт гр. ОСОБА_16 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак останній не є технічним засобом, який обмежує розподіл (передачу) електричної енергії споживачу у межах потужності, передбаченої договором.

З огляду на те, що інформація, яка відображена в актах від 22.12.2017, від 25.06.2018, від 31.10.2019 та від 26.12.2018, має суперечливий та неоднозначний характер, вказує на відсутність у АТ «Полтаваобленерго» підстав 27.10.2020 проводити розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, що в свою чергу підтверджує порушення позивачем у відносинах із ФОП ОСОБА_17 підпункту 2 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, чому не було надано належну оцінку судом першої інстанції.

Посилаючись на обставини та обґрунтування, які викладені в апеляційній скарзі, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 та прийняти нове рішення, яким відмовити АТ «Полтаваобленерго» у задоволені позову у повному обсязі; стягнути з АТ «Полтаваобленерго» на користь НКРЕКП понесені судові витрати по справі.

АТ «Полтаваобленерго» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить доводи апеляційної скарги відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, прийняте з урахуванням всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти встановлених під час перевірки порушень пункту 4.4.3. глави 4.4. розділу IV, пункту 4.5.5. глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу, пункту 6.7 глави 6 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, пунктів 4.8.2, 4.8.5 глави 4.8 розділу IV Кодексу систем розподілу, підпункту 11 пункту 2.5.4 глави 2.5 розділу II Кодексу комерційного обліку електричної енергії, положень 5.5.1 та 5.5.5 глави V Кодексу комерційного обліку електричної енергії, підпункту 7 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, пунктів 6.2.8 та 6.2.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, підпункту 5 пункту 5.1.1 глави 5.1 розділу V, пункту 7.5, підпункту 2 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, з підстав та мотивів, викладених у відзиві, стверджували про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з відсутністю порушень Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та положень Кодексу систем розподілу електричної енергії, Комерційного кодексу електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії з боку АТ «Полтаваобленерго» по взаємовідносинам з фігурантами даної справи.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 по справі № 440/496/22 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 змінено щодо мотивів його прийняття. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі № 440/496/22 залишено без змін.

Як вбачається зі змісту постанови суду апеляційної інстанції, змінюючи мотиви задоволення позову, суд апеляційної інстанції вказав, що підставою для задоволення позову є те, що рішення НКРЕКП про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, має оформлюватися розпорядженням, а не постановою, копія якого вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п`яти робочих днів з дня прийняття.

До зазначених висновків суд апеляційної інстанції дійшов з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 160/3512/19, від 29 січня 2021 року у справі № 520/10318/19, від 24 листопада 2021 року у справі № 620/995/19 та від 15 лютого 2022 року у справі № 120/1139/19-а.

Крім того, суд апеляційної інстанції, керуючись статтями 7 та 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», встановив, що НКРЕКП порушила встановлений порядок накладення штрафу, оскільки застосувала його одночасно з вимогою усунути виявлені порушення законодавства. Разом з тим, як встановив суд апеляційної інстанції, положеннями вищезазначених норм визначено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, фінансові та адміністративні санкції до суб`єкта господарювання не застосовуються.

Не погодившись із рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 2 червня 2022 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2023 року по справі № 440/496/22, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, НКРЕКП звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року по справі №440/496/22 касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, задоволено частково.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2023 року скасовано у частині визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24 листопада 2021 року № 2318 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» та направлено у цій частині справу на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.

В іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2023 року залишено без змін.

Колегія суддів касаційного суду погодилась з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимоги, викладені у пункті 2 резолютивної частини спірної постанови НКРЕКП, за своєю суттю є вимогами щодо усунення порушень законодавства у сфері електроенергетики та Ліцензійних умов з розподілу електроенергії, а тому такі вимоги мають викладатися НКРЕКП у формі розпорядження.

Враховуючи, що НКРЕКП розпорядження щодо усунення АТ «Полтаваобленерго» порушень, виявлених під час здійснення контролю, не видавала, Верховний Суд підтвердив висновок суду апеляційної інстанції про те, що зобов`язання позивача усунути порушення закону, викладене у спірній постанові про накладення штрафу, суперечить положенням частини п`ятої статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та пункту 10.4 Порядку № 428.

З огляду на пряму вказівку у Законі, а саме - у частині п`ятій статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», про те, що рішення НКРЕКП щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, оформлюється розпорядженням та, виходячи з положень статті 19 Конституції України, колегія суддів дійшла висновку, що недотримання Регулятором у даному випадку форми прийняття рішення не можна вважати формальним порушенням процедури, а тому у цій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2023 року, якою змінено мотиви рішення суду першої інстанції, у силу положень статті 350 КАС України залишено без змін.

Разом з тим, колегія суддів з посиланням на помилкове застосування статей 7 та 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зазначила про передчасність висновку суду апеляційної інстанції щодо застосування НКРЕКП штрафної санкції до позивача до встановлення строку для усунення порушень.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не перевірено правильності застосування норм матеріального права судом першої інстанції під час надання правової оцінки спірній постанові Регулятора у частині застосування штрафної санкції до позивача та відповідно висновків суду першої інстанції про відсутність у діях АТ «Полтаваобленерго» порушень, які стали підставою для застосування до позивача штрафної санкції, не надано правової оцінки доводам позивача, викладеним у позовній заяві та апеляційній скарзі, про недопущення ним порушення вимог законодавства у сфері електроенергетики та Ліцензійних умов з розподілу електроенергії, Верховний Суд вважав, що у цій справі суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою у розумінні статті 341 КАС України для направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

Отже, за висновком суду касаційної інстанції перевірку законності та обґрунтованості рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 2 червня 2022 року у частині визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини постанови НКРЕКП повинно бути надано судом апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

За висновками Верховного Суду під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити, відповідно, всі обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування. Суд повинен здійснити апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції по суті, надати відповідь на усі доводи апеляційної скарги, перевірити доведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, встановити відповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також перевірити правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, постановивши рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже, в даному апеляційному провадженні справа розглядається з урахуванням наведених висновків суду касаційної інстанції.

Представник позивача у надісланих до суду апеляційної інстанції додаткових поясненнях заперечив встановлені відповідачем факти порушень пункту 4.4.3 глави 4.4. розділу 4 Кодексу систем розподілу в частині не присвоєння реєстраційного номеру ОРС у разі направлення заяви в електронному вигляді не пізніше 1 робочого дня з дня отримання документів та стверджував, що за усними запитами таких замовників, як ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останнім в телефонному режимі, позивачем було повідомлено реєстраційні номери поданих ними заяв про приєднання з додатками.

При цьому, відповідно до інформації, яка відображена в акті перевірки № 53 від 26.10.2021, предметом скарг до НКРЕКП відповідних замовників взагалі не слугували обставини несвоєчасної реєстрації чи не присвоєння реєстраційного номеру заявам на приєднання відповідних замовників, що також підтверджується змістом апеляційної скарги від 21.06.2022 (арк.2-3), відповідно до якої замовники скаржилися лише на несвоєчасне надання проекту договору на приєднання, а не присвоєння реєстраційних номерів.

З огляду на обґрунтування до спірної постанови та наявного в матеріалах справи листа замовника ОСОБА_5 від 13.04.2021, надісланого за пів року до проведення планової перевірки до НКРЕКП, про відсутність претензій стосовно строків надання проекту договору приєднання, вважає безпідставними твердження Регулятора про порушення позивачем Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії в частині недотримання пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу 4 Кодексу систем розподілу стосовно замовника ОСОБА_5 .

Аналогічні взаємовідносини мали місце і щодо звернень замовників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Матеріалами даної справи, які є в додатках до позовної заяви, підтверджено своєчасне надання вказаним замовникам письмовим, електронним направленням або у спосіб смс-повідомлення листів про готовність проекту договору на приєднання з додатками на виконання пункту 4.5.5. глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу. А відтак, відсутні і підстави для надання відповідним замовникам компенсації відповідно до пункту 6.7 глави 6 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсації споживачам за їх недотримання (надалі - Порядок стандартів якості), затвердженого постановою НКРЕКП від 12.06.2018 за № 375.

Щодо заявлених в апеляційній скарзі порушень пункту 4.8.5 глави 4.8 розділу IV (у редакції, що діяла до 01 червня 2021 року) Кодексу систем розподілу повідомив, що не погоджується з висновками відповідача про те, що акт здачі-приймання наданих послуг з приєднання до електричних мереж за взаємовідносинами із замовником ОСОБА_12 від 03.06.2021 Ліцензіатом було складено з порушенням процедури, яка виписана у пунктах 4.8.2, 4.8.5, глави 4.8 розділу IV Кодексу систем розподілу, оскільки АТ «Полтаваобленерго» створило технічну можливість приєднання електроустановок замовника згідно договору приєднання № 709 та технічного завдання на проектування № 38/709 від 15.02.2021 «реконструкції електромереж АТ «Полтаваобленерго» для збільшення потужності електроустановок житлового будинку гр. ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_2 , який було надано додатком № 12.6 до листа № 13-88/21537 від 07.10.2021 господарським способом.

На переконання позивача, висновки відповідача стосовно ненадання у повному обсязі інформації на запит НКРЕКП по замовникам ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 для розгляду звернення зазначених замовників, що потягло за собою порушення вимог підпункту 7 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, яким зобов`язано Ліцензіата надавати до НКРЕКП документи (їх копії), інформацію (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП), є такими, що не відповідають встановленим у справі фактичним обставинам та дослідженим матеріалам справи.

Щодо зазначених в апеляційній скарзі порушень позивачем Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, зокрема, підпункту 11 пункту 2.5.4 глави 2.5 розділу II пункту Кодексу комерційного обліку, за умовами договорів, укладених з громадянами ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , наголосив, що роботи з первинної параметризації багатозонного (багатотарифного) електролічильника в частині встановлення тарифних зон АТ «Полтаваобленерго» виконало безкоштовно, що підтверджується актом від 10.08.2021 та протоколами від 16.07.2021, від 07.09.2021, від 21.09.2021 від 24.09.2021, від 03.08.2021, від 17.05.2021, від 24.09.2021, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність вищевказаних порушень з боку АТ «Полтаваобленерго».

Твердження відповідача в апеляційній скарзі стосовно того, що АТ «Полтаваобленерго» допустило порушення положень 2.3.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, п. 5.5.1 та п. 5.5.5. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, в редакції, що діє з 26.03.2020 року, на об`єкті споживача ПП «Млин-Михнівці» відхиляє з огляду на те, що пломбування 11.02.2020 року засобу обліку на КТП 250, який знаходиться на огородженій та обмеженій до сторонніх осіб території ПП «Млин- Михнівці», проведено позивачем з дотриманням положень пункту 2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Крім того, за умовами договору саме ПП «Млин-Михнівці» несе відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування від 11.02.2020 року.

З посиланням на положення підпункту 2 пунктів 8.4.2 та 8.4.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії стверджував, що враховуючи експертний висновок від 30.11.2020 року № 42 про підтвердження факту пошкодження пломби, яким встановлено сліди термічного, механічного впливу сторонніх предметів - подряпини, вм`ятини, сторонні предмети, нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії відповідно до акту про порушення № 00002868 від 08.10.2020 року проведено позивачем з дотриманням вказаних приписів.

Звертає увагу суду на те, що ТОВ «МОТОРСЕРВІС» визнало порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, які зафіксовано у акті про порушення від 08.10.2020 року № 00002868, отже погодилося із вартістю нарахованої необлікованої електричної енергії, яку сплатило 29.09.2021 року, що підтверджується листом ТОВ «МОТОРСЕРВІС» від 30.09.2021, а відтак спірна ситуація з вказаним споживачем врегульована.

Щодо взаємовідносин із споживачем ОСОБА_16 по об`єкту по АДРЕСА_1 вважає, що АТ «Полтаваобленерго» не допустило порушення положень п. 4.4 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року (у редакції, що діяла до 27 липня 2019 року). Так, враховуючи, що з 21.01.2014 об`єкт ОСОБА_16 було відключено та від`єднано від електромережі (договір про користування електричною енергією від 02.03.2012 припинив свою дію з 31.12.2018), а заяву-приєднання станом на 01.01.2019 по даному об`єкту споживач не подавав (звернувся до АТ «Полтаваобленерго» лише 20.01.2020), а відтак споживання та оплати електричної енергії станом на 01.01.2019 року не відбувалося. Матеріали справи містять докази, які підтверджують той факт, що споживачем ОСОБА_16 систематично не надавався доступ до електроустановок (останній раз 04.01.2021, про що складено акт про ненадання доступу до електроустановки від 04.01.2021, один примірник якого 14.01.2021 року відправлено рекомендованим листом ОСОБА_16 (отримано 22.01.2021 року, що підтверджується його власноручним підписом у рекомендованому поштовому відправленні). З огляду на те, що ОСОБА_16 не забезпечив доступу до електроустановки за вказаною адресою та не звернувся до Полтавської філії для узгодження дати і часу надання доступу представникам ОСР, 27.01.2021 року електроустановка ОСОБА_16 відключена від електропостачання з дотриманням положень 6.2.10 глави 6.2. розділу VII ККО.

Також переконує, що на об`єкті споживача ОСОБА_16 встановлений засіб обліку типу ПІК 2303 НОМЕР_1 (2016 року виробництва), який є технічним засобом, який може застосовуватись для обмеження розподілу електричної енергії споживачу у межах потужності, передбаченої договором, а посилання відповідача НКРЕКП на неможливість на сайті ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» http://www.nik.net.ua/ua/page/nik-certificates знайти сертифікат на ЗВТ є надуманими, оскільки за вказаним посиланням розміщено такі сертифікати.

Зважаючи на той факт, що пломба № 11020275 передана ФОП ОСОБА_17 на зберігання згідно з актом про пломбування від 26.12.2018 року, саме даний споживач відповідно до п.п. 2.3.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії та п. 5.5.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії несе відповідальність за її збереження, отже, беручи до уваги, що 10.09.2020 року працівниками АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» на об`єкті споживача ФОП ОСОБА_17 виявлено відсутність пломби № 11020275, правомірним є рішення комісії з розгляду актів про порушення від 29.10.2020 про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.

Відповідно до вищевикладеного, відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправною та скасування пункту 1 резолютивної частини Постанови НКРЕКП від 24.11.2021за № 2318 у зв`язку з відсутністю порушень Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та положень Кодексу систем розподілу електричної енергії, Комерційного кодексу електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії з боку АТ «Полтаваобленерго» по взаємовідносинам з фігурантами даної справи.

В надісланих до суду додаткових поясненнях представник відповідача виклав обставини та доводи, на які покликався в раніше наданій апеляційній скарзі. Додатково повідомив, що пункт 1 спірної Постанови № 2318 передбачає накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за 16 порушень на ринку електричної енергії у розмірі 510 000 (п`ятсот десять тисяч) гривень відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», за достатньо вагомі порушення Ліцензійних умов на ринку електричної енергії.

З посиланням на дискреційність повноважень Регулятора при визначенні розміру штрафу та відсутність порядку (методики) такого визначення на дату прийняття спірного пункту 1 постанови про накладення штрафу у розмірі 510000 грн, зазначив про відсутність розрахунку суми штрафу по кожному із встановлених 16 порушень.

В додаткових поясненнях позивач просив суд апеляційної інстанції при наданні оцінки спірним правовідносинам за необхідністю застосувати п.2.12 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, який затверджено постановою НКРЕКП від 14.06.2023 за № 428, відповідно до якого у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків ліцензіатів або повноважень НКРЕКП, така норма трактується в інтересах ліцензіата.

Також повідомив, що Полтавський апеляційний суд постановою від 22.01.2024 року у справі 527/1592/21 залишив в силі рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 23 серпня 2023 року, яким стягнуто з ОСОБА_17 вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 305 764,87 грн, нарахованої згідно рішення комісії по розгляду акта про порушення, оформленого протоколом №4/00002806 від 27.10.2020 року.

Таким чином, судом підтверджено факти правомірності дій АТ «Полтаваобленерго» в частині складання акту про порушення відносно ОСОБА_17 , дотримання процедури його розгляду, а також нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечували, просили суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанцій в частині, що переглядається судом апеляційної інстанції, - без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі постанови НКРЕКП від 16.06.2021 року № 996 «Про проведення позапланової виїзної перевірки АТ «Полтаваобленерго» посвідчення на проведення позапланової перевірки від 30.00.2021 року № 3585, постанови НКРЕКП від 20.10.2021 № 1839 «Про збільшення строку проведення позапланової виїзної перевірки АТ «Полтаваобленерго» відповідач у період з 06.10.2021 року по 26.10.2021 року проведено позапланову виїзну перевірку господарської діяльності позивача.

За результатами проведеної перевірки НКРЕКП складено Акт від 26.10.2021 року №539.

Позивач 02.11.2021 року листом №10-71/23758 надало НКРЕКП пояснення (заперечення) та обґрунтування щодо висновків, викладених в Акті планової виїзної перевірки від 26.10.2021 року № 539, де наведено доводи про те, що позивач не допустив порушення положень Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та іншого законодавства.

За результатами розгляду акту перевірки прийняв постанову від 24.11.2021 року № 2318 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», якою відповідно до пунктів 11 та 12 частини першої статті 17, статей 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» накласти штраф у розмірі 510000 грн на АТ «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не допустив порушень , які слугували підставою для прийняття оскаржуваної постанови, а тому постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.11.2021 №2318 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" прийнята неправомірно та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення суду підлягає перегляду в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини постанови НКРЕКП), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводами позовної заяви на підтвердження наявності підстав для скасування пункту 1 спірної постанови НКРЕКП є твердження про дотримання позивачем при здійсненні діяльності вимог законодавства у сфері електроенергетики та Ліцензійних умов з розподілу електроенергії, отже, з урахуванням висновків Верховного суду, перевірці підлягає правильність висновків суду першої інстанції про відсутність у діях АТ «Полтаваобленерго» порушень, що стали підставою для застосування до позивача штрафної санкції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, абзацами першим пункту 1 спірної постанови НКРЕКП зафіксовано, що відповідно до пунктів 11 та 12 частини першої статті 17, статей 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» накладено штраф у розмірі 510000 (п`ятсот десять тисяч) гривень на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюю функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, зокрема, порушень пункту 4.1.2 глави 4.1, пункту 4.4.3. глави 4.4. розділу IV, пункту 4.5.5. глави 4.5 розділу IV, пунктів 4.8.2, 4.8.5 глави 4.8 розділу IV Кодексу систем розподілу, пункту 6.7 глави 6 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, підпункту 11 пункту 2.5.4 глави 2.5 розділу II, пунктів 5.5.1 та 5.5.5 глави 5.5 розділу V, пункту 6.2.10 глави 6.2 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії, підпункту 7 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, пункту 2.3.4 глави 2.3 розділу ІІ, підпункту 5 пункту 5.1.1 глави 5.1 розділу V, пункту 7.5 розділу VII, підпункту 2 пункту 8.4.2, пункту 8.4.4 глави 8.4 розділу VIII, Правил роздрібного ринку електричної енергії, пункту 6.7 глави 6 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання.

Щодо правомірності встановлення відповідачем порушень пункту 4.1.2 глави 4.1, пункту 4.4.3. глави 4.4. розділу IV, пункту 4.5.5. глави 4.5 розділу IV, пунктів 4.8.2, 4.8.5 глави 4.8 розділу IV Кодексу систем розподілу та пункту 6.7 глави 6 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між АТ «Полтаваобленерго» та громадянами ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_19 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були укладенні типової форми договори про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу.

Як вбачається із змісту обґрунтувань до проекту постанови № 2318 (стор. 12 обґрунтувань) НКРЕКП, перевіряючи дотримання позивачем положень п. 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу, посилається на те, що АТ «Полтаваобленерго» з огляду на внесення до договорів про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, укладеними з вищевказаними споживачами пунктів, які не передбачено редакцією типового договору, порушило ст.ст. 179, 184 Господарського Кодексу України при укладенні договорів за типовою формою договору про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу у відносинах із замовниками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 .

Так, відповідно до пункту 1.1 Кодексу систем розподілу у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, Кодексом визначено вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок.

Згідно з пунктом 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу (у редакції, яка діяла до 01.06.2021 року) ОСР не має права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи розподілу за умови дотримання замовником вимог цього розділу.

Послуга зі стандартного приєднання надається на підставі договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, що укладається за типовою формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу (далі - договір про стандартне приєднання). Послуга з нестандартного приєднання надається на підставі договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ»/з проектуванням лінійної частини приєднання замовником, що укладається за типовою формою, наведеною в додатку 2 до цього Кодексу (далі - договір про нестандартне приєднання).

Положеннями статті 179 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, відповідно до ч. 1 якої майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори (ч.2 ст.179 ГК України).

Положеннями ч. 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Аналіз наведеної норми права дозволяє дійти висновку, що дотримання основи примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, є правом сторін, а за необхідності сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Отже, доповнення договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу положеннями, які не передбачені типовим договором, за вільного волевиявлення сторін не є порушенням пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу.

З огляду на вищенаведені висновки колегії суддів, посилання суду першої інстанції на те, що позивач у відносинах із вказаними замовниками не повинен був керуватися положеннями ст. ст. 179, 184 ГК України є помилковими.

Стосовно порушення у взаємовідносинах з замовниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 пункту 4.4.3 глави 4.4 розділу IV Кодексу систем розподілу, слід взяти до уваги наступне.

Положеннями вказаної норми права передбачено, що наданій замовником заяві з додатками до неї відповідно до пункту 4.4.2 цієї глави ОСР присвоює реєстраційний номер:

у разі особистого подання заяви або через уповноваженого належним чином представника - у день подання (у тому числі) на копії заяви замовника, що надається замовнику, ставиться реєстраційний номер ОСР;

у разі направлення заяви рекомендованим поштовим відправленням - не пізніше 1 робочого дня з дня отримання документів;

у разі направлення заяви в електронному вигляді - не пізніше 1 робочого дня з дня отримання документів.

Реєстраційний номер заяви повідомляється замовнику в узгоджений з ним спосіб (рекомендованим поштовим відправленням, електронною поштою, факсом, за усним запитом замовника засобами телефонного/мобільного зв`язку тощо).

Отже, обов`язок ОСР присвоїти реєстраційний номер заяві замовника не пізніше 1 робочого дня виникає лише у разі направлення заяви замовником в електронному вигляді.

Замовники надсилали відповідні заяви в письмовому вигляді (т. 2 а.с. 241-243, т.3 а.с. 28-30, 75-77, 146-148), в яких узгодили спосіб повідомлення їх про реєстраційний номер заяви, зокрема засобами телефонного/мобільного зв`язку.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до арк. 17 Обґрунтувань до спірної постанови № 2318 АТ "Полтаваобленерго" не притягувалось до відповідальності за не присвоєння реєстраційного номеру не пізніше 1 робочого дня з дня реєстрації заяви замовника. Комісією з перевірки зазначено, що позивачем не надано підтвердження щодо повідомлення замовнику реєстраційного номеру заяви про приєднання в узгоджений з ним спосіб обміну інформацією.

Колегією суддів встановлено, що вищенаведеним замовникам реєстраційні номери повідомлялися в телефонному режимі, що узгоджується і з вимогами п.4.4.3 гл.4.4 розділу 4 Кодексу систем розподілу.

Колегією суддів взято до уваги, що твердження відповідача про ненадання реєстраційного номеру вказаним споживачам спростовується змістом заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відкликання поданих скарг до НКРЕКП та відсутність претензій до АТ "Полтаваобленерго", які були надані Регулятору під час перевірки, про що відображено і в тексті обґрунтувань до постанови № 2318 (арк.12).

При цьому, слід відмітити, що у жодній скарзі не заявлено, що замовники не отримували реєстраційні номери в телефонному режимі.

Матеріали справи містять копії відповідних заяв від замовників ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на яких зазначені реєстраційні номери, що відповідають датам їх подання.

Посилання НКРЕКП на те, що замовник ОСОБА_2 створив та підписав заяву на приєднання 11.02.2021 кваліфікованим електронним підписом ніяким чином не підтверджує наступне надання (електронне направлення з вкладеним файлом ) відповідної заяви саме в день її підписання, так як вона була направлена 23.02.2021 і цією ж датою зареєстрована в установленому порядку. При цьому, замовник взагалі не надавав скарги контролюючому органу стосовно несвоєчасної реєстрації його заяви на приєднання.

Отже, доводи апеляційної скарги в частині порушення у взаємовідносинах з замовниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пункту 4.4.3 глави 4.4 розділу IV Кодексу систем розподілу не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються наданими позивачем доказами.

З урахуванням вищевикладеного висновки суду першої інстанції про необґрунтованість спірної постанови в частині встановлення порушення пункту 4.4.3 глави 4.4 розділу IV Кодексу систем розподілу у взаємовідносинах з зазначеними замовниками є правильними та такими, шо відповідають наявним доказам у даній справі.

Щодо дотримання позивачем положень пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу 4 Кодексу систем розподілу при наданні проекту договору та технічних умов до нього замовникам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_20 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 подала заяву про приєднання до електричних мереж 02.03.2021 року, в якій вказано спосіб обміну інформацією по телефону (т. 2 а.с.77-79).

15.03.2021 року позивач повідомив по телефону замовника про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджувається звітом про направлення смс-повідомлення (т.2. а.с. 81). Крім того, ОСОБА_5 своєчасно направлено лист від 15.03.2021 за № 13-87/5409, яким замовник повідомлений про готовність проекту договору та лист від замовника про відсутність претензій до позивача стосовно надання проекту договору приєднання.

Заяву про приєднання ОСОБА_6 подав 11.02.2021 року, в якій вказано спосіб обміну інформацією електронною поштою (т.2 а.с. 148-150).

У зв`язку з тим, що замовник надав неповний пакет документів, позивач у листі № 13-87-05/3409 від 15.02.2021 року виклав відповідні зауваження.

Повторно із листом щодо усунення виставлених зауважень ОСОБА_6 звернувся 01.03.2021 року.

15.03.2021 року листом від 15.03.2021 за № 13-87/5405 позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти (т. 2 а.с.165).

Заяву про приєднання ОСОБА_7 подав 18.12.2020, в якій вказано спосіб обміну інформацією електронною поштою (т.2 а.с. 204-206).

28.12.2020 року позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти (т. 2 а.с. 208) та листом від 28.12.2020 за № 14-21-034/21818 про готовність проекту договору та лист від замовника про відсутність претензій до позивача стосовно надання проекту договору приєднання.

Заяву про приєднання ОСОБА_1 подав 05.03.2021 року, в якій вказано спосіб обміну інформацією електронною поштою (т.2 а.с. 204-206).

19.03.2021 року позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти (т. 2 а.с. 245) та листом від 19.03.2021 за № 13-88/5768 про готовність проекту договору та лист від замовника про відсутність претензій до позивача стосовно надання проекту договору приєднання.

Заяву про приєднання ОСОБА_2 23.02.2021 року, в якій вказано спосіб обміну інформацією поштою, електронною поштою та телефоном (т.3 а.с.28-30).

10.03.2021 року позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти (т. 3 а.с. 33).

10.03.2021 року ОСОБА_2 особисто отримав технічні умови та проект договору, що підтверджується актом від 10.03.2021 року.

Заяву про приєднання ОСОБА_3 подала 12.02.2021 року, в якій вказано спосіб обміну інформацією електронною поштою (т.3 а.с. 75-77).

25.02.2021 року позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти (т. 3 а.с. 79) та листом від 25.02.21р. за № 13-88/4341 про готовність проекту договору та лист від замовника про відсутність претензій до позивача стосовно надання проекту договору.

Заяву про приєднання ОСОБА_11 подав 21.12.2020 року, в якій вказано спосіб обміну інформацією електронною поштою (т. 3 а.с. 108-110).

04.01.2021 року позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти (т. 3 а.с. 112) та листом від 04.01.21р. за № 03-27/36 про готовність проекту договору.

Заяву про приєднання ОСОБА_4 подав 04.03.2021 року, в якій вказано спосіб обміну інформацією електронною поштою (т.3 а.с.146-148).

17.03.2021 року позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти (т. 3 а.с. 150) та листом від 17.03.2021 за № 13-87/5595 про готовність проекту договору.

Заяву про приєднання ОСОБА_12 подав 03.02.2021 року, в якій вказано спосіб обміну інформацією електронною поштою (т.3 а.с.185-188).

15.02.2021 року позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти (т. 3 а.с. 189) та листом від 15.02.2021 за № 13-88/3461про готовність проекту договору.

Заяву про приєднання ОСОБА_8 подав 09.12.2020 року, в якій вказано спосіб обміну інформацією по телефону (т.4 а.с. 16-18).

18.12.2020 року позивач повідомив замовника листом від 18.12.2020 року № 14-02-07/2058 про готовність технічних умов та проекту договору, який ОСОБА_8 отримав особисто 18.12.2020 року.

Заяву про приєднання ОСОБА_9 подав 09.12.2020 року, в якій вказано спосіб обміну інформацією електронною поштою (т.4 а.с.44-46).

21.12.2020 року позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти (т. 4 а.с. 47) та листом від 21.12.2020 за № 13-88/23550 про готовність проекту договору.

За визначенням, наведеним у пункті 4.5.5. глави 4.4. розділу IV Кодексу систем розподілу розділу технічні умови на стандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проєктом договору про стандартне приєднання надаються замовнику ОСР протягом 10 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією).

Замовник у строк не більше 20 календарних днів з дати отримання від ОСР проєкту договору про приєднання та технічних умов на приєднання підписує договір про приєднання та технічні умови та повертає їх ОСР для реєстрації.

Якщо замовник не отримав проєкт договору про приєднання та технічні умови протягом 30 календарних днів з дати направлення ОСР повідомлення про їх готовність (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією) або не надав ОСР протягом 20 календарних днів з дати отримання підписані з його сторони примірники договору про приєднання та технічних умов, договір про приєднання вважається неукладеним (таким, що не відбувся), технічні умови такими, що не набрали чинності.

Отже, наведеною нормою права встановлено обов`язок ОСР надати замовнику протягом 10 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією), технічні умови на стандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проєктом договору про стандартне приєднання.

Враховуючи дати реєстрації заяв вищевказаних замовників, обраний спосіб обміну інформацією (за допомогою електронної пошти) та дати надсилання електронною поштою листів про готовність технічних умов та проекту договору по ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , слід дійти висновку про не допущення позивачем порушення положень п. 4.5.5. глави 4.4. розділу IV Кодексу систем розподілу у вищенаведених взаємовідносинах із вказаними замовниками.

Крім того, відповідач, маючи у розпорядженні надані позивачем під час перевірки заяви громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відсутності претензій до дій АТ «Полтаваобленерго» при наданні послуги з приєднання в частині своєчасності надання проекту договору про приєднання до електричних мереж системи розподілу з невід`ємними додатками, не надав їм жодної оцінки та не перевірив викладені в них обставини, що свідчить про неповноту та необрунтованість дій в цій частині.

Водночас, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин п. 2.12 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, який затверджено постановою НКРЕКП від 14.06.2023 за № 428, як на тому наголошував позивач, оскільки на дату прийняття спірного пункту постанови № 2318 (24.11.2021) вказаний нормативно-правовий акт не існував та відповідно не діяв.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.06.2018 № 375 затверджено Порядок забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання (далі Порядок № 375).

За змістом підпункту 5 пункту 2.3 Порядку № 375 до гарантованих стандартів якості надання послуг ОСР належать, зокрема, видача технічних умов на приєднання разом із проєктом договору про приєднання починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією): у строк 10 робочих днів для стандартного приєднання.

Відповідно до пункту 6.7 Порядку № 375 оператор системи/електропостачальник самостійно визначає факт недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання, визначає споживача(ів), яким він має надати компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача, крім недотримання гарантованих стандартів якості, визначених підпунктом 21 пункту 2.3 глави 2 та підпунктами 5 та 6 пункту 4.3 глави 4 цього Порядку, компенсація за недотримання яких надається за зверненням споживача, що розглядається протягом 30 днів.

Беручи до уваги не встановлення у справі, що розглядається фактів недотримання АТ «Полтаваобленерго» гарантованих стандартів якості електропостачання при наданні при ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 технічних умов на стандартне приєднання, підписаних ОСР, разом з проєктом договору про стандартне приєднання послуг, колегія суддів не вбачає підстав для покладення на позивача обов`язку з виплати компенсації вказаним споживачам. А відтак, твердження відповідача порушення позивачем пункту 6.7 глави 6 Порядку № 375 є таким, що не знайшло свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Щодо порушення позивачем пункту 4.8.5 глави 4.8 розділу IV Кодексу систем розподілу у взаємовідносинах зі споживачем ОСОБА_12 судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між АТ «Полтаваобленерго» (Виконавець)15.02.2021 та ОСОБА_12 (Замовник) укладено договір № 709 про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу (т. 3 а.с. 191-194).

Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об`єкта Замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта Замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснює підключення електроустановок об`єкта Замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього Договору.

Згідно з п. 8.1 Договору фактом виконання зобов`язання Виконавця послуг з приєднання Виконавця послуг з приєднання до електричних мереж системи розподілу об`єкта Замовника (будівництво електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення від точки забезпечення потужності до точки приєднання) сторони вважатимуть підписання Сторонами акта про надання послуги з приєднання до електричних мереж системи розподілу.

Акт про надання послуги з приєднання до електричних мереж системи розподілу може бути також оформлений Сторонами цього Договору після подання робочої напруги та проведення випробувань електрообладнання Замовника або обладнання зовнішнього електрозабезпечення Замовника.

Згідно із п. 4.8.2. глави 4.8. розділу IV Кодексу систем розподілу (в редакції до 01.06.2021року) ОСР після завершення робіт з приєднання повідомляє замовника про готовність власних мереж до підключення електроустановок замовника, надає довідку про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення. Зазначена довідка є підставою для укладання замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 4.8.5. розділу IV Кодексу систем розподілу (в редакції до 01.06.2021року) фактом виконання зобов`язання ОСР з приєднання об`єкта замовника (будівництва електричних мереж зовнішнього електропостачання об`єкта замовника від місця забезпечення потужності в точку приєднання) є факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання. Факт надання послуги з приєднання підтверджується актом щодо надання послуги з приєднання. Акт щодо надання послуги з приєднання оформлюється сторонами після подання робочої напруги та проведення випробувань електрообладнання замовника або обладнання зовнішнього електрозабезпечення замовника.

На виконання умов Договору 01.06.2021 АТ «Полтаваобленерго» на електронну адресу замовника, вказану у заяві про приєднання електроустановки певної потужності, направлено повідомлення про направлення представників АТ «Полтаваобленерго» для підписання акту здачі-приймання наданих послуги з приєднання до електричних мереж та надання довідки про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення.

Згідно наряду допуску (для виконання робіт в електроустановках) від 02.06.2021року робоча напруга на об`єкт замовника ОСОБА_12 подана 03.06.2021 року.

03.06.2021 було складено акт здачі-приймання наданих послуг з приєднання до електричних мереж № 524175 за підписами в.о. директора сервісного центру ОСОБА_21 , начальника ВРП ОСОБА_22 та інженера ВРП ОСОБА_23 (т.3 а.с. 216).

04.06.2021 ОСОБА_12 відмовився підписати акт здачі-приймання наданих послуги з приєднання до електричних мереж, про що АТ «Полтаваобленерго» склало акт про відмову від підписання акту здачі-приймання наданих послуги з приєднання до електричних мереж за підписом начальника та заступників Лубенської філії позивача (т. 3 а.с.220).

Апелянт наполягає що акт здачі-приймання наданих послуг з приєднання до електричних мереж від 03.06.2021 Ліцензіатом було складено з порушенням процедури, яка виписана у пунктах 4.8.2, 4.8.5 глави 4.8 розділу ІV Кодексу систем розподілу, оскільки довідка про виконання технічних умов у частині зовнішнього електропостачання складена 24.06.2021, а послуга з приєднання електроустановки до електричних мереж на момент проведення перевірки не надана.

Разом з цим, в чому саме полягає невідповідність акту від 03.06.2021 пунктам 4.8.2, 4.8.5, глави 4.8 розділу IV Кодексу систем розподілу відповідач не зазначає.

Крім того, в обґрунтуваннях до спірної постанови відповідач зазначив, що на момент проведення перевірки послуга з приєднання електроустановки до електричних мереж надана.

Відповідно до звернення замовника акт здачі-приймання наданих послуг з приєднання до електричних мереж № 524175 від 03.06.2021 та довідку про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення від 04.06.2021 було направлено ОСОБА_12 додатково листом № 13-88/14620 від 20.07.2021.

На виконання ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним акту № 524175 від 03.06.2021 у судовому порядку. При цьому відсутні будь-які скарги замовника ОСОБА_12 стосовно виконання договору з приєднання та надання довідки про виконання технічних умов.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено порушення АТ «Полтаваобленерго» пунктах 4.8.2, 4.8.5 глави 4.8 розділу ІV Кодексу систем розподілу у взаємовідносинах з ОСОБА_12 .

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 1470 від 27 грудня 2017 року, затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, підпунктом 7 пункту 2.2 яких передбачено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен надавати до НКРЕКП документи (їх копії), інформацію (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП.

Апелянт вважає, що позивачем, як Ліцензіатом, на запити НКРЕКП від 05.05.2021, від 14.05.2021, від 03.03.2021, від 24.03.2021, від 29.04.2021, від 02.02.2021, від 25.03.2021 не було надано інформацію (документи). які б підтверджували надсилання замовникам ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 електронним повідомленням, підписаних СР технічних умов та проекту договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу.

Разом з цим, формулювання попередніх запитів НКРЕКП «про надання усіх інших документів, які можуть бути використані при розгляді звернень» не вбачається необхідність надання доказів направлення затребуваних документів. Крім того, в обґрунтуваннях до спірної постанови (т. 1 а.с. 116-117) відповідач не вказує на ненадання саме доказів надсилання вищевказаним замовникам електронних повідомлень, підписаних СР технічних умов та проекту договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу. Водночас, вказана інформація надавалася відповідачу в додатках 2.2, 3.2, 5.2, 7.2, 11.2. 12.2 до листа АТ «Полтаваобленерго» від 07.10.2021 № 13-88/21537, тобто до 24.11.2021 (дата прийняття спірної постанови № 2318).

Посилання в обґрунтуваннях до спірної постанови на ненадання позивачем до перевірки листів АТ «Полтаваобленерго» від 05.01.2021 № 13-88/154, від 28.12.2020 № 14-21-034/2181, від 19.03.2021 № 13-88/5768, від 04.01.2021 № 13-87/36, від 15.02.2021 № 13-88/3461 спростовується змістом листа від 07.10.2021 № 13-88/21537, який було направлено завідувачу сектора НКРЕКП у Полтавській області Мазуці Г.

Отже, надання НКРЕКП відповідних документів вже під час позапланового заходу з додатковим наданням доказів їх направлення, не свідчить про порушення позивачем пп. 7 п. 2.2 Ліцензійних умов № 1470.

Щодо правомірності встановлення порушень у взаємовідносинах з замовниками ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_12 підпункту 11 пункту 2.5.4 глави 2.5 розділу ІІ Кодексу комерційного обліку, які полягали у платності проведеної первинної параметризації вказаним споживачам, колегія суддів зазначає наступне.

Так, підпунктом 11 п. 2.5.4. глави 2.5 розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії за власний рахунок забезпечують здійснення первинної параметризації багатозонних (багатотарифних) лічильників електричної енергії для індивідуальних побутових споживачів (при першому їх установленні або якщо після проведення періодичної повірки, технічного обслуговування або ремонту лічильника встановлена параметризація не збереглася).

Порядок проведення параметризації електронних лічильників електричної енергії регламентовано положеннями глави 5.18 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Згідно з пунктом 5.18.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії при першому встановленні електронного інтервального лічильника має бути здійснена його первинна параметризація (програмування та установлення параметрів лічильника відповідно до проєктної документації та вимог цього Кодексу).

Параметризація лічильників виконується ППКО на замовлення та за рахунок ініціатора (пункт 5.18.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії).

Відповідно до пунктів 5.18.3, 5.18.4, 5.18.7 Кодексу комерційного обліку електричної енергії при первинній параметризації (програмуванні) електронного багатотарифного (багатофункціонального) ЗКО встановлюються параметри, достатні для введення його в експлуатацію, залежно від розрахункової схеми обліку, порядку розрахунків за електричну енергію та вимог щодо інформаційного обміну у складі АСКОЕ.

Параметризація (програмування) інтервальних/зонних ЗКО на території ліцензованої діяльності оператора системи здійснюється відповідно до вимог замовника та набору типових протоколів параметризації, що оприлюднюються оператором системи на його вебсайті та містять вичерпні набори обов`язкових параметрів програмування ЗКО для забезпечення вимірювання електричної енергії та інформаційного обміну відповідно до вимог цього Кодексу (зокрема для здійснення розрахунків за тарифами, диференційованими за періодами часу). Допускається відхилення від налаштування параметрів, встановлених типовими протоколами параметризації, у разі необхідності налаштування інформаційної взаємодії з конкретною АС ППКО.

Після виконання робіт з програмування в паспорті електронного лічильника або у протоколі параметризації (у разі відсутності місця в паспорті) указуються:

1) найменування та код ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, фахівці якого виконували роботи з програмування;

2) прізвище та ініціали фахівця, який виконував програмування;

3) дата програмування.

В силу пункту 5.18.8 Кодексу комерційного обліку електричної енергії до паспорта електронного лічильника обов`язково додається протокол параметризації, створений за допомогою сервісного програмного забезпечення виробника лічильника.

Копії протоколів параметризації надаються заінтересованим сторонам організацією (підприємством), фахівці якої виконують роботи з програмування (пункт 5.18.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії).

Дослідивши зміст договорів № 1808 про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 15.03.2021, укладеного між ОСОБА_5 та АТ «Полтаваобленерго» (т.2 а.с.83-87), № 684 про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 05.01.2021, укладеного між ОСОБА_14 та АТ «Полтаваобленерго» (т.2 а.с.120-123), № 1643 про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 12.03.2021, укладеного між ОСОБА_6 та АТ «Полтаваобленерго» (т.2 а.с.167-171), № 1425 про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 10.03.2021, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «Полтаваобленерго» (т.3 а.с.37-42), № 1050 про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 25.02.2021, укладеного між ОСОБА_3 та АТ «Полтаваобленерго» (т.3 а.с.81-84), № 709 про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 15.02.2021, укладеного між ОСОБА_12 та АТ «Полтаваобленерго» (т.3 а.с.191-194), колегією суддів встановлено, що на виконання умов вказаних договорів АТ «Полтаваобленерго» (Виконавець послуг) забезпечує приєднання електроустановок об`єкта вищевказаних Замовників (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта Замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснює підключення електроустановок об`єкта Замовника до електричних мереж системи розподілу.

Відповідно до умов договору № 1010 про надання послуг комерційного

обліку електричної енергії від 16.08.2021, укладеного між ОСОБА_13 та АТ «Полтаваобленерго» (т. 2 а.с. 70), останній, як Виконавець повинен був провести програмування багатофункціонального лічильника електричної енергії, встановлення трифазного електролічильника прямого вмикання, виконання позачергової технічної перевірки трифазного розрахункового лічильника електричної енергії прямого вмикання.

З огляду на дати укладення договорів з ОСОБА_5 - 15.03.2021, ОСОБА_14 - 05.01.2021, ОСОБА_6 - 12.03.2021, ОСОБА_2 - 10.03.2021, ОСОБА_3 -25.02.2021, з ОСОБА_13 - 16.08.2021, ОСОБА_12 - 15.02.2021, дати складання актів здачі-приймання послуг : 26.07.2021 ( ОСОБА_5 ), 14.09.2021 ( ОСОБА_14 ), 22.09.2021 ( ОСОБА_6 ), 27.09.2021 ( ОСОБА_2 ), 25.08.2021 ( ОСОБА_3 ) 16.08.2021 ( ОСОБА_13 ), 03.09.2021 ( ОСОБА_12 ), дати складання протоколів первинної параметризації багатофункціонального лічильника електричної енергії, які за твердженням позивача стосуються ОСОБА_5 (16.07.2021), ОСОБА_14 (07.09.2021), ОСОБА_6 (21.09.2021), ОСОБА_2 (24.09.2021), ОСОБА_3 (03.08.2021), ОСОБА_13 (10.08.2021), ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) колегією суддів встановлено, що по ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_13 акти здачі-приймання послуг складені раніше дат складення вказаних протоколів. При цьому, інших протоколів параметризації багатофункціонального лічильника електричної енергії, які б було складено на виконання вимог вищенаведених договорів позивачем не надано.

Крім того, з наданих протоколів первинної параметризації багатофункціонального лічильника електричної енергії не вбачається ані прізвищ замовників, ані адреси, за якою було проведено програмування лічильника електричної енергії, а відтак такі протоколи не можуть бути достовірним доказом проведення безкоштовної первинної параметризації ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 .

Враховуючи наявні в матеріалах рахунків для сплати наданих слуг від 12.08.2021 № 0091039325 на загальну суму 2 484,26 грн, який видано гр. ОСОБА_13 , від 14.07.2021 № 91033125 на суму 655.38 грн (з ПДВ), який видано ОСОБА_5 , від 14.09.2021 № 0091045327 на суму 2976,17 грн (з ПДВ), який видано ОСОБА_14 , від 21.09.2021 № 0091046921 на суму 2 976,17 грн (з ПДВ), який видано ОСОБА_6 , від 24.09.2021 № 0091047628 на суму 2 976,17 грн (з ПДВ), який видано ОСОБА_2 , від 19.08.2021 № 0091040246 на суму 655.38 грн (з ПДВ), який видано ОСОБА_3 , від 20.08.2021 № 0091040374 на суму 5448,10 грн (з ПДВ), який видано ОСОБА_12 та подальшу сплату вказаних сум у повному обсязі, твердження позивача про безоплатне проведення первинної параметризації багатофункціональних лічильників електричної енергії зазначеним споживачам є таким, що не знайшло свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

За встановлених колегією суддів обставин у справі, слід дійти висновку про допущення АТ «Полтаваобленерго» порушення п.п. 11 п. 2.5.4. глави 2.5 розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії у взаємовідносинах із вищевказаними замовниками.

Посилання суду першої інстанції на відсутність у змісті посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 30.09.2021 № 585 переліку питань щодо яких проводилася позапланова перевірка питання перевірки дотримання положень підпункту 11 пункту 2.5.4 глави 2.5 розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, з огляду на допуск та проведення такої перевірки, ні нівелюють висновки останньої.

Беручи до уваги межі апеляційного перегляду при розгляді цієї справи, колегія суддів не надає правової оцінки абзацу 3 підпункту 3 п. 2 резолютивної частини постанови НКРЕКП в № 2318 в частині зобов`язання позивача повернути кошти, сплачені за первинну параметризацію багатозонних лічильників електричної енергії вищевказаним замовникам.

Щодо тверджень апелянта про передачу всупереч положень 5.5.1 та 5.5.5 V Кодексу комерційного обліку електричної енергії, у редакції, яка вже діяла з 26.03.2020, представнику ПП «Млин-Михнівці» Савченко О.Б. на зберігання перелічені в акті пломбування засобів обліку електричної енергії від 06.08.2020 пломби, що мало наслідком встановлення порушень позивачем підпункту 7 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 14.03.2018 № 312 затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії).

Приписами пункту 2.3.4. глави 2.3 розділу II Правила роздрібного ринку електричної енергії в редакції на дату складання акту про пломбування від 11.02.2020 року встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Отже, станом на дату складання акту від 11.02.2020 відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування було покладено на ПП «Млин-Михнівці».

20.03.2020 набула чинності постанова НКРЕКП від 20.03.2020 № 716 «Про внесення змін до Кодексу комерційного обліку електричної енергії», відповідно до якої положеннями глави 5.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії запроваджено відповідальність за збереження, експлуатацію та технічний стан ЗКО.

За визначенням пункту 5.5.1. глави 5.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії власники (користувачі) електроустановок, об`єктів або окремих елементів об`єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проєктом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).

За приписами пункту 5.5.5. глави 5.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії відповідальність за збереження і цілісність ЗКО, пломб та індикаторів на ЗКО, установлених на електроустановках оператора мережі, зокрема на опорах ліній електропередачі, покладається на оператора мережі.

Відповідальність за експлуатацію та технічний стан ЗКО та іншого обладнання ВОЕ покладається на їх власників, якщо інше не встановлено законом (пункт 5.5.6 глави 5.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії).

Аналіз наведеної норми права дозволяє дійти висновку, що відповідальність за збереження і цілісність пломби на ЗКО, покладається на оператора мережі у випадку установлення ЗКО на електроустановках оператора мережі, зокрема на опорах ліній електропередачі.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з актом про пломбування від 11.02.2020 року проведено пломбування КТП-250 та встановлені пломби, які передані на зберігання представнику ПП «Млин-Михнівці» за переліком, наведеним в розділі пломбування засобів розрахункового обліку еклектроенергії (т.1 а.с. 160-161).

Сторонами визнається, що КТП-250 знаходиться на огородженій території ПП «Млин-Михнівці» та доступ будь-яких осіб до неї обмежений та забезпечується виключно ПП «Млин-Михнівці», що підтверджується також фото, наданими до позовної заяви.

За результатами технічної перевірки, АТ «Полтаваобленерго», як ОСР, та ПП «Млин-Михнівці» досягли взаємної згоди шляхом підписання Акту технічної перевірки, про те, що саме ПП «Млин-Михнівці» несе відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування від 11.02.2020 року.

Як вбачається із змісту акту про пломбування від 06.08.2020 року до переліку пломб, які встановлені на підставі акту про пломбування від 11.02.2020 року, додано серед іншого пломби С56001738, С56001739, С56001736, С56001734 (т.1 а.с. 158, 159).

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що об`єкт споживача новими пломбами не опломбовувався, а фактично на даному об`єкті проведено технічну перевірку, а перелік встановлених пломб у графу «№ встановлено пломби» акту про пломбування від 06.08.2020 року перенесено із акту про пломбування від 11.02.2020 є таким, що не відповідає дослідженим у справі документами.

Разом з цим, доказів установлення пломб С56001738, С56001739, С56001736, С56001734 на електроустановках оператора мережі, зокрема на опорах ліній електропередачі матеріали справи не містять, а в обґрунтуваннях до спірної постанови таких обставин не викладено.

Таким чином, об`єкт ПП «Млин-Михнівці» опломбований та пломби передано на зберігання споживачу 11.02.2020 на підставі саме акту про пломбування від 11.02.2020.

Крім того, зі змісту актів від 11.02.2020 та 06.08.2020 вбачається, що наведені в них лічильники споживача постійно перебувають на балансовій належності ПП «Млин-Михнівці», що у розумінні пункту 5.5.6 глави 5.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії в редакції від 20.03.2020 унеможливлює настання відповідальності для позивача за збереження та цілісність вищевказаних пломб.

Зважаючи на встановлені по справі обставини, колегія суддів вважає недоведеним відповідачем порушення АТ «Полтаваобленерго» пунктів 5.5.1 та 5.5.5. глави 5.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, в редакції постанови НКРЕНКП від 20.03.2020 року № 716, яка набрала чинності 26.03.2020 року.

Щодо зафіксованого в акті № 00002868 від 08.10.2020 порушення позивачем підпункт 2 пункту 8.4.2 та пункту 8.4.4 глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 2 пункту 8.4.2. глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення такого порушення, як пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Положеннями частини 1 пункту 8.4.4 глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

Матеріалами справи підтверджено, що за наслідками звернення ТОВ «Моторсервіс» від 31.03.2021 (вх. НКРЕКП від 06.04.2021 № 7502/1-21) щодо правомірності дій АТ «Полтаваобленерго» відповідачем встановлено, що при складанні Акту про порушення № 00002868 від 08.10.2020 позивачем зафіксовано порушення ТОВ «Моторсервіс» обліку електричної енергії, а саме: «п.2.3.4, п.5.5.5.8, п. 8.2.4 ПРРЕЕ пошкоджена пломба ППКО С41102651, а саме пломба має сліди механічного впливу та сліди повторного перенавішування, яка встановлена на випробувальній колодці КИ-(Т4)».

Листом від 09.11.2020 № 04-33/20377 АТ «Полтаваобленерго» направило до Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України лист з проханням провести трасологічне дослідження пластикової пломби підвищеної надійності № С41102651

Відповідно до висновку Полтавського НДЕКЦ МВС України: «На момент проведення дослідження загальна цілісність корпусу та пломбувальних елементів пломби «ПАТ ПОЕ» з номерним позначенням «С 41102651» не порушена. Цілісність ізоляційного покриття пломбувального елементу непошкоджена. На зовнішніх та внутрішніх поверхнях корпусу та якоря пломби «ПАТ ПОЕ» з номерним позначенням «С 41102651» є сліди термічного, механічного впливу сторонніх предметів подряпини, вм`ятини, сторонні предметів, тощо. Надана на дослідження пломба «ПАТ ПОЕ» з номерним позначенням «С 41102651» піддавалася термічному та механічному впливу сторонніх предметів. Виявлені ознаки можуть свідчити про те, що при навішуванні пломби «ПАТ ПОЕ» з номерним позначенням «С 41102651» були порушені умови пломбування або про підготовку для несанкціонованого втручання чи переопломбування пломби. Вирішити питання чи перепломбовувалася (піддавалася несанкціонованому зняттю та повторному навішуванню) вищезазначена пломба, не виявляється можливим через відсутність комплексу ознак для дачі даного висновку (порушення цілісності пломбувального механізму; пошкодження елементів пломби або відсутність деяких елементів пломби; наявності сторонніх речовин (клею та інш.) в корпусі пломби» (мовою документа).

Регулятор зазначає, що за результатами експертного дослідження, проведеного Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, не було підтверджено факту зняття та повторного встановлення пломби № С41102651.

З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що факт пошкодження ТОВ «Моторсервіс» пломби «ПАТ ПОЕ» з номерним позначенням «С 41102651», як і факт зняття та повторного встановлення пломби не підтверджено експертизою.

Проте, відповідно до протоколу засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» по розгляду Акта про порушення споживачем ПРРЕЕ від 28.0.2021 № 00002868 прийнято рішення здійснити розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за період з 26.05.2020 по 08.10.2020 за формулою 4 ПРРЕЕ: Wдоб = P · t доб · Kв, відповідно до якої розрахунковий добовий обсяг електричної енергії склав 1 040,66 кВтхгод (P=107,395 кВт, тривалість роботи обладання tдоб = 16,15 години, коефіцієнт використання струмоприймачів). Сума нарахувань склала 149 893,39 грн з ПДВ.

Таким чином, проведення донарахування обсягу вартості та необлікованої електричної енергії за період з 26.05.2020 по 08.10.2020 відповідно до Протоколу комісії Полтавської філії районних електромереж АТ «Полтаваобленерго» від 23.12.2020 № 00002868, здійснено позивачем за відсутності підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 8.4.2 та пункту 8.4.4 глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії.

У листі від 30.09.2021 року ТОВ «Моторсервіс» вказує про те, що Товариство згодне з порушенням, яке зафіксовано у акті про порушення від 08.10.2020 року № 00002868.

Посилання суду на добровільну сплату ТОВ «Моторсервіс» нарахованої АТ «Полтаваобленерго» суми вартості необлікованої електричної енергії, що підтверджується платіжним дорученням № 235 від 28.09.2021 року, не є свідченням правомірності дій позивача під час здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за період з 26.05.2020 по 08.10.2020.

Отже, висновки суду першої інстанції в цій частині є хибними та такими, що здійснені при не повному з`ясуванні обставин у справі.

Щодо встановленого відповідачем порушення з боку позивача порядку відключення об`єкта ОСОБА_16 від електропостачання, встановленого пунктами 6.2.8 та 6.2.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії та пунктом 7.5 Правилами роздрібного ринку електричної енергії колегією суддів встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що споживачем ОСОБА_16 систематично не надавався доступ до електроустановок, останній раз 04.01.2021 року, про що в матеріалах справи міститься акт про ненадання доступу до електроустановки від 04.01.2021 року (т. 1 а.с. 231), один примірник якого 14.01.2021 року відправлено рекомендованим листом ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 232), який отримано 22.01.2021 року, що підтверджується його власноручним підписом у рекомендованому поштовому відправленні (т. 1 а.с. 233).

Відповідно до пункту 6.2.8. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, датою отримання акта про недопуск до вузла обліку буде вважатися дата його особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

15.01.2021 рекомендований лист отримано поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується ОСОБА_16 , тому визначений п. 6.2.8 Кодексу комерційного обліку електричної енергії триденний строк з дати отримання поштовим відділенням рекомендованого листа сплив 18.01.2021, що узгоджується з позицією НКРЕКП, викладеною у листі від 21.05.2021 № 2947/25.1/8-21 (т. 1 а.с. 234-236), у якій остання зазначила, що «…знімає зауваження до АТ «Полтаваобленерго», викладені в листі НКРЕКП від 06.04.2021 № 3262/25.1/9-21 в частині порушення вимог пункту 6.2.10 Кодексу».

Згідно з пунктом 6.2.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (в редакції станом на час виникнення спірних правовіносин) складений акт про недопуск споживачем до вузла обліку є підставою для проведення відключення від електропостачання у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку, якщо протягом п`яти робочих днів від дня отримання акта про недопуск споживач не забезпечить представникам ОСР доступ до електроустановок для контрольного огляду, технічної перевірки, виконання інших робіт, які передбачені цим ККОЕЕ, або не узгодить з ними дату проведення таких робіт. ОСОБА_16 повинен був надати доступ до об`єкта до 25.01.2021, але не забезпечив доступ до електроустановки за вказаною адресою на виконання вимог п. 6.2.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії та п/п. 12, 13 п. 5.5.5 та не звертався до Полтавської філії для узгодження дати і часу надання доступу представникам ОСР. Тому 27.01.2021 року електроустановка ОСОБА_16 була відключена від електропостачання з дотриманням положень п. 6.2.10 глави 6.2. розділу VII Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Отже, довід відповідача, викладений в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою порушення з боку позивача порядку відключення об`єкта ОСОБА_16 від електропостачання, встановленого пунктами 6.2.8 та 6.2.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії та пунктом 7.5 Правилами роздрібного ринку електричної енергії, не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, суперечить власній позиції відповідача, викладеній у листі від 21.05.2021 року № 2947/25.1/8-21 (т. 1 а.с. 234-236).

Крім того, відповідач покликаючись на порушення позивачем підпункту 5 пункту 5.1.1 глави 5.1 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, посилається на результати перевірки реєстру затверджених типів ЗВпк ЗВТТ, за результатами якої не було знайдено номер сертифіката перевірки типу ЗВТ, який має умовне позначення «NIK 2303L АП6», та вказує, що лічильник електричної енергії типу НІК 2303LАП6, зав. № 8052958, що було встановлено на зовнішній стороні КТП-195р, від якої заживлено об`єкт гр. ОСОБА_16 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не є технічним засобом, який обмежує розподіл (передачу) електричної енергії споживачу у межах потужності, передбаченої договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом від 26.11.2019 № 04-38/18372 (т. 1 а.с. 239) звернувся до ТОВ «НІК ЕЛЕКТРОНІКА» за роз`ясненнями стосовно подальшого застосування електролічильників виробництва зазначеного товариства з вбудованим реле відключення для обмеження по потужності або дистанційного відключення/підключення та, у разі наявності, надати документи, що підтверджують їх відповідність чинним стандартам.

Відповіддю ТОВ «НІК ЕЛЕКТРОНІКА» від 27.11.2019 № 176/3 (т. 1 а.с. 240, 241) доведено до відома АТ «Полтаваобленерго», що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які виробляються цим товариством та надаються на ринку України, відповідають усім вимогам, оскільки пройшли експертизу технічної документації, дослідження та випробування на відповідність всім діючим Технічним регламентам, Національним стандартам, нормативно-правовим документам та можуть бути надані на ринку без будь-яких обмежень, про що свідчать Сертифікати перевірки типу, видані ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», що тип електролічильника НІК 2303LАП6 1002МЕ (2016 року виробництва) виготовлений відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки та сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, а також що з сертифікатами можна ознайомитись за посиланням на сайті ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» www.nik.net.ua/page/nik-certificates, де розміщені сертифікат відповідності та сертифікат затвердження лічильників типу НІК 2303L, зокрема за посиланням www.nik.net.ua/files/all/2303-electronic/Certificate-of-conformity-2303L.pdf

Судом апеляційної інстанції було перевірено в онлайн режимі наявність на сайті зазначених сертифікатів, результатом пошуку є сторінки 404 (запитуваної сторінки не існує).

Таким чином, доводи відповідача НКРЕКП в частині, що на сайті виробника не було знайдено сертифікатів на ЗВТ, відповідають дійсності.

Позивачем до матеріалів справи було додано копії сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу серія В № 007452, виданий Мінекономрозвитку 29 квітня 2014 р., в якому зазначений № UA-MI/2-4471-2014, і цей сертифікат засвідчує, що ідентифіковані належним чином лічильники електричної енергії НІК 2303…, код УКТ ЗЕД 9028 30 19 00, які серійно виробляються ТОВ "НІК ЕЛЕКТРОНІКА" м. Київ, відповідають затвердженому типу.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що наданий сертифікат чинний до 05 листопада 2016 року, отже, на час виникнення спірних правовідносин був нечинним. Іншого сертифікату відповідності на зазначений ЗВТ матеріали справи не містять.

Перевіркою онлайн запиту на сайті виробника щодо документації на лічильник електричної енергії типу НІК 2303LАП6, зав. № 8052958 результатом пошуку є відсутність будь-якої документації за казаними параметрами лічильника.

Таким чином, колегія суддів вважає, що порушення позивачем підпункту 5 пункту 5.1.1 глави 5.1 розділу V ПРЕЕЕ є доведеним, оскільки зазначений лічильник електричної енергії не є технічним засобом, який обмежує розподіл (передачу) електричної енергії споживачу у межах потужності, передбаченої договором.

Стосовно порушень з боку позивача підпункту 2 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії у правовідносинах з ФОП ОСОБА_17 апелянт вказує, що оскільки інформація, яка відображена в акті від 22.12.2017, акті від 25.06.2018, акті від 31.10.2019 та акті від 26.12.2018, має суперечливий та неоднозначний характер, у АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» не було підстав проводити розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Колегією суддів, встановлено що постановою Полтавського апеляційного суду від 22 січня 2024 р. по справі № 527/1592/21 у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_17 про відшкодування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ, копія якої надана позивачем до матеріалів справи, рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 23 серпня 2023 року яким стягнуто із ОСОБА_17 на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» заборгованість за необліковану активну електричну енергію згідно Акта про порушення № 00002806 від 10.09.2020 року та Протоколу засідання комісії № 4/00002806 з розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ та/або умов договору від 27.10.2020 року у сумі 291 446 грн 59 коп. та реактивну електричну енергію у сумі 14 318 грн. 28 коп., залишено без змін.

Зазначеними судовими рішеннями, які набрали законної сили, стосовно АТ «Полтаваобленерго» встановлено обставини законності складення акту про порушення №00002806 від 10.09.2020 року. Також встановлено, що 27.10.2020 року проведено засідання комісії Глобинської філії AT "Полтаваобленерго" з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, на якому розглянуто Акт про порушення № 00002806 від 10.09.2020 року і прийнято рішення провести нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно п.п. 2 п. 8.4.2, п. 8.4.10 ПРРЕЕ на суму 291 446,59 грн та розрахунок плати за перетікання реактивної електроенергії на суму 14 318,28 грн. Рішення комісії оформлено протоколом № 4/00002806 засідання комісії про розгляд акта про порушення споживачем ПРРЕЕ від 27.10.2020 року. У справі № 527/1592/21 стосовно AT "Полтаваобленерго" встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення нашої справи, зокрема:

«З огляду на те, що не існує нормативно закріпленої форми акта контрольного огляду, яка б містила вимоги до його змісту, слід виходити з того, що оператор не зобов`язаний у кожному акті контрольного огляду перелічувати номери усіх наявних пломб на вузлі обліку.

Отже, відсутність в актах контрольних оглядів від 31 жовтня 2019 року і від 29 квітня 2020 року даних про номер пломби на шафі обліку (№ 11020275) не може бути беззаперечним доказом того, що ця пломба вже була відсутня на час проведення зазначених контрольних оглядів, адже у разі виявлення її відсутності позивач був зобов`язаний відобразити цей факт в акті і скласти акт про порушення ПРРЕЕ».

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне застосувати ч. 4 ст. 78 КАС України, згідно якій обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, і вважає доведеною відсутність порушень підпункту 2 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії з боку АТ "Полтаваобленерго" у правовідносинах з ОСОБА_17 .

Отже, доводи апелянта в зазначеній частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.

Щодо пропорційності застосованої пунктом 1 постанови від 24.11.2021 № 2318 санкції у вигляді накладення штрафу у розмірі 510 000 грн колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України пропорційність, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) - одна з вимог, яка оцінюється судом під час оцінки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень при розгляді справи в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів враховує, що з посиланням на дискреційність повноважень Регулятора при визначенні розміру штрафу та відсутність порядку (методики) такого визначення на дату прийняття спірного пункту 1 постанови про накладення штрафу у розмірі 510 000 грн, відповідач зазначив про відсутність розрахунку суми штрафу по кожному із встановлених 16 порушень.

Разом з цим, за результатом проведеної у спірних правовідносинах перевірки НКРЕКП деякі (перелік наведено вище) з виявлених порушень у діяльності АТ "Полтаваобленерго", як суб`єкта господарювання, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, проте, при вирішенні питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог ч. 5 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідач, пославшись на дискреційність повноважень НКРЕКП, не зміг визначити конкретну суму штрафу по кожному з них.

Згідно з положеннями підпункту 4 частини 4 статті 77 Закону «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VII (далі Закон № 2019-VII) Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, зокрема, б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню; в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до частини 5 статті 77 цього ж Закону при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку електричної енергії вважаються обтяжуючими обставинами. Таким чином, при застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема у разі, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

У постанові від 26.07.2023 у справі № 200/3265/21-а Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив такі висновки щодо застосування дискреції НКРЕКП та пропорційності санкцій:

Дискреція - це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988), встановлено, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Гавенда проти Польщі" від 14.03.2002).

Право на визначення розміру санкції згідно із наведеної вище норми покладається на орган контролю, проте, законодавцем встановлено можливість застосування штрафних санкцій в розмірі від 85 000, 00 грн до 1 700 000, 00 грн.

Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

В свою чергу, обов`язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що орган контролю під час прийняття рішення про накладення штрафу зобов`язаний обґрунтовано вказати про причини застосування обраного розміру штрафної санкції, а також вказати на підстави неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.

Разом з цим, спірний пункт 1 постанови від 24.11.2021 № 2318 не містить жодного обґрунтування визначення саме такого розміру штрафу (510000 грн) та розбивки цієї суми по кожному із 16 вчинених правопорушень АТ «Полтаваобленерго», що відповідно унеможливлює скасування цієї постанови лише в частині непідтверджених правопорушень.

Застосовуючи ці правові висновки в контексті обставин цієї справи, Суд бере до уваги, що обґрунтування розміру штрафної санкції, а також неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі, повинно наводитися у постанові суб`єкта владних повноважень. Зазначення порушень в акті перевірки чи в проектах документів не може вважатися належним обґрунтуванням розміру санкції, оскільки конкретна санкція визначається не під час перевірки, а на засіданні НКРЕКП під час вирішення питання про відповідальність суб`єкта господарювання та прийняття відповідного рішення.

Вказане свідчить про недотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови принципу обґрунтованості та пропорційності.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що пункт 1 постанови НКРЕКП від 24.11.2021 № 2318 не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до підпунктів 1, 3 частини 1 статті 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).

Враховуючи, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до надання неправильної оцінки встановленим контролюючим органом порушенням, колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі № 440/496/22 в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24 листопада 2021 року № 2318 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання слід змінити з підстав та мотивів задоволення вказаної частини позовних вимог.

В іншій частині задоволення вказаних позовних вимог рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі № 440/496/22 - залишити без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі № 440/496/22 в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24 листопада 2021 року № 2318 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання - змінити з підстав та мотивів задоволення вказаної частини позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді В.Б. Русанова О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 31.01.2024 року


Суд	Другий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	25.01.2024
Оприлюднено	02.02.2024
Номер документу	116678983
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії

Берназюк Я.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 25.01.2024 по справі 440/496/22ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —440/496/22

Постанова від 25.01.2024

Постанова
від 25.01.2024 по справі 440/496/22
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД