Ухвала

від 13.03.2024 по справі 440/496/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 березня 2024 року

м. Київ

справа №440/496/22

адміністративне провадження №К/990/7590/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі №440/496/22 за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови від 24.11.2021 №2318 про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання.

Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень та матеріалів касаційної скарги, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.11.2021 №2318 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 змінено щодо мотивів його прийняття. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.09.2023 постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 скасовано у частині визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.11.2021 №2318 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» та направлено у цій частині справу на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду. В іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 залишено без змін.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.11.2021 №2318 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання змінено з підстав та мотивів задоволення вказаної частини позовних вимог. В іншій частині задоволення вказаних позовних вимог рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 залишене без змін.

27.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якій заявник просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини постанови НКРЕКП №2318.

Однак, при вивченні матеріалів касаційної скарги, Суд встановив, що така подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому, варто зауважити, що в такому випадку обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Одночасно з цим, у випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

У поданій касацій скарзі, заявник покликається на приписи пунктів 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України, однак належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України не наводить. Крім того, зазначає про неповноту дослідження доказів судом апеляційної інстанції, що також потребує належного обґрунтування з посиланням на конкретний пункт та частину статті 353 КАС України.

В свою чергу, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не в повній мірі відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження.

Таким чином, скаржнику необхідно усунути зазначений недолік шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно уточнити підстави оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328, статті 353, пункту 4 частини другої статті 330 КАС України та мотивів, викладених у даній ухвалі).

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі №440/496/22 за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя А.І. Рибачук

Суддя Т.Г. Стрелець