Постанова

від 31.01.2024 по справі 380/12745/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа №380/12745/21

адміністративне провадження № К/990/10816/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/12745/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Княжий Холл» до Міністерства культури та інформаційної політики України (далі - Мінкультури), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Громадська організація «Народна дія Львів», про визнання протиправним та скасування припису, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ТОВ «Княжий Холл»

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Гінди О.М., суддів Затолочного В.С., Пліша М.А.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 30.07.2021 ТОВ «Княжий Холл» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Мінкультури від 20.07.2021 № 8400/6.11.6.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Княжий Холл» вказало на протиправність оспорюваного припису Мінкультури від 20.07.2021 № 8400/6.11.6, оскільки у нього відповідно до вимог частини четвертої статті 32 Закону України 08.06.2020 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805-III) не виникло обов`язку отримати погодження та дозволи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини для здійснення будівельних робіт в межах історичного ареалу міста Львова через те, що межі цього ареалу не затверджено. Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.12.2005 № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зон регулювання забудови міста Львова», на думку позивача, не може вважатися належним документом, яким затверджено межі історичного ареалу м. Львова, оскільки воно прийняте без погодження таких центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Також, ТОВ «Княжий Холл» послалось на порушення відповідачем процедури проведення контрольного заходу, який повинен був здійснюватися у порядку, визначеному Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 09.06.2022 задовольнив позовні вимоги.

3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 21.02.2023 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. 27.03.2023 ТОВ «Княжий Холл» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанцій у справі №380/12745/21 за вищевказаним позовом, з підстав, визначених пунктами 1, 2, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Верховний Суд ухвалою від 06.04.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. У справі, яка розглядається суди встановили, що ТОВ «Княжий Холл» зареєстровано як юридичну особу 25.09.2017. Основним видом його діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20).

Між Львівською міською радою та ТОВ «Княжий Холл» 27.05.2019 укладено договір оренди земельної ділянки по вулиці Городоцькій, 64, у м. Львові, розміром 0,9014 га (кадастровий номер 4610136300:02:001:0023) терміном на 5 років - до 04.04.2024.

Виконавчим комітетом Львівської міської ради 02.08.2019 прийнято рішення № 732 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Княжий Холл» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на вул. Городоцькій, 64».

Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 16.12.2019 видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ112193502497 ТОВ «Княжий Холл» як замовнику будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на вул. Городоцькій, 64, код об`єкта 1122.2, клас наслідків СС2.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.04.2020 № 312 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 02.08.2019 № 732» внесено у додаток до рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.08.2019 № 732 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Княжий Холл» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на вул. Городоцькій, 64» зміни наступного змісту:

1. Викласти пункт 2.4 у новій редакції:

« 2.4. Мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд:

- 0,00 м до червоної лінії вул. С. Голубовича;

- 0,00 м до існуючої забудови з південно-західної сторони (блокування до існуючого житлового будинку на вул. Одеській, 14);

- 20,00 м до існуючої забудови з південно-західної сторони (відстань від стін з вікнами житлових будинків на вул. Одеській, 14 та вул. Одеській, 16).

Об`єкт (будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на вул. Городоцькій, 64) запроектувати з врахуванням вимог діючих будівельних норм у межах відведеної земельної ділянки (кадастровий номер 4610136300:02:001:0023) та вимог рішення виконавчого комітету від 26.10.2007 № 893 "Про заходи щодо запобігання виникненню аварійних ситуацій при будівництві нових та реконструкції існуючих об`єктів". Врахувати недопущення виникнення руйнувань суміжної забудови з влаштуванням необхідних інженерно-технічних заходів, які запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів проектованого об`єкта на прилеглу територію.».

2. Викласти пункт 2.5 у новій редакції:

« 2.5. Планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони) - земельна ділянка на вул. Городоцькій, 64 розташована у кварталі історично сформованої житлової та громадської забудови, у межах історичного ареалу міста. Проектування здійснювати з дотриманням вимог діючих державних будівельних норм та Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про охорону культурної спадщини".

Опрацювати паспорт кольорового опорядження фасаду та узгодити його у встановленому законодавством порядку. Проектом врахувати вимоги збереження традиційного історичного середовища міста, визначеного рішенням виконавчого комітету від 09.12.2005 № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова».

Проектом врахувати розміщення поряд житлового будинку на вул. Кооперативній, 6/8 (пам`ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 2443) та забезпечити мінімальні відстані згідно з чинним законодавством.».

3. Викласти пункт 2.6 додатка у новій редакції:

« 2.6. Охоронювані зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж - відповідно до діючих будівельних норм охоронна зона кабелів зв`язку - 0,60 м, охоронна зона водопроводу і каналізації - 3,00 м - 5,00 м.

При необхідності передбачити винесення існуючих мереж на нормативну відстань з зони будівництва.».

Філією Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області 26.10.2020 затверджено Експертний звіт (позитивний) щодо розгляду проектної документації на будівництво за проектом «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на вул. Городоцькій, 64 у м. Львові» (коригування) №14-121-20.

Головним спеціалістом відділу охорони історичних пам`яток департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації Книшем Р.М. 02.06.2021 проведено візуальне обстеження та здійснено фотофіксацію містобудівної ситуації за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 64, про що складено акт обстеження містобудівної ситуації на вул. Городоцька, 64 у м. Львові.

Це обстеження проведено на виконання доручення заступника голови Львівської обласної державної адміністрації від 17.05.2021 та відповідно до листа Мінкультури від 14.05.2021 № 5476/6.11.6.

За результатами візуального обстеження земельної ділянки на вул. Городоцька, 64 у м. Львові Мінкультури видано ТОВ «Княжий Холл» припис від 20.07.2021 № 8400/6.11.6. з вимогами:

негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на вул. Городоцькій, 64 у м. Львові», які виконуються в межах історичного ареалу м. Львова (рішення Львівської міської ради від 09.12.2005 № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зон регулювання забудови м. Львова») та на території буферної зони об`єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з порушенням вимог частини четвертої статті 32 Закону № 1805-III без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини (пункт 1);

вжити заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини (пункт 2).

Не погоджуючи із таким приписом ТОВ «Княжий Холл» звернулось до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що станом на дату видачі спірного припису у відповідача не було підстав вважати, що будівництво ТОВ «Княжий Холл» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на вул. Городоцькій, 64 здійснюється у визначених межах історичного ареалу м. Львова з порушенням вимог частини четвертої статті 32 Закону № 1805-III, оскільки такі межі, всупереч вимог частини першої цієї ж статті та пункту 2 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (далі - Порядок №318), не затверджені відповідачем як відповідальним за визначення меж та режимів використання історичних ареалів центральним органом, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Мінкультом було порушено процедуру проведення державного нагляду (контролю), яка передбачена статтею 7 Закону №877-V, оскільки відповідачем не забезпечено позивачу можливості реалізувати передбачені статтею 10 цього ж Закону свої права під час проведення перевірки, не дотримано принципу гарантування прав та законних інтересів суб`єкта господарювання і здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

8. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що будівництво ТОВ «Княжий Холл» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на вул. Городоцькій, 64 ведеться з порушеннями законодавства України у сфері охорони культурної спадщини, зокрема частини четвертої статті 32 Закону № 1805-III, оскільки таке будівництво ведеться на території, яка фактично знаходиться в межах історичного ареалу м. Львова та яка включена до охоронної буферної зони об`єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, у зв`язку із чим позивачу необхідно було отримати дозвіл Мінкультури на проведення будівельних робіт на цій території та погодити із ним проектну документацію.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин Закон № 877-V, оскільки ухвалюючи оскаржуваний припис відповідач фактично не здійснював заходів державного контролю, так як не перебував на території будівництва, не здійснював перевірку суб`єкта містобудівної діяльності, а лише вживав охоронних заходів, відповідно до Закону № 1805-III.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга позивача обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення Закону №1805-III та Порядку №318 без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №813/3269/17 щодо визначення меж історичного ареалу міста Львова.

Також скаржник зазначив, що існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування положень статті 32 Закону №1805-III, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №640/8728/21 щодо визначення меж історичних ареалів історично населених місць, а також територій та буферних зон об`єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Крім того, скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки в ухваленні судового рішення брали участь судді, яким було заявлено відвід.

10. У відзиві на касаційну скаргу позивача Міністерство культури та інформаційної політики України вказує на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, у зв`язку із чим просить залишити цю касаційну скаргу ТОВ «Княжий Холл» без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

12. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Предметом оскарження у цій справі є припис Мінкультури від 20.07.2021 № 8400/6.11.6, яким зобов`язано позивача негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на вул. Городоцькій, 64 у м. Львові», які виконуються в межах історичного ареалу м. Львова (рішення Львівської міської ради від 09.12.2005 № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зон регулювання забудови м. Львова») та на території буферної зони об`єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з порушенням вимог частини четвертої статті 32 Закону № 1805-III без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини.

14. У справі, яка розглядається ключовим є питання наявності визначеного у встановлений законом спосіб історичного ареалу м. Львова та правомірності проведення будівельних робіт в його межах, а також на території буферної зони об`єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

15. Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 у справі № 380/13557/21 відступив від висновків, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати, зокрема, від 27.07.2022 у справі № 813/3269/17 та в інших постановах, де цю позицію застосовано, стосовно того, що незатвердження Мінкультури меж історичного ареалу м. Львова у порядку, встановленому статтею 32 Закону № 1805-III свідчить про фактичну відсутність таких меж та нівелює обов`язок суб`єктів містобудування отримувати дозвіл на проведення будівельних робіт в історичній частині міста Львова, та дійшов висновків щодо застосування положень статті 32 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» у сукупності з положеннями статті 32 Закону № 1805-III та пункту 12 Порядку № 318 у контексті спірних правовідносин у такий спосіб:

межі історичного ареалу міста Львова закріплені на нормативному рівні згідно з історико-містобудівним опорним планом міста Львова, який входить до складу містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова» ІІ-стадія. Генеральний план», затвердженої ухвалою Львівської міськради від 30.09.2010 № 3924, що була розроблена відповідно до чинного на час ії розробки законодавства, а саме - законів України від 16.11.1992 № 2780-XII«Про основи містобудування», від 20.04.2000 № 1699-III «Про планування та забудову територій», ДБН Б.1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», затверджених наказом Держбуду України 25.09.1997 № 164;

оскільки історико-містобудівний опорний план міста Львова, яким визначені, зокрема території, що знаходяться під охороною ЮНЕСКО та історичний ареал м. Львова, ґрунтується на розробленому інститутом «Укрзахідпроектреставрація» у 2005 році історико-архітектурному плані м. Львова, що також покладений в основу рішення виконкому Львівської міськради від 09.12.2005 № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова», то відповідно території, що визначені такими, що входять до меж історичного ареалу міста Львова згідно з цим рішенням виконкому Львівської міськради № 1311, знаходяться у межах історичного ареалу міста Львова або його буферної зони на підставі такого історико-містобудівного опорного плану як складової Генерального плану міста Львова;

з огляду на обов`язковість Генерального плану міста Львова як нормативно-правового акта та з метою забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини на території м. Львова, занесених до Списку історичних населених місць України (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України»), а також для збереження історичної забудови у центральній частині міста Львова, внесеної до Списку всесвітньої спадщини відповідно до Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 05 грудня 1998 року на 22-й конференції Комітету світової спадщини ЮНЕСКО, «Ансамбль історичного центру Львова» (об`єкт № 865), суб`єкти містобудування зобов`язані дотримуватися обмежень і вимог, установлених Законом № 1805-III, під час здійснення містобудівної діяльності на території, що належить до історичного ареалу та його буферної зони відповідно до історико-містобудівного опорного плану міста Львова;

незатвердження науково-проектної документації з визначення меж історичного ареалу м. Львова відповідно до статті 32 Закону № 1805-III не впливає на правовий режим території як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, не виводить її з-під державної охорони (охорони законом);

оскільки за законом правовий статус відповідної території як об`єкта культурної спадщини пов`язаний з фактом її перебування у визначених межах історичного ареалу населеного місця України, наявність або відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування чи центрального органу виконавчої влади не змінює цього факту.

16. У справі, яка розглядається судом апеляційної інстанції встановлено, що об`єкт будівництва, замовником якого є позивач, знаходиться на земельній ділянці за адресою: вул. Городоцька, 64, м. Львів, яка включена до охоронної (буферної) зони об`єкта «Ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відповідно до Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (об`єкт № 865), у якій забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини, зокрема, Міністерства культури та інформаційної політики України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, та необхідності дотримання інших процедур щодо містобудівних перетворень у буферній зоні, так званій зоні ЮНЕСКО, тобто території, яка знаходиться під охороною ЮНЕСКО, а відтак неотримання позивачем такого дозволу перед початком містобудівних перетворень у цій зоні тягне за собою наслідки, застосовані відповідачем в межах наданих йому повноважень шляхом видання оспорюваного у цій справі припису.

17. За таких обставин, з урахуванням наведеної вище правової позиції судової палати, колегія суддів приходить висновку про те, що Мінкультури діяло у межах повноважень, визначених Законом № 1805-III та Положенням про Міністерство культури України, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 03.09.2014 № 495, на виконання покладеного на Мінкультури завдання щодо охорони об`єкту всесвітньої культурної спадщини, оскільки здійснення будівельних робіт на території історичного ареалу міста Львова реалізується позивачем за відсутності погодженої у встановленому порядку проектної документації та без відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що є порушенням частини четвертої статті 32 Закону № 1805-III, а відтак Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Княжий Холл», оскільки оспорюваний у цій справі припис відповідає критеріям, визначеним положенням статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України.

18. Окрім того, колегія суддів також погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин Закон № 877-V, оскільки ухвалюючи оскаржуваний припис відповідач фактично не здійснював заходів державного контролю, так як не перебував на території будівництва, не здійснював перевірку суб`єкта містобудівної діяльності, а лише вживав охоронних заходів, відповідно до Закону № 1805-III.

19. Щодо доводів скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке, на його думку, унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, то колегія суддів зазначає, що зміст заяви про відвід суддям та наведені в їх обґрунтування обставини, не містять даних, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду, яка ухвалювала постанову у цій справі, вказували б на їх заінтересованість в результаті розгляду справи, при здійсненні правосуддя у цій справі, відтак суд апеляційної інстанцій в ухвалі від 21.02.2023 дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про відвід цій колегії.

20. Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що відповідач під час винесення оскаржуваного припису від 20.07.2021 № 8400/6.11.6 діяв у межах повноважень, визначених Законом № 1805-III, та на виконання покладених на Мінкультури завдань щодо охорони об`єкту всесвітньої культурної спадщини.

21. Згідно із частинами першою та другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

22. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції і погоджується з його висновками про відмову у задоволенні позовних вимог.

23. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Холл» залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 у справі № №380/12745/21 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук А.Ю. Бучик Н.В. Коваленко