Ухвала

від 31.01.2024 по справі 300/2836/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2024 року

м. Київ

справа №300/2836/22

адміністративне провадження №К/990/4620/23, К/990/19795/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів - Губської О.А., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання про заміну відповідача в адміністративній справі № 300/2836/22 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася суду з позовною заявою до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання неправомірними і скасування рішень Голови комісії з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці ДФС України, а саме наказу від 22 грудня 2021 року №15-к "Про виконання постанови суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 ", попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 від 10 січня 2021 року та наказу від 14 лютого 2022 року №1-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2023 року.

07 вересня 2023 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли клопотання про заміну відповідача Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39640261) на Державну митну службу України (код ЄДРПОУ 43115923).

В обґрунтування поданих клопотань позивач зазначає про те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з 03 жовтня 2022 року припинено державну реєстрацію Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України.

На виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" створено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України шляхом її поділу. Згідно з пунктом 2.3 цієї постанови Державна митна служба України є правонаступником майна, прав та обов`язків Державної фіскальної служби України у сфері митної діяльності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1217-р з 08 грудня 2019 року розпочато здійснення Державною митною службою України покладених на неї функцій і повноважень Державної фіскальної служби України.

Позивач уважає, що правонаступником припиненої юридичної особи Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України є Державна митна служба України.

Вирішуючи вказані клопотання позивача, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227, якою затверджено Положення про Державну митну службу України, відбулось фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво у сфері митних правовідносин, за яким передано адміністративну компетенцію в цих правовідносинах від Державної фіскальної служби України до Державної митної служби, а Державна митна служба стала правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України.

Постановою Кабінету Міністрів України №858 від 02 жовтня 2019 року "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби, реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби, встановлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі № 826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов`язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині перерахунку та виплати заробітної плати.

Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.

Спір у цій справі виник у відносинах публічної служби у зв`язку з проходженням та припиненням позивачем державної служби, не пов`язаний з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції.

З огляду на указане, заміна Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення, та переходу всіх його прав та обов`язків до правонаступника (повного правонаступництва).

Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення Івано-Франківської митниці ДФС України в результаті реорганізації з 03 жовтня 2022 року, подані позивачем на підтвердження вказаного клопотання свідчать про припинення, однак не підтверджують перехід всіх його прав та обов`язків до Державної митної служби України.

Отже, заявлені клопотання позивача про заміну Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України на Державну митну службу України задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 52, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про заміну Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України на Державну митну службу України у справі №300/2836/22 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду