Ухвала

від 26.01.2024 по справі 911/1807/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"26" січня 2024 р. Справа № 911/1807/23

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В.,

за позовом настоятеля Релігійної організації «Релігійна громада Свято Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області» протоієрея ОСОБА_1

до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Білогородка Бучанського району Київської області»

про визнання недійсним статуту релігійної організації в новій редакції, визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційного запису

за участю представників:

від позивача: Терземан Д.В. (ордер серії АІ № 1480655 від 13.12.2023)

від відповідача: Чупровський В.М. (самопредставництво)

Титикало Р.С. (ордер серії АІ № 1401523 від 26.01.2024)

установив:

У загальному позовному провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1807/23 за позовом настоятеля Релігійної організації «Релігійна громада Свято Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області» протоієрея ОСОБА_1 до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Білогородка Бучанського району Київської області» про визнання недійсним статуту релігійної організації в новій редакції, визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційного запису.

Господарський суд Київської області ухвалою від 19.06.2023 у цій справі повернув позовну заяву настоятеля Релігійної організації «Релігійна громада Свято Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області» протоієрея ОСОБА_1 до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Білогородка Бучанського району Київської області» про визнання недійсним статуту релігійної організації в новій редакції, визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційного запису та додані до неї документи.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.09.2023 у справі № 911/1807/23 скасував ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2023 та передав справу до Господарського суду Київської області.

02.11.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 911/1807/23.

Господарський суд Київської області ухвалою від 13.11.2023 залишив позовну заяву настоятеля Релігійної організації «Релігійна громада Свято Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області» протоієрея ОСОБА_1 без руху, постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

20.11.2023 на електронну адресу Господарського суду Київської області позивач надіслав письмові пояснення.

Господарський суд Київської області ухвалою від 28.11.2023 у справі № 911/1807/23, зокрема, прийняв позовну заяву настоятеля Релігійної організації «Релігійна громада Свято Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області» протоієрея ОСОБА_1 до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 22.12.2023.

13.12.2023 через підсистему «Електронний суд» настоятель Релігійної організації «Релігійна громада Свято Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області» протоієрей ОСОБА_1 надіслав клопотання про долучення доказів, згідно якого просив суд долучити до матеріалів справи копію статуту релігійної організації у новій редакції. У підготовчому засіданні 22.12.2023 суд задовольнив означене клопотання та долучив його до матеріалів справи.

18.12.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області представник Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Білогородка Бучанського району Київської області» - адвокат Титикало Р.С. подав відзив на позовну заяву у справі № 911/1807/23.

21.12.2023 через підсистему «Електронний суд» представник Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Білогородка Бучанського району Київської області» - адвокат Титикало Р.С. надіслав клопотання про зупинення провадження у справі № 911/1807/23.

21.12.2023 через підсистему «Електронний суд» та 22.12.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області настоятель Релігійної організації «Релігійна громада Свято Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області» протоієрей ОСОБА_1 подав клопотання про долучення доказів, згідно яких просив суд долучити до матеріалів справи заяву свідка від 20.12.2023. У підготовчому засіданні 22.12.2023 суд задовольнив означені клопотання та долучив їх до матеріалів справи.

Крім того 21.12.2023 через підсистему «Електронний суд» настоятель Релігійної організації «Релігійна громада Свято Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області» протоієрей ОСОБА_1 надіслав клопотання про витребування доказів, згідно якого просив суд витребувати у Київської обласної державної адміністрації належним чином засвідчену копію реєстраційної справи Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Білогородка Бучанського району Київської області», код ЄДРПОУ 25295947.

Господарський суд Київської області ухвалами від 22.12.2023 у справі № 911/1807/23:

-повернув без розгляду клопотання представника Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Білогородка Бучанського району Київської області» - адвоката Титикала Р.С. про зупинення провадження у справі № 911/1807/23;

-повернув без розгляду відзив представника Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Білогородка Бучанського району Київської області» - адвоката Титикала Р.С. на позовну заяву у справі № 911/1807/23;

-задовольнив клопотання настоятеля Релігійної організації «Релігійна громада Свято Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області» протоієрея ОСОБА_1 про витребування доказів, зобов`язав Київську обласну державну адміністрацію (Київську обласну військову адміністрацію) у строк до 26.01.2024 надати суду належним чином засвідчену копію реєстраційної справи Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Білогородка Бучанського району Київської області» (ідентифікаційний код 25295947) та відклав підготовче засідання на 26.01.2024.

12.01.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Білогородка Бучанського району Київської області» подала клопотання про зупинення провадження у справі № 911/1807/23.

В обґрунтування означеного клопотання відповідач зазначив про необхідність зупинення провадження у справі № 911/1807/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 906/1330/21 з огляду на подібність правовідносин у цих справах та зауважив, що за наслідками перегляду справи № 906/1330/21 у постанові Великої Палати Верховного Суду міститиметься правовий висновок про застосування норми права у таких правовідносинах.

Розглянувши у підготовчому засіданні 26.01.2024 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 911/1807/23, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 7 ч. 1, ч. 3 ст. 228, ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Отже, приписами п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції через врахування майбутніх висновків палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини» - на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

За такої умови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як такі, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини» таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Як випливає з наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей, палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 20.06.2023 передала на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 906/1330/21.

Мотивуючи наявність підстав для передачі справи № 906/1330/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, судді палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначають, що особливістю цієї справи є те, що позивач як керівник Релігійної організації «Українська православна Свято-Покровська церква» заперечує, що рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту було ухвалено уповноваженими членами релігійної громади. Тому питання членства в релігійній громаді є одним з ключових у цьому спорі.

Крім того, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 906/1330/21 дійшла висновку, що рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту, що були зареєстровані державною адміністрацією, внаслідок чого релігійна громада позивача втратила правоздатність, є «обмеженням» прав позивача сповідувати свою релігію спільно з іншими особами, що гарантовано ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та тлумачиться у поєднанні зі ст. 11 цієї Конвенції.

Суд зауважив, що ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» чітко передбачено можливість прийняття рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади. Такі положення застосовні якщо відповідно до вимог статуту (положення) релігійної громади можливо встановити кількість членів релігійної громади.

Водночас, на думку суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в законі існує прогалина щодо вирішення цього питання, якщо релігійна громада, користуючись своїм правом самостійно вирішувати свої внутрішні справи, не визначила у статуті на власний розсуд порядок прийняття нових та виключення існуючих членів, порядок обліку членів громади. Так само Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» не регламентує правовий статус вірян (прихожан) церкви, що ототожнюють себе як члени релігійної громади, але не визнаються такими її керівником тощо.

Враховуючи викладене в ухвалі про передачу справи № 906/1330/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду судді палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосили на необхідності в межах цієї справи перевірити, чи вплинув фактичний процес реалізації та застосування Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» зі змінами, внесеними Законом України № 2673-VIII від 17.01.2019 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи», на гарантовані Конституцією та Конвенцією права позивача. У зв`язку з цим, на їх думку, суд має вирішити такі питання:

1)яким чином визначається членство в релігійній громаді, якщо статутом не передбачено фіксоване членство та відсутній облік членів релігійної громади?

2)яким чином визначається правомочність (повноважність) загальних зборів (дві третини від кількості членів релігійної громади) приймати рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту, якщо статутом не передбачено фіксоване членство та облік членів релігійної громади?

3)чи порушуються прийняттям рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту права керівника (настоятеля) релігійної організації, що не згодний з таким рішенням, якщо він його оскаржує з підстав прийняття неповноважними членами організації?

4)чи є рішення про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях втручанням у право первісної релігійної громади та її настоятеля, що не згодний з рішенням про зміну підлеглості, сповідувати свою релігію спільно з іншими у розумінні статті 11 у поєднанні зі статтею 9 Конвенції? Чи було порушено таке право відповідно до конкретних обставин справи?

Верховний Суд в означеній ухвалі також вказав, що існує значна кількість судових справ, що пов`язані зі зміною підлеглості релігійної громади, які розглядаються як в судах господарської, так і в судах цивільної юрисдикцій.

Беручи до уваги наявність прогалини в законодавчому регулюванні питання визначення необхідної кількості членів релігійної громади для прийняття рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту у разі, коли загальна кількість членів не визначена, ураховуючи необхідність вирішення питання застосування аналогії закону чи права у цій справі, а також зважаючи на те, що питання у справі стосується захисту прав людини і основоположних свобод, що гарантуються Конституцією України та Конвенцією, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27.07.2023 прийняла до розгляду справу № 906/1330/21.

Надалі Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 10.01.2024 повідомила учасників справи № 906/1330/21, що судове засідання відбудеться 21.02.2024.

З огляду на матеріали справи № 911/1807/23 предметом позову є вимоги настоятеля Релігійної організації «Релігійна громада Свято Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області» протоієрея ОСОБА_1 до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Білогородка Бучанського району Київської області» про:

-визнання недійсним статуту релігійної організації у новій редакції, який має нову назву Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Білогородка Бучанського району Київської області» (нова редакція);

-визнання недійсним рішення загальних зборів Релігійної громади Свято-Михайлівської парафії Київської єпархії Української православної церкви с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області від 22.12.2022, оформленого протоколом № 1, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Юровою О.Є., зареєстрованого в реєстрі за № № 1701, 1702;

-скасування реєстраційного запису № 1003391070011004321, вчиненого державним реєстратором в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.01.2023 стосовно Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Білогородка Бучанського району Київської області» (ідентифікаційний код 25295947): державна реєстрація змін інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміна відомостей про орган управління юридичної особи; зміна видів економічної діяльності юридичної особи; зміна місцезнаходження юридичної особи; зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого).

В обґрунтування означеного позову позивач зазначає, що загальні збори Релігійної громади Свято-Михайлівської парафії Київської єпархії Української православної церкви с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області 22.12.2022 було скликано неуповноваженою особою, рішення на зборах було прийнято невідомими особами, які не є членами релігійної громади, тобто за відсутності кворуму, без дотримання процедур, передбачених статутом (в редакції, чинній на момент прийняття спірного статуту), що порушує права членів релігійної громади, які висловились за духовну і канонічну єдність з Українською Православною Церквою під предстоятельством Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Позивач також зазначає, що не звертався до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, суб`єкта надання адміністративної послуги та/або інших установ, для зміни назви релігійної громади, внесення змін до статутних та інших документів та не подавав будь-яких заяв.

З огляду викладеного позивач вважає, що рішення щодо зміни канонічного підпорядкування прийнято з порушенням, зокрема вимог ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», відтак релігійна громада, до якої належали прихожани та позивач як настоятель та керівник парафії, фактично припинила своє існування, як і членство останніх у ній, що унеможливлює реалізацію ними релігійних прав та задоволення духовних потреб.

З огляду на те, що як у справі № 911/1807/23, так і у справі № 906/1330/21 позивачі просять суд, зокрема визнати недійсними рішення загальних зборів релігійних організацій про зміну їх підлеглості в організаційних та канонічних питаннях, оскільки на думку позивачів такі збори були скликані в порушення вимог ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» неуповноваженими особами, відтак вказані рішення унеможливлюють реалізацію ними релігійних прав та задоволення духовних потреб, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини у справі № 911/1807/23 та у справі № 906/1330/21 є подібними як за предметним, так і за суб`єктним критеріями.

З урахуванням викладеного суд вважає, що висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах у справі № 906/1330/21 матиме значення для надання правової оцінки, зокрема щодо застосування норм ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» у справі № 911/1807/23, та, зважаючи на те, що питання у цій справі стосуються захисту прав людини і основоположних свобод, що гарантуються Конституцією та Конвенцією, а вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі та задля забезпечення єдності судової практики, дотримання принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, суд дійшов висновку про пов`язаність цих справ та об`єктивну неможливість розгляду справи № 911/1807/23 до вирішення справи № 906/1330/21.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про зупинення провадження в справі № 911/1807/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 906/1330/21.

Керуючись ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Зупинити провадження у справі № 911/1807/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 906/1330/21.

Повна ухвала складена та підписана 31.01.2024, набирає законної сили негайно після її проголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення відповідно до ст. 255, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.В.Горбасенко