Постанова

від 14.11.2007 по справі 11/3376

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/3376

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 листопада 2007 р.                                                                                    № 11/3376  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

Перепічая В.С. (головуючий),

Гончарука  П.А.,Остапенка М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві   касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскона” ЛТД” на  постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 21.06.2007р. та на рішення господарського суду Хмельницької області від 07.12.2006р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскона” ЛТД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “УСПІХ” про виселення та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УСПІХ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскона” ЛТД”  про стягнення сум

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,  суд

У С Т А Н О В И В  :

У червні 2006р. ТОВ “Аскона” ЛТД” пред'явило в господарському суді позов до ТОВ “УСПІХ” про виселення останнього із займаного нежитлового приміщення по вул. Трудовій, 9 в м. Хмельницькому, загальною площею 414,6 кв.м.

У подальшому  ТОВ “УСПІХ” пред'явило в господарському суді зустрічний позов про стягнення 75000 грн. збитків, що складає вартість вина та горілчаних виробів, що втратило строк для реалізації, та неодержаного прибутку, на який  ТОВ “УСПІХ” розраховувало від реалізації товару в період новорічних та різдвяних свят.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.12.2006р. (суддя Радченя Д.І.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 21.06.2007р. (судді Пасічник С.С. –головуючий, Гулова А.Г., Шкляр Л.Т.), зустрічний позов було задоволено, в задоволенні первісного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ “Аскона” ЛТД” просить скасувати судові рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, відповідачу спірне нежиле приміщення для магазину та складського призначення площею 414,6 кв.м. було передано за договором оренди від 01.12.2004р. з терміном дії до 01.10.2005р.

(а.с. 9-9 звор. т.1)

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.09.2006р. у справі №11/14/1720 зі спору цих же сторін щодо оплати орендованих приміщень, було встановлено (за відсутністю суттєвих умов договору) факт його неукладеності.

(а.с. 146-147 т.1)

За приписом ст. 35 ГПК України факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, враховуючи наведене, суду слід було ретельно дослідити  чи були підстави у відповідача володіти і користуватись спірними приміщеннями, чому вони не були звільнені і, зокрема, до 02.12.2005р.

Згідно ж до статті 1212 ЦК України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З'ясування наведеного має значення і для вирішення спору за зустрічним позовом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166, ст. 1192 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа,    яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням обставин справи суд за  вибором  потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду  і  такої  ж  якості,  полагодити пошкоджену  річ  тощо)  або  відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що  підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається  відповідно  до реальної вартості втраченого майна на момент  розгляду  справи  або  виконання  робіт,  необхідних   для відновлення пошкодженої речі.

Цивільно-правова відповідальність за наведеною нормою закону настає при наявності складу правопорушення, як то: протиправність поведінки, шкоди, причинного зв'язку між ними, вини.

Проте суд не перевірив належним чином наявності всіх умов цивільно-правової відповідальності, зокрема, і щодо відшкодування неодержаних прибутків.

Відповідно до статтей 22 ЦК України,  збитками є: втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин.

За таких обставин ухвалені судові рішення визнати законними і обґрунтованими не можна.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, ретельно з'ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог і заперечень сторін і вирішити спір відповідно до вимог закону.  

Керуючись  ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського  процесуального  кодексу  України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскона” ЛТД” задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 21.06.2007р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 07.12.2006р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.

Головуючий                                                                                    В.Перепічай

С у д д і                                                                                    

                                                                                              П.Гончарук          

                                                                                              М.Остапенко