Ухвала

від 31.01.2024 по справі 761/16625/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 761/16625/21

провадження № 51- 546 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2023 року щодо

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

встановив:

У касаційній скарзі прокурор просить перевірити судове рішення в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК Верховний Суд дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 4 ч. 2 цієї норми.

Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються обґрунтування вимог особи,

яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції із зазначенням того,

у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Тому, особа, яка подає касаційну скаргу, посилаючись на незаконність судових рішень повинна вказати на конкретні порушення закону, які відповідно

до ст. 438 КПК є підставами для зміни чи скасування судових рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2023 року та Київського апеляційного суду

від 26 жовтня 2023 року через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Однак, касаційна скарга містить у собі суперечності, оскільки зазначаючи рішення, які оскаржуються, прокурор указала лише ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2023 року та наводить обґрунтування незаконності, на її думку, лише стосовно цієї ухвали.

Разом із тим, у прохальній частині касаційної скарги прокурор порушує питання про скасування, в тому числі ухвали Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року, при цьому взагалі не наводить порушень вимог норм кримінального процесуального права, які, на її думку, були допущені апеляційним судом при перевірці ухвали місцевого суду за аналогічними доводами її апеляційної скарги, зважаючи на приписи статей 404, 412, 419 КПК у їх взаємозв`язку.

Крім того, в порушення вимог ч. 6 ст. 427 КПК до касаційної скарги не додано додатків (копій оскаржуваних судових рішень) у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

За правилами ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2023 року та Київського апеляційного суду

від 26 жовтня 2023 щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без руху

і надати їй строк для усунення вказаних недоліків упродовж десяти днів із дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити прокурору, що у разі неусунення недоліків в установлений строк касаційну скаргу буде їй повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3