Ухвала

від 04.03.2024 по справі 761/16625/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2024 року

м. Київ

справа № 761/16625/21

провадження № 51- 546 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2023 року та Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_5 та

ОСОБА_6 ,

встановив:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2023 року закрито кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_7

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК) на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у зв`язку з тим,

що після повідомлення про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, прокурор оскаржив його

в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року зазначену ухвалу місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувані судові рішення

у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує, що місцевий суд безпідставно закрив виділене кримінальне провадження № 120201000000005578 від 22 червня 2020 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки цим особам в межах цього провадження було повідомлено про підозру 29 січня 2021 року, а тому саме з цього моменту починається обчислення строків за правилами п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК, тобто до

29 березня 2021 року. Після ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні з урахуванням вимог статей 291, 293 КПК було спрямовано до суду в межах строку. А тому, стороною обвинувачення не було порушено строки, передбачені ст. 219 КПК. До того ж, приймаючи рішення про закриття провадження, місцевий суд, в порушення вимог ч. 6 ст. 22 КПК, ухвалив таке рішення лише на підставі документів, наданих стороною захисту. Вказане залишилось поза увагою апеляційного суду, який безпідставно залишив в силі ухвалу місцевого суду, цим самим допустивши істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Колегія суддів (далі - Суд) перевірила доводи касаційної скарги, додані до неї копії судових рішень та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального

та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з приписами п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

Під час підготовчого судового засідання захисники обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулися до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження щодо

них на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Як убачається зі змісту касаційної скарги прокурора та копій оскаржуваних судових рішень, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань

(далі - ЄРДР) у кримінальному провадженні № 12018100000000958 були внесені 2 жовтня 2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 4 ст. 190 КК.

12 квітня 2019 року до ЄРДР внесені відомості за № 12019100000000410 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.

17 квітня 2019 року вказані кримінальні провадження були об`єднані в одне кримінальне провадження під єдиним номером № 12018100000000958

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1

ст. 366 КК.

7 квітня 2020 року з кримінального провадження № 12018100000000958

від 2 жовтня 2018 було виділено матеріали кримінального за

№ 12020100000000358 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.

8 квітня 2020 року до ЄРДР внесені відомості за № 12020100000000359

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК.

9 квітня 2020 року вказані провадження були об`єднані в одне кримінальне провадження під єдиним номером № 12020100000000358 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК.

19 червня 2020 року до ЄРДР внесені відомості за № 12020100000000552

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4

ст. 190 КК.

22 червня 2020 року вказане кримінальне провадження було об`єднане

в одне кримінальне провадження з кримінальним провадженням

№ 12020100000000358 під єдиним номером № 12020100000000358 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190,

ч. 1 ст. 366 КК.

22 червня 2020 року з кримінального провадження № 12020100000000358 було виділено матеріали кримінального № 12020100000000558 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК.

19 червня 2021 року до ЄРДР внесені відомості за № 12021100000000061

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.

2 лютого 2021 року вказане кримінальне провадження було об`єднане в одне провадження з кримінальним провадженням № 12020100000000558 в одне провадження під єдиним номером № 12020100000000558 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 1

ст. 366 КК.

У подальшому, у кримінальному провадженні № 12020100000000558, 29 січня 2021 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 - ст. 190 КК.

Частиною 1 ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 217 КПК, днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Судом було встановлено, що днем початку досудового розслідування

№ 12020100000000558 є день реєстрації кримінального провадження

№ 12018100000000958 - 2 жовтня 2018 року, з якого в подальшому було виділено в окреме провадження кримінальне провадження № 12020100000000558 щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також враховано те, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018100000000958 не були продовжені, а тому суд прийшов до висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у кримінальному провадженні

№ 12020100000000558, а також скерування до суду обвинувального акта відбулось поза межами строку досудового розслідування, який сплив 2 квітня 2020 року, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 219 КПК.

При цьому, як убачається з копії оскаржуваної ухвали місцевого суду, під час розгляду вказаного клопотання був присутній прокурор, який заперечував проти задоволення клопотання захисників, що спростовує твердження прокурора про порушення судом норм ч. 6 ст. 22 КПК.

Разом із тим, не погодившись із указаним рішенням, прокурор оскаржила його до апеляційного суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

Аналізуючи зміст та мотиви оскаржуваної ухвали апеляційного суду, Суд приходить до висновку, що зазначені вимоги закону цим судом дотримано.

Апеляційний суд із додержанням приписів закону переглянув ухвалу суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, належно перевірив усі наведені в ній доводи, які за суттю та змістом є аналогічними тим, що викладено в касаційній скарзі, й обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог сторони обвинувачення, навівши в ухвалі мотиви та правові підстави, з яких виходив, постановляючи рішення.

Суд апеляційної інстанції із наведенням відповідних мотивів констатував,

а прокурор у касаційній скарзі не спростував зазначених висновків, що кримінальне провадження № 12020100000000558 напряму пов`язане строками досудового розслідування із кримінальним провадженням

№ 12018100000000958, та правильно визначив, що відповідно до положень

ч. 7 ст. 217 КПК днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100000000558 є 2 жовтня 2018 року, тобто дата внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні № 12018100000000958.

Врахувавши зазначене та вимоги п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК, суд обґрунтовано погодився з висновком місцевого суду, що строк у вісімнадцять місяців для здійснення досудового розслідування кримінального провадження

минув 2 квітня 2020 року. До того ж, строки досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12018100000000958,

№ 12020100000000358, до моменту виділення з них кримінального провадження № 12020100000000558, не продовжувались.

Тому повідомлення про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6

у кримінальному провадженні № 12020100000000558 29 січня 2021 року та скерування до суду обвинувального акта 29 квітня 2021 року відбулося поза межами строку досудового розслідування, який сплив 2 квітня 2020 року.

Спростовуючи доводи прокурора в апеляційній скарзі про те, що строки

у кримінальному провадженні № 12020100000000558 за правилами п. 4 ч. 3

ст. 219 КПК мають обліковуватися з 29 січня 2021 року, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100000000558, передбачені ч. 2 ст. 219 КПК були закінчені ще 2 квітня 2020 року, а тому постанова прокурора заступника керівника Київської міської прокуратури від 2 лютого 2021 року якою визначено загальний строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні

№ 12020100000000558 від 22 червня 2020 року до 29 березня 2021 року була прийнята вже після закінчення строків, передбачених ч. 2 ст. 219 КПК.

Таким чином, висновки судових інстанцій про наявність передбаченої п. 10 ч. 1

ст. 284 КПК підстави для закриття кримінального провадження є правильними.

Постановлені у кримінальному провадженні судові рішення є належно вмотивованими та обґрунтованими, їх зміст відповідає вимогам статей 370, 374, 419 КПК, у них наведено мотиви, з яких виходили суди, та положення закону, якими вони керувалися під час їх постановлення.

Доводи касаційної скарги прокурора не спростовують правильність висновків суду в оскаржуваних судових рішень і не ставлять під сумнів законність цих рішень.

З урахуванням наведеного підстав для задоволення касаційної скарги Суд не вбачає.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Таким чином, Суд вважає, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК

у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_4 на ухвали Голосіївського районного суду м. Києва

від 10 липня 2023 року та Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3