Постанова

від 01.02.2024 по справі 260/3428/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 260/3428/21

адміністративне провадження № К/990/12423/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної аудиторської служби України

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року (головуючий суддя - Гебеш С.А.)

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року (головуючий суддя - Ніколін В.В., судді: Гінда О.М., Пліш М.А.,)

у справі № 260/3428/21

за позовом Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради

до Державної аудиторської служби України

про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2021 року Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради (далі - позивач, УКБ Ужгородської міської ради, Замовник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, Держаудитслужба), в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Держаудитслужби за результатами моніторингу закупівлі від 28 травня 2021 року UA-2021-05-28-007923-b, опублікований 30 червня 2021 року (далі - Висновок, Спірний висновок).

2. В обґрунтування позовних вимог УКБ Ужгородської міської ради зазначило про відсутністю порушень, які виявлені під час моніторингу та зазначені у Спірному висновку.

3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року, позовні вимого задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 Висновку. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Держаудитслужба звернулась із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог, ухваливши в цій частині нове судове рішення.

5. Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. 13 липня 2021 року згідно із наказом Держаудитслужби №228 розпочато моніторинг процедури закупівлі УКБ Ужгородської міської ради щодо робіт по об`єкту "Реконструкція будівлі ЗОШ І-ІІІ ст. №19 по вул. Заньковецької в м. Ужгород", унікальний номер та дата оприлюднення на веб - порталі Уповноваженого органу: UA-2021-05-28-007923-b від 28 травня 2021 року.

7. 30 липня 2021 року за результатами проведеного моніторингу закупівлі Держаудитслужбою в електронній системі закупівель оприлюднено висновок №UA-2021-05-28-007923-b.

8. За результатами моніторингу Держаудитслужбою виявлено порушення Замовником вимог частини першої статті 24, абз. 2 пункту 3, пункту 1 частини першої статті 31 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII), а саме: наданням Замовником роз`яснення щодо усунення порушення під час тендеру учасникові з пропуском передбачених законом строків; невідповідністю тендерної пропозиції Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНБУДТРАНС» (далі - ТОВ «ІНБУДТРАНС»), яке в подальшому стало переможцем спірної закупівлі, вимогам тендерної документації.

9. Згідно із пунктом 2 Додатку 3 Тендерної документації однією із вимог до учасників торгів було надання інформаційної довідки про підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів. Аналогічними договорами визначено договори з будівництва, реконструкції будівель, подібні за змістом, своєю правовою природою, видом та предметом закупівлі, щодо виконання робіт, виконані із зазначеними у технічному завданні видами робіт, укладеними з бюджетними організаціями. В довідці необхідно було вказати не менше трьох виконаних аналогічних договорів. Для документального підтвердження виконання робіт по аналогічних договорах учасником надаються скановані копії документів, зокрема: оригінали вказаних учасником у таблиці договорів.

10. На виконання зазначених вимог учасник TOB «ІРБУДТРАНС» в складі тендерної пропозиції надав довідку про підтвердження досвіду виконання аналогічного договору від 11 червня 2021 року №38 (далі - Довідка), в якій зазначив інформацію про три аналогічні договори та на підтвердження цієї інформації надав аналогічні договори. Проте, предмет закупівлі договорів зазначених у пунктах 2 та 3 Довідки (будівництво каналізаційної мережі (договір підряду від 18 листопада 2020 року №101/11/20) та реконструкція дитячого та спортивного майданчика (договір від 16 квітня 2020 року №І8-Р) не відповідала предмету договору, який визначено вимогами тендерної документації.

11. Пунктом 3 Додатку 3 Тендерної документації встановлено вимоги до учасників торгів щодо надання інформаційної довідки про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій у вигляді Таблиці. На підтвердження правових підстав щодо наявності та використання адміністративних та виробничих приміщень, обладнання, вантажних автомобілів чи механізмів інформація про які зазначена у Таблиці, а також зазначена в розрахунках до договірної ціни, учасник повинен був надати у складі пропозиції, зокрема, копії дозвільних документів на використання/застосування техніки підвищеної небезпеки, відповідно до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 «Про затвердження порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» зі змінами. У разі, якщо техніка, машини, механізми не підпадають під перелік техніки для видачі дозвільних документів, надається лист-пояснення. У разі, якщо техніку (машини, механізми) взято в оренду, лізинг, договір про надання послуг техніки та інше, надаються копії дозвільних документів власника техніки (машин, механізмів) (пункт 4 Додатку 3 Тендерної документації).

12. На підтвердження вказаних вимог учасник TOB «ІРБУДТРАНС» в складі тендерної пропозиції надав довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт від 11 червня 2021 року б/н (далі - Довідка від 11 червня 2021 року), проте не надав дозвільні документи на використання/застосування техніки підвищеної небезпеки, які наведені у пунктах 1, 2, 34, 35 (екскаватор, спеціалізований вантажний самоскид, асфальтоукладчик колений та дорожній коток) Довідки від 11 червня 2021 року), а також у складі тендерної пропозиції відсутній лист-пояснення, щодо їх неподання.

13. Вимогами пункту 5 Додатку 3 Тендерної документації встановлено обов`язок до учасників торгів, щодо надання копії дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки: дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. У разі, якщо законодавством не передбачено надання дозволів на виконання даного виду робіт учасник надає лист-пояснення, в якому зазначає підстави неподання вищезазначених документів. У разі, якщо даний вид робіт не підлягає ліцензуванню такий учасник надає лист-пояснення, в якому зазначає законодавчі підстави ненадання вищезазначеного документу.

14. Учасник TOB «ІРБУДТРАНС» не надав копії дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки: дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, які наведені у пунктах 1, 2, 34, 35 (екскаватор, спеціалізований вантажний самоскид, асфальтоукладчик колений та дорожній коток) Довідки від 11 червня 2021 року. Також тендерна пропозиція вказаного учасника не містить лист-пояснення, в якому зазначені підстави ненадання вищезазначених документів, та/або лист-пояснення, в якому вказано законодавчі підстави ненадання вищезазначеного документу, чим не дотримано вимог пункту 5 Додатку 3 тендерної документації.

15. Пунктом 1 розділу III Тендерної документації встановлено вимогу до учасників торгів, що документи, які завантажені учасником повинні бути підписані особою повноваження якої підтверджені відповідно до вимог Тендерної документації. Учасник може підписати документи за допомогою функціональних можливостей електронного майданчика та або/накласти КЕТІ безпосередньо на кожний файл окремо. Учасником TOB «ІРБУДТРАНС» завантажено тендерну пропозицію, яка складається з 62-х файлів та І КЕП.

16. Держаудитслужба у Висновку вказала, що на порушення вимог абзаців другого та третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника TOB «ІРБУДТРАНС» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону №922-VIII та не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону №922-VIII вимогам до учасника відповідно до законодавства.

17. Також відповідачем за результатами розгляду питання надання Замовником роз`яснень щодо тендерної документації встановлено порушення вимог частини першої статті 24 Закону №922-VIII. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції TOB «ІРБУДТРАНС» установлено порушення абзаців другого та третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII.

18. Пунктом 3 Спірного висновку встановлено, що з огляду на виявлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

19. Не погоджуючись із Висновком, позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, погодились із висновками Держаудитслужби щодо наявності в діях Замовника порушень законодавства у сфері публічних закупівель, встановлених під час моніторингу. Однак, дійшли висновку про визнання протиправним та скасування пункту 3 Висновку щодо усунення встановлених порушень шляхом розірвання договору.

21. Суди зазначили, що розірвання договору, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору. Відтак, суди попередніх інстанцій вказали, що оскаржуваний висновок складений без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. У касаційній скарзі відповідач зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII, викладені у постановах від 09 лютого 2023 року у справі №520/6848/21, від 26 жовтня 2022 року у справі №420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі №200/10092/20, від 24 січня 2023 року у справі №280/8475/20 та від 31 січня 2023 року у справі №260/2993/21.

23. Скаржник наголосив, що суди попередніх інстанцій погодились із висновками Держаудитслужби щодо наявності в діях Замовника порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що визначені у Спірному висновку, а тому, з урахуванням зазначеного та враховуючи імперативні приписи статті 31 Закону №922, що мають для Замовника зобов`язальний характер щодо відхилення тендерних пропозицій, а також з огляду на те, що джерелом фінансування робіт за спірною процедурою визначені кошти місцевого бюджету, Держаудитслужба правомірно визначила Замовнику як один із можливих варіантів виконання висновку про результати моніторингу закупівлі - розірвання договору.

24. Позивач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Вказав, що вимога щодо розірвання договору, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих об`єктів - сторін договору. Окрім того, на думку представника позивача, у Висновку взагалі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою Держаудитслужби про розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

26. Спірні правовідносини склалися з приводу оскарження висновку Державної аудиторської служби України від 28 травня 2021 року UA-2021-05-28-007923-b (реконструкція будівлі школи).

27. Під час спірного моніторингу відповідачем встановлено порушення частини першої статті 24, абз. 2 пункту 3, пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII, а саме: наданням Замовником роз`яснення щодо усунення порушення під час тендеру учасникові ТОВ «ІНБУДТРАНС» з пропуском передбачених законом строків; невідповідністю тендерної пропозиції ТОВ «ІНБУДТРАНС» вимогам тендерної документації, яке в подальшому стало переможцем тендеру.

28. Пунктом третім Спірного висновку Держаудитслужба, з огляду на виявлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII), зобов`язала Замовника здійснити заходи щодо усунення порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів

29. Суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, вказали про правомірність Висновку в частині встановлених під час моніторингу порушень. Однак, визнали неправомірним пункт 3 щодо заходів для усунення порушень шляхом розірвання договору.

30. Верховний Суд не погоджується із висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

31. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі».

32. Відповідно до частин шостої, сьомої статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

33. Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року №552 (далі - Порядок №552).

34. Відповідно до пункту 3 Порядку №552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

35. Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

36. Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону №922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

37. При цьому вказаною правовою нормою визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

38. Тобто, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону №922, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

39. Враховуючи викладене, Законом №922 на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

40. Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону №922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

41. Отже, у разі дотримання вимог Закону №922 відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

42. Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

43. Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

44. Згідно з частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

45. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

46. Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

47. Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягають виконанню.

48. Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у справах №420/693/21 (постанова від 26 жовтня 2022 року), №200/100092/20 (постанова від 10 листопада 2022 року), №280/8475/20 (постанова від 24 січня 2023 року), №260/2993/21 (постанова від 31 січня 2023 року), №520/6848/21 (постанова від 09 лютого 2023 року), однак не застосовані судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин.

49. Окрім того, Верховний Суд наголошує, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

50. Відповідно до приписів Закону №2939-XII вказаний контроль держава здійснює через органи державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

51. Пунктами 7, 8, 10 Закону №2939-XII визначено, зокрема, право органу державного фінансового контролю:

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

52. З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що орган фінансового контролю має право як і висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним. У свою чергу, статтею 43 Закону №922 регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним. Також орган фінансового контролю має право звертатися до суду лише у визначених випадках: у разі невиконання підконтрольною установою висунутих вимог, або у випадку не здійснення повернення коштів у дохід держави.

53. Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

54. Таким чином, враховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, Держаудитслужба мала повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як розірвання договору.

55. Отже, визнання законним пункту 3 Спірного висновку спричинює припинення зобов`язань за укладеним договором між позивачем та переможцями торгів. Однак, ТОВ «ІНБУДТРАНС» не було залучено до участі у справі.

56. Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що однією із обов`язкових підстав для скасування судом касаційної інстанції судових рішень є порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій щодо не залучення до участі у справі осіб, права, свободи, інтереси та (або) обов`язки яких зачіпає рішення у справі.

57. Верховний Суд зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

58. Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України. При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення. Правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

59. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 14 квітня 2020 року у справі №580/3136/19, від 23 квітня 2020 року у справі №811/1470/18, від 29 квітня 2020 року у справі №703/2908/17.

60. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій, встановивши наявність вчинення Замовником порушень, зазначених у Спірному висновку, не звернули увагу на те, що виконання спірного висновку, який визнаний ними законним, має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача (Замовника), але і для переможця конкурсу закупівлі та з якими укладено договори про закупівлю. У зв`язку з чим оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, яка має вирішити питання про необхідність залучення переможця закупівлі, із якими укладено відповідний договір.

61. Правова позиція щодо необхідності залучення переможця процедур закупівель, з яким укладено договір, сформовано в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №480/496/19, від 09 вересня 2021 року у справі №240/9602/19, від 18 квітня 2022 року у справі №460/8484/20, від 29 листопада 2023 року у справі №200/5201/22.

62. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

63. Пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

64. Таким чином, касаційна скарга Держаудитслужби підлягає частковому задоволенню, судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

65. Керуючись статтями 345, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року скасувати, а справу №260/3428/21 направити на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду