Ухвала

від 31.01.2022 по справі 760/1870/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/1870/22

2-з/760/194/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСББ «Олександрівська слобідка» - адвоката Соболь Ю.П. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олександрівська слобідка» до приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгена Вікторовича, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сліпченко Антоніна Володимирівна про скасування рішення по державну реєстрацію речового права-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСББ «Олександрівська слобідка» 27.01.2022 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сліпченко А.В., в якому просить скасувати рішення по державну реєстрацію речового права.

Одночасно з позовною заявою, представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій представник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке зареєстровано на праві власності за відповідачем ОСОБА_1 .

В обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач вказує на те, що невжиття заходів забезпечення позову можуть призвести до подальшого безперешкодного відчуження спірного майна відповідачем ОСОБА_1 , що може значно ускладнити виконання рішення суду, оскільки, як стало відомо позивачу, відповідачу на праві власності належить спірне нежитлове приміщення, яке використовується для побутового обслуговування мешканцями будинку, а саме, як вбачається з інформаційної довідки, об`єкт нерухомого майна - група нежитлових приміщень НОМЕР_2, загальною площею 32,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

29.04.2020 ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» відчужено на користь ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - група НОМЕР_2, загальною площею 32,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер 296, виданий 29.04.2020 приватним нотаріусом КМНО Сліпченко А.В. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52097818. В грудні 2021 здійснено технічну інвентаризацію (технічний паспорт на нежитлове приміщення (диспетчерська) за вищевказаною адресою, від 01.12.2021, інвентаризаційна справа 1264, складений ФОП ОСОБА_2 ). Згідно якого вбачається нежитлове приміщення 114 кв.м.

Проте, як вбачається з акту інвентаризації, складеного позивачем під час приймання-передачі об`єкта, за адресою АДРЕСА_1 , знаходиться нежитлове приміщення (диспетчерська) площею 114 кв.м., такого приміщення як група приміщень НОМЕР_2 площею 32,4 кв.м. не існує за спірною адресою, тобто вказане приміщення не існує апріорі згідно технічного паспорта, виготовленого 25.12.2008 КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», та фактично знаходиться у будинку. Зазначене приміщення є технічним приміщенням загального користування (допоміжним), а отже є спільним майном багатоквартирного будинку, а тому державна реєстрація прав власності є неправомірною, а договір купівлі-продажу - недійсним.

Так, з метою уникнення відчуження спірного майна відповідачем та вчинення ним у подальшому протиправних дій, існують підстави для забезпечення позову, шляхом накладення арешту.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна №237037048 від 15.12.2020 р. ОСОБА_1 належить на праві власності майно, а саме: група нежитлових приміщень НОМЕР_2, загальною площею 32,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог, а відтак, суд на даній стадії приходить до висновку, що невжиття таких заходів як накладення арешту на майно, може призвести до утруднення чи невиконання можливого рішення суду.

Враховуючи наявність спору між сторонами, обсяг позовних вимог, враховуючи також вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, приймаючи до уваги предмет та ціну позову, суд вважає обґрунтованими вимоги представника позивача щодо накладення арешту на спірне не рухоме майно відповідача, так як за викладених заявником обставин, невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Обраний захід забезпечення позову є співмірним з заявленими позивачем вимогами, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСББ «Олександрівська слобідка» - адвоката Соболь Ю.П. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олександрівська слобідка» до приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгена Вікторовича, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сліпченко Антоніна Володимирівна про скасування рішення по державну реєстрацію речового права- задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме:

- на групу нежитлових приміщень НОМЕР_2, загальною площею 32,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олександрівська слобідка», ЄДРПОУ 43021170, адреса: 03037, м. Київ, проспект В.Лобановського, 4-Ж.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Суддя Кушнір С.І.