Ухвала

від 17.12.2024 по справі 760/1870/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/4765/24

Справа № 760/1870/22

УХВАЛА

про перерву в підготовчому засіданні

17 грудня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., , за участю:

секретаря судового засідання - Гуцало М.В.,

представника позивача - Кізік А.М. (ордер від 18.09.2024),

представника відповідача / ОСОБА_1 / - ОСОБА_2 (ордер від 29.11.2024);

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олександрівська Слобідка» /далі - ОСББ/ (код ЄДРПОУ: 43021170; адреса: 03037, м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 4Ж; e-mail: zakonda@ukr.net; e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП представника /для пошуку в системі «Електронний суд»/: НОМЕР_1 ) до приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» /далі - ПАТ «ХК «Київміськбуд»/ (ЄДРПОУ: 23527052; адреса: 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6; e-mail: press@kyivmiskbud.ua, corporate@kyivmiskbud.ua), ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП представника /для пошуку в системі «Електронний суд»/: НОМЕР_3 ), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ Незнайко Євгена Вікторовича /далі - приватний нотаріус Незнайко Є.В./ (РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_2 ; 01010, м. Київ, вул. Левандовська, буд. 8-А, прим. 10; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКП представника /для пошуку в системі «Електронний суд»: 3057420247/), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ Сліпченко Антоніна Володимирівна /далі - приватний нотаріус Сліпченко А.В./ (РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса: 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП представника /для пошуку в системі «Електронний суд»/: НОМЕР_6 ) про скасування рішення про державну реєстрацію речового права,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

27.01.2022 через систему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 26.01.2022, за підписом представника позивача - адвоката Соболь Ю.П. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить суд:

- Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50296910 від 18.12.2019 12:19:32, приватний нотаріус Незнайко Євген Вікторович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ (щодо державної реєстрації права власності Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23527052) на групу приміщень № НОМЕР_7, загальною площею 32,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990874880000));

- Скасувати запис про право власності: номер запису: 34714470, дата та час державної реєстрації 13.12.2019 19:35:32, державний реєстратор: приватний нотаріус Незнайко Євген Вікторович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ (щодо державної реєстрації права власності Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23527052) на групу приміщень № НОМЕР_7 загальною площею 32,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990874880000));

- Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52097818 від 29.04.2020 13:32:38, приватний нотаріус Сліпченко Антоніна Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ (щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на групу приміщень № НОМЕР_7 загальною площею 32,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990874880000));

- Скасувати запис про право власності: номер запису: 36369841, дата та час державної реєстрації: 29.04.2020 12:57:56, державний реєстратор: приватний нотаріус Сліпченко Антоніна Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ (щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на групу приміщень № НОМЕР_7 загальною площею 32,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990874880000));

- Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: 296 від 29.04.2020, укладений між Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23527052) та ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на групу приміщень № НОМЕР_7 загальною площею 32,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990874880000)), посвідчений приватним нотаріусом Сліпченко Антоніна Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

- Судовий збір покласти на відповідачів пропорційно.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2022 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю ОСОБА_3

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 31.01.2022 вказаний позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Іншою ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 31.01.2022 заяву представника позивача про забезпечення позову по справі, - задоволено; накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: на групу нежитлових приміщень № НОМЕР_7, загальною площею 32,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 01.02.2024 суд вирішив перейти до розгляду даної справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в т.ч. з огляду на неявку у судові засідання відповідачів та/або їх представників.

Розпорядженням керівника апарату Солом`янського районного суду міста Києва № 646 від 03.04.2024 у зв`язку з звільненням у відставку головуючого судді ОСОБА_3, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Новим складом суду судове засідання у справі було призначено на 11.07.2024, проте, у зв`язку з відсутністю в суді електроенергії у визначену дату судове засідання не відбулось та було перенесено на 19.09.2024.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19.09.2024 у задоволенні клопотання представника позивача про об`єднання справи № 760/25296/23 та даної справи № 760/1870/22 в одне провадження - відмовлено; розгляд справи було відкладено на 31.10.2024.

29.10.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про зміну (часткову зміну) предмету позову в якому заявник просить суд прийняти до розгляду, позовні вимоги у справі у наступній редакції:

- Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50296910 від 18.12.2019 12:19:32, приватний нотаріус Незнайко Євген Вікторович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ (щодо державної реєстрації права власності Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23527052) на групу приміщень № НОМЕР_7, загальною площею 32,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990874880000));

- Скасувати запис про право власності: номер запису: 34714470, дата та час державної реєстрації 13.12.2019 19:35:32, державний реєстратор: приватний нотаріус Незнайко Євген Вікторович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ (щодо державної реєстрації права власності Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23527052) на групу приміщень № НОМЕР_7 загальною площею 32,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990874880000));

- Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52097818 від 29.04.2020 13:32:38, приватний нотаріус Сліпченко Антоніна Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ (щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на групу приміщень № НОМЕР_7 загальною площею 32,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990874880000));

- Скасувати запис про право власності: номер запису: 36369841, дата та час державної реєстрації: 29.04.2020 12:57:56, державний реєстратор: приватний нотаріус Сліпченко Антоніна Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ (щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на групу приміщень № НОМЕР_7 загальною площею 32,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990874880000));

- Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: 296 від 29.04.2020, укладений між Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23527052) та ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на групу приміщень № НОМЕР_7 загальною площею 32,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990874880000)), посвідчений приватним нотаріусом Сліпченко Антоніна Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

- Витребувати майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, а саме: витребувати від ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на групу приміщень № НОМЕР_7 загальною площею 32,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1990874880000), на користь (у власність) ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ОЛЕКСАНДРІВСЬКА СЛОБІДКА», ідентифікаційний код юридичної особи: 43021170, 03037, місто Київ, ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, будинок 4 Ж.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 31.10.2024 суд вирішив перейти до розгляду даної цивільної справи в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 05.12.2024.

У судовому засіданні 05.12.2024 було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.12.2024.

У судове засідання, призначене на 17.12.2024, з`явились тільки представник позивача та відповідача ( ОСОБА_1 ).

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, будь-яких заяв, клопотань від них, в т.ч. в порядку ч. 3 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), до суду не надходило.

Щодо заяви представника позивача про зміну (часткову зміну) предмету позову

Як вже зазначалось, 29.10.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про зміну (часткову зміну) предмету позову.

Представник позивача у підготовчому зсіданні 17.12.2024 таку заяву підтримав.

Представник відповідача ( ОСОБА_1 ) заперечував щодо суті такої заяви.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 548/1965/19, провадження № 61-994св24, викладену наступні правові позиції:

«Позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи ст.ст. 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу.

Згідно з вимогами ст. 189 ЦПК України одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог».

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 725/3821/23, провадження № 61-15366св23).

Враховуючи наведене, принцип диспозитивності, суд вважає за можливе відповідну заяву сторони позивача про зміну позовних вимог, - задовольнити.

Щодо поновлення строку на подання відзиву

04.12.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов в якому сторона відповідача ( ОСОБА_1 ), зокрема, порушує питання про поновленя строку для подачі відзиву, оскільки стороні відповідача лише у листопаді 2024 стало відомо про дане провадження.

Представник позивача щодо такого клопотання заперечував, в т.ч. вказуючи на недоліки оформлення відзиву.

Як передбачено ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно ч. 4 ст. 179 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті.

Заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, відбувається за заявою заявника і суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Частиною 2 статті 2 ЦПК України передбачено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом п. 4 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Отже, створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі розгляду справи першою та апеляційною інстанціями може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи, можуть мати наслідком порушення обох зазначених принципів (див. постанову Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 904/738/22).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів (див. постанову Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 522/17831/20).

При цьому, суд враховує, що як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 756/3115/17 (провадження № 61-18653св20) реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20.02.2014).

З урахуванням викладеного, з метою недопущення принципу змагальності, те, що матеріали справи не містять достеменних доказів щодо дати ознайомлення ОСОБА_1 про існування даного судового провадження та позовом у справі, задля повного та об`єктивного розгляду справи суд вважає можливим поновити строк подання відповідачем ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, та прийняти його до розгляду.

Підсумки

Представником позивача у підготовчому засіданні 17.12.2024 зазначено про подання заяви про об`єднання позовних вимог, проте така заява для приєднання до справи канцелярією суду передана не була.

Присутній представник відповідача просив суду надати строк для ознайомлення з вказаною заявою та підготовки міркувань.

З огляду на наведене суд вирішив розглянути зазначену заяву про об`єднання позовних вимог в наступному зсіданні.

Крім того, у підготовчому засіданні 17.12.2024 представником позивача повідомлено про подання відповіді на відзив, з огляду на що відповідачу надано строк для подання заперечень

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про необхідність оголошення перерви у підготовчому засіданні.

Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у разі відсутності можливості взяти участь у підготовчому засіданні учасники провадження мають право викласти свої міркування з питань, визначених у ст. 189, ч. 2 ст. 197 ЦПК України у письмових заявах, поданих до суду, та/або взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в порядку, визначеному ст. 212 ЦПК України.

Крім того, суд нагадує, що відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 3 ст. 240 ЦПК України передбачено, що про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.

Суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Дату та час наступного судового засідання - 16.01.2025 12 год 30 хв, судом погоджено з присутніми у підготовчому зсіданні представниками сторін у справі та повідомлено про неї під розпису.

Щодо сприяння врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 211 ЦПК України під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін.

Частиною 3 статті 8 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017) встановлено, що адвокат за можливості сприяє досудовому та позасудовому порядкам урегулювання спорів між клієнтом та іншими особами.

Суд звертає увагу сторін на приписи ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦПК України, за змістом яких мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 142 ЦПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 127, 198, 240, 258-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про зміну позовних вимог (від 05.12.2024) - задовольнити.

Поновити строк подання відповідачем ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву (від 04.12.2024), та прийняти такий відзив до розгляду.

Оголосити у підготовчому засіданні у даній цивільній справі перерву до 16 січня 2025 року 12 години 30 хвилин.

Підготовче засідання провести в приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, каб. 23.

Викликати у судове засідання учасників справи.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повідомити учасників справи, що всі письмові пояснення та інші документи у справі можуть бути подані засобами поштового зв`язку, а також подані через систему «Електронний суд» або на електронну адресу суду inbox@sl.ki.court.gov.ua з зазначенням номеру справи та прізвища судді у справі та скріплення їх цифровим підписом.

Нагадати учасникам провадження, що відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Інформацію щодо розгляду справи сторони можуть отримати на веб-сайті Солом`янського районного суду міста Києва за посиланням: https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/.

Суддя Л. Л. Зуєвич