Рішення

від 01.02.2024 по справі 127/20235/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/20235/23

Провадження № 2-др/127/4/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Іващенко Ірини Ігорівни про розподіл судових витрат в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф туристичний оператор», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства «Датур», про розірвання договору на туристичне обслуговування та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала вказана справа, за результатами розгляду якої рішенням від 15 січня 2024 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Альф туристичний оператор», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПП «Датур», про розірвання договору на туристичне обслуговування та стягнення коштів задоволено, розірвано договір на туристичне обслуговування № 110530 від 13 лютого 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Альф туристичний оператор» в імені та за дорученням якого діяло ПП «Датур». Стягнуто з ТОВ «Альф туристичний оператор» на користь ОСОБА_1 32400,00 грн та 1073,60 грн судового збору, а також на користь держави 1073,60 грн судового збору.

При ухвалені цього рішення не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу про вирішення яких було заявлено представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Іващенко І. І..

23 січня 2024 року до суду надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд» 22 січня 2024 року, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Іващенко І. І. про розподіл судових витрати на правничу допомогу та в підтвердження надає: додаткову угоду №1 від 02 травня 2023 року до договору про надання правничої допомоги № 5 від 02 травня 2023 року, додаткову угоду № 2 від 29 грудня 2023 року до договору про надання правничої допомоги № 5 від 02 травня 2023 року, акт приймання-передачі послуг від 22 січня 2024 року, платіжну інструкцію АТ КБ «Приватбанк» № @2PL810161 від 17 серпня 2023 року та платіжну інструкцію АТ КБ «Приватбанк» №0.0.3431726271.1 від 22 січня 2024 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Іващенко І. І. не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового засідання. Однак адвокатом подана суду заява, в якій просила провести розгляд заяви у її та ОСОБА_1 відсутність; заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового засідання.

Дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частина 1 ст. 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 вказаної статті Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

За змістом ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.

За положеннями п. 4. ст. 1, ч. 3, 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis § 268 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/ 16-ц.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Визначаючись із розподілом витрат на правничу допомогу, суд враховує, що позивачка ОСОБА_1 скористалася допомогою адвоката, про що свідчить договір про надання правової допомоги № 5 від 02 травня 2023 року.

Відповідно до п. 4.1 цього договору, вартість наданих юридичних послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок.

Згідно з п. 4.5 цього договору, за результатом надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським бюро юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським бюро електронною поштою або поштою. На письмову вимогу клієнта адвокатське бюро може надати акти про надання юридичної допомоги в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією.

Додатком №1 до вказаного договору від 02 травня 2023 року сторони у відповідності до умов договору погодили порядок оплати юридичних послуг (гонорару) бюро за надання правової допомоги у цивільному провадженні (вартість послуг), а саме: складання та подача позовної заяви до суду - 3000,00 грн; складання та подача відповіді на відзив - 1500,00 грн; складання та подача заяв, клопотань, тощо - 1000,00 грн.; участь у судовому засіданні за 1 судове засідання - 500,00 грн.

29 грудня 2023 року між сторонами у договорі про надання правової допомоги була укладена додаткова угода №2 якою сторони погодили, що п. 7.1 Договору про надання правової допомоги № 5 від 02 травня 2023 року викласти у наступні редакції: «Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до «31» грудня 2024 року».

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 22 січня 2024 року адвокатським бюро були наданні в повному обсязі, а клієнтом прийняті наступні послуги, а саме: складання та подача позовної заяви до суду - 3000,00 грн; складання та подача відповіді на відзив - 1500,00 грн; складання та подача клопотань про долучення доказів від 02 жовтня 2023 року - 1000,00 грн; участь у судовому засіданні 03 жовтня 2023 року, 30 жовтня 2023 року, 15 листопада 2023 року, 07 грудня 2023 року та 15 січня 2024 року - 2500,00 грн., що загалом становить 8000,00 грн.

Отже розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми за кожну із наданих послуг.

Позивачем ОСОБА_1 вказані кошти були сплачені адвокату, що підтверджується платіжними інструкціями АТ КБ «Приватбанк» від 03 травня 2023 року №0.0.29791747798.1, від 17 серпня 2023 року № @2PL810161 та від 22 січня 2024 року №0.0.3431726271.1.

З огляду на надані представником позивача докази, ухвалене судом 15 січня 2024 року рішення про задоволення позовних вимог, суд вважає, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, зважаючи на умови договору про надання правової допомоги та наданні послуги, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи, пов`язані з розглядом цієї справи, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, неминучими (у зв`язку із виконанням умов договору про правову допомогу), розмір останніх є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, співмірним за складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони. Докази про неспівмірність таких витрат відсутні, відповідачем клопотання про їх неспівмірність не заявлялося, а тому суд вважає за можливе розподілити їх між сторонами.

Зважаючи, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 січня 2024 року позов задоволений в повному обсязі, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ТОВ «Альф туристичний оператор» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, що становитиме 8000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 270, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі № 127/20235/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф туристичний оператор», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства «Датур», про розірвання договору на туристичне обслуговування та стягнення коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф туристичний оператор» (м. Київ, пров. Михайлівський, буд. 12/1, код ЄДРОПУ 35254273) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) 8000,00 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альф туристичний оператор», м. Київ, пров. Михайлівський, буд. 12/1, код ЄДРОПУ 35254273,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство «Датур», м. Житомир, вул. Київська, буд. 79, код ЄДРПОУ 36859252.

Суддя: