ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"30" січня 2024 р. Cправа № 902/1706/13
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: Акціонерного товариства "ОТП Банк" (вул. Жилянська, 43, м. Київ, 01033)
до: Фізичної особи-підприємця Бойдаченка Антона Павловича ( АДРЕСА_1 )
про банкрутство
Представники сторін: арбітражний керуючий Петровська Н.А.
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1706/13 за заявою АТ "ОТП Банк" про банкрутство ФОП Бойдаченка А.П..
Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.
Ухвалою від 22.11.2023 року відсторонено арбітражного керуючого Микитьона В.В. від виконання повноважень ліквідатора ФОП Бойдаченка А.П. у справі № 902/1706/13. Призначено справу до розгляду на 30.01.2024 року о 10:00 год.
Ухвалою від 29.11.2023 року призначено ліквідатором банкрута у справі №902/1706/13 - арбітражного керуючого Петровську Н.А. Продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Петровської Н.А. у справі - до 30.01.2024 року. Зобов`язано арбітражного керуючого Микитьона В.В. протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали передати арбітражному керуючому Петровській Н.А. наявну бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута - ФОП Бойдаченка А.П. Зобов`язано арбітражного керуючого Петровській Н.А. до 25.01.2024 року надати до суду: звіт про виконану роботу в ході ліквідаційної процедури боржника по справі №902/1706/13 з усіма підтверджуючими документами.
Ухвалою від 24.01.2024 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Петровської Н.А. про участь в судовому засіданні у справі № 902/1706/13 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Петровської Н.А. у судовому засіданні, яке призначено на 30.01.2024 року о 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в приміщенні Господарського суду Вінницької області за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
26.01.2024 року до суду від арбітражного керуючого Петровської Н.А. надійшли наступні документи:
- проміжний звіт ліквідатора б/н від 25.01.2024 року за період з 01.01.2024 року по 25.01.2024 року;
- клопотання б/н від 26.01.2024 року про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора у справі до 31.07.2024 року.
29.01.2024 року до суду від арбітражного керуючого Петровської Н.А. надійшли наступні документи:
- клопотання № 02-16/27 від 11.01.2024 року про забезпечення вимог кредиторів (накладення арештів на нерухоме майно та рахунки банкрута);
- проміжний звіт ліквідатора № 02-16/25 від 29.11.2023 року за період з 31.12.2023 року по 25.01.2024 року.
В судове засідання на визначену дату з`явилась арбітражний керуючий. Інші представники учасників справи не з`явились, будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень по суті справи та щодо причин неявки до суду не подали.
В ході розгляду справи арбітражний керуючий надала пояснення щодо обставин, викладених у поданих до суду документах, в тому рахунку, в проміжних звітах ліквідатора про здійснені заходи в ході ліквідаційної процедури у даній справі, просила прийняти звіти до відома; також підтримала вимоги клопотань про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора у справі та про забезпечення вимог кредиторів (накладення арештів на нерухоме майно та рахунки банкрута), просила їх задоволити.
Суд, розглянувши клопотання про забезпечення вимог кредиторів (накладення арештів на нерухоме майно та рахунки банкрута), заслухавши арбітражного керуючого, дослідивши наявні письмові докази та проаналізувавши норми діючого законодавства України, дійшов наступних висновків, з огляду на таке.
Так, клопотання мотивовано тим, що в ході виконання повноважень, ліквідатором отримано інформацію про наявність у банкрута наступного майна:
магазин з прибудовою, реєстраційний номер 180172605101, адреса: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Андрія Первозванного, будинок 70;
земельна ділянка під магазином (кадастровий номер 0510136600:02:064:0033, площа 0,0488 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, роздрібної торгівлі та комерційних послуг, вид використання - для комерційних потреб).
Після отримання ухвали суду від 29.11.2023 у справі № 902/1706/13 (якою зобов`язано арбітражного керуючого Микитьона В.В. передати арбітражному керуючому Петровській Н.А. наявну бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута - ФОП Бойдаченка А.П.), ліквідатором направлено запит до попереднього ліквідатора ФОП Бойдаченка А.П. - арбітражного керуючого Микитьона В.В. про передачу документації, а також матеріальних та інших цінностей Банкрута ФОП Бойдаченка А.П.
Відповіді на запит не отримано. 10.01.2024 запит направлено повторно засобами електронної пошти, а 11.01.2024 направлено засобами поштового зв`язку.
Однак, станом на дату написання цього клопотання, вище перелічене майно Бойдаченка А.П. ліквідатору не передано, інформація про стан, використання та місцезнаходження майна відсутня.
Інформацію про наявність нерухомого майна - магазину з прибудовою та земельної ділянки отримано із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Із відомостей з вказаного реєстру також вбачається, що на указане нерухоме майно не зареєстровано жодних заборон чи арештів, що вказує на високу ймовірність використання комерційного нерухомого майна боржником чи іншими особами поза процедурою банкрутства, що порушує положення ч. 1 ст. 59 КУзПБ.
13.12.2023 на адресу боржника Бойдаченка А.П. направлено запит щодо стану належного йому нерухомого майна, а також щодо того, чи використовується вказане нерухоме майно, ким та на підставі яких документів. 11.01.2024 направлений запит повернувся ліквідатору.
Окрім цього, згідно з наданою ГУ ДПС у Вінницькій області інформацією, у ФОП Бойдаченка А.П. наявні відкриті рахунки:
НОМЕР_1 в АТ "Сенс Банк" (МФО 300346), валюта - 980-Українська гривня, дата відкриття -16.11.2017;
НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк" (МФО 300528), валюта - 980- Українська гривня, дата відкриття - 16.11.2018;
НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк" (МФО 300528), валюта - 840-Долар США, дата відкриття - 22.02.2005;
НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк" (МФО 300528), валюта - 980- Українська гривня, дата відкриття - 14.02.2005;
НОМЕР_4 в АТ "Універсал Банк" (МФО - 322001), валюта - 840-Долар США, дата відкриття - 10.10.2023;
НОМЕР_5 в АТ "Універсал Банк" (МФО - 322001), валюта - 980- Українська гривня, дата відкриття - 10.10.2023;
НОМЕР_6 в АТ "Універсал Банк" (МФО - 322001), валюта - 980- Українська гривня, дата відкриття - 10.10.2023.
Відтак, боржником Бойдаченком А.П. , всупереч вимог ухвали суду від 10.01.2014 року у справі № 902/1706/13 та ч. 1 ст. 59, ч.ч. 1,3 ст. 61 КУзПБ, використовуються банківські рахунки, окрім ліквідаційного, частина яких відкрита вже під час здійснення ліквідаційної процедури, що свідчить про високу ймовірність здійснення боржником господарської діяльності, а зокрема це може свідчити і про здачу в оренду чи ймовірне відчуження належного йому нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 59, ч. 1 ст. 62, ч.ч. 1,3 ст. 61 КУзПБ,ч. 1 ст. 52 ЦК України, усе майно гр. Бойдаченка А.П. , зокрема і вище перелічене нерухоме майно підлягає включенню у ліквідаційну масу банкрута.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.01.2014 у справі №902/1706/13, окрім іншого, заборонено боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого правочини (договори); відчужувати предмет застави; зобов`язано боржника вжити заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном без згоди арбітражного керуючого або суду, який розглядає справу про банкрутство).
Однак, непередача вищеописаного майна ліквідатору, використання його боржником чи третіми особами без згоди арбітражного керуючого або суду в спосіб, не передбачений КУзПБ, порушує вимоги ухвали Господарського суду Вінницької області від 10.01.2014 у справі №902/1706/13, унеможливлює наповнення ліквідаційної маси та подальше задоволення вимог кредиторів за рахунок майна банкрута. Відтак, існує необхідність у накладенні арештів на нерухоме майно, що належить Бойдаченку А.П , та на кошти на рахунках, відкритих на ім`я Бойдаченка А.П .
Відтак, наявні підстави для застосування заходів забезпечення вимог кредиторів:
обґрунтованість вимог заявника доводиться матеріалами, що додаються до заяви;
накладення арештів на зареєстроване за банкрутом майно та кошти на рахунках не порушує збалансованість інтересів сторін, вжиття заходів забезпечення про які просить заявник не має негативного впливу на права та інтереси третіх осіб, адже Банкрут ФОП Бойдаченко А.П. мав та має зареєстроване право власності на нерухоме комерційне майно (на якому відсутні заборони, що створює ризики його використання поза процедурою банкрутства), а також безперешкодно використовує кошти на банківських рахунках, зокрема і відкриває нові рахунку під час проведення ліквідаційної процедури;
розпоряджатися зареєстрованим майном банкрута, коштами на рахунках банкрута та незаконно відчуженим майном має право виключно ліквідатор;
у ліквідаційній процедурі повинен використовуватись лише один (ліквідаційний) рахунок, право на розпорядження яким має виключно ліквідатор;
накладення арештів на нерухоме майно, а також на кошти на рахунках банкрута є заходом, який забезпечить належне здійснення процедури банкрутства ФОП Бойдаченка А.П. та формування ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів.
Для уникнення незаконних дій із зареєстрованим за банкрутом ФОП Бойдаченком А.П. майном, з метою збереження майна банкрута (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном без згоди арбітражного керуючого або суду, який розглядає справу про банкрутство) та його подальшого продажу в межах справи про банкрутство, з метою уникнення використання рахунків та коштів банкрута поза процедурою банкрутства, існує необхідність у вжитті заходів забезпечення вимог кредиторів боржника.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на ст.ст. 39, 40 КУзПБ, ст.ст. 136, 137 ГПК України, з метою належного виконання повноважень ліквідатора банкрута, недопущення порушення прав та охоронюваних законом інтересів кредиторів та банкрута у справі про банкрутство, ліквідатор просить суд:
- накласти арешти, заборону відчуження та заборону використання на нерухоме майно, належне гр. Бойдаченку Антону Павловичу (РНОКПП НОМЕР_7 ), зокрема на:
магазин з прибудовою, реєстраційний номер 180172605101, адреса: АДРЕСА_2 ;
земельну ділянку (кадастровий номер 0510136600:02:064:0033, площа 0.0488 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, роздрібної торгівлі та комерційних послуг, вид використання - для комерційних потреб);
- накласти арешти на кошти на рахунках, відкритих на ім`я гр. Бойдаченка Антона Павловича (РНОКПП НОМЕР_7 ):
НОМЕР_1 в АТ "Сенс Банк" (МФО 300346), валюта - 980-Українська гривня, дата відкриття -16.11.2017;
НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк" (МФО 300528), валюта - 980- Українська гривня, дата відкриття - 16.11.2018;
НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк" (МФО 300528), валюта - 840-Долар США, дата відкриття - 22.02.2005;
НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк" (МФО 300528), валюта - 980- Українська гривня, дата відкриття - 14.02.2005;
НОМЕР_4 в АТ "Універсал Банк" (МФО - 322001), валюта - 840-Долар США, дата відкриття - 10.10.2023;
НОМЕР_5 в АТ "Універсал Банк" (МФО - 322001), валюта - 980- Українська гривня, дата відкриття - 10.10.2023;
НОМЕР_6 в АТ "Універсал Банк" (МФО - 322001), валюта - 980- Українська гривня, дата відкриття - 10.10.2023.
На підтвердження доводів, викладених у клопотанні ліквідатором надано відповідні письмові докази.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом ст. 1 КУзПБ, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника. У разі якщо кредитором боржника є нерезидент України, ліквідатор має право використовувати для розрахунків з таким кредитором валютний рахунок боржника в банківській установі. Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (ч. 3 ст. 61 КУзПБ).
Згідно ч. 1 ст. 59 КУзПБ, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема:
господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Згідно ч. 1 ст. 62 КУзПБ, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КУзПБ, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Системний аналіз зазначених норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що Кодексом як спеціальним законом визначено особливі різновиди заходів щодо забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду. Водночас загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають використовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України.
Вищезазначене закріплено в постановах Верховного Суду від 19.10.2021 у справі №922/313/20, від 22.12.2021 у справі № 918/351/21.
У статті 40 КУзПБ визначено і мету, задля якої такі заходи застосовуються: збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень, захист прав та законних інтересів боржника або кредиторів.
Зважаючи на специфіку провадження у справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених статтею 40 Кодексу України з процедур банкрутства заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі є збереження майна боржника та охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні основної мети процедури банкрутства як найповнішого задоволення вимог кредиторів.
Отже, вирішуючи питання про застосування таких заходів забезпечення інтересів кредиторів у справі про банкрутство, господарський суд виходить з їх оцінки за критеріями розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності, а також їх спрямованості на досягнення спеціальної мети застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у процедурах банкрутства.
Як зазначено вище, ліквідатор в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, окрім іншого, зазначає, що боржником, всупереч вимог ухвали Господарського суду Вінницької області від 10.01.2014 року у справі №902/1706/13 та ч. 1 ст. 59, ч.ч. 1,3 ст. 61 КУзПБ, використовуються банківські рахунки, окрім ліквідаційного, частина яких відкрита вже під час здійснення ліквідаційної процедури, що свідчить про високу ймовірність здійснення боржником господарської діяльності, а зокрема це може свідчити і про здачу в оренду чи ймовірне відчуження належного йому нерухомого майна.
Непередача вищеописаного майна ліквідатору, використання його боржником чи третіми особами без згоди арбітражного керуючого або суду в спосіб, не передбачений КУзПБ, порушує вимоги ухвали Господарського суду Вінницької області від 10.01.2014 у справі №902/1706/13, унеможливлює наповнення ліквідаційної маси та подальше задоволення вимог кредиторів за рахунок майна банкрута. Відтак, існує необхідність у накладенні арештів на нерухоме майно, що належить Бойдаченку А.П , та на кошти на рахунках, відкритих на ім`я Бойдаченка А.П .
Для уникнення незаконних дій із зареєстрованим за банкрутом майном, з метою збереження майна банкрута (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном без згоди арбітражного керуючого або суду, який розглядає справу про банкрутство) та його подальшого продажу в межах справи про банкрутство, з метою уникнення використання рахунків та коштів банкрута поза процедурою банкрутства, існує необхідність у вжитті заходів забезпечення вимог кредиторів боржника.
Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в тому числі, на стадії ліквідаційної процедури вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями ст. 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 925/100/15, від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173 від 16.09.2020 у справі №910/13208/19).
Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи, з метою належного проведення ліквідаційної процедури у даній справі, збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання ліквідатором своїх повноважень, захисту прав та законних інтересів кредиторів, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання арбітражного керуючого Петровської Н.А. № 02-16/27 від 11.01.2024 року про забезпечення вимог кредиторів (накладення арештів на нерухоме майно та рахунки банкрута) у даній справі.
Водночас, суд зауважує, що клопотання в частині вимог про заборону використання на нерухоме майно, належне гр. Бойдаченку А.П. , зокрема на: магазин з прибудовою та земельну ділянку - задоволенню не підлягає, оскільки в даному конкретному випадку така вимога не кореспондується з положеннями ст. 137 ГПК України, ст. 40 КУзПБ, та не відповідає дотриманню принципу збалансованості інтересів сторін, в даному випадку, боржника, з огляду на те, що заборона саме на використання належного йому на праві власності майна може призвести до порушення принципів інституту права власності.
При цьому, на переконання суду, задля досягнення основної мети процедури банкрутства як найповнішого задоволення вимог кредиторів, збереження майна боржника, захисту прав та законних інтересів кредиторів у даній справі, буде достатнім вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у вигляді накладення арешту, заборони відчуження на нерухоме майно, належне боржнику та накладення арешту на кошти на рахунках, відкритих на боржника, як таких, що відповідають наведеним вище обставинам справи та положенням закону, критеріями розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності, а також їх спрямованості на досягнення спеціальної мети застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у процедурах банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 3 ст. 327 ГПК України передбачено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Також, суд дослідивши проміжні звіти ліквідатора та клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора у справі, оглянувши наявні матеріали справи, дійшов таких висновків.
За змістом ч. 1 ст. 6 КУзПБ, відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури, зокрема, ліквідація банкрута.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 КУзПБ, у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.
Згідно ч. 6 ст. 65 КУзПБ, ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.
Слід зазначити, що КУзПБ визначає великий обсяг обов`язків ліквідатора (ст. ст. 61 - 64 Кодексу), які останній зобов`язаний виконати і тільки після цього подати на затвердження суд звіт та ліквідаційний баланс в порядку ст. 65 даного Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 65 КУзПБ, обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.
Водночас, невиконання ліквідатором цих дій у граничні строки, визначені КУзПБ, не є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство згідно ст. 90 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
В силу ч. 3 ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Також, суд зважає на те, що наразі в Україні введено воєнний стан.
Згідно ч. 1 ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Відповідно до оприлюднених 02.03.2022 на сайті Ради суддів України рекомендацій роботи судів в умовах воєнного стану, рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Враховуючи наведені вище обставини та те, що ліквідаційна процедура у цій справі не завершена, остаточний звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута до суду не подано, суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаного вище клопотання арбітражного керуючого та продовження строку ліквідаційної процедури боржника і повноважень ліквідатора боржника у цій справі - до дати наступного судового засідання, з відповідним призначенням справи до розгляду.
Також, суд, дослідивши проміжні звіти арбітражного керуючого (ліквідатора) Петровської Н.А.: № 02-16/25 від 29.11.2023 року за період з 31.12.2023 року по 25.01.2024 року та б/н від 25.01.2024 року за період з 01.01.2024 року по 25.01.2024 року, дійшов висновку про прийняття їх до відома.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 9, 12, 40, 58-61 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 18, 42, 119, 196, 234-236, 242, 326 ГПК України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Прийняти до відома проміжні звіти арбітражного керуючого (ліквідатора) Петровської Н.А.: № 02-16/25 від 29.11.2023 року за період з 31.12.2023 року по 25.01.2024 року та б/н від 25.01.2024 року за період з 01.01.2024 року по 25.01.2024 року у справі № 902/1706/13.
2. Продовжити строк ліквідаційної процедури ФОП Бойдаченка А.П. та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Петровської Н.А. у справі №902/1706/13 - до 23.04.2024 року.
3. Призначити справу до розгляду судовому засіданні на 23.04.2024 року - 10:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м.Вінниця, 21018, зал № 6).
4. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі у судовому засіданні згідно ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
5. Задоволити клопотання арбітражного керуючого Петровської Н.А. № 02-16/27 від 11.01.2024 року про забезпечення вимог кредиторів (накладення арештів на нерухоме майно та рахунки банкрута), частково.
6. Накласти арешти, заборону відчуження на нерухоме майно, належне гр. Бойдаченку Антону Павловичу (РНОКПП НОМЕР_7 ), зокрема на:
магазин з прибудовою, реєстраційний номер 180172605101, адреса: АДРЕСА_2 ;
земельну ділянку (кадастровий номер 0510136600:02:064:0033, площа 0.0488 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, роздрібної торгівлі та комерційних послуг, вид використання - для комерційних потреб).
7. Накласти арешти на кошти на рахунках, відкритих на ім`я гр. Бойдаченка Антона Павловича (РНОКПП НОМЕР_7 ):
НОМЕР_1 в АТ "Сенс Банк" (МФО 300346), валюта - 980-Українська гривня, дата відкриття -16.11.2017;
НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк" (МФО 300528), валюта - 980- Українська гривня, дата відкриття - 16.11.2018;
НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк" (МФО 300528), валюта - 840-Долар США, дата відкриття - 22.02.2005;
НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк" (МФО 300528), валюта - 980- Українська гривня, дата відкриття - 14.02.2005;
НОМЕР_4 в АТ "Універсал Банк" (МФО - 322001), валюта - 840-Долар США, дата відкриття - 10.10.2023;
НОМЕР_5 в АТ "Універсал Банк" (МФО - 322001), валюта - 980- Українська гривня, дата відкриття - 10.10.2023;
НОМЕР_6 в АТ "Універсал Банк" (МФО - 322001), валюта - 980- Українська гривня, дата відкриття - 10.10.2023.
8. Примірник ухвали, засвідчений підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати рекомендованим листом арбітражному керуючому Петровській Н.А., для пред`явлення до виконання.
9. Копію ухвали направити до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: АТ "ОТП Банк" - office@otpbank.com.ua, info@otpbank.com.ua; адвокату Довгалю І.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2; ТОВ "Фінансова компанія "Мереса" - meresa@ukr.net, Виконавчому комітету Вінницької міської ради - vinrada@vmr.gov.ua, ТОВ "Баядера Логістик" - office@bayaderagroup.com; арбітражному керуючому Петровській Н.А. - ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили - 30.01.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим:
1 - до справи
2 - арбітражному керуючому Петровській Н.А. (а/с 3147, ВПЗ № 54, вул. Петлюри, 2, м. Львів, 79054)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2024 |
Оприлюднено | 05.02.2024 |
Номер документу | 116729214 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні