Постанова

від 16.01.2024 по справі 375/224/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2024 року

справа № 375/224/21

провадження № 22-ц/824/2934/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.

при секретарі: Вакуленко А.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2 , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива», Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська селищна рада Київської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 21 квітня 2023 року, постановлене під головуванням судді Петришин Н. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська селищна рада Київської області, про визнання недійсним розпорядження про видачу сертифіката на право на земельну частку (пай); визнання недійсним сертифіката на земельну частку (пай); визнання недійсним розпорядження про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку; визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку; зобов`язання зарахування земельної ділянки до земель запасу,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що в період з 27.06.1994 по 01.12.1997 він перебував у трудових відносинах з КСП «Нива», працював на посаді водія, у зв`язку з чим був прийнятий у КСП «Нива». При розпаюванні земель, що були передані у спільну колективну власність громадянам-членам КСП «Нива», він помилково не був включений у список осіб, які мали право на земельну частку (пай), у зв`язку з чим у подальшому не отримав державний акт на право власності на земельну ділянку. Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 13.01.2017 за ним було визнано право на земельну частку (пай) в сільськогосподарському ТОВ «Нива» смт. Рокитне Київської області. Після набрання законної сили рішенням звернувся до Рокитнянської селищної про надання земельної ділянки. У відповідь отримав лист № 03-18-613 від 22.08.2019 де зазначено, що вільні землі у адміністративних межах Рокитнянської селищної ради відсутні, у зв`язку з чим виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку, на яку він має право у відповідності до рішення суду неможливо.

Невдовзі йому стало відомо, що одну із земельних ділянок, розміщених в адміністративних межах Рокитнянської селищної ради, кадастровий номер: 3223755100:04:028:0011, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,353 га, було безпідставно виділено ОСОБА_2 , яка не мала на права у відповідності до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Відповідач ОСОБА_2 не була прийнята в члени сільськогосподарського підприємства, але при цьому безпідставно вважалася членом колгоспу ім. Фрунзе (попередника КСП «Нива» та СТОВ «Нива»), що доводиться довідкою СТОВ «Нива» 12.07.19-1 від 12.07.2019, у якій зазначено, що «... ОСОБА_2 була членом колгоспу їм. Фрунзе згідно книг обліку заробітної плати з травня місяця 1963 року по грудень місяць 1969 року».

Членство ОСОБА_2 у колгоспі ім. Фрунзе смт. Рокитне Київської області було встановлене виключно у зв`язку з перебуванням її у трудових відносинах з колгоспом. Підтвердженням факту прийняття особи в члени колгоспу є протокол загальних зборів колгоспників із занесенням до нього відповідного рішення загальних зборів. Протокол загальних зборів членів колгоспу ім. Фрунзе з рішенням про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_2 в архівному відділі Рокитнянської РДА відсутній.

Крім того, вказує, що відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3223755100:04:028:0011 не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформацією з ДРРПНМ № 177851128 від 17.08.2019, вказане доводить, що земельна ділянка в період з 01.01.2013 по даний час в оренду не передавалась та відомості про відповідача Реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 не являлась членом колгоспу чи пенсіонером, який раніше працював у ньому і залишається членом зазначеного колгоспу чи підприємства, внесення її до списку осіб, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, було безпідставним.

Вважає, що внесення відповідача ОСОБА_2 до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), наступна видача їй сертифіката на право на земельну частку (пай), а також видача їй державного акта на право власності на земельну ділянку унеможливили виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, на яку позивач має право у відповідності до рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 13.01.2017.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 21 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове про задоволенні позовних вимог.

Вимоги обґрунтовані тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Вказує, що право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільскогосподарського підприємства (КСП) до відповідних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному підприємству, що підтверджується висновком Верховного Суду від 13.04.2022 у справі № 610/1117/20.

Зазначає, що 02.02.1995 року КСП «Нива» шляхом розпаювання майна, отримало державний акт на право колективної власності на землю. Однак, що при розпаюванні земель КСП «Нива», позивача помилково не було включено до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) цього підприємства.

Вказує, що позивач, будучи членом КСП «Нива», є співвласником його земельних ділянок.

Крім того, вважає, що судом необґрунтовано відмовлено у прийняті доказів, у зв`язку із чим позивач просить приєднати до матеріалів справи та дослідити документи, долучені до апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із обрання позивачем не належного способу захисту своїх прав та інтересів та необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач у період з 27.06.1994 по 01.12.1997 перебував у трудових відносинах з КСП «Нива», працював на посаді водія, у зв`язку з чим був прийнятий у КСП «Нива». При розпаюванні земель, що були передані у спільну колективну власність громадянам-членам КСП «Нива», він помилково не був включений у список осіб, які мали право на земельну частку (пай), у зв`язку з чим у подальшому не отримав державний акт на право власності на земельну ділянку. Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 13.01.2017 за ним було визнано право на земельну частку (пай) в сільськогосподарському ТОВ «Нива» смт. Рокитне Київської області.

З вказаним рішенням позивач звернувся до Рокитнянської селищної про надання земельної ділянки. У відповідь отримав лист № 03-18-613 від 22.08.2019 де зазначено, що вільні землі у адміністративних межах Рокитнянської селищної ради відсутні, у зв`язку з чим виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку, на яку він має право у відповідності до рішення суду неможливо.

Згодом позивачу стало відомо, що одну із земельних ділянок, розміщених в адміністративних межах Рокитнянської селищної ради, кадастровий номер: 3223755100:04:028:0011, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,353 га, було виділено ОСОБА_2 , яка вважалася членом колгоспу ім. Фрунзе (попередника КСП «Нива» та СТОВ «Нива»), що доводиться довідкою СТОВ «Нива» 12.07.19-1 від 12.07.2019, у якій зазначено, що «... ОСОБА_2 була членом колгоспу їм. Фрунзе згідно книг обліку заробітної плати з травня місяця 1963 року по грудень місяць 1969 року».

Пунктом 2 Розпорядженням Роктнянської районної державної адміністрації Київської області від 02.09.1996 № 286 визначено «Видати членам КСП «Нива» сертифікати на право на земельну частку (паю) згідно списків, що додаються». ОСОБА_2 була включена до списку громадян-членів КСП «Нива», які мають право на земельну частку пай (порядковий номер 248), котрий затверджений загальними зборами уповноважених КСП «Нива» від 03.07.1996.

На підставі вказаного розпорядження на ім`я ОСОБА_2 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0100288 від 01.12.1997 та в подальшому на його підставі роздруковано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 154037 на земельну частку (пай) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,353 га, кадастровий номер 3223755100:04:028:0011.

Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3223755100:04:028:0011 не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформацією з ДРРПНМ № 177851128 від 17.08.2019.

З тих підстав, що ОСОБА_2 не являлась членом колгоспу чи пенсіонером, який раніше працював у ньому і залишається членом зазначеного колгоспу чи підприємства, а внесення її до списку осіб, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, було безпідставним, позивач 01.11.2018 звернувся до Рокитнянського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ НП України у Київській області із заявою про відкриття кримінального провадження у зв`язку із зазначеними порушеннями.

Постановою від 11.12.2019. кримінальне провадження було закрите по ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України та рекомендовано позивачу звернутись до суду.

Розподіл земель колективної власності підприємства здійснюється відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 № 89, яким визначено, організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності.

Статтею 1 вказаного вище нормативно правового акту визначено, що право на земельну частку (пай) зокрема мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Громадянам, зазначеним в абзаці п`ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п`ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї (стаття 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 № 89).

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 року справі № 274/3394/20 вказано, що право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

З огляду на зазначене, особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів колективного сільськогосподарського підприємства з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві.

В даній справі встановлено, що ОСОБА_1 не був внесений до списку додатку до державного акта на право колективної власності на землю та право на земельну частку (пай) в сільськогосподарському ТОВ «Нива» смт. Рокитне Київської області позивач набув на підставі рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 13.01.2017 року.

Водночас, ОСОБА_2 набула право на земельну частку (пай) 01.12.1997 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0100288 та набула право власності на земельну частку (пай) на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 154037 дату видачі державного акта з копії, поданої позивачем, судом не встановлено.

Отже, набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку відбулось пізніше, ніж набуття у власність спірного майна ОСОБА_2 .

Підставою для звернення до суду із позовом позивачем зазначено п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, а саме відновлення становища, яке існувало до порушення. Разом із тим, обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним та не призведе до дійсного захисту інтересу позивача.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції рішенням суду за позивачем визнано право на земельну частку «пай» в умовних кадастрових гектарах без конкретної земельної ділянки в натурі (на місцевості), а визначено лише право на частину земної поверхні у межах загального масиву невизначених земельних ділянок, який становить собою землі відповідного колективного сільськогосподарського підприємства, а у разі їх відсутності із земель запасу на території відповідної ради.

Доводи апелянта про те, що право на земельну частку (пай) у позивача виникло ще станом на 02.02.1995 (з моменту отримання КСП «Нива» державного акту на право колективної власності на землю), а відтак він є належним позивачем у справі, апеляційний суд відхиляє, оскільки особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Водночас, ОСОБА_1 не був внесений до списку додатку до державного акта на право колективної власності на землю, а тому відповідного права на той час не мав.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 21 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач

Судді