Ухвала

від 01.02.2024 по справі 202/8862/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8862/22

Провадження № 1-кс/202/1061/2024

УХВАЛА

Іменем України

01 лютого 2024 року слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Канів Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, працевлаштованого на посаді директора ТОВ «ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи з 23.05.2017 по теперішній час на посаді директора ТОВ «ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 41340951), тобто будучи службовою особою в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою із невстановленою на даний час особою, діючи умисно, маючи єдину спільну мету та корисливий мотив, переслідуючи об`єднаний кримінально протиправний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно розуміючи вимоги податкового законодавства щодо особливостей зміни системи оподаткування ТОВ «ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО» на 3 групу платників єдиного податку, за ставкою 2%, у певний проміжок часу, починаючи з 01.04.2022 по дату зупинення застосування спрощеної системи оподаткування, але не пізніше 01.04.2023, в умовах воєнного стану, на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий ТОВ «ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО» в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , відкритий ТОВ «ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО» в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», отримали: бюджетні грошові кошти в сумі 2 511 481,71 гривень, з яких 413 344,71 гривень безпідставно нарахованої та отриманої суми податку на додану вартість; бюджетні грошові кошти в сумі 1 891 572,56 гривень, з яких 315 262,09 гривень безпідставно нарахованої та отриманої суми податку на додану вартість; бюджетні грошові кошти в сумі 343 058,44 гривень, з яких 53 499,75 гривень безпідставно нарахованої та отриманої суми податку на додану вартість; бюджетні грошові кошти в сумі 3 934 447,36 гривень, з яких 633 343,06 гривень безпідставно нарахованої та отриманої суми податку на додану вартість; бюджетні грошові кошти в сумі 1 809 773,32 гривень, з яких 301 628,90 гривень безпідставно нарахованої та отриманої суми податку на додану вартість; бюджетні грошові кошти в сумі 2 154 761,28 гривень, з яких 359 126,88 гривень безпідставно нарахованої та отриманої суми податку на додану вартість; бюджетні грошові кошти в сумі 9 346 410,30 гривень, з яких 1 557 735,04 гривень безпідставно нарахованої та отриманої суми податку на додану вартість; бюджетні грошові кошти в сумі 2 774 748,63 гривень, з яких 462 458,10 гривень безпідставно нарахованої та отриманої суми податку на додану вартість.

Таким чином, протиправними та умисними діями ОСОБА_5 , які виразилися у вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з більше двох тотожних діянь, об`єднаних єдиним кримінально протиправним наміром, а саме незаконному заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою із невстановленою особою, у період часу, починаючи з 01.04.2022 по дату зупинення застосування спрощеної системи оподаткування до ТОВ «ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО», але не пізніше 01.04.2023, тобто в умовах воєнного стану, в порушення вимог підпункту 9.5. пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ, ст. ст. 4, 6 Податкового кодексу України, Дніпровському фаховому коледжу технологій та дизайну (попередня назва - Дніпровський державний коледж технологій та дизайну) (ЄДРПОУ 00301902), відділу освіти виконавчого комітету Софіївської селищної ради (ЄДРПОУ 41529135), Державному професійно-технічному навчальному закладу «Солонянський професійний аграрний ліцей» (ЄДРПОУ 20296310), Державному професійно-технічному навчальному закладу «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти» (ЄДРПОУ 02541846), Державному професійно-технічному навчальному закладу «Дніпровський регіональний центр професійно-технічної освіти» (ЄДРПОУ 05536076), Державному професійно-технічному навчальному закладу «Покровський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів» (ЄДРПОУ 02541792), відділу освіти Солонянської селищної ради (ЄДРПОУ 41760708) та комунальному некомерційному підприємству «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради (ЄДРПОУ 25771721), спричинено матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на загальну суму 4 096 398,53 гривень, тобто на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 1353 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4096884 гривень.

В судовому засіданні прокурор, вказавши на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, підтримав клопотання та просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу в розмірі 4096884 гривень, що відповідає сумі завданих збитків.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що підозра є необґрунтованою, а слідством не взято до уваги всіх аспектів здійснення діяльності товариства у даному випадку. Окрім того, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні та ґрунтуються виключно на припущеннях. Так, з моменту настання, зазначених у підозрі подій, сплив значний проміжок часу, а про здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 відомо з літа 2023 року. При цьому, підозрюваний не вчиняв дій щодо переховування від органу досудового розслідування, сприяє досудового розслідуванню та з`являється за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду. З урахуванням наведеного, а також особи підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та зазначив, що не вчиняє жодних дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування, а навпаки, з`являється за кожним викликом.

Дослідивши клопотання та надані сторонами докази, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022040000000335 від 22 вересня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

В рамках даного кримінального провадження, 30 січня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

- ч. 1 ст. 191 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах;

- ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованих дій, в межах розслідування якого ставиться питання про тримання підозрюваного під вартою.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має вищу освіту, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2014 та 2021 років народження, місце реєстрації та місце мешкання, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, за місцем реєстрації характеризується позитивно, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Перевіряючи існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що станом на теперішній час триває досудове розслідування, в ході якого сторона обвинувачення продовжує встановлювати всі обставини кримінального провадження, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 , який має доступ до матеріалів досудового розслідування, що містять контактні дані учасників кримінального провадження, наділений потенційною можливістю, у тому числі опосередковано, впливати на свідків, потерпілих та експертів у кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, однак враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх специфіку, та корисливий характер, слідчий суддя вважає, що наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто наявним є ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК Укпаїни.

Важливим моментом в контексті оцінки доводів щодо застосування запобіжного заходу є й питання оцінки співвідношення між собою тяжкості інкримінованого особі кримінального правопорушення з оцінкою міцності соціальних зв`язків підозрюваного, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії» (від 26 січня 1993 року, серія А, № 254-А, пункт 33) - ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також контакти підозрюваного.

В ході розгляду клопотання, прокурором не доведено наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки з моменту події, що мали місце у 2022-2023 роках, сплив значний проміжок часу, при цьому за цей час підозрюваний, будучи обізнаним про досудове розслідування, не вчиняв жодних дій, направлених на переховування вір органу досудового розслідування, особисто з`являється за кожним викликом до слідчого, суду та виконує покладені на нього процесуальні обов`язки.

Посилання сторони обвинувачення на те, що виходячи з кількості перетину кордонів України, ОСОБА_5 , який має на утриманні трьох дітей може переховуватись від органу досудового розслідування поза межами України, є неактуальними, оскільки ОСОБА_5 на даний час має на утриманні лише двох неповнолітніх дітей та з урахуванням вимог чинного законодавства в умовах воєнного стану введеного на території України, не може перетнути її кордони. Інших доводів в обґрунтування зазначеного, стороною обвинувачення не надано.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваної має бути застосований такий запобіжний захід, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У даному випадку прокурором хоча і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку підозрюваного неможливо забезпечити шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Таким чином, виходячи з мотивів та обґрунтування клопотання, оцінивши потреби досудового розслідування, з урахуванням права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним кодексом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутня.

Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначено в клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту полягає в тому, що ОСОБА_5 займає посаду директора ТОВ «Титан Теплоенерго», що здійснює діяльність з постачання теплової енергії для об`єктів приватної та комунальної власності, тобто в період дії введеного на території Україні воєнного стану, на теперішній час (взимку), може завдати шкоди в організації роботи об`єктів критичної інфраструктури.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

При цьому, враховуючи особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, тощо), наявність у підозрюваного соціальних зв`язків, що свідчить на користь останнього, є стримуючим фактором і може вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на думку слідчого судді, буде слугувати завданням кримінального провадження, меті обрання запобіжного заходу, зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не буде надмірним тягарем у порушення прав підозрюваного.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 179, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання або роботи;

- утриматись від спілкування з потерпілими, свідками та експертами у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк покладених на ОСОБА_7 обов`язків встановити до 29 березня 2024 року включно.

Підозрюваному письмово під розпис повідомити покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 15 хвилин 05 лютого 2024 року.

Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В частині застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1