Ухвала

від 19.02.2024 по справі 202/8862/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/407/24 Справа № 202/8862/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі, матеріали кримінального провадження № 42022040000000335 за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2024 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування особистого зобов`язання, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді від 01 лютого 2024 року застосовано стосовно ОСОБА_7 особисте зобов`язання строком до 29 березня 2024 року і покладено відповідні обов`язки.

Приймаючи рішення слідчий суддя встановив обґрунтованість підозри та наявність ризиків можливого впливу на учасників кримінально провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення. В той же час, зазначив про недоведення прокурором обставин неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам врахувавши вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має вищу освіту, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2014 та 2021 років народження, місце реєстрації та місце мешкання, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, за місцем реєстрації характеризується позитивно.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовані тим, що рішення слідчого судді незаконне, оскільки не взято до уваги встановлені органом досудового розслідування наявність ризиків, можливого переховування від органів досудового розслідування, впливу на учасників кримінального провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення, запобігання яких можливо лише застосуванням виключного запобіжного заходу, яким буде відповідати суспільним інтересам. При цьому прокурор вказує, що ОСОБА_7 підозрюється у вчинення особливо тяжкого корупційного злочину, яким спричинено шкоду державі на загальну суму 4 096 398, 53 грн, неодноразово перетинав кордон України, проживає у м. Києві, не сприяє органам досудового розслідування.

В апеляційному суді прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали клопотання, мотиви слідчого судді, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Так, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022040000000335 від 22 вересня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

В рамках даного кримінального провадження,30 січня 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 1 ст. 191 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах;

- ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

У відповідності з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Згідно вимогам ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

Вирішуючи питання, поставлене слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_9 , слідчий суддя врахував вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29 вересня 2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.194 КПК України, враховано наявність обґрунтованої підозри, перевірені обставини щодо існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що підозрюваний може впливу на учасників кримінально провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення .

Разом з цим, відповідно до вимог ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Зважаючи на вказані обставини, а також врахувавши вимоги ст. 178 КПК України, під час вибору запобіжного заходу, оцінивши вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має вищу освіту, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2014 та 2021 років народження, місце реєстрації та місце мешкання, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, за місцем реєстрації характеризується позитивно, тому беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу менш суворого, ніж тримання під вартою (про який клопотав слідчий), у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, що може в достатній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, матеріали провадження не містять відомостей, що підозрюваний після застосування запобіжного заходу порушував його умови. Під час апеляційного перегляду такої інформації теж не надано.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги прокурора, які наведені останнім не є підставою для застосування виключного запобіжного заходу.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2024 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_7 підозрюваного за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4