Ухвала

від 02.02.2024 по справі 450/2913/23

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2913/23 Провадження № 2-ві/450/1/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Мусієвському В.Є. від участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Величко Наталії Ярославівни, третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності, встановлення сервітутів,-

В С Т А Н О В И В :

на розгляд судді Данилів Є.О. передано заяву заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Мусієвському В.Є. від участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Величко Наталії Ярославівни, третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності, встановлення сервітутів.

Заява мотивована тим, що в підготовчому судовому засіданні 20.12.2023 р. головуючим доведено до відома сторін інформацію про надання правничої допомоги адвокатом Шкарупською - Барановою Н.Б. членам сім`ї головуючого та за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 оголошено перерву з метою підготовки і подання заяви про відвід.

09.01.2024р. від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді, яка мотивована тим, що адвокатом Шкарупською - Барановою Н.Б. членам сім`ї головуючого надавалась правова допомога. З наведеного на думку представника випливає, що головуючий та адвокат Шкарупська -Баранова Н.Б. перебувають у приятельських відносинах. Під час підготовчого судового засідання у вказаній цивільній справі, а саме 25.10.2023р., головуючим відмовлено у задоволенні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви з підстав повторного неприбуття сторони позивача. Вказана відмова мотивована судовою практикою Верховного Суду про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на стадії підготовчого провадження та відповідно застосування п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. Однак, Законом України №3200-ІХ від 29.06.2023р.внесено зміни до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України та з 21.07.2023 р. норма вказаної статті дозволяє залишати позовну заяву без розгляду на стадії підготовчого судового засідання у випадку повторної неявки сторони позивача. Крім цього, в цивільній справі №450/3032/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко С.Т. про визнання договорів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння головуючим відмовлено у задоволенні позовних вимог незважаючи на висновок почеркознавчої експертизи. Вказане рішення скасовано постановою Верховного суду та ухвалено нове рішення. Під час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 450/3032/19 головуючим порушено 5-денний термін розгляду такої та ухвалено рішення лише через 3 (три) місяці з моменту звернення. З врахуванням викладеного, позивач ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Вищої ради правосуддя щодо вчинення дисциплінарного проступку головуючим у цивільній справі № 450/3032/19. Зазначені обставини викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, який у відповідності до вимог ч.1 ст.36 ЦПК України не може розглядати дану справу. На підставі наведеного та враховуючи норми ЦПК України, Постанову Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 р."Про незалежність судової влади", ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006 р., схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 р., ст.15 "Кодексу суддівської етики", просив заяву задовольнити.

Згідно ч. 8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з наведеним, судом вирішено розглянути заяву в судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 8, 9, 11 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Термін суд, встановлений законом поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Підставою для відводу судді, є зокрема, наявність обставин, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів в неупередженості судді.

Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Як встановлено судом, надання згідно договору №21/20 від 08.09.2020 р правничої допомоги адвокатом Шкарупською-Барановою Н.Б. членам сім`ї головуючого у цивільній справі, яка розглядалась Шевченківським районним судом м. Львова.

Незважаючи на те, що факти, наведені в заяві про відвід судді не свідчать про будь-яку побічну чи пряму зацікавленість головуючого по справі у результаті її розгляду, однак з метою недопущення думок про сформовану позицію суду щодо правовідносин, які виникли між сторонами, сумніву сторін у справі в об`єктивності та неупередженості складу суду під головуванням судді Мусієвського В.Є. у розгляді даної справи, виключення будь-яких припущень, які б викликали в учасників процесу підозру в незалежності та всебічності розгляду даної справи суддею, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Мусієвському В.Є. від участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Величко Наталії Ярославівни, третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності, встановлення сервітутів підлягає до задоволення.

Що стосується іншої частини заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Мусієвського В.Є., то суд зазначає наступне.

В свою чергу, положеннями Цивільного процесуального кодексу України передбачено процесуальне право осіб, які беруть участь у справі, заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа. Підстави для відводу судді визначені ст. 36 ЦПК України, за якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Аналізуючи підстави заявленого відводу судді вбачається, що останні зводяться до незгоди представника заявника з процесуальними діями та рішеннями судді Мусієвського В.Є. під час розгляду цивільної справи № 450/2913/23, що згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Судом відзначається, що вказані доводи заяви стосуються процесуальних дій судді, що у відповідності до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.07.2020р. в цивільній справі № 450/3032/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко С.Т. про визнання договорів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено у задоволенні позовних вимог і скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 серпня 2019 року у справі № 450/2900/19, провадження № 2-з/450/8/19.

Постановою Львівського апеляційного суду від 11.11.2021 р. рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.07.2020 р. в цивільній справі № 450/3032/19 залишено без змін. Окремою думкою судді Львівського апеляційного суду від 11.11.2021 р. викладено мотиви незгоди з висновками колегії суддів Львівського апеляційного суду в частині визнання недопустимим доказом копію висновку експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23.03.2020 р. №10/7/19.

Постановою Верховного Суду від 11.05.2022 р. рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.07.2020 р. та постанова Львівського апеляційного суду від 11.11.2021 р. скасовані, а позовні вимоги задоволено частково, зокрема витребувано у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 земельні ділянки, кадастрові номери: 4623683400:01:002:0920; 4623683400:01:002:0921; 4623683400:01:002:0922; 4623683400:01:002:0923, що розташовані у с. Конопниця Пустомитівського району Львівської області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом. Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Таким чином суд вважає, що доводи представника заявника в частині сумнівів у неупередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, ним не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ`єктивність або упередженість головуючого судді, а зазначені ним доводи не свідчить про упередженість судді.

Також суд вважає, що доводи представника заявника в частині сумнівів в упередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, ним не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ`єктивність або упередженість головуючого судді, а подання заявником ОСОБА_1 скарги до ВРП на головуючого суддю, не свідчить про упередженість судді.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.

Також відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивними критеріями.

У Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (п. 1 ст. 6).

Водночас із прийняттям Європейським судом з прав людини нових рішень постійно поглиблюється тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції, з урахуванням проблем, пов`язаних з належним розумінням оціночних категорій «незалежний» і «безсторонній» суд у вітчизняному праві.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий, що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Враховуючи вищенаведене, суд до висновку про необгрунтованість заявленого відводу у цій частині заяви, в якій відсутні підстави, передбачені ст.36 ЦПК України для відводу, відтак, суд вважає заяву про відвід в цій частині необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 247, 259, 261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Мусієвському В.Є. від участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Величко Наталії Ярославівни, третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності, встановлення сервітутів,- задовольнити з мотивів надання правничої допомоги адвокатом Шкарупською-Барановою Наталією Богданівною членам сім`ї головуючого судді Мусієвського В.Є.

Відвести суддю Мусієвського Володимира Євгеновича від розгляду цивільної справи № 450/2913/23 (провадження № 2/450/1211/23) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Величко Наталії Ярославівни, третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності, встановлення сервітутів.

Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Величко Наталії Ярославівни, третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності, встановлення сервітутів, передати в канцелярію Пустомитівського районного суду Львівської області для її розподілу між суддями згідно автоматизованої системи документообігу.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Мусієвському В.Є. від участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Величко Наталії Ярославівни, третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності, встановлення сервітутів в іншій її частині, - визнати необґрунтованою.

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяЄ. О. Данилів