Ухвала

від 26.01.2024 по справі 2-542/10

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-542/10

У Х В А Л А

Іменем України

26 січня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Мокрецького В.І.,

за участю секретаря судового засідання Шлапак А.А.,

представника заявника Яковенко О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа Житомирського районного суду від 20.03.2014 у справі №278-542/10 таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулася з заявою про визнання виконавчого листа №2-542/10, виданого на підставі рішення Житомирського районного суду від 27.05.2010, таким, що не підлягає виконанню. Свою заяву обґрунтовує тим, що судом задоволено позов ВАТ «Комерційний банк «Актив-банк», яким стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за договором про іпотечний кредит у розмірі 518851 грн 13 коп. Ухвалою від 03.04.2019 замінено стягувача з ВАТ «Комерційний банк «Актив-банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Стратег». Одинадцятого червня 2020 року державним виконавцем Житомирського районного відділу ДВС було відкрите виконавче провадження №62295121 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа про що заявник дізнався лише в червні 2023 року коли його рахунки були арештовані. На переконання представника заявника вказаний виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що у травні 2012 року виконання кредитного зобов`язання було забезпечене іпотекою належної відповідачу на праві власності квартири АДРЕСА_1 , тобто внаслідок позасудового врегулювання. У зв`язку з цим зобов`язання ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит №902.1.08/Д(І)Ж-12 від 22.02.2008 припинилися у цілому, у тому числі й у частині, непогашеній за рахунок іпотечного майна. При цьому накладений арешт на рахунки заявника суперечить вимогам законодавства та порушує його конституційні права.

Представник заявника ОСОБА_2 у судовому засіданні просила задовольнити її заяву з підстав зазначених у ній.

Інші учасники у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, що, відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду вказаної заяви.

Оглянувши матеріали заяви, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Постановою від 30.03.2009 державним виконавцем Фрунзенського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №232 виданого 24.02.2009 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 у разі не сплати ним заборгованості у розмірі 465614 грн 71 коп. У зв`язку з цим державним виконавцем було складено акт опису й арешту згаданої квартири.

Рішенням Житомирського районного суду від 27.05.2010 задоволено позов ВАТ «Комерційний банк «Актив-банк» та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованість за договором про іпотечний кредит у розмірі 518851 грн 13 коп., а також судові витрати по 910 грн з кожного.

Ухвалою цього ж суду від 03.04.2019 замінено стягувача з ВАТ «Комерційний банк «Актив-банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Стратег».

Одинадцятого червня 2020 постановою державного виконавця Житомирського районного відділу ДВС було відкрите виконавче провадження №62295121 з примусового виконання виконавчого листа №2-542/10 від 20.03.2014 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 519761 грн13 коп. У зв`язку з цим, як убачається з відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, 02.08.2022 на все майно ОСОБА_1 та його рахунки накладено арешт.

Водночас, з витребуваних за клопотанням представника заявника у Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Карташової С.І. завірених копій акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 16.05.2012, протоколу №68-02/032/12 від 07.05.2012 та постанови державного виконавця від 16.05.2012 про звільнення майна боржника з-під арешту вбачається, що у результаті виконання виконавчого напису №232 від 24.02.2019 про звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 , а саме квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 набув у власність згадану квартиру у зв`язку з чим останньому 01.06.2012 було видано свідоцтво №1533.

У результаті вказаних дій зобов`язання ОСОБА_1 зі сплати заборгованості за договором про іпотечний кредит №902.1.08/Д(І)Ж-12 від 22.02.2008 у розмірі 518851 грн 13 коп. припилилося внаслідок позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора іпотекодержателя.

За приписами ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Положеннями ст. 36 Закону України «Про іпотеку» визначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Частина 6 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» є спеціальною нормою, яка поширюється на зобов`язання, забезпечені іпотекою, та визначає спеціальну підставу припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання.

За змістом вказаної частини після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання: боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя; боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, частина четверта ст. 36 Закону України «Про іпотеку» (у редакції Закону №2478-УІІ фактично - частина п`ята ст. 36 цього Закону) є спеціальною нормою, яка поширюється на зобов`язання, забезпечені іпотекою, що виключає застосування загальної норми ст. 599 ЦК України про припинення зобов`язання лише належним виконанням. Така спеціальна підстава припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання означає, що припиняються будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання. Це правило поширюється на всі випадки позасудового врегулювання вимог іпотекодержателя щодо основного зобов`язання у повному обсязі, включаючи як основний обов`язок боржника, так і додаткові обов`язки, що існують в межах того ж самого зобов`язального правовідношення. Та обставина, чи залишилося після вказаного позасудового врегулювання фактично не виконаною будь-яка частина основного зобов`язання, правового значення не має.

Саме такого правового висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 13.02.2019 у справі №759/6703/16-ц, від 27.02.2019 у справі №263/3809/17, від 17.04.2019 у справі №204/7148/16-ц, від 16.10.2019 у справі №337/7391/13-ц, від 20.11.2020 у справі №295/795/19, від 17.02.2021 у справі №754/5275/16, від 11.03.2021 у справі №524/378/17, від 03.08.2021 у справі № 814/775/20.

Отже, у разі завершення позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у способи, визначені ст. 37 Закону України «Про іпотеку», зобов`язання боржника - фізичної особи припиняється, оскільки за змістом положень ст. 36 цього ж Закону усі наступні вимоги кредитора - іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як убачається з акту про реалізацію предмет іпотеки, а саме належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 , ПАТ КБ «Актив-Банк» скористався своїм правом, передбаченим договором іпотеки від 22.02.2008 та 24.02.2009 отримав виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хащіної Н.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки, який надалі пред`явив для виконання до Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ та в рамках виконавчого провадження №12128749 предмет іпотеки було реалізовано, чим в повному обсязі задоволено вимоги стягувача.

Таким чином, унаслідок завершення позасудового врегулювання спору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зобов`язання ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит №902.1.08/Д(І)Ж-12 від 22.02.2008 припинилися у цілому, у тому числі у частині, непогашеній за рахунок іпотечного майна.

Також вказана заява підлягає задоволенню з тих підстав, що оспорюваний виконавчий лист після заміни стягувача з ВАТ «Комерційний банк «Актив-банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Стратег» був виданий судом на всю суму заборгованості за договором про іпотечний кредит, тобто 518851 грн 13 коп., однак судом було встановлено, що згідно з умовами договору від 05.02.2019 про відступлення прав вимоги, розмір прав вимоги, які відступаються банком складав 296858 грн 78 коп.

Таким чином, розмір заборгованості, вказаний судом у виконавчому листі №2-542/10 від 20.03.2014 не відповідає розміру заборгованості, яка визначена у договорі про відступлення прав вимоги, що був укладений 05.02.2019 між ВАТ «Комерційний банк «Актив-банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Стратег».

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виконавчий лист №2-542/10, виданий Житомирським районним судом 20.03.2014 є таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з припиненням зобов`язання ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит №902.1.08/Д(І)Ж-12 від 22.02.2008 внаслідок задоволення іпотекодержателем ПАТ КБ «Актив-Банк» своїх вимог у позасудовий спосіб за рахунок реалізації іпотечного майна в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису від 24.02.2009 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хащіної Н.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 432 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий лист Житомирського районного суду від 20.03.2014 у справі №2-542/10 за позовом ПАТ КБ «Актив-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, таким, що не підлягає виконанню та зупинити виконавче провадження №62295121 від 11.06.2020 з примусового виконання вказаного виконавчого листа до набрання даною ухвалою законної сили.

На ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення, а особами, які не брали участі в судовому засіданні з моменту отримання її копії, може бути подана апеляційна скарга до Житомирської апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 05.02.2024.

Суддя: