Постанова

від 25.01.2024 по справі 914/1653/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2024 р. Справа №914/1653/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" №112-07-5454 від 05.10.2023 (вх. суду від 05.10.2023 №01-05/3112/23)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.09.2023, повний текст ухвали складено 25.09.2023 (м. Львів, Петрашко М.М.) про відмову у поновленні пропущеного процесуального строку та залишення клопотання ПрАТ"Львівобленерго" без розгляду

у справі №914/1653/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів

про: стягнення 111 449 299,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції

У травні 2023 року приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі ПрАТ "НЕК" Укренерго") звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (надалі ПрАТ "Львівобленерго") про стягнення 111 449 299,79 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань по договору №0521-03041 від 29.06.2019 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у відповідача виникла заборгованість за надані послуги перед позивачем, а саме 108 975 805,07 грн. основного боргу, 837 820,98 грн.- 3% річних, 1 632 673,74 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.05.2023 відкрито провадження у справі №914/1653/23 за вказаним позовом.

19.09.2023 відповідачем подано до суду клопотання про об`єднання справ №914/1653/23 та №914/2625/23 в одне провадження та про поновлення процесуального строку для подання такого клопотання.

Вказана заява обгрунтована тим, що в провадженні Господарського суду Львівської області перебувають дві справи за позовами одного і того самого позивача до того самого відповідача, пов`язані між собою єдиною підставою виникнення: порушення розрахунків за умовами одного і того ж Договору (Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0521-03041 від 29.06.2019) та пов`язані між собою одними і тими ж доказами, що підтверджують або спростовують позовні вимоги. Як вказує відповідач вказані справи відрізняються лише тим, що позовні вимоги стосуються різних періодів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду 21.09.2023 у справі №914/1653/23 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача ПрАТ "Львівобленерго" (вх.№ 22721/23 від 19.09.2023) про поновлення процесуального строку для подання клопотання про об`єднання справ №914/1653/23 та №914/2625/23 в одне провадження. Залишено без розгляду клопотання відповідача ПрАТ "Львівобленерго" (вх.№ 22721/23 від 19.09.2023) про об`єднання справ № 914/1653/23 та № 914/2625/23 в одне провадження.

При прийнятті ухвали суд першої інстанції виходив з того, що підготовче провадження у справі №914/1653/23 було розпочато, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 173 ГПК України унеможливлює вчинення судом дій щодо об`єднання справи в одне провадження із справою №914/2625/23, що перебуває в провадженні Господарського суду Львівської області. З наведеного місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що цей строк не може бути поновлений судом навіть за наявності стадійності господарського процесу та правової визначеності, а також недопущенням зловживання процесуальними правами тією чи іншою стороною.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

ПрАТ "Львівобленерго" (відповідач) не погодилось з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та пердати справу в місцевий господарський суд для вирішення клопотання ПрАТ "Львівобленерго" про об`єднання справ №914/1653/23 та №914/2625/23.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що в провадженні Господарського суду Львівської області перебувають дві справи за позовами одного і того самого позивача (ПрАТ "НЕК "Укренерго") до того самого відповідача (ПрАТ "Львівобленерго"), пов?язані між собою єдиною підставою виникнення: порушення розрахунків за умовами одного і того ж договору (договору про надання послут з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління Nє 0521-03041 від 29.06.2019) та пов?язані між собою одними і тими ж доказами, що підтверджують або спростовують позовні вимоги. Різняться справи лише тим, що позовні вимоги про стягнення боргу та похідні від них вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені стосуються різних періодів: у справі № 914/1653/23 (січень - березень 2023), а у справі №914/2625/23 (квітень - липень 2023).

Апелянт посилається на норми ч.1 ст. 119 ГПК України, та вважає причини пропуску строку для подання клопотання про об`єднання справ в одне провадження поважними, оскільки такий пропущений з поважних та об`єктивних причин, так як про існування справи №914/2625/23 ПрАТ "Львівобленерго" до 18.09.2023 ( до часу отримання ухвали про відкриття в ній провадження) не було відомо.

Також в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що висновок суду про те, що строк, встановлений в ч. 3 ст. 173 ГПК України (до початку підготовчого засідання) для можливості вирішення судом питання про об`єднання справ в одне провадження є присікальним - необгрунтованим, оскільки вказана норма не містить застереження про неможливість поновлення судом встановленого нею строку та про, власне, його присікальність.

ПрАТ "НЕК" Укренерго" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити ухвалу господарського суду від 21.09.2023у даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач заперечуючи доводи апеляційної скарги вказує, що відсутня як процесуальна підстава, передбачена частиною 3 статті 173 ГПК України, так і процесуальна доцільність в об`єнанні справ №914/1653/23 та №914/2625/23 в одне провадження, оскільки підготовче засідання у справі №914/1653/23 вже розпочато та сторони фактично виконали всі передбачені підготовчим провадженням процесуальні дії у даній справі, що унеможливлює вчинення судом дій щодо об`єднання справи в одне провадження. Крім цього, на даний момент розпочато підготовче засідання і у справі №914/2625/23. З огляду на викладене, позивач вважає апеляційну скаргу необгрунтованою, безпідставною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.

13.11.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається.

Відповідно до ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання клопотання про об`єднання справ в одне провадження може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Згідно зі ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, зміст наведених норм свідчить про те, що право сторони на вчинення процесуальних дій (в даному випадку подання клопотання про об`єднання справ №914/1653/23 та №914/2625/23 в одне провадження) обумовлені наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Частиною 2 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Водночас, з врахуванням вказаних норм, суд звертає увагу на те, що об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань господарського судочинства, встановлених в ст. 2 ГПК України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті (Аналогічні доводи висловлені в Постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18).

Відповідно до частини 3 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Як встановалено місцевим господарським судом, підготовче провадження у справі №914/1653/23 було розпочато на момент подання відповідачем клопотання про об`єднання справ в одне провадження та про поновлення процесуального строку для подання такого клопотання.

Також, як зазначено позивачем у відзиві на апеляційну скаргу та досліджено судом апеляційної інстанції у справі №914/2625/23, на даний момент, також розпочато підготовче засідання.

Щодо посилання апелянта на те, що ч. 3 ст. 173 ГПК України не містить застереження про неможливість поновлення судом встановленого нею строку, то апеляційний господарський суд зазаначає, що міссцевим господарським судом підставно враховано роз`яснення застосування положень ч.3 ст. 173 ГПК України викладеного в Огляді проблемних питань застосування судами окремих положень ГПК України, де наведено також обгрунтування такого роз`яснення.

Зокрема, Верховний Суд в Огляді проблемних питань застосування судами окремих положень ГПК України за результатами проведених нарад, семінарів, круглих столів із місцевими та апеляційними судами від 10.07.2019 року зазначив, що нормою ч. 3 ст. 173 ГПК України встановлено присічний строк для об`єднання справ в одне провадження (як за клопотанням учасника справи, так і з власної ініціативи суду), а саме: - до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Цей строк не може бути поновлений судом навіть за наявності поважних причин, що зумовлено, зокрема, необхідністю дотримання принципів стадійності господарського процесу та правової визначеності, а також недопущенням зловживання процесуальними правами тією чи іншою стороною.

Відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належних їм процесуальних прав, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання відповідних заяв.

Відповідно до статей 43, 44 ГПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Щодо посилання апелянта на норми ч.1 ст. 119 ГПК України та твердження про поважність причин пропуску процесульного строку, колегія суддів зазначає, що судом місцевого господарського суду підставно відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про об`єднання справ № 914/1653/23 та №914/2625/23 в одне провадження та залишено без розгляду клопотання відповідача про об`єднання справ № 914/1653/23 та №914/2625/23 в одне провадження, оскільки таке клопотання подане поза строком встановленим приписами ч. 3 ст. 173 ГПК України.

Суд зазначає, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України. Тому, учасники провадження мають розуміти, що встановлені судом строки будуть застосовані.

При цьому, необхідно враховувати, що процесуальний закон, спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання заяв чи клопотань.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Враховуючи наведене, колегія суддів Захдного апеляційного господарського суду погоджується з висновком про відмову в задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про об`єднання справ в одне провадження та залишення клопотання про об`єднання справ в одне провадження без розгляду.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, про залишення без змін ухвали Господарського суду Львівської області від 21.09.2023 у справі №914/1653/23 про відмову у поновленні пропущеного процесуального строку та залишення клопотання ПрАТ"Львівобленерго" без розгляду.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" №112-07-5454 від 05.10.2023 (вх. суду від 05.10.2023 №01-05/3112/23) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.09.2023 у справі №914/1653/23 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали повернути до Господарського суду Львівської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку, у строки та в порядку, визначені статтями 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

судді С.М.Бойко

Г.Г. Якімець