Постанова

від 10.12.2024 по справі 914/1653/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/1653/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Юзви А. Я. (адвокат),

відповідача - Рібуна Р. В. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 (суддя Петрашко М. М.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 (судді: Кравчук Н. М. - головуючий, Плотніцький Б. Д., Скрипчук О. С.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго"

про стягнення 111 446 299,79 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У травні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" про стягнення 111 446 299,79 грн, з яких: 108 975 805,07 грн основний борг, 1 632 673,74 грн інфляційні втрати та 837 820,98 грн 3% річних.

2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 29.06.2019 № 0521-03041 в частині оплати вартості наданих позивачем послуг.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024, позов задоволено частково: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 633 118,26 грн інфляційних втрат, 411 978,87 грн 3% річних; провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 108 918 297,40 грн основного боргу закрито; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Судові рішення мотивовані тим, що позивачем при поданні позову (25.05.2023) не враховано при визначенні суми основного боргу те, що відповідачем 23.05.2023 було здійснено часткові оплати за надані позивачем послуги за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 29.06.2019 № 0521-03041 на загальну суму 3 000,00 грн. Крім того, у розрахунку позовних вимог позивач також не врахував, що 19.05.2023 вартість послуг за лютий 2023 року було зменшено на суму 54 507,67 грн відповідно до акта коригування від 19.05.2023 до акта надання послуги від 28.02.2023, тому суди дійшли висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 3 000,00 грн та 54 507,67 грн є безпідставними. Суди також врахували, що після звернення позивача до суду із позовною заявою, а саме 16.06.2023 згідно з актом коригування від 16.06.2023 до акта надання послуги від 31.03.2023 скориговано в сторону зменшення за період з 01.03.2023 до 31.03.2023 фактичний обсяг послуги на 704,458 МВт*год на суму 57 720,46 грн. Крім того, відповідач в процесі розгляду цієї справи поступово здійснював погашення заборгованості згідно з договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 29.06.2019 № 0521-03041 за надані позивачем послуги за період з грудня 2022 року по березень 2023 року. Суди попередніх інстанцій, здійснивши перерахунок основного боргу, встановили, що станом на 22.02.2024 заборгованість відповідача згідно з договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 29.06.2019 № 0521-03041 за надані позивачем послуги за період з грудня 2022 року по березень 2023 року повністю погашено, що стало підставою для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 108 918 297,40 грн на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору. Щодо нарахування позивачем 1 632 673,74 грн інфляційних втрат та 837 820,98 грн 3 % річних, суди зауважили, що з метою визначення суми інфляційних втрат та 3% річних потрібно виходити із обсягу фактично наданої послуги. Оскільки зобов`язання зі сплати грошових коштів у відповідача виникає саме за фактично надані послуги, а не за планові обсяги, з огляду на що нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних на планові платежі є безпідставним. Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, суди встановили, що розмір інфляційних втрат за невиконання відповідачем грошового зобов`язання становить 633 118,26 грн, а розмір 3% річних 411 978,87 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 в частині відмови у стягненні 999 555,48 грн інфляційних втрат та 425 842,11 грн 3 % річних та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" щодо стягнення 1 632 673,74 грн інфляційних втрат та 837 820,98 грн 3 % річних задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених:

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Однак, суди попередніх інстанцій безпідставно та без будь-яких обґрунтувань не взяли до уваги як зазначену постанову, так і судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо оплати планових платежів за послуги з передачі електричної енергії, надавачем яких є НЕК "Укренерго", в тому числі:

- сформований в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 висновок про те, що: "при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць";

- висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, згідно з якими як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 Цивільного кодексу України.

На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку з частиною 2 статті 625, частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України.

На думку скаржника, є потреба в дослідженні Верховним Судом питання щодо можливої форми пред`явлення вимоги кредитором, зазначеної в частин 2 статті 530 Цивільного кодексу України, зокрема у формі надіслання боржнику рахунка (рахунка-фактури), та власне в такій формі здійснювалося позивачем пред`явлення вимоги у спірних правовідносинах, однак не було взято до уваги судами попередній інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 914/1653/23 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 26.11.2024.

У судовому засіданні 26.11.2024 Верховний Суд оголосив перерву до 10.12.2024.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. Відповідно до статуту Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в Приватне акціонерне товариство відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".

10. 29.06.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України до отримання ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Львівобленерго" (користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0521-03041, за умовами якого:

- цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами користувача у складі об`єднаної енергетичної системи ОЕС України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (далі - послуга) (пункт 1.1);

- користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (пункт 1.2);

- під час виконання вимог цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, Кодексом системи передачі. Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України (пункт 1.3);

- договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією. Послуги надаються оператором системи передачі користувачу, що виступає на ринку оператором системи розподілу (пункти 1.4, 1.5);

- оплата послуг здійснюється за тарифом, який визначається регулятором відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється виконавцем на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дати прийняття, якщо більш пізній термін не визначено у документі, яким затверджено тариф. Обсяг на наданої послуги визначається: - для виробників як обсяг виробленої електричної енергії (в одиницях відпуску); - для операторів систем розподілу як обсяг розподіленої електричної енергії; - для споживачів як обсяг спожитої електричної енергії (пункти 2.1, 2.2);

- вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. Розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги (пункти 2.3, 2.4);

- виконавець надає користувачу акт надання послуги до 04 числа місяця, наступного за розрахунковим. Користувач має повернути погодженим один примірник акта надання послуги в наступному розрахунковому періоді. Оплата рахунків здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - сервіс), за умови наявності електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством (пункти 2.5- 2.7);

- за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово (пункт 2.8);

- виконавець зобов`язаний здійснювати річне, сезонне, місячне, тижневе, добове прогнозування споживання та виробництва електричної енергії в ОЕС України з метою планування забезпечення балансової надійності енергосистеми та забезпечення планового виведення з роботи (введення в роботу) обладнання. Виконавець зобов`язаний визначати прогнозовані, річні, квартальні, місячні обсяги виробництва електроенергії і потужності на годину максимального навантаження на електростанціях (підпункти 3.1.10, 3.1.11 пункту 3.1);

- користувач зобов`язаний: - своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором; - повертати виконавцю підписаними акти про надання послуг; - надавати виконавцю свої прогнози споживання та виробництва електричної енергії згідно з вимогами Кодексу системи передач (підпункти 3.2.1, 3.2.4, 3.2.19 пункту 3.2);

- планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати виконавцю до 10-ї доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом 3 днів їх погоджує і повертає користувачу (пункт 10.1);

- цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2019. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 12.1);

- цей договір припиняє свою дію, якщо одна зі сторін перестає бути учасником ринку електричної енергії та/або визначена згідно з Правилами ринку "Дефолтним" учасником ринку, з дати, зазначеної у заяві сторони, що вирішила позбутися статусу учасника ринку електричної енергії добровільно та/або у разі відсутності ліцензії на проведення певного виду діяльності, та/або за рішенням адміністратора розрахунки. В іншому випадку цей договір припиняє свою дію з дати набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору (пункт 12.5).

11. Відповідно до повідомлення від 08.11.2021 № 139-07-5456 щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління Приватним акціонерним товариством "Львівобленерго" заявлено такі планові обсяги на 2022 рік: січень 440 000 МВт*год; лютий 395 000 МВт*год; березень 395 000 МВт*год; квітень 350 000 МВт*год; травень 320 000 МВт*год; червень 302 000 МВт*год; липень 315 000 МВт*год; серпень 325 000 МВт*год; вересень 315 000 МВт*год; жовтень 380 000 МВт*год; листопад 400 000 МВт*год та грудень 435 000 МВт*год.

12. Згідно з повідомленням від 21.12.2022 №139-07-6428 щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління Приватним акціонерним товариством "Львівобленерго" заявлено такі планові обсяги на 2023 рік: січень 390 000 МВт*год; лютий 369 000 МВт*год; березень 374 000 МВт*год; квітень 319 000 МВт*год; травень 311 000 МВт*год; червень 300 000 МВт*год; липень 300 000 МВт*год; серпень 310 000 МВт*год; вересень 311 000 МВт*год; жовтень 348 000 МВт*год; листопад 375 000 МВт*год та грудень 405 000 МВт*год.

13. Відповідно до акта надання послуги від 31.12.2022 згідно з договором від 29.06.2019 № 0521-03041 виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з 01.12.2022 до 31.12.2022 фактичним обсягом 442667,761 МВт*год за тарифом 62,13 грн/ МВт*год (без ПДВ) загальною вартістю послуги 33 003 537,59 грн (у т.ч. 5 500 589,60 грн ПДВ).

14. Актом коригування від 30.03.2023 до акта надання послуги від 31.12.2022 у зв`язку із змінами фактичних обсягів послуги скориговано в сторону зменшення за період з 01.12.2022 до 31.12.2022 фактичний обсяг послуги на 845,605 МВт*год на суму 63 044,93 грн. Відкоригований фактичний обсяг послуги становить 441822,156 МВт*год за тарифом 62,13 грн/МВт*год без ПДВ. Загальна вартість в тому числі ПДВ, наданих послуг за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 становить 32 940 492,66 грн (у т.ч. 5 490 082,11 грн ПДВ).

15. Відповідно до акта надання послуги від 31.01.2023 згідно з договором від 29.06.2019 № 0521-03041 виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з 01.01.2023 до 31.01.2023 фактичним обсягом 420954,113 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт год (без ПДВ) загальною вартістю послуги 34 491 296,21 грн (у т.ч. 5 748 549,37 грн ПДВ).

16. Актом коригування від 21.04.2023 до акта надання послуги від 31.01.2023 у зв`язку із змінами фактичних обсягів послуги скориговано в сторону зменшення за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 фактичний обсяг послуги на 676,692 МВт*год на суму 55 445,44 грн. За період з 01.01.2023 до 31.01.2023 відкоригований фактичний обсяг послуги становить 420277,421 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ), а загальна вартість послуги становить 34 435 850,77 грн (у т.ч. 5 739 308,46 грн ПДВ).

17. Відповідно до акта надання послуги від 28.02.2023 згідно з договором від 29.06.2019 № 0521-03041 виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 фактичним обсягом 450764,610 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ) загальною вартістю послуги 36 933 849,08 грн (у т.ч. 6 155 641,51 грн ПДВ).

18. Актом коригування від 19.05.2023 до акта надання послуги від 28.02.2023 у зв`язку із змінами фактичних обсягів послуги скориговано в сторону зменшення за період з 01.02.2023 до 28.02.2023 фактичний обсяг послуги на 665,247 МВт*год на суму 54 507,67 грн. За період з 01.02.2023 до 28.02.2023 відкоригований фактичний обсяг послуги становить 450099,363 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ), а загальна вартість послуги становить 36 879 341,41 грн (у т.ч. 6 146 556,90 грн ПДВ).

19. Відповідно до акта надання послуги від 31.03.2023 згідно з договором від 29.06.2019 № 0521-03041 виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з 01.03.2023 до 31.03.2023 фактичним обсягом 459738,152 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ) загальною вартістю послуги 37 669 105,22 грн (у т.ч. 6 278 184,20 грн ПДВ).

20. Актом коригування від 16.06.2023 до акта надання послуги від 31.03.2023 у зв`язку із змінами фактичних обсягів послуги скориговано в сторону зменшення за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 фактичний обсяг послуги на 704,458 МВт*год на суму 57 720,46 грн. За період з 01.03.2023 до 31.03.2023 відкоригований фактичний обсяг послуги становить 459033,694 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ), а загальна вартість послуги становить 37 611 384,76 грн (у т.ч. 6 268 564,13 грн ПДВ).

21. Як зазначає позивач у позовній заяві на виконання умов договору протягом грудня 2022-березня 2023 року позивач надав, а відповідач отримав послугу на загальну суму 141 979 297,73 грн з ПДВ, однак відповідач свої зобов`язання щодо оплати виконав неналежним чином, послугу за грудень 2022 року оплатив з простроченням, а за січень - березень 2023 року оплатив лише частково та з простроченням, внаслідок чого у відповідача за відповідний період виникла заборгованість, яка станом на 12.05.2023 становила 108 975 805,07 грн з ПДВ.

22. У зв`язку з порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором, позивач на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 1 632 673,74 грн інфляційних втрат та 837 820,98 грн 3 % річних.

Позиція Верховного Суду

23. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

25. У справі, що розглядається, судові рішення оскаржуються позивачем в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 999 555,48 грн інфляційних втрат та 425 842,11 грн 3 % річних.

26. Так, суди попередніх інстанцій зазначили, що з метою визначення суми інфляційних втрат та 3% річних потрібно виходити із обсягу фактично наданої послуги, оскільки зобов`язання зі сплати грошових коштів у відповідача виникає саме за фактично надані послуги, а не за планові обсяги, з огляду на що нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних на планові платежі є безпідставним.

27. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).

28. Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

29. Частиною 4 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.

30. Пунктами 6.1, 6.4 Розділу ХІ Кодексу системи передач, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, регламентовано, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією. Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.

31. Типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюється на власному вебсайті ОСП в мережі Інтернет.

32. При цьому відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

33. Суди попередніх інстанцій установили, що за умовами укладеного договору (з урахуванням змін до нього):

- розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги;

- виконавець надає користувачу акт надання послуги до 04 числа місяця, наступного за розрахунковим. Користувач має повернути погодженим один примірник акта надання послуги в наступному розрахунковому періоді. Оплата рахунків здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", за умови наявності електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством;

- виконавець зобов`язаний здійснювати річне, сезонне, місячне, тижневе, добове прогнозування споживання та виробництва електричної енергії в ОЕС України з метою планування забезпечення балансової надійності енергосистеми та забезпечення планового виведення з роботи (введення в роботу) обладнання. Виконавець зобов`язаний визначати прогнозовані, річні, квартальні, місячні обсяги виробництва електроенергії і потужності на годину максимального навантаження на електростанціях;

- планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати виконавцю до 10-ї доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом 3 днів їх погоджує і повертає користувачу.

34. Отже, умовами договору (які відповідають положенням типового договору), при розрахунках між сторонами враховуються як планові так і фактичні обсяги, при цьому положеннями договору чітко передбачена передоплата вартості послуги, яка має бути вчинена до відповідної дати розрахункового місяця.

35. Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України виснувала, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимогою (постанови від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (пункт 43), від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18 (пункт 7.53), від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 (пункт 8.45), від 03.10.2023 у справі № 366/203/21).

36. Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, на яку посилається скаржник, зазначив таке:

"168. Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць".

37. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" наголошує на тому, що подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21.

38. Нарахування до стягнення інфляційних втрат та 3% річних на суми попередньої оплати за ненадані послуги суперечать змісту статті 625 ЦК України, яка пов`язує застосування інфляційних втрат та відсотків річних саме зі сплатою існуючої, а не потенційної (абстрактної) заборгованості. Адже не може бути компенсовано знецінення грошових коштів, підстави для утримання яких позивачем не існують (схожий за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.11.2024 у справі № 905/136/23).

39. Колегія суддів враховує, що подібні за змістом висновки Верховного Суду у постановах від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, від 24.11.2023 у справі № 927/713/21, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 23.11.2023 у справі № 925/654/22, на неврахування яких посилається заявник у касаційній скарзі, викладені щодо договорів про надання послуг з передачі електричної енергії, у той час як у справі, що розглядається, спір виник щодо виконання договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Проте аналіз чинного законодавства свідчить про те, що правовідносини з надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є подібними з правовідносинами з надання послуг з передачі електричної енергії, оскільки є правовідносинами щодо надання послуг оператором системи передачі, для розрахунків за договорами з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління використовується плановий і фактичний обсяги послуги, спосіб оплати таких послуг (попередні планові платежі на основі наданих користувачем прогнозованих планових обсягів послуги та подальша доплата згідно відповідних актів надання послуги) є теж подібним.

40. Наведене свідчить, що суди першої та апеляційної інстанцій зазначених положень законодавства та умов договору про надання послуг щодо моменту настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання не врахували, а відтак дійшли передчасного висновку про неможливість нарахування інфляційних втрат та відсотків річних при порушенні строків сплати планових платежів за надані послуги.

41. Враховуючи, що суди попередніх інстанцій не встановили всі обставини, які мають значення для вирішення справи, не перевірили правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат та з огляду на те, що суд касаційної інстанції відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних і направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

42. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

43. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

44. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку з частиною 2 статті 625, частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, оскільки, на думку скаржника, є потреба в дослідженні Верховним Судом питання щодо можливої форми пред`явлення вимоги кредитором, зазначеної в частин 2 статті 530 Цивільного кодексу України, зокрема у формі надіслання боржнику рахунка (рахунка-фактури), та власне в такій формі здійснювалося позивачем у спірних правовідносинах, однак не було взято до уваги судами попередній інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень.

45. Частинами 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

46. Статтею 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, відтак останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 зі справи № 910/17838/17).

47. Однак, попри наявність відповідних доводів позивача, суди попередніх інстанцій не надавали оцінки факту отримання відповідачем разом з актами надання послуги відповідних рахунків-фактур, в якості вимог в розумінні положень частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

48. У зв`язку із цим, з огляду на зміст спірних правовідносин та характер позовних вимог, Верховний Суд не убачає підстав для формування висновку щодо застосування положень частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, коли судами не надавалася оцінка таким обставинам, не досліджувалися докази, на які посилається позивач у контексті заявлених позивачем вимог, оскільки це виходитиме за межі повноважень, передбачених статтею 300 ГПК України.

49. Колегія суддів зауважує, що судам першої і апеляційної інстанції під час нового розгляду справи необхідно врахувати відповідні аргументи відповідача щодо можливості застосування частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, встановити обставини та надати їм оцінку в межах доводів, на яких Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" акцентувало увагу.

50. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.

51. Таким чином, суди попередніх інстанцій не встановили усіх обставин справи, не дослідили докази, які є важливими у спірних правовідносинах, не врахували практику Верховного Суду, а колегія суддів, з огляду на повноваження, передбачені статтею 300 ГПК України не може самостійно встановлювати відповідні обставини.

52. У зв`язку із викладеним, оскільки доводи скаржника частково підтвердилися, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення судів попередніх інстанцій у оскаржуваній частині скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

53. Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене вище, для правильного вирішення спору більш ретельно на підставі наявних у матеріалах справи документів повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням учасників справи і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 236 - 238 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

55. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

56. Ураховуючи допущені судами попередніх інстанцій порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги те, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у оскаржуваній частині слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційну скаргу - задовольнити частково.

57. Під час нового розгляду справи судам слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Розподіл судових витрат

58. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 914/1653/23 скасувати в частині відмови у стягненні 999 555,48 грн, інфляційних втрат та 425 842,11 грн 3% річних, справу № 914/1653/23 у цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді: Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай