Постанова

від 06.08.2024 по справі 914/1653/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2024 р. Справа №914/1653/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівПлотніцький Б.Д.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Шатан Т.О.

розглянувшиапеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вх. № ЗАГС 01-04/946/24 від 01.04.2024)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 22.02.2024 (суддя Петрашко М.М., повний текст складено 13.03.2024)

у справі № 914/1653/23

за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (надалі ПрАТ НЕК Укренерго), м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (надалі ПрАТ Львівобленерго), м. Львів

про стягнення 111 446 299,79 грн.,

за участю представників:

від позивача: Юзва А.Я.;

від відповідача: Рубін Р.В.

ВСТАНОВИВ:

25.05.2023 ПрАТ НЕК Укренерго звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ПрАТ Львівобленерго про стягнення 111 446 299,79 грн., з яких: 108 975 805,07 грн. основний борг, 1 632 673,74 грн. інфляційні втрати та 837 820,98 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0521-03041 від 29.06.2019 в частині оплати вартості наданих позивачем послуг.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 у справі №914/1653/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 633 118,26 грн. інфляційних втрат, 411 978,87 грн. 3% річних та 7 838,23 грн. витрат по сплаті судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 108 918 297,40 грн. основного боргу закрито провадження у справі. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Повернуто Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" з Державного бюджету 901 479,96 грн. сплаченого відповідно до платіжної інструкції №АУ-2244 від 17.05.2023 судового збору, у зв`язку із закриттям провадження у справі. Повернути Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" з Державного бюджету 7 838,23 грн. сплаченого відповідно до платіжної інструкції №АУ-2244 від 17.05.2023 судового збору, у зв`язку з частковим визнанням позову.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що позивачем при поданні позову (25.05.2023) не враховано при визначенні суми основного боргу те, що відповідачем 23.05.2023 було здійснено часткові оплати за надані позивачем послуги згідно договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0521-03041 від 29.06.2019 на загальну суму 3 000,00 грн. Крім того, у розрахунку позовних вимог позивачем також не було враховано, що 19.05.2023 вартість послуг за лютий 2023 року була зменшена на суму 54 507,67 грн. відповідно до акта коригування від 19.05.2023 до акта надання послуги від 28.02.2023. З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3 000,00 грн. та 54 507,67 грн. є безпідставними. Також суд врахував, що після звернення позивача до суду із позовною заявою, а саме 16.06.2023 згідно з актом коригування від 16.06.2023 до акта надання послуги від 31.03.2023 скориговано в сторону зменшення за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 фактичний обсяг послуги на 704,458 МВт*год на суму 57 720,46 грн. Крім того, відповідач в процесі розгляду даної справи поступово здійснював погашення заборгованості згідно з договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0521-03041 від 29.06.2019 за надані позивачем послуги за період з грудня 2022 року по березень 2023 року. Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок основного боргу, встановив, що станом на 22.02.2024 заборгованість відповідача згідно з договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0521-03041 від 29.06.2019 за надані позивачем послуги за період з грудня 2022 року по березень 2023 року є повністю погашена. Відтак, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 108 918 297,40 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Щодо нарахування позивачем 1 632 673,74 грн. інфляційних втрат та 837 820,98 грн. 3 % річних, суд зауважив, що з метою визначення суми інфляційних втрат та 3% річних потрібно виходити із обсягу фактично наданої послуги. Оскільки зобов`язання зі сплати грошових коштів у відповідача виникає саме за фактично надані послуги, а не за планові обсяги, з огляду на що нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних на планові платежі є безпідставним. Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що розмір інфляційних втрат за невиконання відповідачем грошового зобов`язання становить 633 118,26 грн., а розмір 3% річних 411 978,87 грн.

Не погоджуючисб з вказаним рішенням, ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, просить його скасувати в частині відмови у стягненні 999 555,48 грн. інфляційних втрат та 425 842,11 грн. 3 % річних та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення 1 632 673,74 грн. інфляційних втрат та 837 820,98 грн. 3 % річних задовольнити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що згідно з п. 2.4 договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно з нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: - до 10 числа розрахункового місяця (включно) - 35 % вартості послуги; - до 20 числа розрахункового місяця (включно) - 35 % вартості послуги; - до останнього дня календарного місяця (включно) - 30 % вартості послуги. Вказаний обов`язок відповідача стосовно здійснення передбачених п.2.4 періодичних платежів кореспондується з встановленим у п. 10.1 договору обов`язком відповідача надавати планові обсяги послуги, які є базою при здійсненні, зазначених в п.2.4 договору, періодичних платежів, а саме: планові обсяги передачі електроенергії Користувач зобов`язаний подавати Виконавцю до 10-ї доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. На виконання п. 10.1 договору відповідачем надані повідомлення щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на 2022 та 2023 роки відповідно, в тому числі і на грудень 2022 року та січень, лютий, березень 2023 року. Відповідно до наданих відповідачем планових обсягів послуги, позивачем скеровано відповідачу відповідні рахунки-фактури з визначеними згідно з п.2.4 договору сумами до оплати за плановий обсяг послуги. Відповідачем за спірний період не було надано будь-яких зауважень чи заперечень щодо виставлених рахунків-фактур за плановий обсяг послуги. Скаржник наголошує, що порушення строків (розмірів) сплати платежів планової вартості послуги є грошовим зобов`язанням відповідача, яке він повинен виконувати згідно умов договору та за порушення якого повинен нести господарсько-правову відповідальність встановлену як договором так і чинним законодавством України, зокрема як в частині сплати інфляційних втрат та 3 % річних згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України. При прийнятті оскарженого рішення судом першої інстанції не надано оцінки факту отримання відповідачем разом з актами надання послуги відповідних рахунків-фактур, в якості вимог в розумінні положень ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі всебічно та повно встановлених фактичних обставин справи, яким надана належна оцінка, а висновки суду відповідають цим встановленим обставинам справи. Зокрема, зазначає, що з системного аналізу умов договору, які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу, вбачається, що хоча і договором передбачено часткову попередню оплату вартості послуги (п. 2.4 договору) трьома частинами в процентному відношенні від вартості послуги (до 10 числа розрахункового місяця - 35 %, до 20 числа розрахункового місяця - 35 % та до останнього дня календарного місяця - 30 %), однак, умовами договору не врегульовано, яким чином наперед визначається обсяг послуги, від якої визначатиметься частка трьох попередніх оплат. Отже, якщо договором не встановлено обсяг послуги, який буде базою для визначення планових платежів відповідно до п. 2.4 договору, слід констатувати, що сторонами в договорі не врегульовано порядок попередньої оплати, відтак, доводи позивача (скаржника) про протермінування попередніх оплат (планових платежів) не можуть вважатись обґрунтованими. Умовами договору також не врегульовано строк оплати вартості фактично наданої послуги. Так, Користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором (п. 3.2.1 договору), а Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу (п. 3.3.2 договору), однак вказівки на термін оплати сам договір не містить. Оскільки умовами договору не встановлений строк оплати вартості фактично наданої послуги (такий строк не встановлений і актами законодавства), позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення заборгованості за договором вірно покликався на ч. 2 ст. 530 ЦК України та вважав строком настання зобов`язання зі сплати вартості наданих послуг за договором - семиденний термін від дня пред`явлення вимоги. Однак, помилково вважав вимогами в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України рахунки-фактури та проекти актів наданих послуг. Відповіждач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що повідомлення ПрАТ «Львівобленерго», якими доведено до відома НЕК «Укренерго» в порядку п. 10.1 договору про планові обсяги послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління помісячно на 2022 та 2023 роки подавалось позивачу виключно для планування ним режимів роботи енергосистеми, в них не зазначено, що такі планові обсяги подавалися для розрахунку планових (попередніх) платежів, як про це помилково зазначає позивач. В будь-якому випадку, з умов договору не вбачається, що планові обсяги, передані в порядку п. 10.1 договору, можуть бути базою для визначення планових (авансових) платежів в порядку п. 2.4 договору. Відповідач наголошує, що умови укладеного сторонами договору не містять норми про те, що плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період. Отже, умови договору, не містять норми про те, яким чином наперед визначається обсяг послуги, від якої визначатиметься частка трьох попередніх оплат. Також відповідач звертає увагу на те, що сторони уточнили обсяг наданої послуги, такий зменшився відповідно до актів коригування від 30.03.2023 до акту надання послуги від 31.12.2022 (за грудень 2022), від 21.04.2023 до акту надання послуги від 31.01.2023 (за січень 2023), від 19.05.2023 до акту надання послуги від 28.02.2023 (за лютий 2023) та від 16.06.2023 до акту надання послуги від 31.03.2023 (за березень 2023). Отже, за спірний період грудень 2022 - січень 2023 вартість наданої в порівнянні з актами надання послуги за «першою версією» зменшилась на 230 718,50 грн. Розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних здійснений позивачем без врахування скоригованих сторонами актами коригування обсягів та вартості фактично наданих послуг на загальну суму 230 718,50 грн. Зважаючи на те, що зобов`язання зі сплати вартості необгрунтовано включеної у первісний акт надання послуги та відкоригованої у сторону зменшення, не може вважатись дійсним, тому вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних нарахованих на нього, як на недійсне зобов`язання, не можуть вважатись обґрунтованими, адже ці вимоги є акцесорними (похідними) від нього, а тому теж є недійсними. Відповідач зазначає, що не є вимогами, в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, проекти актів надання послуги, оскільки такі не містять в собі вимоги про оплату, як і термін оплати, тощо. Окрім того, дата направлення проекту акта надання послуги, який ще не підписаний з другої сторони, аж ніяк не може бути датою вимоги про оплату ще неузгодженої сторонами кількості та вартості послуги. Як правило такі акти підписуються з другої сторони лише через 1-3 дні. Тому дата скерування проекту акта наданої послуги не може бути датою, з якої починає обчислюватись семиденний строк для оплати, встановлений ч. 2 ст. 530 ЦК України. Скерування рахунку (рахунку-фактури) разом із проектом акта наданої послуги до часу його підписання з другої сторони, є передчасним. Аналогічно, передчасно позивачем сформовано рахунки (рахунки-фактури) і за попередні місяці (грудень 2022-лютий 2023), тобто разом із проектами актів наданої послуги за відповідні місяці, які ще не були підписані зі сторони ПрАТ «Львівобленерго», тобто ще до узгодження фактичних обсягів та вартості наданої послуги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі.

Відповідач просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу без задоволення.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

29.06.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Оператор системи передачі, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України до отримання ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Львівобленерго" (Користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0521-03041.

Відповідно до статуту Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в Приватне акціонерне товариство відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".

Згідно з п. 1.1 договору, цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором Виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами Користувача у складі об`єднаної енергетичної системи ОЕС України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (далі - послуга).

Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору під час виконання вимог цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, Кодексом системи передачі. Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України.

Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією. Послуги надаються Оператором системи передачі Користувачу, що виступає на ринку Оператором системи розподілу (п.п. 1.4, 1.5 договору).

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який визначається регулятором відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється Виконавцем на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дати прийняття, якщо більш пізній термін не визначено у документі, яким затверджено тариф. Обсяг на наданої послуги визначається: - для виробників як обсяг виробленої електричної енергії (в одиницях відпуску); - для операторів систем розподілу - як обсяг розподіленої електричної енергії; - для споживачів - як обсяг спожитої електричної енергії.

Згідно з п.п. 2.3, 2.4 договору вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. Розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги.

Згідно з пунктами 2.5-2.7 договору Виконавець надає Користувачу акт надання послуги до 04 числа місяця, наступного за розрахунковим. Користувач має повернути погодженим один примірник акта надання послуги в наступному розрахунковому періоді. Оплата рахунків здійснюється на підставі рахунків, наданих Виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - сервіс), за умови наявності електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що при відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

Підпунктами 3.1.10, 3.1.11 пункту 3.1 договору сторони погодили, що Виконавець зобов`язаний здійснювати річне, сезонне, місячне, тижневе, добове прогнозування споживання та виробництва електричної енергії в ОЕС України з метою планування забезпечення балансової надійності енергосистеми та забезпечення планового виведення з роботи (введення в роботу) обладнання. Виконавець зобов`язаний визначати прогнозовані, річні, квартальні, місячні обсяги виробництва електроенергії і потужності на годину максимального навантаження на електростанціях.

Користувач зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором. Повертати Виконавцю підписаними акти про надання послуг. Надавати Виконавцю свої прогнози споживання та виробництва електричної енергії згідно з вимогами Кодексу системи передач (підпункти 3.2.1, 3.2.4, 3.2.19 пункту 3.2 договору).

Відповідно до пункту 10.1 договору, планові обсяги передачі електроенергії Користувач зобов`язаний подавати Виконавцю до 10-ї доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом 3 днів їх погоджує і повертає Користувачу.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2019. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 12.1 договору).

У відповідності до п. 12.5 договору цей договір припиняє свою дію, якщо одна зі сторін перестає бути учасником ринку електричної енергії та/або визначена згідно з Правилами ринку "Дефолтним" учасником ринку, з дати, зазначеної у заяві сторони, що вирішила позбутися статусу учасника ринку електричної енергії добровільно та/або у разі відсутності ліцензії на проведення певного виду діяльності, та/або за рішенням адміністратора розрахунки. В іншому випадку цей договір припиняє свою дію з дати набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору.

Відповідно до повідомлення №139-07-5456 від 08.11.2021 щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ПрАТ "Львівобленерго" заявлено такі планові обсяги на 2022 рік: січень 440 000 МВт*год; лютий 395 000 МВт*год; березень 395 000 МВт*год; квітень 350 000 МВт*год; травень 320 000 МВт*год; червень 302 000 МВт*год; липень 315 000 МВт*год; серпень 325 000 МВт*год; вересень 315 000 МВт*год; жовтень 380 000 МВт*год; листопад 400 000 МВт*год та грудень 435 000 МВт*год (т.1, а.с. 82-83).

Згідно з повідомленням №139-07-6428 від 21.12.2022 щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ПрАТ "Львівобленерго" заявлено такі планові обсяги на 2023 рік: січень 390 000 МВт*год; лютий 369 000 МВт*год; березень 374 000 МВт*год; квітень 319 000 МВт*год; травень 311 000 МВт*год; червень 300 000 МВт*год; липень 300 000 МВт*год; серпень 310 000 МВт*год; вересень 311 000 МВт*год; жовтень 348 000 МВт*год; листопад 375 000 МВт*год та грудень 405 000 МВт*год (т. 1, а.с. 114-115).

Відповідно до акта надання послуги від 31.12.2022 згідно з договором від 29.06.2019 №0521-03041 Виконавець передав, а Користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 фактичним обсягом 442667,761 МВт*год за тарифом 62,13 грн/ МВт*год (без ПДВ) загальною вартістю послуги 33 003 537,59 грн. (в т.ч. 5 500 589,60 грн ПДВ) (т. 1, а.с. 98).

Актом коригування від 30.03.2023 до акту надання послуги від 31.12.2022 у зв`язку із змінами фактичних обсягів послуги скориговано в сторону зменшення за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 фактичний обсяг послуги на 845,605 МВт*год на суму 63 044,93 грн. Відкоригований фактичний обсяг послуги становить 441822,156 МВт*год за тарифом 62,13 грн/МВт*год без ПДВ. Загальна вартість в тому числі ПДВ, наданих послуг за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 становить 32 940 492,66 грн., в т.ч. ПДВ 5 490 082,11 грн. ПДВ (т. 1, а.с. 111).

Відповідно до акта надання послуги від 31.01.2023 згідно з договором від 29.06.2019 №0521-03041, Виконавець передав, а Користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 фактичним обсягом 420954,113 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт год (без ПДВ) загальною вартістю послуги 34 491 296,21 грн. (в т.ч. 5 748 549,37 грн ПДВ) (т. 1, а.с. 122).

Актом коригування від 21.04.2023 до акту надання послуги від 31.01.2023 у зв`язку із змінами фактичних обсягів послуги скориговано в сторону зменшення за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 фактичний обсяг послуги на 676,692 МВт*год на суму 55 445,44 грн. За період з 01.01.2023 по 31.01.2023 відкоригований фактичний обсяг послуги становить 420277,421 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ), а загальна вартість послуги становить 34 435 850,77 грн. (в т.ч. 5 739 308,46 грн. ПДВ) (т. 1, а.с. 127).

Відповідно до акта надання послуги від 28.02.2023 згідно з договором від 29.06.2019 №0521-03041, Виконавець передав, а Користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 фактичним обсягом 450764,610 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ) загальною вартістю послуги 36 933 849,08 грн. (в т.ч. 6 155 641,51 грн ПДВ) (т. 1, а.с. 136).

Актом коригування від 19.05.2023 до акту надання послуги від 28.02.2023 у зв`язку із змінами фактичних обсягів послуги скориговано в сторону зменшення за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 фактичний обсяг послуги на 665,247 МВт*год на суму 54 507,67 грн. За період з 01.02.2023 по 28.02.2023 відкоригований фактичний обсяг послуги становить 450099,363 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ), а загальна вартість послуги становить 36 879 341,41 грн. (в т.ч. 6 146 556,90 грн. ПДВ) (т. 1, а.с. 232).

Відповідно до акта надання послуги від 31.03.2023 згідно з договором від 29.06.2019 №0521-03041, Виконавець передав, а Користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 фактичним обсягом 459738,152 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ) загальною вартістю послуги 37 669 105,22 грн. (в т.ч. 6 278 184,20 грн. ПДВ) (т. 1, а.с. 147).

Актом коригування від 16.06.2023 до акту надання послуги від 31.03.2023 у зв`язку із змінами фактичних обсягів послуги скориговано в сторону зменшення за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 фактичний обсяг послуги на 704,458 МВт*год на суму 57 720,46 грн. За період з 01.03.2023 по 31.03.2023 відкоригований фактичний обсяг послуги становить 459033,694 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ), а загальна вартість послуги становить 37 611 384,76 грн. (в т.ч. 6 268 564,13 грн ПДВ) (т. 1, а.с. 235).

Як зазначає позивач у позовній заяві на виконання умов договору, протягом грудня 2022-березня 2023 року позивач надав, а відповідач отримав послугу на загальну суму 141 979 297,73 грн. з ПДВ, однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати виконав неналежним чином, послугу за грудень 2022 року оплатив з простроченням, а за січень - березень 2023 року оплатив лише частково та з простроченням, внаслідок чого у відповідача за вказаний період виникла заборгованість, яка станом на 12.05.2023 становила 108 975 805,07 грн. з ПДВ.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором, позивач на підставі ч. 2 статті 625 ЦК України нарахував відповідачу 1 632 673,74 грн. інфляційних втрат та 837 820,98 грн. 3 % річних.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне), управління ОЕС України до отримання ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Львівобленерго" (Користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0521-03041 від 29.06.2019.

Цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором Виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами Користувача у складі об`єднаної енергетичної системи ОЕС України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки.

Відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" №2019-VIII від 13.04.2017 із змінами та доповненнями, цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Частина 1 статті 4 названого Закону передбачає, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, в т.ч. і договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що за період з 01.12.2022 по 31.12.2022, згідно з актом коригування від 30.03.2023 до акту надання послуги від 31.12.2022, відкоригований фактичний обсяг наданої позивачем послуги становить 441822,156 МВт*год за тарифом 62,13 грн/МВт*год (без ПДВ), а загальна вартість послуги становить 32 940 492,66 грн. (в т.ч.5 490 082,11 грн. ПДВ).

За період з 01.01.2023 по 31.01.2023, згідно з актом коригування від 21.04.2023 до акту надання послуги від 31.01.2023, відкоригований фактичний обсяг послуги становить 420 277,421 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ), а загальна вартість послуги становить 34 435 850,77 грн. (в т.ч. 5 739 308,46 грн. ПДВ).

За період з 01.02.2023 по 28.02.2023, згідно з актом коригування від 19.05.2023 до акту надання послуги від 28.02.2023, відкоригований фактичний обсяг послуги становить 450099,363 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ), а загальна вартість послуги становить 36 879 341,41 грн. (в т.ч. 6 146 556,90 грн. ПДВ).

За період з 01.03.2023 по 31.03.2023, згідно з актом коригування від 16.06.2023 до акту надання послуги від 31.03.2023, відкоригований фактичний обсяг послуги становить 459033,694 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ), а загальна вартість послуги становить 37 611 384,76 грн. (в т.ч. 6 268 564,13 грн. ПДВ).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимоги №01/4036 від 20.01.2023 про виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, адресованої відповідачу, позивач просив сплатити вартість наданої послуги за грудень 2022 року та заборгованість за попередні періоди.

Відповідно до вимоги №01/14881 від 23.03.2023 про виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, адресованої відповідачу, позивач просив сплатити вартість наданої послуги за лютий 2023 року та заборгованість за попередні періоди.

Згідно з претензією №01/19458 від 20.04.2023 про сплату боргу за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, адресованої відповідачу, позивач вимагав сплатити вартість наданої послуги за березень 2023 року та заборгованості за попередні періоди, яка станом на 17.04.2023 становила 138 355 601,80 грн. з ПДВ.

У поданому до позовної заяви розрахунку позовних вимог, позивач зазначив, що заборгованість відповідача становить 108 975 805,07 грн.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 25.05.2023, про що свідчить відмітка Господарського суду Львівської області. Разом з тим, як слушно зауважив суд першої інстанції, при визначенні суми основного боргу позивач не врахував, що відповідачем 23.05.2023 було здійснено часткові оплати на загальну суму 3 000,00 грн. (3 платежі по 1 000,00 грн. від 23.05.2023 за січень, лютий та березень 2023 року відповідно), що сторонами не заперечується. Також, при розрахунку позовних вимог позивач не врахував те, що 19.05.2023 вартість послуг за лютий 2023 року була зменшена на суму 54 507,67 грн. відповідно до акту коригування від 19.05.2023 до акту надання послуги від 28.02.2023.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заявлених ПрАТ «НЕК «Укренерго» в цій частині позовних вимог, у зв`язку з їх безпідставністю.

При цьому, суд першої інстанції підставно врахував, що згідно з актом коригування від 16.06.2023 до акту надання послуги від 31.03.2023 скориговано в сторону зменшення за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 фактичний обсяг послуги на 704,458 МВт*год на суму 57 720,46 грн.

Крім того, відповідач в процесі розгляду судом першої інстанції даної справи поступово здійснював погашення заборгованості згідно з договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0521-03041 від 29.06.2019 за надані позивачем послуги за період з грудня 2022 року по березень 2023 року, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних інструкцій.

Відтак, місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок основного боргу, з врахуванням фактичних обставин даної справи, дійшов обґрунтованого висновку, що заборгованість відповідача станом на 22.02.2024 згідно з договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0521-03041 від 29.06.2019 за надані позивачем послуги за період з грудня 2022 року по березень 2023 року є повністю погашена, в зв`язку з чим підставно закрив провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 108 918 297,40 грн. у відповідності до п. 2 ч. 1 ст 231 ГПК України, в зв`язку з відсутністю предмета спору.

Водночас колегія суддів зауважує, що рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується, доводи та вимоги апеляційної скарги зводяться до оскарження лише відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 999 555,48 грн. та 425 842,11 грн. 3 % річних.

Як зазначалось вище, у зв`язку з порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором, позивач на підставі ч. 2 статті 625 ЦК України нарахував відповідачу 1 632 673,74 грн. інфляційних втрат та 837 820,98 грн. 3 % річних.

Відповідно до норм статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань "господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості".

Відповідно до п. 1.2 договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0521-03041 від 29.06.2019 Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Обсяг та вартість наданої послуги за умовами договору визначаються двосторонніми актами про надання послуги за кожен розрахунковий період (календарний місяць) (пункти 2.5, 2.6, 3.1.16 та 3.2.4 договору), які оформляються в наступному розрахунковому періоді.

Пунктами 2.3, 2.4 договору сторони погодили, що вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період.

Розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: - до 10 числа розрахункового місяця 35% вартості послуги; - до 20 числа розрахункового місяця 35% вартості послуги; - до останнього банківського дня календарного місяця 30% вартості послуги.

Отже, з системного аналізу умов договору, які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу, вбачається, що хоча і договором передбачено часткову попередню оплату вартості послуги (п. 2.4 договору), зокрема трьома частинами в процентному відношенні від вартості послуги (до 10 числа розрахункового місяця - 35 %, до 20 числа розрахункового місяця - 35 % та до останнього дня календарного місяця - 30 %), однак умовами договору не врегульовано, яким чином наперед визначається обсяг послуги, від якої визначатиметься частка трьох попередніх оплат.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог, позивач починає здійснювати нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних виходячи із планових обсягів послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Водночас, умовами договору хоч і встановлено обов`язок відповідача здійснювати попередню оплату, проте зі змісту договору вбачається, що в такому випадку до уваги береться саме вартість наданих послуг, а не вартість планових обсягів послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

При цьому, зі змісту договору вбачається, що обсяг наданої послуги та її вартість можливо визначити лише на підставі акта надання послуги, який формується Виконавцем до 04 числа місяця, наступного за розрахунковим та підписується сторонами.

Отже, з метою визначення суми інфляційних втрат та 3% річних потрібно виходити із обсягу фактично наданої послуги, оскільки зобов`язання зі сплати грошових коштів у відповідача виникає саме за фактично надані послуги, а не за планові обсяги, з огляду на що нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних на планові платежі є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, здійснюючи нарахування інфляційних втрат та 3% річних до уваги потрібно брати вартість наданої послуги, що відображена в актах коригування до актів наданих послуг, адже такі дані відповідають вартості фактично наданих послуг, тобто відповідають вартості послуг, які реально були надані відповідачу.

Твердження скаржника про відсутність актів коригування станом на час пред`явлення позову, не спростовують того, що після фактичного коригування обсягу та вартості наданої послуги, стягненню підлягає лише вартість фактично наданої послуги (відкоригованої) та відповідно, інфляційні втрати та 3 % річних за порушення термінів оплати вартості саме фактично наданої (відкоригованої) послуги.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши проведений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, з врахуванням вимог наведеного вище законодавства та умов укладеного між сторонами у справі правочину, погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на ті суми коштів, які не входять у вартість фактично наданих послуг, є безпідставним, оскільки зі змісту статті 625 ЦК України вбачається, що відповідальність у вигляді інфляційних втрат та 3 % річних настає за невиконання існуючого грошового зобов`язання.

Місцевий господарський суд, в межах визначених позивачем періодів провів перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, та встановив, що розмір інфляційних втрат за невиконання відповідачем грошового зобов`язання становить 633 118,26 грн., а розмір 3% річних 411 978,87 грн.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши правильність здійсненого судом першої інстанції розрахунку, вважає його арифметично вірним.

Колегія суддів відхиляє покликання скаржника на ряд висновків Верховного Суду у справах про стягнення вартості послуг за умовами договорів про передачу електричної енергії, оскільки вказані висновки не є релевантними до правовідносин у даній справі, предметом якої є стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за порушення строків оплати за умовами зовсім іншого договору (договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління).

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та жодним чином не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 року у справі № 914/1653/23.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 у справі № 914/1653/23 залишити без змін.

3.Судовий збір за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

Судді Б.Д. Плотніцький

О.С. Скрипчук