Ухвала

від 30.01.2024 по справі 910/746/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.01.2024Справа № 910/746/23

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" (м. Київ)

на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця Варави Романа Сергійовича

справа № 910/746/23

за позовом Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" (Луганська обл., Сєвєродонецький р-н, с. Верхньокам`янка)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" (м. Київ)

про стягнення 496.174,62 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання: Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу: згідно з протоколом судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна агрофірма "Верхньокам`янська" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" про стягнення 496.174,62 грн, з яких: 352.001,72 грн заборгованості за поставлений товар за Договором поставки № PC01115-PREP від 08.02.2022, 56.898,91 грн пені, 77.986,93 грн інфляційних втрат та 9.287,06 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 відкрито провадження у справі №910/746/23, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заяв та клопотань.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" на користь Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" 352.001,72 грн заборгованості, 14.188,62 грн витрат на професійну правничу допомогу та 5.280,03 грн судового збору, в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/746/23 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі №910/746/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" на користь Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" 10.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 (суддя Чебикіна С.О.) частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва та відстрочено виконання рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2023 р. на два місяці.

18.08.2023 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази на виконання рішення від 20.04.2023 та додаткової постанови ПАГС від 01.08.2023 у даній справі.

03.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця Варави Романа Сергійовича у виконавчих провадженнях №№72795455, 72795555 (зведене ВП №72795943) з виконання наказів суду від 01.08.2023.

04.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" про відвід судді Ващенко Т.М. від розгляду означеної скарги.

05.10.2023 до суду надійшло клопотання скаржника, в якому він просить долучити докази до матеріалів скарги та, серед іншого, просить суд витребувати докази від Акціонерного товариства "Укрпошта".

Ухвалою від 05.10.2023 (суддя Ващенко Т.М.) визнано необґрунтованим відвід судді від розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит", передано заяву про відвід судді для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами автоматизованого розподілу заяву про відвід судді Ващенко Т.М. від розгляду скарги у справі № 910/746/23 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 (суддя Кирилюк Т.Ю.) відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" про відвід судді Ващенко Т.М. від розгляду скарги на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця Варави Романа Сергійовича у справі № 910/746/23.

11.10.2023 від скаржника надійшла заява, в якій він просить суд врахувати пояснення, викладені в цій заяві, долучити до матеріалів справи докази, а також витребувати докази від приватного виконавця Варави Романа Сергійовича, зобов`язати його та стягувача надати відповіді на поставлені боржником питання.

13.10.2023 матеріали справи №910/746/23 передані судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 прийнято до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця Варави Романа Сергійовича у справі №910/746/23, розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 24.10.2023.

23.10.2023 від скаржника надійшли додаткові пояснення до скарги.

24.10.2023 до суду від приватного виконавця надійшов відзив на скаргу.

До Господарського суду міста Києва з Північного апеляційного господарського суду надійшла ухвала про витребування матеріалів справи №910/746/23 у зв`язку з апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду міста Києва від 25.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 відповідно до пункту17.12 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України зупинено провадження з розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця Варави Романа Сергійовича у справі № 910/746/23, до перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/746/23 та повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" залишено без задоволення, апеляційну скаргу Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" задоволено, ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.09.2023 р. у справі № 910/746/23 скасовано в частині задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду (п. п. 1, 2 резолютивної частини ухвали), відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" про відстрочку виконання рішення суду, в іншій частині ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.09.2023 р. у справі № 910/746/23 залишено без змін, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сателлит", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" на користь Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" 2 684,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги, доручено Господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

09.01.2024 Господарським судом міста Києва (суддя Чебикіна С.О.) видано накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі № 910/746/23.

15.01.2024 матеріали справи № 910/746/23 передано судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва поновлено провадження з розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця Варави Романа Сергійовича у справі № 910/746/23, розгляд скарги призначено судовому засіданні на 30.01.2024.

29.01.2024 до суду від боржника (скаржника) та стягувача надійшли пояснення щодо скарги.

У судовому засіданні 30.01.2024 представник скаржника (боржника) підтримав вимоги і доводи скарги. Приватний виконавець Варава Роман Сергійович проти задоволення скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Представник стягувача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, та його неявка не перешкоджає розгляду скарги відповідно до ст. 342 ГПК України.

Розглянувши подану боржником скаргу на дії приватного виконавця, заслухавши пояснення представника скаржника та приватного виконавця, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана скарга та заперечення проти неї, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду цієї скарги, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" на користь Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" 352 001,72 грн заборгованості, 14 188,62 грн витрат на професійну правничу допомогу та 5 280,03 грн судового збору, в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/746/23 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі №910/746/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" на користь Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" 10.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

18.08.2023 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази на виконання рішення від 20.04.2023 та додаткової постанови ПАГС від 01.08.2023 у даній справі.

15.09.2023 до приватного виконавця Варави Романа Сергійовича (далі - виконавець) від представника стягувача Степанової О.В. надійшла заява про відкриття виконавчого провадження з додатками: оригіналом наказу Господарського суду міста Києва №910/746/23 від 18.08.2023, ордером та реквізитами стягувача, та заява про відкриття виконавчого провадження з додатками: оригіналом наказу Господарського суду міста Києва №910/746/23 від 18.08.2023, ордером та реквізитами стягувача.

15.09.2023 виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72795455 та постанову про відкриття виконавчого провадження №72795555.

15.09.2023 виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №72795943

15.09.2023 виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №72795455 та направлено в AT "Кредіагріколь Банк" до виконання.

Зазначаючи про незаконність дій виконавця з відкриття виконавчих проваджень та об`єднання їх у зведене виконавче провадження, скаржник посилається, зокрема, на те, що заяви про відкриття виконавчого провадження підписані неповноважною особою стягувача, оскільки укладений між позивачем та адвокатом Степановою О.В. договір про надання професійної правничої допомоги є нікчемним в силу Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Відповідно до ст.13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичним особам-підприємцям та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На відміну від звичайних нікчемних правочинів, такий правочин не може бути визнаний судом дійсним, оскільки на нього не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України.

Переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється.

Відповідно до матеріалів справи, місцезнаходженням позивача є: Луганська обл., Попаснянський р-н, с. Верхньокам`янка. Позивач, як суб`єкт господарювання, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Лисичанська ДПІ, м. Лисичанськ.

За даними переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, територія Попаснянської міської територіальної громади Сєвєродонецького району є тимчасово окупованою з 07.05.2022.

При розгляді апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва у даній справі Північний апеляційний господарський суд встановив, що згідно наказу Державної податкової служби України №173 від 28.03.2022 виконання окремих повноважень Головного управління Державної податкової служби у Луганській області покладено на Державну податкову службу Івано-Франківської області.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 15.06.2023 №468 "Про внесення змін до наказу Державної податкової служби від 28.03.2022 №173" Головне управління ДПС у Луганській області з 21.06.2023 року поновило виконання своїх повноважень за адресою: м. Київ, проспект Володимира Івасюка, 58.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що посадові особи Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" не знаходяться на тимчасово окупованій території України, що вбачається з довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

При розгляді апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 р. у справі № 910/746/23 про відстрочку виконання рішення суду Північний апеляційний господарський суд встановив, що посадові особи Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" не знаходяться на тимчасово окупованій території України, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Також з 12.03.2019 р. адвокат Степанова Ольга Володимирівна зареєстрована в електронному кабінеті у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується витягом № 344730 та своєю адресою адвокат вказала м. Дніпро, проспект Лесі Українки, 55.

Таким чином, сторони договору про надання правової допомоги від 14.09.2023 р. перебувають на території України.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309, село Верхньокам`янка Сєвєродонецького району Луганської області є тимчасово окупованим Російською Федерацією з 03.07.2022 р.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав. Дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України. Під час режиму тимчасової окупації платіжний режим діє з урахуванням того, що система електронних платежів Національного банку України та внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України, не застосовуються на тимчасово окупованій території. На тимчасово окуповану територію поширюються норми Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" з урахуванням того, що електронні платіжні засоби, емітовані на тимчасово окупованій території, у тому числі мобільні платіжні інструменти, не можуть використовуватися на іншій території України з метою ініціювання переказу коштів.

Як передбачено ч. 6 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється.

Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" регулює правовий статус тимчасово окупованої території України, захист прав і свобод громадян на цих територіях, економічну діяльність на тимчасово окупованій території.

Проте, вказаний Закон не вирішує процедурних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень на відповідних територіях.

Відповідно до ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Господарська діяльність здійснюється у сфері суспільного виробництва та має економічні властивості.

З правового аналізу вказаних норм вбачається, що існує заборона саме господарської діяльності на тимчасово окупованій території України. Однак в суді розглядається заява про відстрочку виконання рішення суду, тобто процесуальне питання, пов`язане з виконанням судових рішень у господарській справі.

Встановлено, що Приватна агрофірма "Верхньокам`янська" як суб`єкт господарювання перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Лисичанська ДПІ, м. Лисичанськ.

На сайті Податкової служби України в розділі "Головне управління ДГІС у Луганській області" оприлюднена інформація щодо порядку роботи, графіку роботи ГУ ДПС у Луганській області, засоби зв`язку, та міститься посилання на наказ ДПС України № 173 від 28.03.2022 р. стосовно покладення виконання окремих повноважень Головного управління ДПС у Луганській області, у тому числі в частині здійснення адміністрування податків і зборів, платежів тощо на Головне управління ДПС в Івано-Франківській області.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 15.06.2023 р. № 468 "Про внесення змін до наказу Державної податкової служби від 28.03.2022 р. № 173" Головне управління ДПС у Луганській області з 21.06.2023 р. поновило виконання своїх повноважень за адресою: м. Київ, проспект Володимира Івасюка, 58.

Крім цього, постановою Національного банку України № 18 від 24.02.2022 р. "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи в умовах воєнного стану визначено, що банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою; безготівкові розрахунки здійснюються без обмежень.

Також з матеріалів справи вбачається, що у Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" відкрито поточний рахунок у філії № 10023/043 Черкаського обласного управління AT "Ощадбанк", видаткові операції по якому не зупинялися (оплата судового збору здійснювалась з вказаного поточного рахунку).

До того ж, посадові особи Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" не знаходяться на тимчасово окупованій території України, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Отже, своєчасне виконання боржником судових рішень на користь стягувача не призведе до порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". До того ж банківський рахунок стягувача - Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" для виконання рішень суду відкритий в Черкаському обласному управлінні AT "Ощадбанк", тобто на території України.

Суд також звертає увагу на те, що обставини чинності укладеного між позивачем та адвокатом Степановою О.В. договору було досліджено та встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки доводи боржника, покладені в обґрунтування вимог скарги, щодо нікчемності укладеного між позивачем та його адвокатом договору неодноразово досліджувалися судами при розгляді даної справи, і відповідні висновки викладено в судових рішеннях, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання в Україні, суд вважає такі доводи юридично неспроможними, такими, що спрямовані на перегляд вже встановлених судами обставин при розгляді справи по суті та вирішенні питання про відстрочку виконання рішення.

З урахуванням наведеного доводи скаржника щодо подання заяв про відкриття виконавчого провадження неповноважним представником стягувача, у зв`язку з нікчемністю договору між позивачем та адвокатом Степановою О.В., не відповідають дійсності та встановленим обставинам справи, які не підлягають доведенню при розгляді даної скарги в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Далі, скаржник посилається на те, накази Господарського суду міста Києва не могли бути пред`явлені до виконання 15.09.2023, оскільки цього дня вони були отримані адвокатом Степановою О.В. у відділенні поштового зв`язку в м. Дніпро.

Водночас у своїх поясненнях адвокат Степанова О.В. вказує, що 14.09.2023 вона звернулась до відділення Укрпошти 49000, де в той же день отримала конверт з судовими наказами.

Того ж дня вона підготувала заяви та на своєму особистому автомобілі виїхала до міста Києва, прибула вже після закінчення робочого дня та звернулась до виконавця 15.09.2023 року із заявами про відкриття виконавчих проваджень. До заяв додавались оригінали наказів та ордеру серії АН № 1250401 від 14.09.2023р., банківські реквізити стягувача.

Під час звернення до виконавця виявилась технічна помилка при заповненні ордеру серії АН № 1250401 від 14.09.2023р. - помилково продубльована дата ордеру в даті договору про правничу допомогу, у зв`язку з чим було долучено новий ордер - серії АН № 1212803, де дата договору зазначена вірно - 03.10.2022. Також було долучено завірену копію договору від 03.10.2022 з додатком.

Наведене підтверджується і поясненнями виконавця, згідно з якими на його електронну пошту 14.09.2023 було направлено сканкопії наказів, а 15.09.2023 надано їх оригінали.

Відтак наведені скаржником доводи, які стосуються ненадання виконавцю оригіналів наказів не відповідають фактичним обставинам даної справи та відхиляються судом як безпідставні.

Також, із пояснень виконавця вбачається, що ним при реєстрації виконавчих документів в Автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - АСВП), допущено технічку описку в реквізиті "Назва виконавчого документа, коли та ким виданий", і невірно зазначено "Господарський суд міста Києва, суддя Тетяна Миколаївна Влащенко", замість вірного "Господарський суд міста Києва, суддя Тетяна Миколаївна Ващенко", проте станом на дату написання відзиву, виправити описку не вбачається за можливе, оскільки для цього треба винести постанову про зміну (доповнення) реквізитів виконавчого документа, що унеможливлює той факт, що виконавче провадження №72795455 зупинено, а виконавче провадження №72795555 закінчено.

Суд погоджується з доводами виконавця про те, що технічна описка не є підставою для визнання протиправними постанов про відкриття виконавчих проваджень №72795455 та №72795555, оскільки не змінює суті постанов та не впливає на права та обов`язки скаржника.

Далі, виконавець вказує, що 21.09.2023о 14:34 ним сформовано в АСВП платіжну інструкцію №72795455 від 21.09.2023 на суму 269 492,06 гривень та за допомогою онлайн-банкінгу направлено до виконання до AT "Кредіагріколь Банк" на виконання.

21.09.2023 в кінці робочого дня (як зазначає скаржник о 16:00 год.), до виконавця надійшла заява представника боржника з додатком - хвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 по справі №910/746/23, прошитою, пронумерованою та скріпленою печаткою 21.09.2023, якою зупинено стягнення за наказами Господарського суду міста Києва від 18.08.2023 року, що видані на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/746/23, до моменту набрання законної сили судового рішення, винесеного за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" про відстрочку виконання судового рішення.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, вищевказана ухвала оприлюднена 21.09.2023, тож доводи виконавця про те, що він жодним чином не був обізнаний про наявність цієї ухвали до моменту подання боржником відповідної заяви з копією цієї ухвали.

22.09.2023 виконавцем було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №72795455 та постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №72795555, копії якої направлено сторонам.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа; виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Також, 26.09.2023 до виконавця надійшла заява боржника з додатком - ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 по справі №910/746/23 (вступна та резолютивна частини), якою задоволено частково заяву про відстрочку виконання рішення від 20.04.2023 у справі №910/746/23 в частині стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ" на користь Приватної агрофірми "ВЕРХОКАМ`ЯНСЬКА" в розмірі 352 001,72 заборгованості, 14 188,62 грн витрат на професійну правничу допомогу та 5 280,03 грн та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 по справі №910/746/23 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ" на користь Приватної агрофірми "ВЕРХОКАМ`ЯНСЬКА" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 на два місяці, скасовано заходи забезпечення заяви про відстрочення виконання рішення, які вжиті ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.09.2023.

Згідно з частиною 5 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

27.09.2023 виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій ВП №72795455 та постанову про поновлення вчинення виконавчих дій ВП №72795555.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

27.09.2023, на виконання Ухвали Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 по справі №910/746/23, якою відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 на два місяці, виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №72795455.

28.09.2023 виконавцем мною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №72795555.

Суд погоджується з доводами виконавця про те, що п.10-2 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" передбачає право, а не обов`язок виконавця, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об`єктивних підстав, своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

Водночас обрання одного із дозволених законом варіантів поведінки виконавця здійснюється на його розсуд, і жодному випадку не може вважатися порушенням вимог законодавства при виконанні ним судового рішення.

Скаржник також посилається на положення ст. 45 Закону України "Про платіжні послуги".

Відповідно до цієї статті, платіжна інструкція може бути відкликана:

1) платником - під час дебетового або кредитового переказу до моменту списання коштів з рахунку платника, за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника, а в разі ініціювання дебетового переказу - додатково, за умови погодження з отримувачем;

2) отримувачем - під час дебетового переказу до моменту списання коштів з рахунку платника, за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника;

3) стягувачем або обтяжувачем - до моменту списання коштів з рахунку платника;

4) платником - до настання дати валютування, за умови надання розпорядження про відкликання платіжної інструкції до кінця операційного часу, що передує даті валютування.

Після списання коштів з рахунку платника або настання дати валютування платіжної інструкції для ініціатора настає момент безвідкличності платіжної інструкції.

Платіжна інструкція може бути відкликана тільки в повній сумі.

Надавач платіжних послуг платника не має права виконувати платіжну операцію, якщо платіжна інструкція відкликана відповідно до положень цієї статті.

Для відкликання платіжної інструкції особа, яка відповідно до частини першої цієї статті має право на відкликання платіжної операції, надає надавачу платіжних послуг розпорядження за формою та в порядку, визначеними в договорі з надавачем платіжних послуг.

Надавач платіжних послуг зобов`язаний фіксувати дату і час отримання ним розпорядження про відкликання платіжної інструкції в операційно-обліковій системі.

З відкликанням платіжної інструкції одночасно відкликається згода платника на виконання платіжної операції (за наявності), а в разі відкликання згоди платника на виконання платіжної операції - платіжна інструкція.

Настання моменту безвідкличності платіжної інструкції в платіжній системі може визначатися правилами відповідної платіжної системи.

Якщо платіжна операція ініціюється через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції, платник не має права відкликати платіжну інструкцію після надання надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції.

З даної норми випливає право відкликання платіжної інструкції стягувачем, а не його обов`язок, що свідчить про безпідставність доводів скаржника.

Відтак твердження і доводи боржника про бездіяльність виконавця щодо невідкликання платіжної інструкції не відповідають положенням законодавства та відхиляються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, обґрунтованими є твердження виконавця про те, що скасування постанови чи іншого процесуального документа здійснюється шляхом винесення відповідної постанови, що неможливо здійснити у зупинених з 22.09.2023 виконавчих провадженнях №72795455 та №72795555.

Інші доводи і твердження сторін судом не наводяться як такі, що не змінюють встановлених обставин і не можуть вплинути на результат вирішення даної скарги.

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що доводи і твердження скаржника, якими він обґрунтовує наявність порушень зі сторони виконавця при виконанні рішення Господарського суду міста Києва, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню всіма особами на території України, не відповідають фактичним обставинам справи, спростовані належним чином виконавцем та стягувачем, мають на меті переоцінку вже неодноразово встановлених судами обставин, свідчать про недобросовісність боржника та намагання ухилитись від виконання судових рішень у даній справі.

З урахуванням наведеного вище, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" задоволенню судом не підлягає.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця Варави Романа Сергійовича відмовити повністю.

Ухвала набрала законної сили 30.01.2024 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 05.02.2024.

Суддя Т.М. Ващенко