Рішення

від 24.01.2024 по справі 404/8624/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/8624/21

Номер провадження 2/404/2313/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Шевчук Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго», Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області, про визнання неправомірними дії, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у листопаді 2021 року звернулись до суду з позовом про визнання дій Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» неправомірними, зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» під`єднати квартиру АДРЕСА_1 будинок № 196 до електромережі, зобов`язати укласти договір Приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 60000,00 грн. В обгрунтування позову зазначила, що у вересні 2021 року представниками Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» відключено від електричної мережі квартиру АДРЕСА_2 . Позивач звернулась до відповідача зі скаргою. Скарга задоволена не була. 29 вересня 2021 року позивач також надіслала лист до консультаційно-інформаційного центру, який є представником Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго», але питання по суті розглянуто не було. Вищевказана квартира отримана у власність від Кіровоградського управління водного господарства в результаті приватизації і позивач сплачувала за споживання електроенергії Кіровоградськму управлінню водного господарства. Вказує, що квартира позивача була підключена до електромережі задовго до появи Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго». Будинок в якому проживає позивач було введено в експлуатації майже 50 років тому разом з підключенням електроенергії. В даному випадку старий балансо-утримувач Кіровоградське міжрайонне управління водного господарства повинно було передати на баланс Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» свого споживача. Вважає, що в даному випадку це питання Кіровоградського міжрайонного управління водних ресурсів та Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго». Відключення було проведено представниками Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» тому й відповідальність лежить на них. Разом з тим позиач отримала шкоду для свого здоров`я, відпочинку та проживанні вдома. Відключення було неправомірним та понесло за собою тяжкі наслідки: заподіяння шкоди для здоров`я, тому що опалення було вимкнено та не було умов для нормального життя в своїх квартирах.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (том 1, а.с. 34).

На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Крицею Людмилою Веніамінівною подано позовну заяву (вх. № 43136 від 03.12.2021 року) в новій редакції, відповідно до якої позивач просить визнати дії Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» неправомірними, зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» під`єднати квартиру АДРЕСА_2 до електро мережі, зобов`язати укласти договір Приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» та ОСОБА_1 та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 20000,00 грн. (том 1, а.с. 38-61).

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 січня 2021 року роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги: ОСОБА_1 , до Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго», про визнання неправомірними дії, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди; ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго», про визнання неправомірними дії, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди; ОСОБА_3 , до Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго», про визнання неправомірними дії, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди (том 1, а.с.62).

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 січня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання том 1, (а.с.63).

Через канцелярію суду відповідачем Приватним акціонерним товариством «Кіровоградобленерго» подано відзив на позов (вх. № 5250 від 09.02.2022 року; том 1, а.с.74-92), в якому останній заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що 11.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електроенергії споживачам. На виконання вимог закону, з 01.01.2019 року на території України відбулось відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії в існуючих вертикально-інтегрованих енергопостачальних компаніях. Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1416 від 13.11.2018 «Про видачу Приватному акціонерному товариству «Кіровоградобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», з 01.01.2019 Товариство є оператором системи розподілу та здійснює діяльність по наданню послуг з розподілу електричної енергії та не є електропостачальником в розумінні закону, як про це зазначає позивач в своїй позовній заяві. Відповідно, Товариство не має законних прав та повноважень для укладення договорів на постачання електроенергії. приєднання електроустановок до електричних мереж системи розподілу електричної енергії. Відповідно до Кодексу систем розподілу, є передумовою для укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. На сьогоднішній день електроустановка позивача не є приєднаною до електричних мереж в порядку, визначеному Кодексом систем розподілу і жодних доказів на спростування даного факту матеріали справи не містять. Крім того, рахунки-фактури надані позивачем до позовної заяви в якості додатків, містять графу «Постачальник», де зазначено - Кіровоградське міжрайонне управління водного господарства. Жодних відомостей про те, що ці рахунки-фактури були видані відповідачем позивачу, в них не міститься. До того ж, квитанції про оплату, які надані позивачем, не підтверджують факту оплати коштів на користь відповідача. Вказує, що позивач додає до позовної заяви квитанції про оплату послуг з призначенням платежу «за електроенергію» лише за деякі місяці, в період 2009 - 2012 років, однак не надає жодних квитанцій чи інших підтверджуючих документів, щодо сплати коштів після 2012 року та до часу припинення постачання електричної енергії. Інші квитанції, долучені позивачем до позовної заяви, містять відомості про оплату позивачем квартплати та комісії банківської установи, які до даної справи, не мають ніякого відношення. Також, зазначає, що відповідних показів лічильника позивач відповідачу також не передає та ніколи не передавала, що не підтверджує факту споживання електроенергії. Отже, враховуючи, що позивач не вчинила жодних дій з приєднання власних електроустановок до електричних мереж на території діяльності Товариства, то вимога щодо зобов`язання відповідача укласти договір є незаконною. Крім цього, позивач в позовній заяві зазначає, що її квартира була підключена до електромережі задовго до появи Товариства. Однак, слід відмітити, що будь-якого підключення квартири позивача Товариством ніколи не здійснювалося, так само, як і укладення договору про користування електричною енергією або договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, між позивачем та Товариством. Також, Товариство жодного відношення до відключення будинку чи квартири позивача, тим паче у вересні 2021 року по АДРЕСА_3 - не має. У вересні 2021 року товариством, під час проведення перевірки, було виявлено безоблікове підключення двох багатоквартирних будинків по АДРЕСА_3 до технологічних мереж Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області. Про дане виявлення факту без облікового підключення Товариство повідомило Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області листом за вих. №131/05/55 від 30.09.2021 року, та просило вжити заходів з припинення безоблікового електропостачання вищевказаного будинку. У відповідь Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області листом №1213/01-12 від 01.10.2021 повідомив Товариство, що після огляду електромережі, виявлено підключення споживачів, з якими немає договірних відносин з Регіональним офісом водних ресурсів у Кіровоградській області, зокрема житлового багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 та в результаті проведено відключення даних споживачів. Отже, відключення житлового вищевказаного будинку, було здійснено саме Регіональним офісом водних ресурсів у Кіровоградській області. Також зазначає, що позивач не вчинила жодних дій щодо приєднання до електричних мереж та укладення договору, а Товариство не відмовляло позивачу у приєднанні та подальшому укладенні договору з розподілу електричних систем, то позовні вимоги про зобов`язання Товариства під`єднати квартиру позивача до електромережі та укласти договір є передчасними, адже фактично будь-яке право позивача Товариством не порушене. Стосовно тверджень позивача, що Інформаційно-консультаційний центр є представником Товариства, то у відповідь на звернення позивача до Товариства за вх. №К-2991 від 30.09.2021 року, стосовно відключення від електричної мережі квартири позивача та вирішення даного питання на Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, останній була надана відповідь в межах компетенції №190/2/33 від 27.10.2021 року в якій зазначено, що так як позивач не являється споживачем Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» та відповідно до звернення не має наміру ним стати, зазначене питання не може бути вирішено на скликанні Комісії Інформаційно-консультаційного центру, яка діє при Товаристві. Крім того, Товариством було рекомендовано позивачу, звернутись до власника електричних мереж, від яких під`єднане домоволодіння. Вказує, що вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди також є недоведеною та неправомірною, оскільки, зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає лише за умови, що ця шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб. Натомість позивачем взагалі не додано будь-яких доказів, що підтверджують зазначені вимоги. А тому, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

В свою чергу, позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 7870 від 09.03.202 року), в якій остання зазначає, що електроустановки позивача в законний спосіб була приєднанана до мереж. Позивач зазначає, що її квартира була приєднана до мережі законно, а відключена незаконно. Що стосується моральної шкоди, то позивач заявляє, що в результаті неправомірних дій відповідача, понесла шкоду немайнового характеру. На даний момент світла в помешкані позивача немає півроку, а позивач - людина пенсійного віку має сорок років трудового стажу. Саме відповідач порушує принципи добропорядності і він повинен нести відповідальність за неправомірні дії (том 1, а.с. 88-92).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 червня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (том 1, а.с.96).

Через канцелярію суду позивачем подано уточнену позову заяву (вх. № 21192 від 01.08.2022 року) в якій позивач просить суд, визнати дії Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» та Регіонального офісу водних ресурсів, неправомірними, зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» та Регіональний офіс водних ресурсів під`єднати квартиру АДРЕСА_2 до електро мережі, зобов`язати укласти договір Приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» та ОСОБА_1 , та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» та Регіонального офісу водних ресурсів на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 20000,00 грн. (том 1, а.с.116-120).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 серпня 2022 року у задоволенні клопотання позивача (вх. № 21193 від 01.08.2022 року) про залучення до участі у справі співвідповідача - Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області, відмовлено (том 1, а.с.132).

На підставі частини першої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області (ухвала Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 серпня 2022 року; том 1, а.с.125).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 листопада 2022 року у задоволенні клопотання позивача (вх. № 29433 від 20.10.2022 року) про залучення до участі у справі співвідповідача - Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області, відмовлено (том 1, а.с.163).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 березня 2023 року клопотання позивача ОСОБА_1 , про перехід зі стадії судового розгляду на стадію підготовчого провадження, та залучення до участі у справі співвідповідача (вх. № 35806 від 08.12.2022 року), задоволено. Повернено до розгляду справи в підготовчому провадженні. Замінено засідання для розгляду справи по суті, що призначене на 30 березня 2023 року на 12:00 год. підготовчим засіданням. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області. Підготовче засідання відкладено ( том 1, а.с.186-187).

Відповідачем Регіональним офісом водних ресурсів у Кіровоградській області через канцелярію суду подано відзив на позов (вх. № 15593 від 02.05.2023 року; том 1, а.с.212-215), в якому останній заперечує щодо задоволення вимог позивача, зазначає, відповідно до наказу Державного комітету України по водному господарству від 11.10.2010 № 169-6, у зв`язку з приватизацією, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 знято з балансу Кіровоградського міжрайонного управління водного господарства та повідомлено мешканців даних квартир про необхідність заключения договорів з безпосередніми постачальниками/надавачами комунальних послуг, зокрема з постачальником електричної енергії за місцем знаходження - Кіровоградським районом електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго», разом з тим позивачем не було вчинено жодних дій щодо врегулювання питання постачання електричної енергії. 'Оскільки Кіровоградським районом електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» було виявлено безоблікове споживання електроенергії мешканцями будинку АДРЕСА_3 , з подальшим висуненням вимог до Регіональним офісом водних ресурсів у Кіровоградській області щодо його припинення, за його вимогою та в присутності працівників даної установи, було проведено від`єднання всіх сторонніх дротів в контактах приєднання до мереж, які не обліковуються на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області. Відключення енергопостачання квартири позивача працівниками відповідача не здійснювалось. Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області є бюджетною неприбутковою організацією, не має повноважень надавати послуги з продажу та розподілу електричної енергії, ніяких договорів з мешканцями зазначеного будинку, в тому числі і з позивачем не заключав, коштів від позивача на рахунок не отримував. Вимогу позивача щодо зобов`язання Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області під`єднати квартиру АДРЕСА_2 вважає неможливою, так як це суперечить діяльності Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області та відповідно є незаконним. Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області вважає необгрунтованими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами та могли свідчили про зобов`язання відповідача щодо надання послуг з енергопостачання чи інших взаємовідносин.

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 червня 2023 року у прийнятті заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 11649 від 04.04.2023 року), відмовлено (том 1, а.с.221).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 червня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.223).

Через канцелярію суду позивачем подано «пояснення до дебатів» (вх. № 1764 від 17.01.2024 року), в якому остання зазначає, що 02.02.2001 року позивач отримала ордер №14 на житло, яке складається із квартири та підсобних приміщень, що розташовані за адресою АДРЕСА_4 (зараз АДРЕСА_3 ). В 2001 році позивач приєднала у встановленому законом порядку квартиру до газопостачання та водо забезпечення уклавши при цьому відповідні договори. На підставі укладених договорів позивач сплачує за наданні послуги. Разом з тим в 2001 році між позивачем та Кіровоградським міжрайонним управлінням водного господарства правонаступником якого є Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області було укладено договір на постачання електроенергії. Договір у позивача не зберігся, але в матеріалах справи є рахунки - фактури, які на підставі укладеного договору виписувались співвідповідачем , а позивач їх оплачувала. Так оплата за електроенергію здійснювалась за рахунками- фактурами по, 2013 рік включно. Дванадцять років поспіль позивач сплачувала, а співвідповідач (Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області) отримував кошти за електроенергію. Окрім того, в квартирі позивача представники співвідповідача (Регіонального офісу водних ресурсів) встановили лічильник, який останніми був опломбований і по цьому лічильнику позивач добросовісно робила оплату за електроенергію на протязі дванадцяти років. Коли в 2014 році позивач прийшла для отримання рахунку - фактури на оплату електроенергії, то отримала відповідь, що такого документу співвідповідач (Регіональний офіс водних ресурсів) надати не може, оскільки в країні пройшли зміни в законодавстві і співвідповідач(Регіональний офіс водних ресурсів) не має більше права продавати електроенергію і співвідповідач має намір передати електрогосподарство позивача на баланс Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго», оскільки тепер останній має право продажу електричної енергії. При цьому співвідповідач (Регіональний офіс водних ресурсів) оголосив, що термін для передачі складатиме один місяць. Через місяць позивач прийшла для оплати електроенергії до співвідповідача, але останній знову відмовив видати рахунок на оплату при цьому заявив, що за спожиту електроенергію сплачує поки він, а після передачі сплату потрібно здійснити на рахунок Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго». Пройшов ще місяць, але змін не було. Світло позивач споживала, електричну книжку заповнювала, але кошти співвідповідач (Регіональний офіс водних ресурсів) у відповідності до укладеного договору на постачання електроенергії брати відмовлявся. В 2021 році світло від квартири позивача як і від ряду інших мешканців було просто без попередження без повідомлення причин від`єднано (том 2, а.с. 18-20).

Позивач в судових засіданнях позов підтримувала, посилаючись на обставини, викладені в позові письмових заявах. В судове засідання, призначене на 24.01.2024 року не з`явилась, подала до суду клопотання (вх. № 1764 від 17.01.2024 року) про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог (том 2, а.с.17-20).

Відповідачі в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Згідно копії свідоцтва про право власності № 17 від 03.08.2009 року виданого Державою в особі державного Комітету України по водному господарству на праві оперативного управління Кіроовградського міжрайонного управління водного гсподарства ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира, яка знаходится за адресою: АДРЕСА_5 (том 1, а.с. 9-10).

Вказане підтверджується також Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23481469 від 04.08.2009 року (том 1, а.с.8).

Наказом № 169-б від 11 жовтня 2010 року Державного комітету України по водному господарству знято з обліку Кіровоградського міжрайонного управління водного господарства ? частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (квартира АДРЕСА_6 ) інвентарний № 10320006, первісною вартістю 111398,00 грн., із стовідсотковим зносом, у зв`язку з приватизацією (том 1, а.с.144).

Відповідно до наказу № 746 від 04 грудня 2019 року Державного агентства водних ресурсів реорганізовано Кропивницьке міжрайонне управління водного господарства, шляхом приєднанння до Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області (том 1, а.с.142-143).

Приватним акціонерним товариством «Кіровоградобленерго» 30 вересня 2021 року направлено на адресу Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області листа, в якому повідомлено, що останніми було виявлено підключення двох багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_3 до технологічних електричних мереж Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області, які в свою чергу спільно використовуються для електропостачання багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_7 . Між мешканцями даного будинку та Приватним акціонерним товариством «Кіровоградобленерго» укладено договори на розподіл електричної енергії яка обліковується лічильниками встановленими в квартирах мешканців. Таким чином, електроенергія, яка безобліково споживається мешканяцми будинку АДРЕСА_3 лягає на витрати Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго». Отже просять принятии міри з припинення безоблікового електропостачання будинку АДРЕСА_3 (том 1, а.с.85).

У відповідь на вищевказаний лист, Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області повідомлено, що після огляду електричної мережі по АДРЕСА_7 , виявлено підключення інших споживачів з якими немає договірних відносин з Регіональним офісом водних ресурсів у Кіровоградській області, в результаті цього було проведено відключення даних споживачів (том 1, а.с.86).

Позивачем 30 вересня 2021 року подано скаргу до Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії про те, що у вересні 2021 року представниками Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» будо безпідставно та незаконно відключено її будинок від електричної мережі (том 1, а.с.20).

На вищвеказану скаргу Приватним акціонерним товариством «Кіровоградобленерго» направлено позивачу листа, в якому останній повідомляє, що на виконання вимог закону, з 01.01.2019 року на території України відбулось відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії в існуючих вертикально-інтегрованих енергопостачальних компаніях. В даному випадку, по об`єкту за адресою: АДРЕСА_8 , договірні відносини між Приватним акціонерним товариством «Кіровоградобленерго» та ОСОБА_1 відсутні, послуга з розподілу електричної енергії домоволодіння ОСОБА_1 електричними мережами Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» не надається. Крім того, зазначено, що ОСОБА_1 не є споживачем Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» та відповідно до звернення не має наміру ним стати. На підставі вищевикладеного Приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» порекомендувало ОСОБА_1 звернутись до власника електричних мереж, до яких під`єднане домоволодіння (том 1, а.с.19).

Позивачем на підтвердження обставин викладених в позові долучено копії квитанції про сплату електричної енергії на рахунок Кіровоградського міжрайонного управління водного господарства за період з 2008 року по 2013 рік (том 1, а.с.21-30).

Однак, з доданих квитанцій вбачається не систематична сплата позивачем коштів за послугу з отримання електричної енергії.

У червні 2022 року позивач звернулась із заявою до сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Кіровоградській області, в якій просила встановити організацію, що виконала незаконне відключення електроенергії від квартири АДРЕСА_2 (том 1, а.с.101-102).

На вищевказану скаргу позивача сектором Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Кіровоградській області направлено листа, в якому повідомлено, що за інформацію оператора системи Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» та постачальником електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергетична компанія», договірні відносини щодо розподілу електричної енергії та щодо постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_4 відсутні. Позивачу запропоновано звернутись до Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» щодо укладання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (том 1, а.с.103).

Позивачем в червні 2022 року направлено до Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області заяву, в якій позивач просить повідомити вищевказаний офіс чи здійснювалось ними відключення електричної енергії квартири позивача (том 1, а.с.104).

На вищевказану заяву, Регіональним офісом водних ресурсів у Кіровоградській області направлено ОСОБА_1 листа, в якому повідомлено, що Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області є бюджетною неприбутковою організацією та не надає послуг з продажу електричної енергії та не проводить господарської діяльності з розподілу електричної енергії. Зазначають, що безпосередньо відключення від електропостачання квартири позивача цією установою не здійснювалось, як і постачання електричної енергії (том 1, а.с.165).

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 68 Житлового кодексу України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до статті 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

При цьому, згідно зазначених норм закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 638/11034/15-ц від 10.12.2018 року.

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Крім того, відносини між громадянином - споживачем електричної енергії та енергопостачальником регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року, з наступними змінами та доповненнями, і є обов`язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками. Згідно зазначених Правил, енергопостачальник має право відключити споживача у разі певних порушень з його боку.

11.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електроенергіїспоживачам.

На виконання вимог Закон України «Про ринок електричної енергії», з 01.01.2019 на території відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії вертикально-інтегрованих енергопостачальних компаніяїх.

Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закон України «Про ринок електричної енергії», електропостачальник - суб`єкт господарювання. здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до пункту 56 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обгрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1416 від 13.11.2018 «Про видачу Приватним акціонерним товариством «Кіровоградобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», з 01.01.2019 року Товариство є оператором системи розподілу та здійснює діяльність по наданню послуг з розподілу електричної енергії.

Частиною другою статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: 1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; 2) правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку; 3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; 4) кодексом комерційного обліку; 5) правилами роздрібного ринку; 6) іншими нормативно-правовими актами.

На виконання вказаної норми Закону України «Про ринок електричної енергії» постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України № 312 від 14.03.2018 р., затверджено «Правила роздрібного ринку електричної енергії».

Пунктом 4 Правил роздрібного ринку електричної енергії постановлено - операторам системи розподілу електричної енергії укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР.

Відповідно до пункут 2.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Згідно з пунктом 11.3.13. Кодексу систем розподілу, ОСР не має права відмовити Заявнику (Користувачу), електроустановки якого приєднані до його системи розподілу, в укладенні договору про надання посдуг з розподілу електричної енергії за умови дотримання Заявником (Користувачем) усіх вимог щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, передбачених цим Кодексом та чинним законодавством.

Пункт 11.3.14 Кодексу систем розподілу встановлює, що підставами для відмови в доступі до системи розподілу є зокрема той факт, що електроустановки заявника не приєднані до системи розподілу.

Також, відповідно до пункту 11.1.3 Кодексу систем розподілу, користувачі, які в установленому цим Кодексом порядку виконали вимоги щодо приєднання до системи розподілу, мають право на доступ до системи розподілу та на отримання послуг з розподілу електричної енергії від відповідного ОСР.

Відповідно до пункту 70 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», приєднання електроустановки (далі - приєднання) - надання замовнику оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги із створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.

Тобто, приєднання електроустановок до електричних мереж системи розподілу електричної енергії, відповідно до Кодексу систем розподілу, є передумовою для укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Згідно абзацу 1 пункту 2.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії.

При цьому, згідно абзацу 2 пункту 2.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/пере дачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

В свою чергу, позивачем не вчинено жодних дій щодо укладання договору споживання електричної енергії.

Доводи позивача про те, що такий договір існує, але остання не може його знайти, не приймаються судом до уваги, оскільки вони повністю необґрунтовані та не доведені.

Як з`ясовано в судових засіданнях позивач сама визнавала той факт, що відповідачем Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» їй пропонувалось укласти договір на споживання електричної енергії, проте її не влаштовує вартість послуги, а тому остання не вчинила таких дій, оскільки не має коштів.

Однак, зазначені обставини в жодному разі не можуть слугувати підставою не укладання договору на споживання електричної енергії, як визначено чинним законодавством, та в жодному разі не дають право на споживання електричної енергії, при цьому не сплачуючи за таке споживання.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач споживаючи електричну енергію останні 13 років не здійснювала плату за таке споживання, посилаючись на те, що не мала реквізитів для сплати.

При цьому, знову ж таки, жодних дій щодо отримання таких ревізитів, укладання відповідних договорів позивачем не вчинено, жодних звернень, заяв, щодо з`ясування постачальника електричної енергії до будинку в якому остання проживає, позивачем також не здійснено.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 по справі № 925/642/19 вказано: «42. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі Кз 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від ЗО січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132 14- ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).43. Розглядаючи справу, суд має з 'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін у виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договоромПО 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.».

В постанові Касаційного адміністративного суд Верховного Суду від 11.11.2021 по справі № 640/13941/20 зазначено: «23. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Відсутність у заявника прав чи обов`язків у зв`язку із вчиненням оскаржуваних дій не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим позовом.

Колегія суддів зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.»

Згідно статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснено в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем жодним чином не доведено наявність договірних відносин з Приватним акціонерним товариством «Кіровоградобленерго» або з Регіональним офісом водних ресурсів у Кіровоградській області, щодо постачання до її будинку електричної енергії, як і не надано належних доказів, що остання звернулась до відповідачів із заявою на укладання договору про постачання електричної енергії, а останній безпідставно відмовлено в цьому, однак позивачем навпаки підтвердженно споживання нею електричної енергії на протязі тривалого часу без здійснення оплати за отриману послугу, суд дійшов висновку що позовні вимоги про визнання неправомірними дії, зобов`язання вчинити певні дії безпідставні, необгрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідчів моральної шкоди в сумі 20000,00 грн., суд зазначає.

Згідно з частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Отже, за змістом наведеної норми зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає лише за умови, що ця шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

В пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Оскільки вчинення відповідачами протиправної дії чи бездільяності по відношенню до позивача, останньою жодним чином не доведено, як і не доведено вчинення відповідачами неправомірних дій що спричинили шкоду позивачу, отже позовна вимога про стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди є безпідставною, а відтак задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України «Про ринок електричної енергії», статтями 714, 901, 903, 1167 Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 76-81, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , до Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго», Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області, про визнання неправомірними дії, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_9 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго», код ЄДРПОУ 23226362, місцезнаходження: 25015, місто Кропивницький, бульвар Студентський, будинок № 15;

Відповідач: Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 01038861, місцезнаходження: 25022, місто Кропивницький, вулиця Театральна, будинок № 32/29;

Повний текст рішення суду складено 05.02.2024 року.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда