Рішення

від 24.01.2024 по справі 163/1125/23

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/1125/23

Провадження № 2/163/13/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2024 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

з участю секретаря Семенюк К.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представника третьої особи Носка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - виконавчий комітет Любомльської міської ради, про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні батька з дитиною,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом з метою визначення відповідачу ОСОБА_3 способу участі у вихованні та спілкуванні з їх спільним малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не згідна із прийнятим 25 квітня 2023 року виконавчим комітетом Любомльської міської ради рішенням із цього питання.

Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що виконавчий комітет Любомльської міської ради при прийнятті рішення про визначення способу участі батька у вихованні дитини не прийняв ряд обставин, які мають суттєве значення. Так, з січня 2022 року через неприязні відносини з відповідачем проживають окремо. Під приводом побачень з дитиною відповідач приїздить до неї додому і влаштовує конфліктні ситуації. З приводу його неправомірної поведінки вона та її мати неодноразово звертались в правоохоронні органи. За результатами розгляду цих звернень з відповідачем неодноразово проводились профілактичні бесіди та його притягнуто до адміністративної відповідальності. Через дії відповідача зверталась в лікарню, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я. Також її сім`я перебуває на обліку сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах з причин потерпання від домашнього насильства. Начальник відділу у справах дітей, сім`ї та молоді проводив з відповідачем профілактичну бесіду, а рішенням суду щодо нього був виданий обмежувальний припис.

За викладених обставин вважає, що спілкування малолітньої дитини з батьком, який здійснює домашнє насильство щодо матері дитини, в режимі визначеному органом опіки і піклування, вкрай негативно вплине на моральний, духовний розвиток дитини та зашкодить її гармонійному розвитку і вихованню. У зв`язку із цим просить визначити участь відповідача у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_5 у такий спосіб:

- встановити систематичні побачення дитини з батьком у вихідні дні: кожну першу, третю суботу та кожну другу і четверту неділю місяця з 11:00 години до 14:00 години за попередньою домовленістю з матір`ю, враховуючи стан здоров`я дитини, її думку та бажання;

- зобов`язати батька інформувати матір про місце перебування дитини в період їх спілкування;

- у встановлений час батько має право забирати і віддавати дитину, в будь-кого/будь-кому з членів родини, з ким дитина проживає разом з матір`ю.

Відповідач подав відзив на позовну заяву. У ньому вказав, що запропонований позивачем час для спілкування батька з сином значно обмежує їх спілкування, а тому не дасть змоги повноцінно налагодити стосунки між батьком і дитиною. Вважає, що саме визначений органом опіки та піклування спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною буде розумним балансом у спілкуванні батька з сином з огляду на їх окреме проживання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала. Пояснила, що відповідачу ніколи не перешкоджала бачитися та спілкуватися з дитиною, за виключенням тих випадків, коли дитина хворіла або спала. При нормальній адекватній поведінці відповідача віддавала йому дитину навіть поза встановленим органом опіки та піклування графіком побачень. Проте під приводом побачень з дитиною відповідач неодноразово приїздив та влаштовував скандали, псував майно, погрожував та принижував її та її матір, а свідком усього цього був син. Така агресивна поведінка негативно впливає на дитину. Помітила, що син почав заїкатися, після кожних побачень з відповідачем повертається додому знервованим, відмовляється їсти, розкидає іграшки. Повертати дитину відповідач бажає лише їй, через що за її відсутності з членами сім`ї у нього виникають конфлікти. Просила позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала з наведених у ньому мотивів. Просила врахувати інтереси дитини та неправомірну поведінку відповідача. Також зауважила, що відповідач повинен обирати такий спосіб спілкування з позивачем і членами її сім`ї, щоб не травмувати дитину.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що свої дії не вважає неправомірними, адже це його дитина і він бажає з нею бачитися і приймати участь у її вихованні. Дитину матеріально повністю забезпечує. З матір`ю позивача конфліктні відносини виникли з перших днів їх знайомства і мають місце по сьогоднішній день. Його приїзд до дитини - це уже конфлікт для матері позивача. Оскільки дитину любить та бажає приймати участь у її житті, вважає, що визначений у позові час для їх побачень є недостатнім.

Представник відповідача ОСОБА_4 підтримав відзив на позовну заяву та зазначив, що поведінка відповідача спровокована матір`ю позивача. Також вказав, що у спірних правовідносинах сторонам в першу чергу слід поставити пріоритетним інтереси дитини, а для цього їм необхідно змінити свою поведінку і не конфліктувати.

Представник третьої особи Носко А.В. в судовому засіданні висловив позицію про підтримання прийнятого виконавчим комітетом Любомльської міської ради рішення про визначення способу участі відповідача у вихованні та спілкуванні з дитиною. Разом із цим висловився за можливе коригування часу побачень батька з дитиною з огляду на зміни, які відбулися у житті сторін від часу прийняття виконавчим комітетом цього рішення, зокрема працевлаштування позивача а роботу, відвідування дитиною дитячого садка. Вважає, що три дні побачень на тиждень є достатніми для відповідача. Також зазначив, що від обох сторін мали місце численні звернення на дії один одного, у тому числі невиконання рішення виконавчого комітету. Причиною цього спору в суді є саме неприязність відносин між сторонами, тому без досягнення між ними консенсусу будь-яке рішення не вирішить дійсної проблеми, тому сторонам перш за все слід змінити поведінку один до одного.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 .

Відповідно до пояснень сторін, вони проживали спільно без реєстрації шлюбу, проте у них склалися неприязні відносини, у тому числі між відповідачем та матір`ю позивача, через що вони почали проживати окремо.

Із наданої відділенням поліції № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області 14.10.2022 та 06.09.2022 інформації вбачається, що позивач ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_7 неодноразово зверталися в поліцію з приводу неправомірної поведінки відповідача ОСОБА_3 , а саме від позивача такі звернення мали місце 19.02.2019, 19.09.2021, 03.10.2022, а від її матері - 06.04.2022, 07.04.2022, 16.04.2022, 31.08.2022, 02.09.2022. За змістом цих звернень відповідач забрав дитину і повіз у невідомому напрямку, чинить психологічний тиск на позивача та шантажує її дитиною, чинить домашнє насильство, погрожує розправою, псує майно та такі дії чинить під час приїзду з метою побачень із дитиною.

У зв`язку із такими зверненнями працівниками поліції та представником відділу у справах дітей, сім`ї та молоді з відповідачем проводились бесіди профілактичного характеру, про що свідчать вищевказані інформаційні листи відділу поліції та лист бесіди від 18.04.2022.

Згідно із довідкою відділу у справах дітей, сім`ї та молоді Любомльської міської ради від 19.04.2022 № 77/10-12 сім`я позивача ОСОБА_1 взята на облік сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах з причин потерпання від домашнього насильства.

Із виписки з медичної картки від 16.02.2023 вбачається, що позивач скаржилась на головні болі, головокружіння, нервозність, дратівливість та їй рекомендовано консультацію психолога і невролога.

В лютому 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Любомльського районного суду із заявою про встановлення щодо ОСОБА_3 обмежувального припису. Ця заява рішенням Любомльського районного суду від 24.02.2023 була задоволена частково, проте зазначене рішення місцевого суду скасоване постановою Волинського апеляційного суду від 30.05.2023 та у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Для визначення своєї участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 звернувся до органу опіки та піклування - виконавчого комітету Любомльської міської ради.

Рішенням виконавчого комітету Любомльської міської ради від 25 квітня 2023 року № 86 з метою розв`язання спору між батьками та забезпечення участі обох батьків у вихованні дитини батькові дитини ОСОБА_3 визначено участь у вихованні та побачень з дитиною у такий спосіб:

- у будні дні щовівторка з 11:00 по 14:00 годину та щочетверга з 17:00 по 20:00 годину;

- у вихідні дні: до досягнення дитиною трирічного віку кожну першу та третю суботу місяця та кожну другу та четверту неділю місяця з 11:00 по 19:00 годину; після досягнення дитиною трирічного віку двічі на місяць з 11:00 години суботи по 19:00 годину неділі.

Із врахуванням віку дитини у перші місяці зустрічі батька з сином мають відбуватися виключно у присутності матері дитини до часу налагодження люблячих та приязних стосунків між батьком та дитиною.

Після досягнення дитиною відповідного віку дозволити спілкування батька та дитини засобами телефонного чи іншого зв`язку.

Після досягнення дитиною відповідного віку дозволити спільний відпочинок батька та дитини на період шкільних канікул терміном до 10 днів з попереднім узгодженням такого періоду між батьками дитини.

У дні народження дитини, батька та близьких членів його родини дозволити зустрічі із сином з 14:00 по 20:00 годину або в інший час попередньо погоджений між батьками.

В липні 2023 року позивач звернулась в поліцію із заявою щодо невиконання відповідачем зазначеного рішення виконавчого комітету Любомльської міської ради від 25.04.2023, за результатами розгляду якої 19 липня 2023 року щодо ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч.5 ст.184 КУпАП.

Наказом начальника відділу у справах дітей, сім`ї та молоді виконавчого комітету Любомльської міської ради від 18.07.2023 № 12 малолітнього ОСОБА_5 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, як такого, який постраждав від жорстокого поводження, а саме зазнав психологічного насильства.

З інформації, яка слугувала підставою для прийняття такого рішення, серед іншого, вбачається, що дитина зазнала гострої реакції на стрес, психологічного насильства, у зв`язку із його присутністю під час вчинення домашнього насильства його батьком над бабусею та матір`ю.

Після подання цього позову до суду з обох сторін мали місце звернення в поліцію щодо неправомірних дій один одного, зокрема відповідач ОСОБА_3 скаржився на невиконання позивачем рішення виконавчого комітету Любомльської міської ради, а позивач ОСОБА_1 скаржилась на здійснення відповідачем погроз розправою.

Згідно із медичними виписками від 29 грудня 2023 року позивачу ОСОБА_1 встановлено діагноз астено-невротичний синдром на фоні стресових ситуацій, а малолітньому Платону констатовано гостру реакцію на стрес, у зв`язку із чим лікар рекомендував йому заняття з дитячим психологом та отримання рослинних заспокійливих. Звернення до лікаря позивача з дитиною попередньо з аналогічними скаргами на стан здоров`я дитини мали місце 12.09.2023, 02.11.2023, 03.12.2023.

Відповідач на утримання дитини сплачує аліменти, заборгованості за якими не має, що підтверджується наданим Любомльським відділом ДВС розрахунком.

На виконання ухвали суду від 18 травня 2023 року про надання висновку в порядку ч.5 ст.19 СК України орган опіки та піклування Любомльської міської ради надав відповідь від 14.06.2022 № 132/10-12 про підтримання прийнятого вищевказаного рішення від 25 квітня 2023 року № 86.

Спірні правовідносини регулюються такими законодавчими нормами.

У статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно із ст.142 СК України діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини..

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

У постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року в справі № 569/18837/19 вказано, що визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Статтею 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Системний аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дітей, також має право на особисте спілкування з ними, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, і таке спілкування відбувається саме в інтересах дітей.

Отже, відповідач ОСОБА_3 зобов`язаний брати участь у вихованні сина ОСОБА_5 і має право на особисте спілкування з ним, а позивач ОСОБА_1 не має права перешкоджати відповідачу спілкуватися із сином та брати участь у його вихованні.

За обставинами цього спору, позивач не погоджується із встановленим органом опіки та піклування способом участі відповідача у вихованні та спілкуванні з дитиною з огляду на поведінку відповідача, що негативно впливає на здоров`я та розвиток дитини.

Дослідженими у справі доказами встановлено, що між сторонами склалися неприязні відносини і це є основною причиною неможливості досягнення між ними спільного рішення стосовно виховання дитини, як це передбачено ч.1 ст.157 СК України.

Конфліктні ситуації, які виникають між відповідачем та позивачем, у тому числі членами її сім`ї, є досить частими та також мають місце у присутності дитини, що вочевидь є неприпустимим.

Суд звертає увагу і наголошує, що діти у жодному разі не можуть бути заручниками таких стосунків між батьками.

Після прийняття 25 квітня 2023 року органом опіки та піклування рішення щодо участі відповідача у вихованні та спілкуванні із дитиною стосунки сторін не змінились, конфлікти не припинились.

Негативний вплив таких стосунків сторін на дитину є очевидний і це підтверджується медичною документацією та підставами взяття малолітнього ОСОБА_5 на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, як такого, який постраждав від жорстокого поводження, а саме зазнав психологічного насильства.

Беззаперечно позивач та відповідач мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Жодних переваг, пріоритету у спілкуванні та вихованні дитини жоден із батьків не має.

Однак у даній категорії справ перш за все слід виходити з інтересів самої дитини.

Позивач у суді зазначила і цього не заперечив відповідач, що при нормальному спілкуванні та поведінці останнього неодноразово віддавала йому дитину навіть поза графіком побачень, встановлених органом опіки та піклування.

Судом також встановлено, що від часу прийняття органом опіки та піклування рішення від 25 квітня 2023 року № 86 відбулися певні зміни, зокрема позивач працевлаштувалась, дитина відвідує дитячий садок.

З огляду на такі встановлені обставини та норми чинного законодавства, а саме характер спірних правовідносин, взаємовідносини сторін, принцип рівності прав батьків у вихованні дитини, а також інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини (досягнення через місяць лише трирічного віку), режим її розпорядку дня та стан здоров`я, у тому числі психоемоційний, який спровокований діями відповідача, суд наразі вважає необхідним встановити дещо інший порядок участі відповідача у вихованні та спілкуванні з дитиною, а ніж був визначений органом опіки та піклування.

Зокрема, суд дійшов висновку, що права відповідача як батька на спілкування та виховання сина будуть захищені та реалізовані у спосіб систематичних побачень та спілкувань із сином у будні дні - щосереди з 17:00 годину по 20:00 годину, у вихідні дні - кожну першу, третю суботу та кожну другу і четверту неділю місяця з 11:00 год до 19:00 год за попередньою домовленістю з матір`ю, враховуючи стан здоров`я дитини. При цьому, враховуючи відвідування дитиною дитсадка та зайнятість позивача на роботі, відповідач має право забирати дитину із дитячого садка та у будь-кого з членів родини, з ким дитина проживає разом з матір`ю, яким також може віддавати дитину. Також відповідачу слід дозволити зустрічі із сином у дні народження дитини, батька та близьких членів його родини з 14:00 по 20:00 годину або в інший час попередньо погоджений з матір`ю дитини.

В той же час, враховуючи взаємовідносини сторін та фактичні обставини справи, суд вважає необхідним зобов`язати позивача не чинити перешкоди відповідачу приймати участь у вихованні та спілкуванні із сином у визначений судом цим рішенням спосіб та завчасно попереджати його про можливість і причини змін у визначеному порядку побачень.

Покладення на позивача такого обов`язку сприятиме розумінню з її боку того, що права кожного з батьків є рівними.

На переконання суду, такий спосіб участі батька у вихованні сина та спілкуванні з ним на даний час у повній мірі відповідатиме інтересам дитини, забезпечить справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини.

Визначенні у рішенні органу опіки та піклування інші способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини поставлені під умову, а саме «після досягнення дитиною відповідного віку».

Таке визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини суд вважає неприйнятним через його не конкретну визначеність, адже поняття «після досягнення дитиною відповідного віку» є досить оціночним, а тому може бути використане кожною із сторін як засіб маніпуляції в своїх інтересах, тим більше враховуючи їх конфліктні неприязні відносини між собою.

Натомість сторонам слід роз`яснити, що у разі зміни обставин, пов`язаних з віком дитини, станом його здоров`я, зокрема психоемоційного стану, її розвитку та потреб, жодна із сторін не позбавлена в майбутньому можливості звернутися до суду з позовом про зміну визначеного способу участі у вихованні дитини, що буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.

Таким чином, враховуючи визначений судом спосіб участі відповідача у вихованні та спілкуванні з дитино, заявлені позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_3 такий порядок його участі у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- систематичні побачення та спілкування із сином у будні дні: щосереди з 17:00 годину по 20:00 годину. У встановлений час батько має право забирати дитину із дитячого садка (дошкільного навчального закладу) і віддавати дитину будь-кому з членів родини, з ким дитина проживає разом з матір`ю;

- систематичні побачення та спілкування з сином у вихідні дні: кожну першу, третю суботу та кожну другу і четверту неділю місяця з 11:00 год до 19:00 год за попередньою домовленістю з матір`ю, враховуючи стан здоров`я дитини. У встановлений час батько має право забирати і віддавати дитину, в будь-кого/будь-кому з членів родини, з ким дитина проживає разом з матір`ю;

- у дні народження дитини, батька та близьких членів його родини дозволити зустрічі із сином з 14:00 по 20:00 годину або в інший час попередньо погоджений між батьками.

Зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні із сином ОСОБА_5 та завчасно попереджати його про можливість та причини змін у визначеному порядку побачень.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня складання його повного тексту може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ;

третя особа - виконавчий комітет Любомльської міської ради; місце знаходження - вулиця Незалежності, 23, місто Любомль Ковельського району Волинської області.

Дата складання повного тексту судового рішення - 30 січня 2024 року.

Головуючий : суддя О.С.Павлусь