Ухвала

від 02.02.2024 по справі 758/35/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/35/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2024 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

02.01.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАВЕСТ», ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсним фраудаторного правочину.

Одночасно з позовною заявою подано позивачем заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

1) накладення арешту на майно відповідача ТОВ «КРАВЕСТ», яким є:

- кошти у межах суми 1 871 818,37 грн. на банківських рахунках ТОВ «КРАВЕСТ» (код ЄДРПОУ 24735137) за реквізитами: НОМЕР_1 в AT КБ «Приват Банк», МФО 305299; НОМЕР_2 в AT КБ «Приват Банк», МФО 305299; НОМЕР_3 в філії «Розрахунковий центр» «Приват Банку», код МФО 320649; НОМЕР_4 в філії «Розрахунковий центр» «Приват Банку», код МФО 320649;

- транспортний засіб марки «MERSEDES-BENZ», модель «SPRINTER 313 CDI», спеціалізований вантажний фургон, д.н.з. НОМЕР_5 ;

- основні засоби ТОВ «КРАВЕСТ» (код ЄДРПОУ 24735137);

2) встановлення заборони ТОВ «КРАВЕСТ» (код ЄДРПОУ 24735137) переводити основні засоби виробництва на ТОВ «КРАВЕСТ СВІТ» (код: ЄДРПОУ 44347876).

Обґрунтовуючи таку заяву, заявник зазначив, що він є одним із двох учасників (засновників) ТОВ «КРАВЕСТ» та його частка в статутному капіталі становить 14 000 грн., що відповідає 20 % від загального капіталу.

Іншим учасником (при цьому бенефіціарним) являється ОСОБА_3 , його частка становить 80 % від статутного капіталу.

Виходячи з такого розподілу статутного капіталу, ОСОБА_3 має визначальний вплив на господарську діяльність товариства.

22.07.2021 наказом по підприємству №238-К заявника було звільнено з посади заступника директора ТОВ «КРАВЕСТ» за власним бажанням.

В подальшому, 09.08.2021 заявником бенефіціарному учаснику ОСОБА_3 та товариству офіційно рекомендованим листом направлялась заява-пропозиція.

У вказаному документі ним здійснювалась оферта про викуп частки позивача та відзначався його намір при не викупі реалізувати частку третім особам (при наявності покупців) або взагалі вийти із числа учасників із вимогою відшкодування вартості частки.

Одночасно у заяві пропонувалось ТОВ «КРАВЕСТ» повернути позивачу залишок неповернутої фінансової допомоги, яка свого часу надавалась ним як учасником товариства на тимчасовій основі для підприємницьких цілей згідно договору № Ф-1/01 від 24.01.2018.

Однак, незважаючи на офіційну вимогу позивача, відповідачем протиправно не повертається йому частина коштів поворотної фінансової допомоги, яка надавалась на договірній основі, як фізичною особою - засновником.

Крім того, 19.08.2021 була проведена державна реєстрація ТОВ «КРАВЕСТ СВІТ» (код ЄДРПОУ 44347876) за тією ж адресою, що і ТОВ «КРАВЕСТ» (код ЄДРПОУ 24735137) та з тими ж кведами господарської діяльності.

Зокрема, за наявною інформацією, від замовників продукції ТОВ «КРАВЕСТ», з якими ОСОБА_1 постійно спілкувався при участі у бізнесі, йому відомо, що на протязі останнього часу бізнес-процеси переводяться з ТОВ «КРАВЕСТ» на ТОВ «КРАВЕСТ СВІТ» і вже це останнє підприємство постачає продукцію замовникам замість першого.

Крім того, заявнику відомо, що наймані працівники переводяться на роботу на ТОВ «КРАВЕСТ СВІТ» з ТОВ «КРАВЕСТ», як і основні засоби, зокрема: транспортний засіб марки «MERSEDES-BENZ», модель «SPRINTER 313 CDI», спеціалізований вантажний фургон, д.н.з. НОМЕР_5 .

Крім того, заявник вказує, що бенефіціаром і директором ОСОБА_3 без відома заявника відкрито три рахунки в банку з метою уникнення можливого блокування коштів при пред`явленні ним позову по поверненню сум поворотної фінансової допомоги.

Наведене свідчить про небажання відповідача виконувати перед позивачем боргові зобов`язання, що свідчить про характер дій відповідача і бенефіціара ОСОБА_3 про наміри будь-що уникнути цього.

Таким чином, метою обтяження майна є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, прийнятого на його користь, в тому числі з метою попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захід, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п.п. 3, 4, 7 ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України, згідно з якою позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №523/11320/19 (провадження №61-6385св21).

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» ЄСПЛ зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом, як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Також Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Аналогічні висновки викладені у постановах (ухвалах) Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №331/3944/18 (провадження №61-11311св19), від 07.07.2021 у справі №639/8124/20-ц (провадження №61-10478ск21), від 01.07.2021 у справі №754/3144/21 (провадження №61-10012ск21).

Крім того, ЄСПЛ здійснює такий захист відповідно до закріплених у статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод положень про те, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (рішення ЄСПЛ у справах «Лопес Остра проти Іспанії» від 09.12.1994, заява №16798/90, «Геттон та інші проти Сполученого Королівства» від 02.10.2001, заява №36022/97, «Гримковська проти України» від 21.07.2011, заява №38182/03).

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про:

1) визнання недійсним договору укладеного 01.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАВЕСТ», (код ЄДРПОУ 24735137) та ОСОБА_2 про відчуження транспортного засобу «MEPSEDES-BEHZ SPRINTER 313 CDI», 2014 року випуску;

2) поновлення державної реєстрації права власності Товариству з обмеженою відповідальністю «КРАВЕСТ» (код ЄДРПОУ 24735137) на транспортний засіб «MEPSEDES-BEHZ SPRINTER 313 CDI», 2014 року випуску.

Таким чином, із урахуванням змісту заявлених позовних вимог, а також: необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, спроможності такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективне поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення у даній справі.

Обраний спосіб забезпечення позову відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, а також не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Крім того, між заходами забезпечення позову та предметом позову, який перебуватиме на розгляді в суді, є взаємозв`язок, що відповідає принципу співмірності.

У даному випадку вжиття заявлених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення справи по суті у суді, а у подальшому забезпечить ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258-261, 355-355 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАВЕСТ», ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсним фраудаторного правочину задовольнити.

Вжити заходи забезпечення вказаного позову шляхом:

1) накладення арешту на майно відповідача ТОВ «КРАВЕСТ» (код ЄДРПОУ 24735137), яким є:

- кошти у межах суми 1 871 818,37 грн. на банківських рахунках ТОВ «КРАВЕСТ» (код ЄДРПОУ 24735137) за реквізитами: НОМЕР_1 в AT КБ «Приват Банк», МФО 305299; НОМЕР_2 в AT КБ «Приват Банк», МФО 305299; НОМЕР_3 в філії «Розрахунковий центр» «Приват Банку», код МФО 320649; НОМЕР_4 в філії «Розрахунковий центр» «Приват Банку», код МФО 320649;

- транспортний засіб марки «MERSEDES-BENZ», модель «SPRINTER 313 CDI», спеціалізований вантажний фургон, д.н.з. НОМЕР_5 ;

- основні засоби ТОВ «КРАВЕСТ» (код ЄДРПОУ 24735137);

2) встановлення заборони ТОВ «КРАВЕСТ» (код ЄДРПОУ 24735137) переводити основні засоби виробництва на ТОВ «КРАВЕСТ СВІТ» (код ЄДРПОУ 44347876).

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Для виконання цілей даної ухвали вважати:

- боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАВЕСТ», (код ЄДРПОУ 24735137), місцезнаходження: м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35;

- стягувачем - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОлена КОВБАСЮК