Ухвала

від 29.01.2024 по справі 910/2094/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.01.2024Справа № 910/2094/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Панамедікус»

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню,

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новокиївське»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Панамедікус»

про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння,

Представники:

не прибули

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новокиївське» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Панамедікус» про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

24 травня 2021 року суд ухвалив рішення про задоволення позову.

Північний апеляційний господарський суд (постанова від 15.12.2021) скасував рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Верховний Суд (постанова від 13.07.2022) скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021, передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Північний апеляційний господарський суд (постанова від 29.09.2022) залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021.

Північний апеляційний господарський суд (додаткова постанова від 01.12.2022) ухвалив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Панамедікус» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новокиївське» 284330,76 грн судового збору за подання касаційної скарги.

09 січня 2023 року Господарський суд міста Києва на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 видав наказ про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Панамедікус» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новокиївське» 284330,76 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Верховний Суд (постанова від 04.04.2023) скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022, передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Північний апеляційний господарський суд (постанова від 03.08.2023) скасував рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог через пропуск позивачем позовної давності.

Верховний Суд (постанова від 05.12.2023) залишив без задоволення касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Новокиївське» та залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 у справі № 910/2094/21.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Панамедікус» подало заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Панамедікус» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новокиївське» 284330,76 грн судового збору за подання касаційної скарги, виданого 09.01.2023 на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022. Заявник зазначив, що додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.01.2022 є невід`ємною частиною постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022, яка скасована.

Приписами частин 1-4 ст. 328 ГПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Аналіз вказаної норми закону дає підстави вважати, що є такі підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню: - якщо такий наказ було видано помилково; - якщо обов`язок боржника відсутній у зв`язку з припиненням; - якщо обов`язок боржника відсутній у зв`язку з добровільним виконанням боржником чи іншою особою; - з інших причин.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц.

Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Стаття 244 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість суду ухвалити додаткове рішення у разі, якщо 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Із аналізу змісту ст. 244 ГПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акту, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові КГС ВС від 31.05.2021 по справі №911/132/14.

Відповідно до статті 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Тобто додаткове рішення, ухвалене для виправлення недоліків первісного рішення, є його невід`ємною складовою.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17.

Як зазначено вище Верховний Суд (постанова від 04.04.2023) скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022, передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За наслідками нового розгляду Північний апеляційний господарський суд (постанова від 03.08.2023) скасував рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021. Верховний Суд (постанова від 05.12.2023) залишив без змін рішення апеляційної інстанції.

Отже, із набранням законної сили постановою Верховного Суду від 04.04.2023, постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 втратила законну силу та, як наслідок, на цій підставі втратила законну силу і додаткова постанова від 01.12.2022.

Оскільки постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022, додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022, на виконання якої видано спірний наказ, втратили силу, наказ Господарського суду міста. Києва від 09.01.2023 у справі № 910/2094/21 щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Панамедікус» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новокиївське» 284330,76 грн судового збору за подання касаційної скарги слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Панамедікус».

Визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду міста Києва № 910/2094/21 від 09.01.2023 щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Панамедікус» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новокиївське» 284330,76 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Ухвала набрала законної сили 29.01.2024.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складений 06.02.2024.

Суддя С. А. Ковтун