Рішення

від 06.02.2024 по справі 910/16567/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2024Справа № 910/16567/23Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-ТРАНС Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР"

про стягнення 292 388,96 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІС-ТРАНС Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" про стягнення 292 388,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних на проведення господарської операції між сторонами з купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ, що позбавило позивача права на отримання податкового кредиту на суму 292 388,96 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

16.11.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

24.11.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом на подання відповіді на відзив.

28.11.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

Також у відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачем вимоги статті 90 ГПК України не дотримано, обов`язок із надання відповідей на поставлені у позовній заяві запитання не виконано, заяву свідка до суду не надано та позивачу не надіслано, а тому позивач вважає, що наявні підстави для застосування до відповідача заходів процесуального примусу.

Водночас, відповідачем у відзиві фактично надано по суті відповіді на поставлені запитання разом з доказами по справі, а тому судом не встановлено обставин, які б свідчили про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами та обов`язками, у зв`язку з чим суд залишає клопотання позивача без задоволення.

05.12.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору №OD00102202211011 купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ від 01 листопада 2022 року позивачем у період з 16.06.2023 по 11.09.2023 здійснено на користь відповідача оплати за паливо по паливним карткам у загальному розмірі 1 976 670,00 грн, з яких загальний розмір податку на додану вартість у вказаних оплатах складає 292 388,96 грн (розмір ПДВ розраховано за формулою: загальна сума платежу / (100% + діюча ставка ПДВ, %) * діюча ставка ПДВ, %).

Позивач стверджує, що за результатами здійсненого пошуку у власному Електронному кабінеті у вкладці «Отримані ПН/РК» (https://cabinet.tax.gov.ua/tax-invoices/provided) виявлено, що жодних податкових накладних за вищенаведеними оплатами відповідач не склав і в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрував.

У зв`язку із тим, що відповідачем не було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за оплатами згідно договору №OD00102202211011 від 01.11.2022, зазначене призвело до настання негативних наслідків для позивача, а саме неможливості нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту на суму 292 388,96 грн.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» завданих збитків у розмірі 292 388,96 грн.

У відповіді на відзив позивач заперечив щодо твердження відповідача про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН не пізніше 1095 днів, оскільки Податковий кодекс України зазначених вимог не містить і відповідач їх не наводить.

Також позивач вказує, що посилання відповідача у наведеному контексті на пункт 192.1. статті 192 Податкового кодексу України є недоречним, оскільки в даному пункті йдеться про розрахунок коригування до податкової накладної.

Позивач вважає, що оскільки відповідач не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені граничні строки, у позивача відсутні підстави для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Позиція відповідача

Відповідач у відзив заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на п. 192.1 ст. 192, п. 89, п. 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та зазначив, що податкова накладна та розрахунок коригування до неї можуть бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

Відповідач вважає, що має право зареєструвати податкову накладну в ЄРПН і пізніше строків, які передбачені в п. 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, але зі сплатою штрафних санкцій, водночас позивач не втратив право включити до свого податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкових накладних, які будуть зареєстровані відповідачем в ЄРПН.

Відповідач звернув увагу, що 19 червня 2023 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 12611, відповідно до якого відповідачу зупинена реєстрації податкових накладних починаючи з 19 червня 2023 року, однак останнім вчиняються всі можливі дії для реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних.

У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач посиалвся на те, що станом на дату звернення позивача до суду із позовною заявою та до червня 2024 року - позивач не поніс ніяких збитків, оскільки він має право як мінімум до червня 2024 року включити (скористатися) до податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкових накладних, які будуть зареєстровані відповідачем в ЄРПН, однак у випадку задоволення судом позову позивач окрім податкового кредиту на суму ПДВ, отримає додаткові грошові кошти.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС Україна» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (продавець, відповідач) був укладений договір №OD00102202211011 купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ, за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцю бланки-дозволи та/або електронні паливні картки, які надають право на здійснення заправки паливно-мастильними матеріалами автотранспорту покупця на АЗС, вказаних в п. 1.3. цього договору, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати бланки-дозволи їх номіналом та/або поповнювати електронні паливні картки на бажану кількість/суму отримання покупцем паливно-мастильних матеріалів (ПММ).

На виконання умов договору позивач здійсним оплату на користь відповідача за дизельне паливо по паливним карткам на загальну суму 1 976 670,00 грн, з яких загальний розмір податку на додану вартість складає 292 388,96 грн, що вбачається з платіжних інструкцій: №12946175 від 16 червня 2023 року, №12946182 від 23 червня 2023 року, №12946183 від 25 червня 2023 року, №12946188 від 03 липня 2023 року, №12946190 від 04 липня 2023 року, №12946192 від 06 липня 2023 року, №12946199 від 12 липня 2023 року, №12946206 від 14 липня 2023 року, №12946207 від 17 липня 2023 року, №12946212 від 20 липня 2023 року, №12946218 від 25 липня 2023 року, №12946224 від 27 липня 2023 року, №12946235 від 01 серпня 2023 року, №12946236 від 02 серпня 2023 року, №12946260 від 14 серпня 2023 року, №12946264 від 16 серпня 2023 року, №12946266 від 17 серпня 2023 року, №12946270 від 18 серпня 2023 року, №12946328 від 04 вересня 2023 року, №12946333 від 06 вересня 2023 року, №12946336 від 07 вересня 2023 року, №12946355 від 08 вересня 2023 року, №12946359 від 11 вересня 2023 року, №12946361 від 11 вересня 2023 року.

17.10.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою № б/н від 09.10.2023 про надання ТОВ «АВІС-ТРАНС Україна» податкових накладних, складених на суму коштів, що надійшли на рахунок ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР». Докази надсилання вказаної вимоги підтверджується описом вкладення в цінний лист, поштовою накладною та квитанцією за № 4902300723606 від 17.10.2023.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що в порушення вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України відповідач не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивач втратив право на внесення сплаченої суми ПДВ в розмірі 292 388,96 грн до податкового кредиту та відповідно можливості зменшення суми податкових зобов`язань з ПДВ.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Наявними у матеріалах справи копіями платіжних інструкцій: №12946175 від 16 червня 2023 року, №12946182 від 23 червня 2023 року, №12946183 від 25 червня 2023 року, №12946188 від 03 липня 2023 року, №12946190 від 04 липня 2023 року, №12946192 від 06 липня 2023 року, №12946199 від 12 липня 2023 року, №12946206 від 14 липня 2023 року, №12946207 від 17 липня 2023 року, №12946212 від 20 липня 2023 року, №12946218 від 25 липня 2023 року, №12946224 від 27 липня 2023 року, №12946235 від 01 серпня 2023 року, №12946236 від 02 серпня 2023 року, №12946260 від 14 серпня 2023 року, №12946264 від 16 серпня 2023 року, №12946266 від 17 серпня 2023 року, №12946270 від 18 серпня 2023 року, №12946328 від 04 вересня 2023 року, №12946333 від 06 вересня 2023 року, №12946336 від 07 вересня 2023 року, №12946355 від 08 вересня 2023 року, №12946359 від 11 вересня 2023 року, №12946361 від 11 вересня 2023 року підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача коштів у загальній сумі 1 976 670,00 грн, з яких загальний розмір податку на додану вартість складає 292 388,96 грн

Відповідно до вимог абз. 1 п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Аналогічна правова позицій вкладена у постанові Верховного Суду від 10 січня 2022 року у справі № 910/3338/21.

З урахуванням вказаних вимог податкового законодавства, на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України відповідач зобов`язаний був скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було сформовано та 27.10.2023 відправлено на реєстрацію податкові накладні по оплатам за договором №OD00102202211011 від 01.11.2022, що підтверджується податковими накладними та квитанціями про зупинення реєстрації.

Згідно п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до змісту квитанцій про зупинення реєстрацій податкових накладних від 27.10.2023 підставою для зупинення реєстрації податкових накладних було те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрація податкових накладних зупинена. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку. Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, податковим органом було зупинено реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 292 388,96 грн та було запропоновано відповідачу надати пояснення та документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

03 листопада 2023 року відповідачем подано до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено № 1;

06 листопада 2023 року відповідачем подано до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено № 2.

Центральним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків надіслано відповідачу повідомлення щодо спірних податкових накладних про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 10.11.2023 року № 9909016/42547705; від 10.11.2023 року № 9908789/42547705; від 10.11.2023 року № 9908787/42547705; від 10.11.2023 року № 9908784/42547705; від 10.11.2023 року № 9908778/42547705; від 10.11.2023 року № 9908773/42547705.

Водночас, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за загальним правилом не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних; при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця. Однак, подання такої скарги згідно з наведеною нормою не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Зупинення податковими органами реєстрації податкових накладних та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість податковим органами упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит.

Таким чином, оскільки, відповідачем не було вчинено всіх необхідних дій для відновлення реєстрації податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, а отже позивач позбавлений права на віднесення суми ПДВ в розмірі 292 388,96 грн до податкового кредиту.

Щодо твердження відповідача про відсутність у договорі №OD00102202211011 від 01.11.2022 обов`язку відповідача щодо складення та реєстрації відповідачем в ЄРПН податкових накладних суд зазначає, що обов`язок платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну передбачені законом (стаття 201 ПК), а отже відносини сторін врегульовані не умовами договору, а безпосередньо законом.

Наміри відповідача надати додаткові пояснення та документи до податкового органу, а у разі якщо податковий орган відмовить у реєстрації в ЄРПН податкових накладних, відповідач звернеться до суду для оскарження незаконних рішень податкового органу, не свідчать про відсутність вини відповідача в бездіяльності щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливості позивача скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 292 388,96 грн.

Заперечення відповідача, що позивач передчасно звернувся з позовом до відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки ґрунтуються на помилковому розумінні положень податкового законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно статті 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 зі справи №908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 зі справи №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Крім того, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків. Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 і від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Як встановлено судом, відповідач не виконав вимог ст.201 ПК та Порядку про зупинення, що призвело до відмови у реєстрації податкових накладних, у зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню, а тому враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-ТРАНС Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" про стягнення 292 388,96 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" (проспект Соборності, будинок 15, кабінет 219, місто Київ, 02160, ідентифікаційний код 42547705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-ТРАНС Україна" (вул. Дмитренка, 81, місто Київ, 49082, ідентифікаційний код 44748930) збитки у сумі 292 388,96 грн та судовий збір у розмірі 4 385,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 06.02.2024

Суддя О.В. Гулевець