Рішення

від 05.02.2024 по справі 922/5048/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5048/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149) до Приватного сільськогосподарського підприємства "Імені Ватутіна" (63621, Шевченківський р-н., Харківська обл., с. Гетьманівка, вул. Шкільна, буд. 23) про стягнення 53119,52 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства "Імені Ватутіна" про стягнення 60329,82 грн., з яких: заборгованість за електричну енергію у розмірі 59800,09 грн., пеня у розмірі 496,62 грн. та 3% річних у розмірі 33,11 грн., а також судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №65-338 від 01.01.2021 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.12.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

11.12.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" зареєстровано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №34003).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про зменшення розміру позовних вимог (вх. №34003 від 11.12.2023) прийнято до розгляду та подальший розгляд справи постановлено здійснювати з її врахуванням.

19.12.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №34953), який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

25.12.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву про продовження строку подання відповіді на відзив (вх. №35515).

26.12.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відповідь на відзив (вх. №35682).

26.12.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №35690), в якій позивач зазначає, що після відкриття провадження у справі відповідачем частково сплачено заборгованість за договором №65-338 від 01.01.2021, а саме відповідно до платіжного доручення №182 від 12.12.2023 на суму 4447,60 грн. було сплачено заборгованість за електричну енергію за травень 2023 року. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію за договором №65-338 від 01.01.2021 за період жовтень 2022, травень-червень 2023 у розмірі 52589,79 грн., в решті позовних вимог залишити без змін.

26.12.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (вх. №35672), в якому просить суд залучити АТ "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 заяву ПрАТ "Харківенергозбут" про продовження строку подання відповіді на відзив (вх. №35515 від 25.12.2023) задоволено. Продовжено строк на подання відповіді на відзив та долучено відповідь на відзив (вх. №35682 від 26.12.2023) до матеріалів справи. Заяву ПрАТ "Харківенергозбут" про зменшення розміру позовних вимог (вх. №35690 від 26.12.2023) прийнято до розгляду та подальший розгляд справи постановлено здійснювати з її врахуванням. Разом з тим, клопотання ПрАТ "Харківенергозбут" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору (вх. №35672 від 26.12.2023) задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954).

29.12.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про долучення доказів (вх. №35972), яке досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

01.01.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заперечення на відповідь на відзив (вх. №21), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

29.01.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від АТ "Харківобленерго" зареєстровано пояснення (вх. №2620) разом із доданими до них документами, в якій третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, просить суд поновити пропущений процесуальний строк на подання пояснень, долучити пояснення до матеріалів справи. Разом з тим, підтримує позовні вимоги та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Щодо процесуального строку на подання вище вказаних пояснень по справі, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини 2, 3 статті 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяви по суті справи є правом учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача строк у п`ятнадцять календарних днів з дня отримання зазначеної ухвали для подання письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог, які повинні відповідати вимогам статті 168 ГПК України.

Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Системний аналіз положень ГПК України дає підстави дійти висновку, що під процесуальними строками розуміють проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Водночас відповідно до частини 1, 2 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, згідно з частиною 4 статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до вимог статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, а також статті 2 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положеннями ГПК України, зокрема статтями 7, 13 визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що третьою особою пропущено встановлений процесуальний строк для подання письмових пояснень. Поряд з цим, дослідивши матеріали справи, наведені третьою особою обставини, що зумовили пропуск процесуального строку, з метою реалізації принципів змагальності та рівності учасників справи перед законом та судом, а також повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, суд дійшов висновку, що встановлений процесуальний строк для подання третьою особою пояснень пропущено з поважних причин, а тому такий підлягає поновленню, а письмові пояснення долученню судом до матеріалів справи.

02.02.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано додаткові пояснення у справі (вх. №3108), в яких просить суд дозволити подати відповідачу додаткові пояснення у справі та врахувати їх під час прийняття рішення у справі. Разом з тим, просить суд встановити відповідачу додатковий строк для подання доказів у справі.

Дослідивши вище вказані пояснення, а також матеріали справи, враховуючи положення статті 124, частини 2 статті 129 Конституції України, а також статті 2, 7, 13 ГПК України, які закріплюють основні засади судочинства, зокрема рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін, свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, подані додаткові пояснення разом із доданими до них документами долучено судом до матеріалів справи.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті.

Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 р., з 01.01.2019 позивач є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови НКРЕКП від 19.06.2018 №505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного електричної енергії споживачем у певний період часу електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з пункту 3.2.5 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Відповідно до п.п. 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з пунктом 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Пунктом 4.3 Правил передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Вимогами п. 9.1.1 Розділу ХІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Отже, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем позивач проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вище вимог та показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

Пунктом 3.1.7. Правил передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Відповідно до пункту 3.2.1 Правил електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

Матеріали справи свідчать, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Імені Ватутіна" (надалі - відповідач, споживач) приєдналось до умов договору про постачання електричної енергії споживачу №65-338 від 01.01.2021 (надалі - договір) на умовах Комерційної пропозиції №1П від 01.01.2021 та Комерційної пропозиції №1/23П від 01.01.2023.

Відповідно до пункту 1.1. договору договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов договору.

Пунктом 2.1. договору погоджено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Умовами пункту 3.1. договору визначено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до договору.

Згідно з пунктом 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до договору.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що розрахунковий період за договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Додатком №1 до договору №65-338 від 01.01.2021 є Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якої визначено персоніфіковані дані споживача та початок постачання з 01.01.2021.

Умовами пункту 4 Комерційної пропозиції №1П від 01.01.2021 та Комерційної пропозиції №1/23П від 01.01.2023 передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати, визначеної на підставі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Розрахунок попередньої оплати для нових споживачів та споживачів, фактичний обсяг спожитої електричної енергії та розподіленої електричної енергії яких за попередній період дорівнює 0, визначається на підставі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період. Розрахунок суми попередньої оплати визначається постачальником як добуток фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період на визначену прогнозовану ціну. Попередня оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем до 01 числа місяця, наступного за місяцем, в якому був отриманий рахунок на попередню оплату.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.

Відповідно до пункту 5 Комерційної пропозиції рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунок на попередню оплату надається споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з п. 4 даної комерційної пропозиції. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до договору. В разі неотримання споживачем рахунків у відповідних структурних підрозділах за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Згідно пункту 6 Комерційної пропозиції передбачено, що звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформлення між споживачем та постачальником "Акту прийому-передачі електричної енергії", сформованого згідно з даними на останній день розрахункового періоду споживача. Постачальник надає споживачу два примірника "Акту прийому-передачі електричної енергії", які споживач протягом 3 робочих днів з дати отримання підписує, за наявності - скріплює печаткою та передає один з низ постачальнику особисто або надсилає на адресу його місцезнаходження, визначеному у договорі. Акти прийому-передачі електричної енергії надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до договору. В разі неотримання споживачем Актів прийому-передачі електричної енергії" у відповідних структурних підрозділах за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, постачальник направляє Акти прийому-передачі електричної енергії споживачу поштовим зв`язком. У разі неповернення споживачем Акту прийому-передачі електричної енергії протягом 3 робочих днів з дня отримання, він вважається погодженим сторонами та вважається підписаним.

Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго", відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:

- за жовтень 2022 р. на суму 42589,80 грн. з обсягом споживання 7170 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за жовтень 2022 надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку 05.10.2023 відповідно до доданих до позову доказів. Строк оплати рахунку 12.10.2023;

- за період листопад-грудень 2022 року споживання електричної енергії відсутнє;

- за січень 2023 р. на суму 32916,10 грн. з обсягом споживання 5332 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2023 р. надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку 05.10.2023 відповідно до доданих до позову доказів. Строк оплати рахунку 12.10.2023;

- за лютий 2023 р. на суму 11178,83 грн. з обсягом споживання 1917 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2023 р. надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку 05.10.2023 відповідно до доданих до позову доказів. Строк оплати рахунку до 12.10.2023;

- за березень 2023 р. на суму 10495,49 грн. з обсягом споживання 1788 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2023 р. надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку 05.10.2023 відповідно до доданих до позову доказів. Строк оплати рахунку 12.10.2023;

- за квітень 2023 р. на суму 13047,59 грн. з обсягом споживання 2371 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за квітень 2023 р. надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку 05.10.2023 відповідно до доданих до позову доказів. Строк оплати рахунку 12.10.2023;

- за травень 2023 р. на суму 9447,60 грн. з обсягом споживання 1750 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за травень 2023 р. надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку 05.10.2023 відповідно до доданих до позову доказів. Строк оплати рахунку 12.10.2023. При цьому 31.05.2023 відповідачем було сплачено заборгованість у розмірі 32916,10 грн. за січень 2023 року;

- за червень 2023 р. на суму 7762,70 грн. з обсягом споживання 1337 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2023 р. надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку 11.07.2023 відповідно до доданих до позову доказів. Строк оплати рахунку 18.07.2023. При цьому 15.06.2023 відповідачем було сплачено заборгованість у розмірі 11178,83 грн. за лютий 2023 року;

- за липень 2023 р. на суму 4053,58 грн. з обсягом споживання 568 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2023 р. отримано відповідачем 09.08.2023 відповідно до доданих до позову доказів. Строк оплати рахунку до 16.08.2023. При цьому 03.08.2023 відповідачем було сплачено заборгованість у розмірі 10495,49 грн. за березень 2023 року, 09.10.2023 сплачено заборгованість у розмірі 13047,59 грн. за квітень 2023 року та 19.10.2023 сплачено заборгованість у розмірі 4053,59 грн. за травень 2023 року.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивачем у позовній заяві зазначено про належне виконання своїх зобов`язань перед відповідачем. Разом з тим, позивач стверджує, що відповідачем порушено взяті на себе зобов`язання за умовами договору в частині своєчасної та повної сплати вартості спожитої електричної енергії у передбачені договором строки. Відтак, позивач у позовній заяві зазначає про виникнення у відповідача заборгованості за спірний період у розмірі 59800,09 грн., яка залишається не сплаченою, що також стало підставою для нарахування до стягнення пені та 3% річних.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 статті 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як зазначено судом вище, Приватне сільськогосподарське підприємство "Імені Ватутіна" приєдналось до умов договору про постачання електричної енергії споживачу №65-338 від 01.01.2021 на умовах Комерційної пропозиції №1П від 01.01.2021 та Комерційної пропозиції №1/23П від 01.01.2023.

Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконано належним чином взяті на себе зобов`язання перед відповідачем та поставлено останньому електричну енергію за спірний період. Разом з тим, позивачем проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено відповідні рахунки за спожиту електричну енергію з відображенням у них необхідної інформації, які скеровано відповідачу засобами поштового зв`язку, а також отримано особисто згідно витягу з книги реєстрації отримання рахунків за електроенергію.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зазначені положення законодавства вказують, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним.

Тобто, однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.

Натомість матеріали справи свідчать, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювались платежі за спожиту електричну енергію, чим порушено погоджені з позивачем зобов`язання за умовами договору в частині сплати вартості спожитої електричної енергії у повному обсязі та у передбачені договором строки.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку заборгованості за електричну енергію, яка з урахуванням часткових сплат та зменшення розміру позовних вимог складає 52589,79 грн., суд зазначає, що розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, доведеним та арифметично вірним.

Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 4.12, 4.13 розділу IV Правил, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Пунктом 10 Постанови передбачено, що до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Відповідно до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку, затверджуються Регулятором.

Пунктом 12.4.4. Кодексу Комерційного обліку, який затверджено постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 передбачено, що до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку Датахаб функції щодо ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії. Повноваження оператора системи на території м. Харкова та Харківської області здійснює АТ "Харківобленерго".

Відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 №1446 "Про видачу АТ "Харківобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом АТ "Харківобленерго" з 01.01.2019 здійснює діяльність з розподілу електричної енергії на закріпленій території як оператор системи розподілу.

Отже, АТ "Харківобленерго" на договірних засадах з відповідачем адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, приймає від відповідача або зчитує покази засобів комерційного обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії.

Згідно з частиною 3 пунктом 3.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; про постачання електричної енергії споживачу; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії. Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається між АТ "Харківобленерго" та споживачем, з урахуванням положень статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, за типовою формою договору, що є додатком №3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ "Харківобленерго": www.oblenergo.kharkov.ua.

Договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п. 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ).

Оскільки відповідач продовжив споживання електричної енергії з 01.01.2019 відповідно до вказаних вище умов, що підтверджується наданими та підписаними споживачем актами про обсяги розподіленої електричної енергії та не подав заяв про заперечення щодо укладення договору в цілому або щодо окремих його умов, слід вважати, що відповідач на підставі ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, п. 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ, з 01.01.2019 приєднався до договору споживача про розподіл електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №65-338 від 23.07.2007.

Окрім того, з 01.01.2019 почав діяти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №19/13979 від 28.11.2018, який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на офіційному веб-сайті АТ "Харківобленерго".

Відповідно до умов пункту 2.1 Договору № 19/13979 оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС - кодами споживачів та їх точками вимірювання. Реєстр ведеться оператором системи в електронному вигляді. Оператор системи забезпечує надання послуг з розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема з відключення та підключення споживачів. Відповідач входить до реєстру споживачів що входять в балансуючу групу постачальника, якому забезпечується розподіл електричної енергії мережами оператора системи розподілу.

Таким чином, обсяги спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії, що передаються відповідачем до АТ "Харківобленерго" на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №19/13979, зазначені у додатку №10 "Фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії".

Так, відповідно до фактичних (звітних) обсягів купівлі електричної енергії постачальником, АТ "Харківобленерго" за заявлений позивачем спірний період, відповідачу надано послуги з розподілу електричної енергії з наступним обсягом: за жовтень 2022 р. - 7170 кВт*год; за січень 2023 р. - 5332 кВт*год; за лютий 2023 р. - 1917 кВт*год; за березень 2023 р. - 1788 кВт*год; за квітень 2023 р. - 2371 кВт*год; за травень 2023 р. - 1750 кВт*год; за червень 2023 р. - 1337 кВт*год; за липень 2023 р. - 568 кВт*год.

Отже, матеріали справи свідчать, що обсяг розподіленої електричної енергії, який передається ПрАТ "Харківенергозбут" для проведення відповідних розрахунків збігаються з даними вказаними позивачем в обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи зазначене, матеріалами справи підтверджено, що розрахунки за спожиту відповідачем електроенергію є обґрунтованими, оскільки проведені на підставі інформації про обсяги розподіленої відповідачу електричної енергії, яка отримана від оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго", про що свідчать наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази: витяг з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам електропостачальника щодо Приватного сільськогосподарського підприємства "Імені Ватутіна", який підтверджує обсяги спожитої електричної енергії за спірний період, а також відомості про витрати електричної енергії, акти про обсяги розподіленої електричної енергії, фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії постачальником, у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи "а" та групи "б" та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії по кожному споживачу, у тому числі з розбивкою окремо по площадках вимірювання групи "а" та групи "б".

При цьому, заперечення відповідача щодо факту та обсягу постачання, а також споживання останнім електричної енергії за жовтень 2022 року у обсязі 7170 кВт*год на суму 42589,80 грн. спростовуються вище вказаними доказами та листом АТ "Харківобленерго" №04-37/110 від 05.01.2024, в якому третя особа повідомила, що постачання електричної енергії відповідачу було відновлено 09.10.2022. Поряд з цим, судом взято до уваги, що відповідач у заявах по суті справи не заперечує факту того, що частину жовтня 2022 року позивачем здійснювалось постачання електроенергії.

Водночас відповідно до п.п. 8,9 п. 6.1 договору споживач має право: вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати організації та проведення звіряння (за необхідності із залученням постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи) розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку; на проведення звіряння фактичних розрахунків в установленому ПРРЕЕ порядку з підписанням відповідного акта.

Натомість у даному разі суд приймає до уваги, що матеріали справи не містять будь-якого листування претензійного характеру між сторонами щодо обґрунтованості вартості, тарифу, обсягів, періоду споживання відповідачем електричної енергії тощо після оформлення відповідних рахунків за електричну енергію до звернення позивача з позовом до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Таким чином, суд зазначає, що заперечення відповідача проти позовних вимог про стягнення основної заборгованості за спожиту електричну енергію не знаходять свого документального та правового підтвердження, спростовуються належними та допустимими доказами, а тому відхиляються судом з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на правову позицію Верховного Суду у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18, в якій зазначено, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Відтак, заперечення відповідача проти позовних вимог та подальша часткова сплата заявленої до стягнення основної заборгованості після звернення з позовом до суду, свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій, які підтверджують наявність перед позивачем заборгованості та необхідність її повної сплати в силу погоджених між сторонами умов договору та наведених положень законодавства.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 33,11 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 ЦК України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з пунктом 8 у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 комерційної пропозиції постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу, 3% річних від простроченої суми. При цьому, сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у окремому розрахунковому документі окремими рядками та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем. Суми пені, 3% річних, інфляційних сплачуються споживачем на поточний рахунок постачальника.

Матеріали справи містять оформлені рахунки на оплату пені та 3% річних за договором №65-338 від 01.01.2021 р., які у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії було скеровано позивачем засобами поштового зв`язку на адресу відповідача для сплати.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого детального розрахунку 3% річних у розмірі 33,11 грн. суд зазначає, що дане нарахування відповідає умовам договору та комерційної пропозиції, розрахунок з огляду на прострочення сплати основної заборгованості виконано арифметично вірно, з урахуванням чого, позовна вимога про стягнення 3% річних у розмірі 33,11 грн. визнається судом цілком обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 496,62 грн. за період з 19.07.2023 по 31.08.2023, суд враховує наступне.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 ЦК України).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 ГК України).

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статті 1 Закону України від 22.09.2016 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Згідно частини 1 статті 3 Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Пунктом 4 частини 3 статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Отже, НКРЕКП прийняв постанову №332 від 25.02.2022 в межах своїх повноважень, а тому вказана постанова має застосовуватись, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Як вбачається із постанови, її прийнято відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, введеним відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022.

Пунктом 16 Постанови НКРЕКП "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 №332 передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, такі види договорів: про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до пункту 1.2. договору умови договору розрозблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 та є однаковими для всіх споживачів.

Тобто, спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим, вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи приписи пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені за період дії в Україні воєнного стану.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 по справі №922/1948/22.

Із поданого позивачем розрахунку пені слідує, що позивачем розраховано пеню у розмірі 496,62 грн. за період з 19.07.2023 по 31.08.2023.

Отже, враховуючи приписи пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, яка є чинною та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, здійснення позивачем під час дії в Україні воєнного стану нарахування штрафних санкцій у вигляді пені суперечить обов`язковому для виконання рішенню НКРЕКП, а тому є неправомірним.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 496,62 грн., є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

З приводу інших аргументів, доводів та міркувань сторін, суд зазначає, що вони були досліджені судом та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на істотні та вагомі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому, судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок зазначених вище судом доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Імені Ватутіна" (63621, Шевченківський р-н., Харківська обл., с. Гетьманівка, вул. Шкільна, буд. 23, код ЄДРПОУ 30755439) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за електричну енергію у розмірі 52589,79 грн., 3% річних у розмірі 33,11 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2658,90 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "05" лютого 2024 р.

СуддяГ.І. Сальнікова