Постанова

від 31.01.2024 по справі 953/6943/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024року

м. Київ

справа № 953/6943/22

провадження № 51-5251 км 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції

захисника ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 липня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000002092, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 114-2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ухвалено обчислювати з 09 листопада 2022 року.

Цим же рішенням суду застосована спеціальна конфіскація речових доказів.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 липня 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін.

За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 вчинив поширення інформації про розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, за наступних обставин.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжений Указами Президента України по теперішній час.

Так, 21 червня 2022 року, у невстановлений період часу, ОСОБА_7 , реалізуючи умисел направлений на поширення в умовах воєнного стану інформації про розташування Збройних Сил України, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи персональний комп`ютер з доступом до мережі Інтернет, під час висловлення власних думок на коментар користувача « ОСОБА_8 » у соціальній мережі «Facebook.com» під зареєстрованим «ніком» « ОСОБА_9 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), із прикріпленим до акаунту мобільним номером « НОМЕР_1 », опублікував коментар наступного змісту: «так зенитные возле меня стартуют - позиция между МЖК и окружной. Сначала огонь, потом взлетает зенитная ракета (по наклону даже видно в какую сторону улетает), потом тишина и потом начинаешь считать секунды, чтобы оценить расстояние)».

Згідно відповіді на запит від 04.08.2022 № 226 з Угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на місцевості між МЖК «Інтернаціоналіст» та Харківською кільцевою дорогою

(траса Е40), відомості щодо якої опублікував ОСОБА_7 у коментарях на власній сторінці у соціальні мережі, 21.06.2022 року перебували підрозділи Збройних Сил України, що виконували бойове завдання з відсічі збройної агресії проти України. На вказаній території була розгорнута позиція з озброєнням ППО, що здійснювала прикриття міста від засобів повітряного нападу противника, які були обстріляні 26.06.2022, 27.06.2022, 04.07.2022, 10.07.2022 та 30.07.2022.

Інформація про дислокацію підрозділів за вказаною адресою у відкритому доступі офіційними джерелами Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалась.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок місцевого суду і ухвалу суду апеляційної інстанції та закрити кримінальне провадження за відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 підлягало закриттю за малозначністю (ч. 2 ст. 11 КК України), однак суди не врахували усіх обставин вчинення діяння, а саме не взяли до уваги, що діяння останнього в силу малозначності не є таким, що завдало шкоду державі.

Також захисник вказує, що в порушення вимог статей 404, 419 КПК України, апеляційний суд переглянув кримінальне провадження лише в частині призначеного покарання, та не перевірив доводів його апеляційної скарги про те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за інкримінований злочин підлягало закриттю за малозначністю.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 касаційну скаргу підтримали.

Прокурор, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржених судових рішень, просила касаційну скаргу залишити без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Статтею 412 КПКУкраїни передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПКУкраїни, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вимогами кримінального процесуального закону передбачено, що рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.

Окрім додержання цих вимог, у судовому рішенні слід проаналізувати і зіставити з наявними у провадженні матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. Усі доводи, що містяться в апеляційних скаргах, мають бути проаналізовані з урахуванням наявних у справі доказів з тим, щоб жоден з них не залишився нерозглянутим.

Проте, переглядаючи вирок щодо ОСОБА_7 за апеляційною скаргою захисника, суд апеляційної інстанції зазначених вимог закону не дотримався.

Так, з апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 вбачається, що останній, крім іншого, на обґрунтування вимог скарги вказував, що згідно положень ч. 2 ст. 11 КК України не є злочином дія або бездіяльність, яка формально містить ознаки діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. Посилаючись на вказану норму права, захисник вважав, що дії ОСОБА_7 не є злочинними, оскільки не спричинили істотної шкоди інтересам безпеки держави Україна.Зазначав, що стороною обвинувачення не надано доказів про те, що начебто інформація в «Фейсбуку», яка поширена ОСОБА_7 , знаходиться в причинному зв`язку з обстрілами в кінці червня та на початку липня 2022 року м. Харкова. Крім того, ніякої шкоди ця інформація безпеці держави Україна не спричинила, а тому в діях обвинуваченого відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 2 ст. 114-2 КК України, оскільки його дії є малозначимими та не становлять суспільної небезпеки (т. 1 а. п. 243-245).

Таким чином, на обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник вказував на обставини, які підлягали ретельній перевірці під час апеляційного розгляду.

Проте, як слідує з оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги захисника, взагалі не зазначив наведених у скарзі доводів, не перевірив їх, вичерпних, аргументованих та конкретних відповідей на них не дав, не провів належного аналізу і оцінки обставин, на які посилалась сторона захисту.

Оскаржуване судове рішення вказаним судом переглянуте лише в частині невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції порушив приписи ст. 419 КПК України при розгляді апеляційної скарги захисника, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, а кримінальне провадження - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

У зв`язку з тим, що ухвала підлягає скасуванню з наведених підстав, Суд не перевіряє інші доводи сторони захисту, які необхідно перевірити апеляційному суду під час нового розгляду.

При цьому вказаному суду слід врахувати викладене, дослідити всі обставини, які мають правове значення, ретельно перевірити доводи, наведені в апеляційній скарзі, і ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, яке відповідатиме вимогам статей 370, 419 КПК України.

Згідно положень ч. 3 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції розглядає питання про обрання запобіжного заходу під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції.

Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечення можливості проведення нового розгляду судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 липня 2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обрати обвинуваченомуОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 30 березня 2024 року включно.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3