Ухвала

від 01.02.2024 по справі 304/2686/23

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/2686/23 Провадження № 1-кс/304/184/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12022070000000053 від 14 лютого 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В:

прокурор звернувся до слідчого судді з даним клопотанням, в якому просить накласти арешт із забороною використання та розпорядження будь-яким особам, окрім органу досудового розслідування, на тимчасово вилучені в ході санкціонованого обшуку 20 січня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , право власності зареєстровано за ПП «Дана» (код ЄДРПОУ 31544529), документи, речі (цінності), а саме відеореєстратор Hikvision IDS-7104HQHIM1/S s/n L05810862 з блоком живлення; wi-fi роутер Tp-Link Arcer С6 s/n 2228390004473 з блоком живлення; монітор PHILIPS s/n ОА1903036745; телевізор LG 32LJ610V s/n 802HADHA5778; 5 камер відеоспостереження (зовнішнього типу); мобільний телефон «Huawei», IMEI: НОМЕР_1 та wi-fi роутер Tp-Link s/n НОМЕР_2 . Клопотання мотивує тим, що Територіальним управлінням БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування даного кримінального провадження, під час якого встановлено, що на території Закарпатської області невідомими особами здійснюється діяльність з організації та проведення азартних ігор, забезпечення функціонування закладів, де надається доступ до азартних ігор, які проводяться в мережі «Інтернет», без відповідних ліцензій, сертифікованого та підключеного до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-систем організаторів азартних ігор, у порушення вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15 травня 2009 року та Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14 липня 2020 року. Прокурор вказує, що на виконання доручення детектива встановлено осіб, у тому числі жителів Закарпатської області, які в порушення вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15 травня 2009 року здійснюють у м. Ужгород зазначену вище незаконну діяльність у сфері зайняття гральним бізнесом, зокрема, в ході відпрацювання встановлено приміщення ігрових залів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього прокурор вказує, що відповідно до Інформаційної Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, право власності на приміщення за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ПП «Дана», код ЄДРПОУ 31544529. Зазначає, що з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення на підставі ухвали слідчого судді органом досудового розслідування проведено обшук за вказаною вище адресою, в ході якого виявлено та вилучено відеореєстратор Hikvision IDS-7104HQHIM1/S s/n L05810862 з блоком живлення; wi-fi роутер Tp-Link Arcer С6 s/n 2228390004473 з блоком живлення; монітор PHILIPS s/n ОА1903036745; телевізор LG 32LJ610V s/n 802HADHA5778; 5 камер відеоспостереження (зовнішнього типу); мобільний телефон «Huawei», IMEI: НОМЕР_1 та wi-fi роутер Tp-Link s/n НОМЕР_2 . Відтак ініціатор клопотання вважає, що вилучене в ході обшуку майно є предметом і засобами вчинення кримінального правопорушення та має значення речових доказів, зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі необхідні для проведення судових експертиз. Підставою для накладення арешту на майно, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, є існування достатніх підстав вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям, доказом вчинення злочину. Метою накладення арешту, згідно з процесуальними нормами п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, прокурор вказує забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації. Наводячи визначення речових доказів та спеціальної конфіскації, підставу та мету накладення арешту, прокурор вказує, що вилучені у ході обшуку документи, речі (цінності) та інше майно є тимчасово вилученим майном, постановою від 20 січня 2024 року визнані речовими доказами, а відтак мають доказове значення у даному кримінальному провадженні та можуть бути використані як доказ, а також відповідно до вимог ст. 96-1 КК України підлягають спеціальній конфіскації; окрім цього такі предмети, речі (цінності) необхідні для забезпечення належного проведення у рамках даного кримінального провадження судових криміналістичних експертиз, проведення слідчих (розшукових) дій з їх використанням. Відтак оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що у разі не накладення арешту на вказане майно таке може бути приховане або пошкоджене, що у свою чергу перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні, прокурор просить клопотання задовольнити.

Ініціатор клопотання у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд такого за його відсутності та підтримання клопотання у повному обсязі.

Власник майна ПП «Дана» у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся детективом ОСОБА_4 як представником органу досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, прийшов до такого висновку.

Пунктом 4 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Абзац 2 частини 5 статті 171 КПК України визначає, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З протоколу обшуку видно, що такий здійснювався 20 січня 2024 року з 13.37 до 15.54 год; клопотання подане до суду 22 січня 2024 року.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як видно з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування відділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 14 лютого 2022 року до ЄРДР за № 12022070000000053 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 203-2 КК України за фактом порушення вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15.05.2009 та Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020, а саме організації та проведення азартних ігор без ліцензії, забезпечення функціонування закладів, де надається доступ до азартних ігор, які проводяться у мережі «Інтернет» без відповідних на те ліцензій.

Окрім цього встановлено, що на виконання доручення детектива надійшов рапорт старшого детектива ТУ БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_5 про те, що в ході відпрацювання ним встановлено приміщення ігрові зали, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак на основі зібраних доказів та на підставі ухвали слідчого судді, органом досудового розслідування 20 січня 2024 року було проведено обшук у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності (спільна часткова, розмір частки 220/1000) Приватному підприємству «Дана», код ЄДРПОУ 31544529, під час якого було виявлено та вилучено відеореєстратор Hikvision IDS-7104HQHIM1/S s/n L05810862 з блоком живлення; wi-fi роутер Tp-Link Arcer С6 s/n 2228390004473 з блоком живлення; монітор PHILIPS s/n ОА1903036745; телевізор LG 32LJ610V s/n 802HADHA5778; 5 камер відеоспостереження (зовнішнього типу); мобільний телефон «Huawei», IMEI: НОМЕР_1 та wi-fi роутер Tp-Link s/n НОМЕР_2 .

Постановою детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 про визнання речовими доказами документів від 20 січня 2024 року вилучене вище вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 1202207000000053 від 14 лютого 2022 року.

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Ініціатором клопотання доведено, що вилучене під час обшуку майно має значення речового доказу у кримінальному проваджені № 1202207000000053 та відповідають критеріям, зазначеним у статті 96-2, 98 КПК України, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також підлягати спеціальній конфіскації.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів/спеціальної конфіскації, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання такого як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.

Положеннями ч. 5 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12022070000000053 від 14 лютого 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку 20 січня 2024 року майно, а саме на відеореєстратор Hikvision IDS-7104HQHIM1/S s/n L05810862 з блоком живлення; wi-fi роутер Tp-Link Arcer С6 s/n 2228390004473 з блоком живлення; монітор PHILIPS s/n ОА1903036745; телевізор LG 32LJ610V s/n 802HADHA5778; 5 камер відеоспостереження (зовнішнього типу); мобільний телефон «Huawei», IMEI: НОМЕР_1 та wi-fi роутер Tp-Link s/n 2161263015768, заборонивши розпорядження та користування таким майном.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Згідно зі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1