Ухвала

від 07.02.2024 по справі 754/18486/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/1597/24

Справа № 754/18486/23

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши клопотання та заяви ОСОБА_1 у цивільній справі за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

До Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2546,63 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27 грудня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178, 191 ЦПК України. Роз`яснено, що згідно з вимогами ч. 7 ст. 279 ЦПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом, або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Оскільки для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження судове засідання не проводиться, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 279 ЦПК України процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі (передбачені ст. 39, 49, 51, 52, 53, 91, 93 ЦПК України), можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

02 лютого 2024 року ОСОБА_1 подано одним документом відзив на позовну заяву, клопотання про перехід розгляду справи в порядку загального провадження з викликом сторін, заява про письмове опитування позивача та клопотання про витребування оригіналів доказів, на які позивач посилається в своїй позовній заяві.

06 лютого 2024 року ОСОБА_1 подано заяви про повернення позовної заяви на підставі того, що позовна заява підписана представником позивача, який не мав на це компетенції та повноважень.

Щодо клопотання про перехід розгляду справи в порядку загального провадження

Частиною другою статті 19 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного);

3) окремого провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:

1) малозначних справ;

2) справ, що виникають з трудових відносин;

3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;

4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи малозначні справи.

Відповідно до частини третьої статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;

5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості на оплату житлових послуг, витрат з експлуатації і ремонту будинку, утримання прибудинкової території у розмірі 2546,63 грн.

Розглянувши клопотання відповідачки щодо призначення справи до розгляду у порядку загального позовного провадження, суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити, оскільки, з огляду на ціну позову, ця справа є малозначною, і чинним законодавством не визначено, що розгляд цієї категорії справи належить здійснювати в загальному порядку, тому дана справа підлягає розгляду саме в порядку спрощеного позовного провадження.

Щодо розгляду справи з повідомленням сторін

Згідно з ч. 3 ст. 279 ЦПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частинами п`ятою та шостою статті 279 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до частини сьомої статті 279 ЦПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

З огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд вважає, що клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін (тобто проведенням судового засідання) є таким, що не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про витребування доказів

Зі змісту поданого відповідачкою документу вбачається, що вона просить суд витребувати у позивача оригінали протоколу № 17 від 05.04.2021 та листків письмового опитування у кількості 352, а також статуту позивача на день проведення зборів, а саме на 05 квітня 2021 року та дослідити вказані документи в судовому засіданні, оскільки копії документів, долучені до позовної заяви, є сумнівними.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ч. 6, 7 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Розглянувши клопотання відповідачки про витребування доказів, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання не обґрунтоване та не підлягає задоволенню з підстав недотримання ч. 2 ст. 84 ЦПК України.

Щодо клопотання про повернення позовної заяви

Відповідачка просить повернути позовну заяву, оскільки довіреність ОСББ «СОНЯЧНИЙ» № 3 від 20 січня 2023 року, надана фізичній особі ОСОБА_2 , а не адвокату Сенчило В.В.; крім цього, вказана довіреність не надає ОСОБА_2 право підписання позовної заяви, яке не автентичне праву подання позовної заяви до канцелярії суду; договір № 1/16 від 12 листопада 2019 року, укладений між ОСББ «СОНЯЧНИЙ» та фізичною особою ОСОБА_2 , а не адвокатом Сенчило В.В.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Повноваження адвоката Сенчила В.В. як представника позивача підтверджуються договором № 1/16 про надання правової допомоги від 12 листопада 2019 року, довіреністю ОСББ «СОНЯЧНИЙ» № 3 від 20 січня 2023 року з правом як підписувати, так і подавати позовні заяви, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, тому підстав повертати позовну заяву на стадії її прийняття не було, як і немає підстав залишати її без розгляду після відкриття провадження у справі.

Тому, заява відповідачки про повернення позовної заяви є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 19, 260, 261, 274, 277, 279, 353 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

1. У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про перехід розгляду справи в порядку загального провадження з викликом сторін, про розгляд справи з викликом сторін, про витребування оригіналів доказів, та заяв про повернення позовної заяви відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак