2/754/1597/24
Справа № 754/18486/23
У Х В А Л А
Іменем України
29 березня 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши клопотання та заяви ОСОБА_1 , заяву ОСОБА_2 про письмове опитування позивача та клопотання про огляд судом оригіналів у цивільній справі за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
До Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 2546,63 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27 грудня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178, 191 ЦПК України. Роз`яснено, що згідно з вимогами ч. 7 ст. 279 ЦПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом, або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Оскільки для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження судове засідання не проводиться, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 279 ЦПК України процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі (передбачені ст. 39, 49, 51, 52, 53, 91, 93 ЦПК України), можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
02 лютого 2024 року ОСОБА_2 подано одним документом відзив на позовну заяву, клопотання про перехід розгляду справи в порядку загального провадження з викликом сторін, заява про письмове опитування позивача та клопотання про витребування оригіналів доказів, на які позивач посилається в своїй позовній заяві.
06 лютого 2024 року ОСОБА_2 подано дві заяви про повернення позовної заяви на підставі того, що позовна заява підписана представником позивача, який не мав на це компетенції та повноважень.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 07 лютого 2024 року у задоволенні клопотань ОСОБА_2 про перехід розгляду справи в порядку загального провадження з викликом сторін, про розгляд справи з викликом сторін, про витребування оригіналів доказів, та заяв про повернення позовної заяви відмовлено.
21 лютого 2024 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 як заявника надійшло клопотання, в якому викладено «заяву про приєднання доказів, які з`явилися після відкриття провадження у справі», а також на електронну пошту від цього ж заявника надійшла заява про приєднання доказів, які з`явилися після відкриття провадження у справі.
22 лютого 2024 року від ОСОБА_2 надійшла заява про письмове опитування позивача та клопотання про огляд судом оригіналів, на які посилається позивач у позовній заяві, а також заява про приєднання доказів, які з`явилися після відкриття провадження у справі.
15 березня 2024 року на електронну пошту суду від ОСОБА_1 надійшов одним документом відзив на позовну заяву, клопотання про перехід розгляду справи в порядку загального провадження з викликом сторін, заява про письмове опитування позивача та клопотання про витребування оригіналів доказів, на які позивач посилається в своїй позовній заяві.
Щодо документів, поданих ОСОБА_1
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно до ч. 7 ст. 62 ЦПК України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з ч. 8 ст. 62 ЦПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Однак заявник ОСОБА_1 , вказуючи себе представником ОСОБА_2 , не надав довіреності або іншого документа, що посвідчує його повноваження. Немає таких документів і в матеріалах, що подавалися особисто відповідачкою.
Окрім того, на документи, що від імені ОСОБА_1 , надіслані на електронну пошту суду, не накладено кваліфікованого електронного підпису заявника.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на те, що заявник ОСОБА_1 не надав документів, які підтверджують його повноваження на представництво у суді ОСОБА_2 , а також враховуючи, що заяви, відзив та клопотання, які надіслана на електронну пошту суду не скріплені кваліфікованим електронним підписом, суд приходить до висновку, що клопотання від 21.02.2024 № 8276, заява від 21.02.2024 № 1605 та відзив від 15.03.2024 вх. 2446 разом з доданими до них документами підлягають поверненню заявнику без розгляду.
Щодо заяви про письмове опитування позивача
У заяві про письмове опитування позивача відповідачка просить суд постановити ухвалу стосовно того, що позивач не надав відповіді стосовно письмового опитування та не відмовився на ці питання відповідати.
Відповідачка просила надати відповіді на такі питання:
1. Що саме позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з наданих послуг зі сплати внесків.
2. Яка кількість голосів затвердила рішення про збільшення розміру внеску.
3. З якої дати введено в дію рішення про збільшення розміру внеску та яким доказом це підтверджується.
4. Чи входить в складову нового розміру внеску вартість утримання прибудинкової території багатоквартирного будинку позивача.
5. Яка площа прибудинкової території та яким документом це підтверджується.
6. Скільки квартир та нежитлових приміщень в будинку позивача та яким документом це підтверджується.
7. Скільки було власників квартир та нежитлових приміщень станом на 05 квітня 2021 року і яким документом це підтверджується.
8. Яким доказом позивач підтверджує, що відповідач є саме «мешканцем».
9. Яка сума Договору №1/10 від 12 листопада 2019 року з Фізичною особою - ОСОБА_3 і чи затверджувався цей правочин Рішенням загальних зборів співвласників.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
Розглянувши клопотання відповідачки щодо постановлення судом ухвали про письмове опитування позивача, суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки частина порушених відповідачкою питань безпосередньо не стосується предмету спору (зокрема, це питання щодо кількості голосів, що затвердили рішення про збільшення розміру внеску; яка площа прибудинкової території та яким документом це підтверджується; скільки квартир та нежитлових приміщень в будинку позивача та яким документом це підтверджується; скільки було власників квартир та нежитлових приміщень станом на 05 квітня 2021 року і яким документом це підтверджується; чи затверджувався договір № 1/10 від 12 листопада 2019 року рішенням загальних зборів співвласників), а відповіді на решту питань наявні в матеріалах справи (зокрема, що саме позивач просить стягнути з відповідача; з якої дати введено в дію рішення про збільшення розміру внеску та яким доказом це підтверджується; чи входить в складову нового розміру внеску вартість утримання прибудинкової території багатоквартирного будинку позивача; яким доказом позивач підтверджує, що відповідач є саме «мешканцем»; яка сума договору №1/10 від 12 листопада 2019 року з фізичною особою - ОСОБА_3 ).
Щодо клопотання про огляд судом оригіналів
У клопотанні відповідачка просить оглянути повний текст рішень загальних зборів співвласників позивача, з метою встановлення з якої дати введено в дію відповідний розмір внесків, весь порядок денний та яку особу співвласники уповноважили підписати такий протокол. Відповідачка звертає увагу суду на те, що витяг з рішення загальних зборів співвласників позивача оформлений неналежним чином та не має повної та достовірної інформації.
Відповідно до частин другої, п`ятої, шостої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Судом встановлено, що до позовної заяви додано витяг з протоколу загальних зборів ОСББ «Сонячний», проведених 05 квітня 2021 року, при цьому пакет документів засвідчений представником позивача - адвокатом Сенчилом В.В. відповідно до вимог чинного законодавства, адже прошитий із проставленням на останній сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника.
Вказане засвідчення відповідає правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах від 01.10.2020 у справі № 910/8794/17, від 14 вересня 2021 року у справі № 916/2024/20, відповідно до яких у разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.
З огляду на те, що представником позивача подано пакет документів, засвідчений належним чином, підстав для задоволення клопотання відповідачки про огляд оригіналу рішення загальних зборів позивача немає.
Керуючись ст. 62, 183, 260, 261, 353 ЦПК України,
УХВАЛИЛА:
1. Клопотання від 21.02.2024 № 8276, заяву від 21.02.2024 № 1605 та відзив від 15.03.2024 вх. 2446 разом з доданими до них документами, подані від імені ОСОБА_1 , повернути заявнику без розгляду.
2. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про письмове опитування позивача та клопотання про огляд судом оригіналів від 22.02.2024 вх. № 8731 відмовити.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2024 |
Оприлюднено | 01.04.2024 |
Номер документу | 117994546 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Гринчак О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні