Постанова

від 31.01.2024 по справі 504/158/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 504/158/22

провадження № 61-9600св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача Пророка В. В.,

суддів Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ситнік О. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Яценко Сергій Анатолійович,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», Громадська організація «Центр захисту інвалідів»,

розглянувши в порядку письмового провадженнясправу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», Громадська організація «Центр захисту інвалідів», про звернення стягнення на предмет застави за касаційною скаргою представниці Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - Срібної Яни Іванівни на постанову Одеського апеляційного суду від 09 травня 2023 року у складі колегії суддів Назарової М. В., Коновалової В. А., Лозко Ю. П. та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що 30 листопада 2021 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики, за умовами якого останній отримав у позику 25 000 000,00 грн зі строком повернення до 29 листопада 2022 року згідно з графіком погашення заборгованості.

30 листопада 2021 року на забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір застави, предметом якої є частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ» (далі - ТОВ «БАСАРІ») у розмірі 100 відсотків, що належить ОСОБА_2 , в розмірі номінальної вартості 129 670 749,00 грн.

Унаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором позики утворилася заборгованість у загальному розмірі 100 581 506,85 грн.

З урахуванням уточнень позовної заяви, позивач остаточно просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 30 листопада 2021 року у розмірі 100 581 506,85 грн шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом застави за договором застави від 30 листопада 2021 року, а саме частку в статутному капіталі ТОВ «БАСАРІ» у розмірі 100 відсотків, що належить ОСОБА_2 , шляхом продажу з публічних торгів з початковою ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

27 вересня 2022 року ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у тому числі шляхом направлення судової повістки на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є належним повідомленням відповідно до правової позиції Касаційного цивільного суду у вкладі Верховного Суду, висловленої у постанові від 13 липня 2022 року (справа № 761/14537/15).

Позивач чи його представник не прибули у судові засідання, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористалися, а отже, наслідки, передбачені частиною п`ятою статті 223 та пунктом 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.

Суд першої інстанції врахував, що згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України 24 лютого 2022 року з 05 год. 30 хв. введений воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому був продовжений.

Разом з тим на території Одеської області наступальні дії не велися, Комінтернівський районний суд Одеської області, як і інші суди міста Одеси та Одеської області, працювали в штатному режимі, а позивач чи його представник не позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, що сприяло б своєчасному швидкому судовому розгляду. Позивач чи його представник не прибули у судові засідання, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористалися.

09 травня 2023 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 вересня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний суд керувався тим, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Положення частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачають неявку саме в судове засідання, а не в підготовче судове засідання.

Аналіз дій суду щодо неодноразового відкладення розгляду справи у призначеному підготовчому судовому засіданні, а також відсутність ухвали про закінчення підготовчого провадження свідчить про те, що залишення позову без розгляду мало місце саме у підготовчому, а не судовому засіданні, тому підстави для застосування частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у суду першої інстанції були відсутні.

Такі правові висновки узгоджуються з постановами Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19, від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18, від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17, від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2023 року представниця Громадської організації «Центр захисту інвалідів» (далі - ГО «Центр захисту інвалідів») - Срібна Я. І. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 09 травня 2023 року, у якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 вересня 2022 року. Також заявниця просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що усталена практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України в підготовчому провадженні є неефективною та такою, що порушує принцип процесуальної економії.

Заявниця звертає увагу на практику Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 06 листопада 2019 року у справі № 904/2423/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 914/1531/19, від 13 січня 2021 року у справі № 910/4372/20 та від 10 лютого 2021 року у справі № 916/365/17, за якою пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) пов`язує можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містить заборони здійснювати це на стадії підготовчого провадження, оскільки пункт 1 частини другої статті 185 ГПК України прямо передбачає можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання.

Вважає, що суди цивільної юрисдикції так само наділені повноваженнями залишати позов без розгляду на стадії підготовчого провадження, тому справа має бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми та формування єдиної правозастосовчої практики.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.

Рух справи в суді касаційної інстанції

18 вересня 2022 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справу задоволено клопотання представниці ГО «Центр захисту інвалідів» - Срібної Я. І. про поновлення строку на касаційне оскарженняпостанови Одеського апеляційного суду від 09 травня 2023 року,відкрито касаційне провадження та витребувано справу.

21 грудня 2023 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, який згодом уточнив, до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «БАСАРІ», ГО «Центр захисту інвалідів», про звернення стягнення на предмет застави.

31 січня 2022 року ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено справу у підготовче засідання на 30 березня 2022 року об 11 год. 30 хв.

28 березня 2022 року від голови ГО «Центр захисту інвалідів» - Чорного А. Л. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням воєнного стану з міркувань безпеки представників громадської організації (т. 1, а. с. 89).

29 березня 2022 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням воєнного стану з метою недопущення загрози життю, здоров`ю та власній безпеці і неможливістю прибути до Комінтернівського районного суду Одеської області (т. 1, а. с. 90).

30 березня 2022 року через неявку в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи відкладено на 04 серпня 2022 року о 12 год. 30 хв. (т. 1, а. с. 93).

03 серпня 2022 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, який призначений на 04 серпня 2022 року о 12 год. 30 хв., з тих підстав, що у зв`язку з воєнною агресією є загроза життю і здоров`ю, він перебуває за межами України і позбавлений можливості брати участь у справі дистанційно. Проте у зв`язку з тим, що справа стосується стягнення на його користь значної суми грошових коштів, він бажає взяти особисту участь у розгляді справі, тому просив відкласти розгляд справи на іншу дату та повідомити про це сторони належним чином (т. 1, а. с. 112).

04 серпня 2022 року на клопотання позивача про відкладення розгляду справи надійшло заперечення від представника ТОВ «БАСАРІ» (т. 1, а. с. 114).

04 серпня 2022 року розгляд справи відкладено на 27 вересня 2022 року на 10 год., про що позивачу на електронну адресу відправлено судову повістку про виклик до суду, яка згідно з довідкою про доставку електронного листа отримана позивачем (т. 1, а. с. 116, 117, 122).

27 вересня 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Чепіль О. С. звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справу для надання часу для ознайомлення з матеріалами справи (т. 1, а. с. 123).

27 вересня 2022 року представник ТОВ «БАСАРІ» - Хоменко Я. І. звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду у зв`язку із другою неявкою позивача чи його представника у судове засідання (т. 1, а. с. 133-136).

27 вересня 2022 року ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області клопотання представника ТОВ «БАСАРІ» - Хоменко Я. І. задоволено, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження у справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, керувався тим, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач повторно не з`явився в судові засідання, які були призначені на 04 серпня та 27 вересня 2022 року.

Переглядаючи в апеляційному порядку зазначену ухвалу суду, апеляційний суд керувався тим, що висновки суду про залишення позовної заяви без розгляду є помилковими, оскільки з аналізу частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України вбачається, що залишення позовної заяви без розгляду з підстави, викладеної у вказаних нормах, може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче.

Ураховуючи те, що ухвала суду першої інстанції постановлена у підготовчому судовому засіданні, апеляційний суд її скасував та направив справу для продовження розгляду.

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Згідно з вимогами статті 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (частина перша статті 189 ЦПК України).

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина друга статті 189 ЦПК України).

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частина третя статті 189 ЦПК України).

Підготовче засідання полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій, направлених на забезпечення ефективного розгляду справи, проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу;2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.

За змістом частин першої, другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Зі змісту вказаних процесуальних норм убачається, що підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з частиною першою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції, тобто до внесення змін Законом України № 3200-IX від 29 червня 2023року) суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).

Частина п`ята статті 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок повторної неявки позивача у підготовче засідання.

Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції, тобто до внесення змін Законом України № 3200-IX від 29 червня 2023 року) свідчив про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове, а не в підготовче засідання.

Такі висновки зроблені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 01 вересня 2021 року у справі № 757/54510/17 (провадження № 61-2858св21), від 20 вересня 2022 року у справі № 465/4793/19 (провадження № 61-4437св22), від 01 листопада 2023 року у справі № 182/4364/19 (провадження № 61-8656св23 та інших.

У справі, яка переглядається, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, а посилання у вступній частині ухвали суду першої інстанції від 27 вересня 2022 року про постановлення її у відкритому судовому засіданні не спростовує постановлення її у підготовчому судовому засіданні за відсутності ухвал про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

З урахуванням зазначених норм процесуального права та з дотриманням релевантної практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду й, відповідно, застосування частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції).

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки останній постановив ухвалу суду з порушенням чинних на той час норм процесуального права.

Щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).

Частиною третьою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

За частиною п`ятою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

У касаційній скарзі заявниця посилається на протилежний за змістом висновок щодо можливості залишення позовної заяви без розгляду у підготовчому судовому засіданні, який висловлено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 06 листопада 2019 року у справі № 904/2423/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 914/1531/19, від 13 січня 2021 року у справі № 910/4372/20 та від 10 лютого 2021 року у справі № 916/365/17.

Вважає, що справа має бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми та формування єдиної правозастосовчої практики.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання представниці ГО «Центр захисту інвалідів» - Срібної Я. І. про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.

01 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду справу № 757/54510/17-ц передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частинами третьою, п`ятою статті 403 ЦПК України, колегія суддів посилалася на те, що, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції керувався тим, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач повторно не з`явився в судові засідання, які були призначені на 14 серпня та 23 жовтня 2020 року, надавши клопотання про їх відкладення. Ухвалюючи судове рішення, апеляційний суд вважав, що висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду є помилковими, оскільки з аналізу пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України вбачається, що залишення позовної заяви без розгляду з підстави, викладеної у вказаній нормі, може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче. Враховуючи те, що ухвала суду постановлена у підготовчому засіданні, апеляційний суд її скасував та направив справу для продовження розгляду.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначала, що, оскільки розгляд та вирішення спору має відбуватися лише в судовому засіданні, то суд не має повноважень залишати позов без розгляду з підстав, зазначених в пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України, в підготовчому засіданні. У разі якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в підготовче засідання або не повідомив про причини неявки, суд, відповідно до частини другої статті 200 ЦПК України у разі закінчення вчинення дій, передбачених частиною другою статті 197 ЦПК України, має постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 06 листопада 2019 року у справі № 904/2423/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 914/1531/19, від 22 грудня 2020 року у справі № 925/337/19, від 13 січня 2021 року у справі № 910/4372/20 та від 10 лютого 2021 року у справі № 916/365/17 та інших майже за тотожних за змістом норм процесуального права містяться протилежні висновки щодо можливості залишення позовної заяви без розгляду під час підготовчого засідання, від яких колегія суддів вважала за необхідне відступити.

13 липня 2021 року ухвалою Великої Палати Верховного Суду справу повернуто на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вказані в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 липня 2021 року висновки щодо застосування норм процесуального права при залишенні позову без розгляду залежно від стадії судового розгляду регулюються різними процесуальними кодексами (ЦПК України та ГПК України), що не тільки виключає можливість визнання таких правовідносин подібними, але і спростовує наведені колегією суддів Касаційного цивільного суду твердження щодо необхідності та можливості відповідної уніфікації вказаних висновків різних судів щодо застосування різних норм процесуального права.

Таким чином, наведені представницею ГО «Центр захисту інвалідів» - Срібною Я. І. аргументи для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в розумінні приписів частин третьої, п`ятої статті 403 ЦПК України, не є обґрунтованими, а тому в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідно відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Щодо розподілу судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін, у такому випадку розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не проводиться.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представниці Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - Срібної Яни Іванівни про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу представниці Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - Срібної Яни Іванівни залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 09 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. В. ПророкСудді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров О. М. Ситнік

Відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України постанову оформила суддя Ситнік О. М.