Рішення

від 19.01.2024 по справі 758/2952/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2952/23

Категорія 9

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Будзан Л.Д.,

за участі:

секретаря судового засідання - Соколовської А.А.,

представника позивача - ОСОБА_5,

представника відповідача - Оплачка В.О.,

представника відповідача - Олійник Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «ЖК «Науковий», Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Містобуд» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Будінвест Капітал», ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «ЖК «Науковий», Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Містобуд», в якій просить визнати за собою майнові права на об`єкт інвестування будівництва - однокімнатну квартиру, загальною площею 43,14 м2, яка знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:85:269:0100 та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на земельній ділянці площею 1432,47 м2, код 8000000000:85:269:0045 по АДРЕСА_1 , яка обліковувалась за ДП «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні», раніше розміщувався двоповерховий будинок, який також належав ДП «Державний науково-дослідний і проектно- конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні». 16 липня 2012 року між ДП «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» та ТОВ «Компанія «Будінвест капітал» був укладений Договір № 111/2-12 про часткову участь у реконструкції об`єкта нерухомості майна та передачу функцій замовника. В 2013 році службовими особами товариств, що входили до складу групи компаній «Укогруп», вчинено руйнування вказаного двоповерхового будинку на підставі договору про часткову участь у реконструкції об`єкта нерухомого майна та передачу функцій замовника від 16 липня 2012 року № 111/2-12 (постановою Київського апеляційного господарського суду по справі № 910/23169/16 від 06 листопада 2017 року, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2018 року вказаний договір визнано недійсним) та розпочато будівництво Житлового комплексу «Науковий», замовником якого є ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал», ТОВ «ДК Містобуд» та ТОВ «БК Містобуд». Службовими особами вказаних товариств, всупереч вимогам Закону України «Про інвестиційну діяльність», залучались кошти інвесторів, які останні вносили безпосередньо на рахунки підприємства - замовника будівництва або в його касу, а не у відповідні фонди, як передбачено Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991. По вищенаведеним діям службових осіб Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110060000120 від 26 листопада 2012 року де позивач є потерпілим. За даними Центру моніторингу забудови Києва будівництво ЖК «Науковий» по АДРЕСА_1 є самочинним. Згідно відповіді державної інспекції архітектури та містобудування України № 9051/02/13-22 від 20 жовтня 2022 року, у реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 . 09 вересня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ «ДК Містобуд» укладено та нотаріально посвідчено Попередній договір до договору купівлі-продажу квартири. За умовами Попереднього договору товариство зобов`язалося у першому кварталі 2016 року закінчити будівництво будинку, а ОСОБА_3 - сплатити суму грошових коштів у розмірі, в порядку та на умовах, визначених у договорі про забезпечення виконання зобов`язання. Того ж дня, 09 вересня 2015 року, між ТОВ «ДК Містобуд» та ОСОБА_3 був укладений Договір про забезпечення виконання зобов`язань № ЗН 14-1/296, за яким ОСОБА_3 зобов`язався внести на рахунок, відкритий в АТ «Укрсиббанк» в м. Києві грошові кошти у строк до 14 жовтня 2015 року. Сторони зобов`язалися укласти основний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку протягом третього кварталу 2016 року. 26 січня 2016 року між ТОВ «ДК Містобуд», ОСОБА_3 та позивачем було укладено Договір відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов`язанні, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Вдовиченко Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 42. За умовами цього договору ОСОБА_3 , за згодою ТОВ «ДК Містобуд», передав у повному обсязі свої права та обов`язки (здійснив відступлення права вимоги) за попереднім договором позивачу. Пунктом 4.1 договору відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов`язанні ТОВ «ДК Містобуд» підтвердило факт отримання від ОСОБА_3 у повному обсязі грошових коштів у рахунок оплати по договору від 09 вересня 2015 року на підтвердження зобов`язань, що виникають згідно з попереднім договором. В подальшому, 15 лютого 2016, між позивачем та ТОВ «ДК Містобуд» був укладений Договір змін та доповнень до Попереднього договору. Зміни до Попереднього договору були нотаріально посвідчені приватним нотаріусом та зареєстровані в реєстрі № 137. Згідно зазначених змін до Попереднього договору сторони визначили в новій редакції п. 1.4.2. характеристики об`єкта: секція 2, номер квартири АДРЕСА_2 , загальна площа квартири 43,14 м2, поверх 14, кількість кімнат 1. Всі інші пункти Попереднього договору залишились незмінними. Сторони, згідно з розділом 2 Договору забезпечення, встановили наступний порядок розрахунків: платежі сплачуються на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Укрсиббанк» в м. Києві. Вважає, що при укладенні попереднього договору, договору відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов`язанні, договору змін та доповнень до Попереднього договору сторонами повністю дотримані вимоги ст. 635, 657 ЦК України щодо нотаріального посвідчення договору. Позивач виконав свої обов`язки за попереднім договором в повному обсязі, здійснив фінансування об`єкта будівництва, перерахувавши вказану у попередньому договорі суму грошових коштів в розмірі 609 650 грн. на рахунок ТОВ «ДК Містобуд» згідно: платіжного доручення від 23 травня 2015 року на суму 260000 грн.; платіжного доручення від 30 червня 2015 року на суму 304050 грн.; платіжного доручення від 18 березня 2016 року на суму 45600 грн. Підтвердженням факту своєчасного та належного виконання зобов`язань стосовно фінансування об`єкта будівництва є копії платіжних доручень, а також довідка АТ «Укрсиббанк» від 15.03.2019. На підставі Договору № 003 від 25 квітня 2017 року ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал» та ТОВ «ДК Містобуд» передали функції замовника будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 Обслуговуючому кооперативу «ЖК «Науковий». Згідно наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 травня 2019 року № 644 затверджені Містобудівельні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва реконструкції квартир секції № 1 з добудовою секції № 2 житлового будинку (І та II черги будівництва) по АДРЕСА_1 . На сьогоднішній день будівництво багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 не завершено, договір купівлі-продажу квартири з позивачем не укладено, що порушує права позивача, як інвестора, за кошти якого самочинно збудовано нерухоме майно. Таким чином, вважає, що ОК «ЖК «Науковий» та ТОВ «ДК Містобуд» не виконали своїх зобов`язань, передбачених договором, а саме: введення об`єкта будівництва в експлуатацію не відбулось у встановлені договором строки, будівництво не відбувається тривалий час. Зазначає, що позивач за даним позовом сплатив повну вартість об`єкту за договором, вказані обставини ставлять під сумнів можливість виконання підрядником своїх зобов`язань за договором, у зв`язку з чим є необхідність у визнанні майнових прав за позивачем на об`єкт незавершеного будівництва. Оскільки квартира є оплаченим позивачем об`єктом, яка після завершення будівництва стає окремим майном, то до завершення будівництва об`єкту нерухомого майна, в якому знаходиться квартира та прийняття його до експлуатації - позивачу належить не право власності на квартиру, а майнові права на цю квартиру. Таким чином, вважає, що до завершення будівництва проінвестованого позивачем об`єкту нерухомого майна, а саме однокімнатної квартири, яка знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:85:269:0100, позивачу, як інвестору, належать майнові права на цей об`єкт нерухомого майна. На підставі викладеного позивач вимушений звернутись до суду та просить задовольнити позов.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 березня 2023 року головуючим у справі визначено Будзан Л.Д.

Ухвалою судді від 21 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

28 березня 2023 року позивачем на виконання вимог ухвали судді від 21 березня 2023 року усунуто недоліки.

29 березня 2023 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «ЖК «Науковий», Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Містобуд» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Будінвест Капітал», ОСОБА_2 . Розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

25 квітня 2023 року, представником відповідача ОК «ЖК «Науковий», у відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено про невизнання позовних вимог з огляду на наступне. Так, позивач, стверджуючи, що є інвестором спірної квартири, не додає до позову жодних доказів проведення реальної оплати майнових прав на спірну квартиру ОСОБА_3 , а також, сплати позивачем ціни, встановленої в Договорі про забезпечення виконання зобов`язань № ЗН 14-1/296 від 09 вересня 2015 року, яка становить 613830 грн., адже сам позивач вказує, що сплатив ТОВ «ДК Містобуд» всього 609650 грн., при цьому, з позову вбачається, що такі оплати, якщо і були проведені, то вони стосуються квартири АДРЕСА_3 , однак невідомо в якому об`єкті будівництва. Водночас, сам факт укладення договорів без надання суду платіжних документів не свідчить про те, що позивач або ОСОБА_3 дійсно профінансували будівництво квартири АДРЕСА_2 . Крім того, з довідки АТ «Укрсиббанк» від 15 березня 2019 року вбачається, що позивач сплатив зазначені ним суми відповідно до зовсім інших договорів, ніж ті, на які він посилається як на підставу наявності у нього права на об`єкт інвестування. Так, з вищевказаної довідки вбачається, що 23 травня 2015 року позивач сплатив на рахунок ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал» 260000 грн. за договором про забезпечення виконання зобов`язань № 3Н 15-1/265 від 22 травня 2015 року. Проте, цей договір позивач не додав до позову, а отже, не зрозуміло, яким чином він має відношення до спірного об`єкта. Грошові кошти були зараховані на інший банківський рахунок відповідача ТОВ «ДК Містобуд», ніж зазначений в договорах. 30 червня 2015 року позивач сплатив на користь ТОВ «ДК «Містобуд» 304500 грн. згідно договору про забезпечення виконання зобов`язань № 3Н 15-1/265 від 22 травня 2015 року. Проте, вказаний договір позивачем не додано до позову, а отже, не зрозуміло, яким чином він має відношення до спірного об`єкта. 18 березня 2016 року позивач сплатив на користь ТОВ «ДК «Містобуд» 45600 грн. згідно договору про забезпечення виконання зобов`язань № 3Н 14-1/259 від 09 вересня 2015 року. Проте, цей договір укладено між ТОВ «ДК «Містобуд» та ОСОБА_3 , а отже, не зрозуміло, на яких правових підставах позивач провів дану оплату. При цьому, в п. 2.3.1 Договору зміни та доповнення до попереднього договору від 15 лютого 2016 року передбачено, що сума грошових коштів що має бути сплачена Стороною-2 (позивачем) Стороні-1 (відповідачу-3) на виконання Договору про забезпечення, укладення якого передбачене п. 1.3 статті 1 цього Попереднього договору, у розмірі, визначеному в п. 2.2. статті 2 Договору про забезпечення, буде зарахована Стороною 1 як оплата 41,85 м2. Тобто, з тексту вказаного Договору вбачається, що до дати його укладення - 16 лютого 2015 року позивач не провів інвестування квартири. Це він мав зробити в майбутньому на підставі Договору про забезпечення, який позивач до матеріалів справи не надав. Крім того, Договір про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов`язанні від 26 січня 2016 року є неукладеним, з огляду на відсутність в ньому такої істотної умови договору, як ціна. Вказаний договір не містить ані ціни за якою відступається право вимоги, ані зазначення того, що таке відступлення відбувається безкоштовно. Крім того, вважає, що позивач в законний спосіб не набув прав на спірний об`єкт. Так, сам позивач у своєму позові зазначає, що він сплатив грошові кошти всупереч Закону України «Про інвестиційну діяльність» не на відповіді фонди, а прямо в касу, або на рахунки товариств-замовників будівництва - ТОВ «Компанія «Будінвест-Капітал», ТОВ «ДК «Містобуд» та ТОВ «БК «Містобуд». Стаття 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачає, що інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об`єктів визначаються виключно законами. З аналізу викладеного вважає, що позивач по перше, не довів оплати за спірну квартиру, а, по-друге, навіть, якщо б здійснив би платежі на користь відповідача-3, то зробив це не в законний спосіб, з огляду на що ним не доведено наявність у нього законного способу набуття ним права на спірний об`єкт. Зауважив, що жодною умовою Попереднього договору та Договору про забезпечення виконання зобов`язань, які позивач додав в якості доказів до свого позову, не передбачено, що грошові кошти, які будуть відповідно до них сплачені, будуть спрямовані на будівництво спірної квартири. Так, пунктом 1.1. Попереднього договору передбачено, що Сторона-2 ( ОСОБА_3 ) має купити в майбутньому об`єкт та сплатити його вартість. А в Договорі про забезпечення виконання зобов`язань в п. 1.1. та п.2.2 встановлено, що кошти, які сплачує Сторона-2 є лише забезпеченням виконання зобов`язань покупця щодо укладення договору купівлі-продажу квартири, і що такі кошти при укладенні основного договору будуть зараховані в майбутньому як оплата вартості кватири (після введення будинку в експлуатацію). Тобто, передбачені вказаними договорами суми не мали бути спрямовані на будівництво об`єкту, а були лише способом забезпечення виконання зобов`язання з укладення основного договору купівлі-продажу квартири та сплати в майбутньому її вартості після того, як ЖК буде збудовано. Отже, позивач не інвестував грошові кошти в будівництво спірної квартири, іншого ним не доведено. У 2017 році ошукані інвестори об`єднались в Кооператив та за власні кошти протягом 6 років здійснювали будівництво ЖК «Науковий». Кооператив є чи не єдиною юридичною особою в Україні, яка створена за ініціативою ошуканих інвесторів, які знайшли сили та грошові кошти самостійно завершити будівництво, покинуте попередніми замовниками будівництва. Ці факти визнали й органи місцевого самоврядування. Зокрема, в листі Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА від 19 травня 2017 року № 056/934-7365 вказано, що «за результатом спільної довготривалої роботи мешканців житлового комплексу з представниками виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), стосовно виконання алгоритму дій по налагодженню ситуації з недобудовами та приведення вказаних об`єктів в правове поле, станом на 18 травня 2017 року в Подільському районі м. Києва виокремлюється житловий комплекс «Науковий», інвестори якого створили ОКЖК «Науковий»...». Отже, саме членами ОК «ЖК «Науковий», до складу якого позивач не увійшов, вдалось власними силами та за власний рахунок добудувати житловий комплекс, облаштувати прибудинкову територію, провести комунікації; зареєструвати за собою в Реєстрі речових прав право власності на об`єкт незавершеного будівництва; отримати містобудівні умови та обмеження, які надають право добудувати ЖК; отримати в оренду земельну ділянку. Натомість позивачем не надано суду жодного доказу, що він є членом ОК «ЖК «Науковий», та доказу інвестування спірної квартири в повному обсязі. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

08 травня 2023 року позивачем, на виконання вимог ст. 179 ЦПК України, подано до суду відповідь на відзив, в якому викладено заперечення проти відзиву представника відповідача. Так, на доведення свого права на об`єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_4 , права власності за яким (як об`єктом незавершеного будівництва) відповідно до відомостей із ДРРПНМ зареєстроване за «ЖК «Науковий» позивач посилається на укладення: попереднього договору купівлі - продажу квартири від 09 вересня 2015 року між ТОВ «ДК«Містобуд» та ОСОБА_3 ; Договору про забезпечення виконання зобов`язань № 3Н 14-1/296 від 09 вересня 2015 року; Договору відступлення прав вимоги від 26 січня 2016 року, між ТОВ «ДК «Містобуд», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; Договору зміни та доповнення до Попереднього договору, від 15 лютого 2016 року, між позивачем та ТОВ «ДК «Містобуд». Позивач виконав свої обов`язки за попереднім договором, укладеним 09 вересня 2015 року в повному обсязі та здійснив фінансування об`єкта будівництва - квартири, перерахувавши грошові кошти в сумі 609650 грн. на рахунок ТОВ «Компанія «Будінвест Капіл» та ТОВ «ДК «Містобуд» згідно платіжних доручень: від 23 травня 2015 року на суму 260000 грн., від 30 червня 2015 року на суму 304050 грн., від 18 березня 2016 року на суму 45600 грн., що, підтверджується довідкою АТ «Укрсиббанк» № 57-3-08/32/137 від 15 березня 2019 року, квитанціями банку та платіжними дорученнями. Оплати позивача грошових коштів в сумі 260000 грн. та 304500 грн. за договором про забезпечення виконання зобов`язань № 3Н 15-1/265 від 22 травня 2015 року пояснюються наступним. 22 травня 2015 року позивач та ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал» уклали Попередній договір до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 . 22 травня 2015 року між цими ж сторонами було укладено Договір про забезпечення виконання зобов`язань № 3Н 15-1/265 від 09 вересня 2015 року на підставі якого і були сплачені 23 травня 2015 року на рахунок ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал» 260000 грн. та 30 червня 2015 року на рахунок ТОВ «ДК «Містобуд» - 304 500 грн. 26 січня 2016 року між ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал», ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 був укладений договір відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов`язанні, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Вдовиченко Н.О. та зареєстрований в реєстрі № 43 за яким позивач передав ОСОБА_4 права та обов`язки за укладеним попереднім договором до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 . Тобто позивач на підставі укладених договорів про відступлення прав вимоги передав своє право вимоги на квартиру АДРЕСА_3 , та в той же день отримав право вимоги на квартиру АДРЕСА_2 в тому самому житловому будинку, який буде збудовано по АДРЕСА_1 . Ці угоди були укладені за участю ТОВ «ДК Містобуд» та ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал» - замовниками будівництва. Твердження представника відповідача, про нібито не укладення договору відступлення права вимоги на підставі того, що в ньому відсутня ціна (або має бути вказано, що відступлення відбувається безкоштовно) вважає хибним, в наслідок того, що сторони договору досягли згоди з усіх істотних умов, а саме одна сторона передала а інша отримала право вимоги за укладеним попереднім договором, в якому визначений предмет купівлі-продажу, а його вартість встановлено у договорі про забезпечення виконання зобов`язань. Усі члени кооперативу ЖК «Науковий» набули права на квартири у житловому будинку по АДРЕСА_1 , сплачуючи грошові кошти на рахунки товариств-замовників будівництва - ТОВ «Компанія «Будінвест-Капітал», ТОВ «ДК «Містобуд». Таким чином, вважає, що позивач виконав свої обов`язки за попереднім договором в повному обсязі, здійснив фінансування об`єкта будівництва, перерахувавши вказану у попередньому договорі суму грошових коштів на рахунок замовника будівництва. На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.

29 травня 2023 року представником відповідача ОК «ЖК «Науковий» подано до суду пояснення до відзиву на позовну заяву, в якому викладено заперечення проти доводів позивача. Зокрема, позивач стверджує, що 26 січня 2016 року між ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал», ним та ОСОБА_4 був укладений та посвідчений нотаріально договір відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов`язанні, відповідно до умов якого позивач передав свої права та обов`язки за укладеним попереднім договором до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , до ОСОБА_4 . Проте, до позову позивачем не додано ані Договору відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов`язанні, укладеного між ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал», позивачем та ОСОБА_4 , ані Попереднього договору до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , ані договору про забезпечення виконання зобов`язань № 3Н 15-1/265 від 22 травня 2015 року, на який він посилається в позові. Отже, факт їх укладення позивачем не доведений, а їх умови не відомі (якщо такі правочини дійсно відбулись). Це ж стосується й доказів оплати ОСОБА_1 спірної квартири (платіжних доручень, квитанції тощо). Крім того, слід звернути увагу на те, що позивач сам стверджує, що за договором про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов`язанні від 26 січня 2016 року, позивач передав ОСОБА_4 свої права та обов`язки за укладеним попереднім договором до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 . Тобто, ніякого логічного правового зв`язку між укладенням ОСОБА_1 договору про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов`язанні від 26 січня 2016 року з ОСОБА_4 та його твердженням про оплату ним саме спірної квартири немає, оскільки вчинення зазначеного правочину ніяким чином не впливає на факт здійснення такої оплати спірної квартири, а отже, ОСОБА_1 цього не доведено, з огляду на що у нього відсутні права на неї, а, відповідно, й право на звернення до суду за захистом таких прав. Водночас, як зазначено у відзиві на позов, позивач, стверджуючи, що є інвестором спірної квартири, не додав до позову жодних доказів проведення реальної оплати майнових прав на спірну квартиру ОСОБА_3 , а також, сплати позивачем ціни, встановленої в Договорі про забезпечення виконання зобов`язань № 3Н 14-1/296 від 09 вересня 2015 року, яка становить 613 830 грн. Так, як вже зазначено у відзиві на позов, з огляду на п.2.3.1 Договору зміни та доповнення до попереднього договору від 15.02.2016р.(яким передбачено, що сума грошових коштів що має бути сплачена Стороною-2 (позивачем) Стороні-1 (відповідачу-3) на виконання Договору про забезпечення, укладення якого передбачене п.1.3 статті 1 цього Попереднього договору, у розмірі, визначеному в п.2.2. статті 2 Договору про забезпечення, буде зарахована Стороною 1 як оплата 41,85 м2) вбачається, що до дати його укладення - 16 лютого 2015 року позивач не провів інвестування квартири. Це він мав зробити в майбутньому на підставі Договору про забезпечення, який позивач до матеріалів справи не надав. Крім того, позивач не довів, що його кошти були спрямовані на будівництво спірної квартири, а також того, що він набув прав на спірну квартиру в законний спосіб, оскільки, якщо він і вносив кошти, проте вносив їх за іншу квартиру АДРЕСА_3 , та, крім того, робив це всупереч ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», сплативши грошові кошти не на відповіді фонди, а прямо в касу, або на рахунки товариств-замовників будівництва - ТОВ «Компанія «Будінвест-Капітал», ТОВ «ДК «Містобуд» та ТОВ «БК «Містобуд». На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

01 серпня 2023 року третьою особою ОСОБА_2 надано до суду письмові пояснення, в яких він виклав заперечення проти позову. Зазначив, що позивачем не доведено та не надано доказів того, що ним профінансовано будівництво спірної квартири АДРЕСА_2 , та того, що грошові кошти, сплачені ним як забезпечення виконання свого зобов`язання укласти основний договір купівлі - продажу іншої квартири АДРЕСА_3 , були зараховані ОК «ЖК «Науковий» та/або третьою особою в рахунок оплати позивачем майнових прав за спірну квартиру АДРЕСА_2 . Також, позивачем не надано доказів фінансування будівництва спірної квартири АДРЕСА_2 і ОСОБА_3 (як первісним власником майнових прав на квартиру), а також докази сплати позивачем ОСОБА_3 за такі майнові права як встановлено в Договорі про забезпечення виконання зобов`язань № ЗН 14-1/296 від 09 вересня 2015 року в сумі 613830 грн. Таким чином, вважає, що позивач не має прав на спірну квартиру. Крім того, члени кооперативу «Науковий», будучи ошуканим первісними забудовниками, за власні кошти добудували приміщення загального користування ЖК, добудували котельню, проклали комунікації, облаштували прибудинкову територію. Позивач при цьому участі в фінансуванні не приймав. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічно викладеним у позовній заяві та запереченнях на відзив. Зазначив, що в матеріалах справи містяться квитанції про перерахування грошових коштів первісним забудовникам за квартиру АДРЕСА_2 . Натомість доказів оплати майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 позивач не має, однак вважає, що він набув права власності на вказану квартиру, уклавши відповідний договір з первісним власником.

Представник відповідача ОК «ЖК «Науковий» Олійник Т.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Надала пояснення аналогічно викладеним у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ОК «ЖК «Науковий» та третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Оплачко В.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Надав пояснення аналогічно викладеним у відзиві на позовну заяву.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Державного підприємства «Державний науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Містобуд» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Будінвест капітал» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» закріплено порядок інвестування та фінансування об`єктів житлового будівництва, зокрема, з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва.

Відповідно до пункту 5 статті 7 та статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися, розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права). Згідно з пунктом 6 статті 7 цього Закону інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.

Статтею 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вказано, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально-побутового призначення в об`єкті будівництва, яке після закінчення будівництва стає окремим майном.

Згідно зі статтею 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України). За правилами статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

13 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в межах справи № 760/17864/16-ц (провадження № 61-699св17) підтвердив раніше сформовану позицію, викладену в постановах від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19) та від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), яка полягає в тому, що в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

За загальним правилом судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується та оспорюється.

Частиною першої статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Положенням пункту 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються такі документи: 1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо; 2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо). У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснювалось закріплення відповідного об`єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).

Зазначеними нормами встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб.

Таким чином саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування.

Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію. Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

В судовому засіданні встановлено, що стороною позивача на підтвердження позовних вимог надано копію Попереднього договору до договору купівлі-продажу квартири, укладеного 09 вересня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ «ДК Містобуд»,

За умовами Попереднього договору Товариство зобов`язалося у першому кварталі 2016 року закінчити будівництво будинку, а ОСОБА_3 - сплатити суму грошових коштів у розмірі, в порядку та на умовах, визначених у договорі про забезпечення виконання зобов`язання придбання у власність квартири АДРЕСА_4 .

Того ж дня, 09 вересня 2015 року, між ТОВ «ДК Містобуд» та ОСОБА_3 був укладений Договір про забезпечення виконання зобов`язань № ЗН 14-1/296, за яким ОСОБА_3 зобов`язався внести на рахунок, відкритий в АТ «Укрсиббанк» в м. Києві, грошові кошти в сумі 613830 грн. у строк до 14 жовтня 2015 року. Сторони зобов`язалися укласти основний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку протягом третього кварталу 2016 року.

26 січня 2016 року між ТОВ «ДК Містобуд», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов`язанні, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Вдовиченко Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 42. За умовами цього договору ОСОБА_3 , за згодою ТОВ «ДК Містобуд», передав у повному обсязі свої права та обов`язки (здійснив відступлення права вимоги) за попереднім договором позивачу.

Крім того, позивач стверджує, що 26 січня 2016 року між ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал», ним та ОСОБА_4 був укладений та посвідчений нотаріально договір відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов`язанні, відповідно до умов якого позивач передав свої права та обов`язки за укладеним попереднім договором до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , до ОСОБА_4 .

Натомість позивачем не надано суду ані Договору відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов`язанні, укладеного між ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал», позивачем та ОСОБА_4 , ані Попереднього договору до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , ані Договору про забезпечення виконання зобов`язань № 3Н 15-1/265 від 22 травня 2015 року, на який він посилається у позові.

А отже, факт укладення вищевказаних договорів позивачем не доведений,

Крім того, позивач, стверджуючи, що є інвестором спірної квартири, не додає до позову жодних доказів проведення реальної оплати майнових прав на спірну квартиру ОСОБА_3 , а також, сплати позивачем ціни, встановленої в Договорі про забезпечення виконання зобов`язань № ЗН 14-1/296 від 09 вересня 2015 року, яка становить 613830 грн., адже сам позивач стверджує, що сплатив ТОВ «ДК Містобуд» всього 609650 грн.

При цьому, з позову вбачається, що такі оплати, якщо і були проведені, то вони стосуються квартири АДРЕСА_3 , однак не зазначено в якому саме об`єкті будівництва.

Крім того, з довідки АТ «Укрсиббанк» від 15 березня 2019 року № 57-3-08/32/157 вбачається, що позивач сплатив зазначені ним суми відповідно до зовсім інших договорів, ніж ті, на які він посилається як на підставу наявності у нього права на об`єкт інвестування.

Так, з вищевказаної довідки вбачається, що:

- 23 травня 2015 року позивач сплатив на рахунок ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал» 260000 грн. за договором про забезпечення виконання зобов`язань № 3Н 15-1/265 від 22 травня 2015 року;

- 30 червня 2015 року позивач сплатив на користь ТОВ «ДК «Містобуд» 304500 грн. згідно договору про забезпечення виконання зобов`язань № 3Н 15-1/265 від 22 травня 2015 року;

- 18 березня 2016 року позивач сплатив на користь ТОВ «ДК «Містобуд» 45600 грн. згідно договору про забезпечення виконання зобов`язань № 3Н 14-1/259 від 09 вересня 2015 року.

Однак, вказані договори позивачем до позову не додано, а отже, не доведено позивачем, на яких правових підставах останнім здійснено вказані оплати.

Крім того, жодною умовою Попереднього договору та Договору про забезпечення виконання зобов`язань, які позивач додав в якості доказів до свого позову, не передбачено, що грошові кошти, які будуть відповідно до них сплачені, будуть спрямовані на будівництво спірної квартири. Так, пунктом 1.1. Попереднього договору передбачено, що Сторона-2 ( ОСОБА_3 ) має купити в майбутньому об`єкт та сплатити його вартість. А в Договорі про забезпечення виконання зобов`язань в п. 1.1. та п.2.2 встановлено, що кошти, які сплачує Сторона-2 є лише забезпеченням виконання зобов`язань покупця щодо укладення договору купівлі-продажу квартири, і що такі кошти при укладенні основного договору будуть зараховані в майбутньому як оплата вартості кватири (після введення будинку в експлуатацію). Тобто, передбачені вказаними договорами суми не мали бути спрямовані на будівництво об`єкту, а були лише способом забезпечення виконання зобов`язання з укладення основного договору купівлі-продажу квартири та сплати в майбутньому її вартості після того, як ЖК буде збудовано.

З листа АТ «Укрсиббанк» від 15 вересня 2023 року № 29-4-01/07/2146-БТ вбачається, що ТОВ «ДК Містобуд» не має в банку відкритих та діючих рахунків, рахунок закрито 08 грудня 2020 року. Зарахування грошових коштів від ОСОБА_3 на рахунок ТОВ «ДК Містобуд» відсутні.

Верховний Суд у своїх Постановах від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16 та від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16 зазначив, що «Враховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття право власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 цього Кодексу.».

Відповідно до висновків, викладених в Постанові Великої Палати Верховного Суду № 359/5719/17 від 14.09.2021, (п.п.93,95) «... саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.».

Тобто, Верховний Суд виокремлює дві підстави набуття особою прав на об`єкт інвестування: 1) проведення повного фінансування будівництва об`єкту інвестування, 2) законний спосіб набуття права.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів того, що ним повно профінансовано будівництво спірної квартири АДРЕСА_2 , та того, що грошові кошти, сплачені ним, як забезпечення виконання свого зобов`язання укласти основний договір купівлі - продажу іншої квартири АДРЕСА_3 , були зараховані ОК «ЖК «Науковий» та/або третьою особою в рахунок оплати позивачем майнових прав за спірну квартиру АДРЕСА_2 .

Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів повного фінансування будівництва спірної квартири АДРЕСА_2 і ОСОБА_3 (як первісним власником майнових прав на квартиру), а також докази сплати позивачем ОСОБА_3 за такі майнові права як встановлено в Договорі про забезпечення виконання зобов`язань № ЗН 14-1/296 від 09 вересня 2015 року грошові кошти в сумі 613830 грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що стороною позивача не доведено законних підстав, передбачених для про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, а також не надано суду відповідних доказів, а тому суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду, у розмірі 12405 грн. не підлягають стягненню з відповідача на корить позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13, 19, 76, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «ЖК «Науковий», Державного підприємства «Державний науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Містобуд» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Будінвест Капітал», ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брати участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 26 січня 2024 року.

Повне найменування сторін та третіх осіб по справі:

позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_6 ;

відповідач - Обслуговуючий кооператив «ЖК «Науковий», код ЄДРПОУ 41148688, юридична адреса: м. Київ, вул. Петропавлівська, буд. 40;

відповідач - Державне підприємство «Державний науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні», код ЄДРПОУ 13685287, юридична адреса: м. Київ, вул. Петропавлівська, буд. 40;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДК Містобуд», код ЄДРПОУ 39111886, юридична адреса: м. Київ, вул. Петропавлівська, буд. 40;

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Будінвест Капітал», код ЄДРПОУ 34840868, юридична адреса: м. Київ, вул. Петропавлівська, буд. 40;

третя особа - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_7 .

Суддя Леся БУДЗАН