Ухвала

від 31.01.2024 по справі 1-13/2010

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-13/2010

Провадження № 1-в/761/3/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 ,

судді ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вироком Апеляційного суду Київської області від 15.07.2010 року за ч.2 ст.147, ч.4 ст.187, п.п.3, 6, 9, 12 ч.2 ст.115, ст.70 КК України про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва у відповідності до ухвали Київського апеляційного суду від 10.05.2023 року надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , вироком Апеляційного суду Київської області від 15.07.2010 року за ч.2 ст.147, ч.4 ст.187, п.п.3, 6, 9, 12 ч.2 ст.115, ст.70 КК України про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Клопотання захисник ОСОБА_6 обґрунтовує ти, що ОСОБА_7 засуджений вироком Апеляційного суду Київської області від 15.07.2010 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.147, ч.4 ст.187, п.п.3, 6, 9, 12 ч.2 ст.115, ст.70 КК України, до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Верховного Суду України від 14.07.2011 року, вирок Апеляційного суду Київської області від 15.07.2010 року, в частині призначеного покарання ОСОБА_7 залишено без змін.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.06.2018 року, зараховано ОСОБА_7 в строк покарання, призначеного за вироком Апеляційного суду Київської області від 15.07.2010 року, строк попереднього ув`язнення в період з 18.07.2009 року по 14.07.2011 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Таким чином, на момент звернення захисника ОСОБА_6 до суду з клопотанням про заміну покарання у вигляді довічного позбавлення волі на більш м`яке строкове покарання, у відповідності до положень ст. 82 КК України, ОСОБА_7 відбув більше ніж 15 років позбавлення волі, характеристика, надана ДУ «Київський слідчий ізолятор», свідчить про виправлення засудженого, прослідковується процес позитивних змін, а також ОСОБА_7 одружений, має ряд заохочень за час відбування покарання, при цьому, мав три стягнення, які погашені, що в сукупності свідчить про те, що засудженому ОСОБА_7 можливо замінити покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому, просив задовольнити його.

Засуджений ОСОБА_7 підтримав заявлене клопотання захисником та просив суд замінити йому покарання, призначене вироком Апеляційного суду Київської області від 15.07.2010 року у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. Також послався на наявність ряду тяжких захворювань та неможливість отримання належного медичного лікування в умовах засудження до довічного позбавлення волі.

Прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 , обґрунтовуючи свої доводи тим, що матеріали особової справи не містять даних, які б свідчили, що ОСОБА_7 за час відбування покарання, призначеного вироком Апеляційного суду м. Києва від 15.07.2010 року, став на шлях виправлення. Крім того, в матеріалах особової справи відсутні документи, визначені наказом МУЮ № 294/5 від 19.01.2023 року про визначення ступеня виправлення засудженого, які необхідні для розгляду клопотання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Заслухавши клопотання захисника, думку засудженого, позицію прокурора, дослідивши матеріали клопотання з додатками, матеріали особової справи відносно ОСОБА_7 , суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питанняпро заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Таке клопотання, згідно із вимогами п.1 ч.1 ст. 539 КПК України подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

При цьому, ДУ «Київський слідчий ізолятор», у відповідності до положень ст.ст. 11, 18 КВК України для ОСОБА_7 не є місцем відбування покарання, оскільки 02.11.2021 року засуджений ОСОБА_7 прибув до ДУ «Київський слідчий ізолятор» на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 13.09.2021 року для проведення процесуальних дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №22019101110000122 від 09.08.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України. Відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 10.05.2023 року, клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Так, як вбачається з матеріалів особової справи, ОСОБА_7 засуджений вироком Апеляційного суду Київської області від 15.07.2010 року за ч. 2 ст. 147, ч. 4 ст. 187, п.п.3,6,9,12 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі.

14.07.2011 року Верховним Судом України вирок Апеляційного суду Київської області від 15.07.2010 року залишено без змін.

Відповідно до ч.5 ст.82 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання.

Згідно зі ст. 154 КВК України, стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленого Кримінальним кодексом України строку покарання, зобов`язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким. Разом із поданням щодо можливості представлення засудженого до довічного позбавлення волі до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким адміністрація виправної колонії подає до суду висновок щодо ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі. Визначення ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі та складення висновку здійснюються за участю уповноваженого органу з питань пробації. Порядок та методика визначення ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. Основною метою подання висновку щодо ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі є забезпечення суду інформацією, що є необхідною для визначення можливості заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м`яке та визначення в індивідуальному порядку строку позбавлення волі засудженому, стосовно якого вирішується зазначене питання. Особа, засуджена до довічного позбавлення волі, додатково до подання щодо можливості представлення її до заміни покарання на більш м`яке у виді позбавлення волі на певний строк повинна подати індивідуальний план виправлення та ресоціалізації. Такий план має містити заходи, здійснення яких у період відбування більш м`якого покарання у виді позбавлення волі на певний строк дасть змогу засудженій особі усунути фактори, що можуть негативно впливати на утримання від вчинення повторного кримінального правопорушення, та факти, що свідчать про перспективи виправлення та ресоціалізації засудженої особи після звільнення. Форма індивідуального плану виправлення та ресоціалізації визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. Засуджена особа, якій покарання у виді позбавлення волі на певний строк призначено в порядку заміни більш м`яким покаранням та в якої настало право на застосування умовно-дострокового звільнення, додатково повинна подати до суду звіт про виконання індивідуального плану виправлення та ресоціалізації під час відбування більш м`якого покарання, у тому числі аналіз причин успішності або неуспішності виконання заходів, передбачених зазначеним планом.

Наказом МЮУ №294/5 від 19.01.2023 року затверджено: Порядок визначення ступеня виправлення засудженого, Методику визначення ступеня виправлення засудженого, Форму індивідуального плану виправлення та ресоціалізації.

Так, відповідно до вказаного наказу, якщо засуджений виявив бажання звернутися до суду особисто щодо заміни покарання відповідно до статей 81, 82 КК України та в інших випадках, передбачених кримінально-виконавчим законодавством, він письмово звертається до адміністрації установи виконання покарань. Адміністрація установи виконання покарань протягом п`яти днів безкоштовно зобов`язана надати засудженому копії документів, передбачених абзацом другим пункту 3 цього Порядку, для подальшої подачі їх до суду в установленому законодавством порядку.

При цьому, в матеріалах особової справи відносно засудженого ОСОБА_7 відсутні вказані в положенні документи, зокрема: висновок щодо ступеня виправлення засудженого, оцінка ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, індивідуальний план виправлення та ресоціалізації, а також дані, що він/або його захисник звертався письмово до адміністрації виконання покарань з клопотанням про надання відповідних документів.

Крім того, як встановлено з досліджених в судовому засіданні матеріалів особової справи ОСОБА_7 , останній наразі притягається до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України, у кримінальному провадженні № 22019101110000122 від 09.08.2019 року, яке перебуває на стадії судового розгляду в Бориспільському міськрайонному суді Київської області.

Також відповідно до характеристики, наявної в матеріалах особової справи, ОСОБА_7 характеризується негативно, що з урахуванням наведеного не дає підстав вважати, що засуджений став на шлях виправлення.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд приходить до переконання, що клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , про заміну покарання, призначеного вироком Апеляційного суду Київської області від 15.07.2010 року у виді довічного позбавлення волі більш м`яким, необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 154 КВК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого вироком Апеляційного суду Київської області від 15.07.2010 року за ч.2 ст.147, ч.4 ст.187, п.п.3, 6, 9, 12 ч.2 ст.115, ст.70 КК України ОСОБА_7 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Судді