Постанова

від 31.01.2024 по справі 752/25308/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 752/25308/21

провадження № 61-10471св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Старлайт Продакшн», Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеканал СТБ»,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Усенко Михайло Ігорович, на постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Старлайт Продакшн», Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Телеканал СТБ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, захист права на недоторканість особистого життя, визнання інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в ефірі телеканалу СТБ транслювався НОМЕР_2 випуск 2 сезону проєкту «Таємниці ДНК», сюжетом якого стала доля ОСОБА_3 , якого покинули рідні та який виховувався у дитячому будинку.

Посилалася на те, що телеведуча ОСОБА_4 на підставі тестів ДНК, які вона не визнає, стверджувала, що вона є матір`ю ОСОБА_3 , якого покинула в дитинстві. Насправді за своє життя вона народила лише одну дитину, доньку ОСОБА_5 , в шлюбі зі своїм чоловіком. Інших дітей не має.

Перед виходом цієї телепередачі в березні 2020 року її сестра ОСОБА_2 повідомила, що її розшукують журналісти телеканалу СТБ. Пізніше з нею зв`язалася пані ОСОБА_6 , яка представилась журналістом телеканалу СТБ та повідомила, що її розшукують родичі і запропонувала здати тест ДНК. Влітку 2020 року від голови сільської ради с. Кам`янка їй стало відомо, що в село приїжджали журналісти телеканалу СТБ, розпитували про її особисте життя та життя її покійної матері, зокрема, чи могла вона бути вагітною в 1990 році та народити дитину, від якої потім відмовилася. Далі журналіст телеканалу запропонувала їй або її доньці здати тест ДНК, однак вони відмовилися.

Позивач зазначала, що у вересні 2020 року їй стало відомо, що представниками телеканалу був взятий тест ДНК у її брата ОСОБА_7 , який є інвалідом 2 групи, доньки її покійного брата ОСОБА_8 та її доньки ОСОБА_9 .

У жовтні 2020 року їй знову зателефонувала журналіт СТБ, запитувала, чи народжувала вона дитину, запрошувала взяти участь у телепередачі.

Як виявилося згодом, їх розмова була опублікована в ефірі програми «Таємниці ДНК» (0:45:26-0:46:11).

Хронометраж передачі становить 54 хв.44 сек.

В часовому проміжку телепередачі з 0:00:00 - 0:42:00 розповідалося про історію ОСОБА_10 та версії його походження. При цьому декілька разів згадувалася її мати (п. ОСОБА_14), яка відвідувала ОСОБА_11 в інтернаті.

Вважала, що обсяг інформації не дозволяє ідентифікувати її особу, як ймовірну матір ОСОБА_11 , та/або особу її матері.

Починаючи з 42 хв. в телепередачі наводиться сукупність відомостей, які дозволяють ідентифікувати те, що даний сюжет стосується її особи та особи її родини, зокрема:

- хронометраж (фрагмент телеперадчі 0:42:39 - 0:42:42) наведено зображення могили її матері, ОСОБА_12 , хоч у телепередачі прізвище знеособлено.

В подальшому могила матері демонструється в часовому проміжку 0:53:06-0:53:35.

Зокрема, видно роки життя матері - ІНФОРМАЦІЯ_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Незважаючи на те, що прізвище матері знеособлено, опубліковані ім`я та по батькові матері, роки її життя, саме місце зйомки, в тому числі розміщення сусідніх могил, прізвища, ім`я та по батькові яких видно на відео, дозволяють її родичам ідентифікувати те, що інформація в сюжеті йдеться саме про її померлу матір.

- хронометраж ((фрагмент телепередачі) 0:43:36-0:43:44) ведучий оголошує інформацію про те, що після смерті п. ОСОБА_14 в живих залишився її недієздатний син - інвалід (тобто її брат ОСОБА_7 ) та молодша донька ОСОБА_13 (тобто вона).

- хронометраж ((фрагмент телепередачі) 0:44:05-0:44:52) в ефірі телепередачі з`являється її двоюрідна сестра ОСОБА_2 , яка представлена як родичка баби ОСОБА_14 (донька сестри ОСОБА_12 ).

В процесі розмови ОСОБА_15 підтверджує, що вона є донькою ОСОБА_16 , а також те, що у неї є донька ОСОБА_5 , якій 22 роки.

- хронометраж ((фрагмент телепередачі) 0:44:53 - 0:45:23) телеведуча ОСОБА_4 оголошує, що буде прослухано аудіорозмову з нею, хоч згоди на телефонний запис чи публікацію будь- яких аудіорозмов вона не надавала.

- хронометраж ((фрагмент телепередачі) 0:45:25 - 0:46:12) в цей час опублікована розмова журналіста телеканалу з нею, де їй задаються питання, чи народжувала вона хлопчика на початку 90-х років, чи могло бути так, що хлопчик, якого провідувала її мати, є її сином.

- хронометраж ((фрагмент телепередачі) 0:46:27- 0:46:43) телеведуча ОСОБА_4 говорить, про те, що її донька ОСОБА_5 погодилася надати матеріал для експертизи ДНК, однак, відмовилася приїздити в студію, оскільки це не її зона відповідальності, а її матері, тобто її.

- хронометраж ((фрагмент телепередачі) 0:48:11-0:48:50) телеведуча ОСОБА_4 просить винести другий конверт та оголошує наступне : тож, ОСОБА_11 , за результатами другої експертизи вірогідність того, що Ви та ОСОБА_5 рідні брат та сестра, а значить п. ОСОБА_13 , яка є донькою, баби ОСОБА_14 - ваша рідна матір, становить 99,99%.

- хронометраж ((фрагмент телепередачі) 0:49:19-0:49:25) телеведуча в розмові з ОСОБА_15 робить висновок про те, що п. ОСОБА_14 знала, що ОСОБА_17 є її онуком.

- хронометраж ((фрагмент телепередачі) 0:43:49- 0:43:52) демонстується місце її проживання, зокрема біля будинку стоїть її свекруха ОСОБА_18

- хронометраж ((фрагмент телепередачі) 0:53:03-0:53:35) показано відвідування ОСОБА_17 могили її матері на цвинтарі с. Старе Село Пустомитівського району Львівської області, зокрема, голос за кадром говорить про те, що ОСОБА_11 відвідав могилу, де спочиває його бабуся ОСОБА_14 .

15 грудня 2020 року з метою довести свою правоту у неї та ОСОБА_17 був здійснений забір ДНК матеріалу.

05 січня 2021 року вона отримала результат ДНК, відповідно до якого ймовірна мати виключена в якості біологічної матері дитини ( ОСОБА_17 ). Вірогідність материнства дорівнює 0%.

Отже, тестом ДНК підтверджено, що вона не є рідною матір`ю ОСОБА_17 .

Вважала, що ТОВ «Телеканал СТБ» порушив вимоги статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», без її згоди збирав інформацію про неї та її життя, опублікував цю іформацію в ефірі телепередачі, що дозволило її родичам ідентифікувати її, як «героїню», яка в 16 років народила і покинула свою дитину.

Відповідачі порушили статтю 19 Закону України «По телебачення і радіомовлення», якою встановлено обов`язки телерадіоорганізації не розголошувати інформацію про приватне життя громадянина без його згоди, якщо ця інформація не є суспільно необхідною.

За результатами втручання відповідачів у її особисте життя було зруйновано її стосунки з чоловіком, їх шлюб виявився на межі краху та розлучення.

Крім того, було втрачено довіру доньки до неї. Донька звинуватила її, що вона тривалий час приховувала від неї інформацію про те, що вона має рідного брата.

Було зруйновано стосунки з двоюрідною сестрою ОСОБА_15 , істотно погіршилися стосунки з донькою її покійного брата ОСОБА_20 .

Фактично були припинені стосунки зі свекрухою, яка вважає, що вона погана мати, яка вчинила великий гріх.

Крім того, НОМЕР_2 випуск другого сезону проєкту «Таємниці ДНК» було опубліковано на youtube каналі СТБ в мережі інтернет. Даний випуск на момент звернення до суду зібрав понад 400 000 переглядів та 1 000 коментарів, які в більшості мають негативний характер.

Тривалий час вона перебувала в депресії, не розуміла, наскільки низько можуть впасти журналісти заради сенсації.

Оприлюднюючи її з журналістами розмови відповідачі грубо порушили стандарти журналістської етики.

Зазначене завдало їй моральних страждань, тому вважала, що відповідачі зобов`язані відшкодувати їй моральну шкоду.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати протиправними дії відповідачів, які полягають у втручанні в її особисте (приватне) життя, зборі та поширенні інформації про її особу, а також поширенні недостовірної інформації, яка завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації;

- визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ТОВ «Телеканал СТБ» в ефірі НОМЕР_2 випуску 2 сезону проекту «Таємниці ДНК», а саме: «Тож, ОСОБА_11 , за результатами другої експертизи, вірогідність того, що Ви та ОСОБА_5 рідні брат та сестра, а значить пані ОСОБА_13 , яка є донькою, баби ОСОБА_14 - ваша рідна матір, становить 99,99%»;

- стягнути з відповідачів солідарно 800 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди;

- стягнути з відповідачів солідарно судові витрати.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року у складі судді Машкевич К. В. позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ТОВ «Старлайт Продакшн», ТОВ «Телеканал СТБ» з втручання в особисте (приватне) життя ОСОБА_1 , зі збору та поширення інформації про її особу, а також поширення недостовірної інформації, яка завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації.

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену ТОВ «Телеканал СТБ» в ефірі НОМЕР_2 випуску 2 сезону проєкту «Таємниці ДНК», а саме: «Тож, ОСОБА_22 , за результатами другої експертизи, вірогідність того, що Ви та ОСОБА_5 , рідні брат та сестра, а значить п. ОСОБА_13 , яка є донькою, баби ОСОБА_14- ваша рідна матір, становить 99.99%».

Стягнуто солідарно з ТОВ «Старлайт Продакшн», ТОВ «Телеканал СТБ» на користь ОСОБА_1 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення районного суду мотивовано тим, що інформація, яка була темою оспорюваної телепередачі в етері НОМЕР_2 випуску 2 сезону проекту «Таємниці ДНК» (фрагмент телепередачі 0:48:11-0:48:50), а саме: «Тож, ОСОБА_22, за результатами другої експертизи, вірогідність того, що Ви та ОСОБА_5 , рідні брат та сестра, а значить п. ОСОБА_13 , яка є донькою, баби ОСОБА_14 - ваша рідна матір, становить 99. 99%», є недостовірною та порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

Районний суд вважав доведеним порушення відповідачами вимог Закону України «Про захист персональних даних» при підготовці та трансляції передачі щодо позивачки.

Суд першої інстанції погодився з твердженнями позивачки щодо того, що збиранням та поширенням відповідачами недостовірної інформації щодо неї, доведенням цієї інформації до значного кола оточуючих її людей, спричинено негативні наслідки для неї та її життя, її родини, їй безумовно завдано моральної шкоди, оскільки її право на повагу до її особистої честі та гідності порушено.

З огляду на зміст порушеного права ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про часткове задоволення її вимог та стягнення з відповідачів 200 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Телеканал СТБ» та апеляційну скаргу ТОВ «Старлайт Продакшн» - задоволено частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року змінено в частині стягнення з ТОВ «Старлайт Продакшн», ТОВ «Телеканал СТБ» на користь ОСОБА_1 грошової компенсації моральної шкоди, зменшивши її розмір з 200 000 грн до 100 000 грн.

В іншій частині рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що збір і поширення персональних даних (без отримання на це згоди позивачки), інформації та недостовірних відомостей, які принижують честь та гідність позивачки відбулось за сумісними діями обох відповідачів, зокрема створення проекту «Таємниці ДНК» між ТОВ «Телеканал СТБ» та ТОВ «Старлайт Продакшн», збір інформації щодо позивачки з боку представників ТОВ «Старлайт Продакшн» та її поширення ТОВ «Телеканал СТБ» в рамках телепередачі за укладеним між сторонами договором.

Апеляційний суд визнав неспроможними і відхилив доводи ТОВ «Телеканал СТБ», що позивач не зверталася до СТБ із запитом щодо отримання запису телевізійного ефіру передачі «Таємниці ДНК» від ІНФОРМАЦІЯ_4 у визначеному законом порядку, оскільки закон не покладає на особу обов`язку суцільного контролю за поширенням в засобах масової інформації відомостей про таку особу, натомість позивачкою доведено, що після того як вона дізналась про поширення відповідачами певної телепередачі, вона звернулась до суду із відповідним позовом у межах строку позовної давності.

Суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача ТОВ «Телеканал СТБ» з посиланням на умови договору від 08 січня 2020 року № 01/03/20 щодо створення проекту «Таємниці ДНК» між ТОВ «Телеканал СТБ» та ТОВ «Старлайт Продакшн» від 08 грудня 2020 року, як підставу звільнення ТОВ «Телеканал СТБ» від відповідальності за поширення інформації в рамках цієї цивільної справи. При цьому умови вказаного Договору та письмова заява іншого учасника програми - ОСОБА_23 про згоду на збирання, обробку та розголошення медичних, генетичних та персональних даних не створює обов`язкових умов та (або) згоди позивачки ОСОБА_1 на поширення відносно неї вищезазначеної інформації.

Апеляційний суд відхилив доводи ТОВ «Старлайт Продакшн» про необхідність залучення до участі у справі як третіх осіб ТОВ «МАМА ПАПА» та ПП «Медичний центр «ІНТЕРСОНО»», які за наявними у справі відомостями брали участь у проведенні ДНК-дослідженнях, оскільки у справі відсутні відомості про порушення вказаними особами, як експертними установами майнових (немайнових) права позивачки. При цьому, суд апеляційної інстанції врахував, що представник відповідачів - адвокат Бабенко А. І. в суді апеляційної інстанції заявив про залишення без розгляду такого клопотання, яке задоволено судом протокольною ухвалою від 25 травня 2023 року.

Суд погодився із висновком районного суду, що поширення відповідачами персональних даних, у тому числі недостовірних відомостей, що принижують честь, гідність відповідачки, призвело до моральних переживань позивачки, погіршення відносин в родині, спілкування з родичами, необхідність докладати зусиль, спрямованих на спростування такої інформації, примушувало позивачку змінити звичайний порядок життя. При цьому, виходячи із обставин цієї справи і зібраних по справі доказів, доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважав за необхідне зменшити розмір відшкодування грошової компенсації моральної шкоди з 200 000 грн до 100 000 грн на користь позивача, врахувавши характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань та виходячи із засад розумності і справедливості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення в частині зменшення розміру відшкодування моральної шкоди скасувати, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року в цій частині залишити в силі.

За змістом касаційної скарги, за межі доводів якої Верховний Суд вийти не може на підставі положень статті 400 ЦПК України, ОСОБА_1 оскаржує постанову апеляційного суду лише в частині зменшення розміру відшкодування моральної шкоди. Отже, в іншій частині Верховний Суд судове рішення не переглядає.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У липні 2023 року касаційна скарга надійшли до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Яремку В. В., судді, які входять до складу колегії: Олійник А. С., Ступак О. В.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із відставкою судді Яремка В. В. від 02 листопада 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Луспеник Д, Д.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2024 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі доводів апеляційних скарг, оскільки вони не містили вимоги про зменшення розміру відшкодування моральної шкоди.

Вважає, що зміна судового рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди за умови, що рішення районного суду визнано апеляційним судом законним та обґрунтованим, порушує принцип змагальності сторін та сприяє невизначеності судової практики.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 , вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, зокрема, не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 359/4356/18 та у справі № 754/10844/18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 910/13604/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2023 року ТОВ «Телеканал СТБ» та ТОВ «Старлайт Продакшн» подали відзиви на касаційну скаргу з пропуском встановленого ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2023 року строку. Верховний Суд залишає без розгляду подані ТОВ «Телеканал СТБ» та ТОВ «Старлайт Продакшн» відзиви, оскільки не встановлено поважності причин пропуску строку на їх подання.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_4 в ефірі телеканалу СТБ транслювався НОМЕР_2 випуск 2 сезону проекту «Таємниці ДНК», сюжетом якого стала доля ОСОБА_3 , якого покинули рідні та який виховувався у дитячому будинку.

ТОВ «Старлайт Продакшн» зазначав, що у НОМЕР_2 випуску 2 сезону головним героєм є ОСОБА_23 , який за добровільною згодою прийняв участь у передачі «Таємниці ДНК» для публічного обговорення власної історії пошуку та встановлення своїх ймовірних родинних зв`язків (том 1, а. с. 98).

За повідомленням Директора навчального закладу «Львівській професійний ліцей залізничного транспорту» від 02 вересня 2021 року № 01-21/54, ТОВ «Старлайт Продакшн» було надане усне підтвердження про те, що ОСОБА_24 навчалась у ДНЗ «Львівський професійний ліцей залізничного транспорту» у період з 1991 по 1992 рік. Жодних офіційних документів, відео чи аудіо коментарів, які стосуються особистого життя ОСОБА_24 , освітній заклад не надавав. До вказаного повідомлення надана фотокопія запиту від 25 вересня 2020 року шеф-редактора проекту «Таємниці ДНК» ТОВ «Старлайт Продакшн» - ОСОБА_25 про надання доступу до архівних даних та короткого відео коментаря про колишню студентку училища залізничного транспорту ОСОБА_26 , 1974 року народження, надання якої обґрунтовано заявником проханням допомогти створити портрет ОСОБА_13 , який буде показаний у програмі (том 1, а. с. 38-39).

За повідомленням директора Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Рава-Руський ліцей» від 29 вересня 2021 року № 289 ТОВ «Старлайт Продакшн» та/або ТОВ «Телеканал СТБ», а також їхні представники (журналісти) треті особи до Рава-Руського ліцею із офіційним запитом, що стосується особистого життя ОСОБА_27 , яка у період з 1989 року по 1991 рік навчалась у Загальноосвітній школі-інтернат І-ІІІ ступенів м. Рава-Руська, не зверталися. Проте, було звернення в усній формі про однокласників ОСОБА_27 та їхні контакти (том 1, а. с. 43).

За наданою позивачкою ОСОБА_1 фотокопією свідоцтва про народження, батьком ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначений ОСОБА_28 , матір`ю - ОСОБА_16 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1, а. с. 47, 51).

Згідно зі свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 від 10 червня 1998 року ОСОБА_26 після реєстрації шлюбу обрала прізвище ОСОБА_1 , подружжя має доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 1, а. с. 48-49).

За результатом дослідження від 24 вересня 2020 року № 27989 аналіз ДНК сестра-брат передбачувана сестра ОСОБА_9 - передбачуваний брат ОСОБА_23 , ймовірна спорідненість - 99.735190%, за звітом тесту ДНК ПП «Медичний центр «ІНТЕРСОНО» від 15 грудня 2020 року за дослідженням (дитина ОСОБА_23 , передбачувана мати - ОСОБА_1 ) - вірогідність материнства 0%, передбачувана мати виключена в якості біологічної матері тестованої дитини (том 1, а. с. 54-55).

Відповідно до інформації з електронного носія передачі, наданого позивачкою, при підготовці випуску передачі журналісти зустрічалися з родичами позивачки: донькою ОСОБА_5 , братом ОСОБА_7 , племінницею ОСОБА_8 , у яких були взяті аналізи ДНК для проведення ідентифікації з героєм телепередачі. Крім того, бралися інтерв`ю у двоюрідної сестри позивачки ОСОБА_2 , колишнього викладача за місцем навчання позивачки ОСОБА_29 , односельців, а також демонструвалася могила її матері на місцевому кладовищі (прізвище та зображення померлої особи приховано, проте ім`я та по батькові, дата смерті, а також зображення розташованих поруч поховань із ідентифікацією похованих осіб, доступні для глядача телепередачі) (том 1, а. с. 22; 38 - 39; 46 - 54).

За змістом електронного носія (диску) телепередачі, зібраної журналістами інформації, а також інтерв`ю з близькими родичами та односельцями позивачки, ведуча передачі ОСОБА_4 на підставі тестів ДНК повідомила: «Тож, ОСОБА_11, за результатами другої експертизи, вірогідність того, що Ви та ОСОБА_5 , рідні брат та сестра, а значить пані ОСОБА_13 , яка є донькою, баби ОСОБА_14 - ваша рідна матір, становить 99.99%».

У зв`язку з випуском даної телепередачі позивачка зверталася зі скаргою до Незалежної медійної ради. За висновком від 20 вересня 2021 року № 47 Незалежна медійна рада визнала порушення телеканалом СТБ у випуску НОМЕР_2 передачі «Таємниці ДНК» порушення пункту «и» частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», статей 7, 14 Закону України «Про захист персональних даних», частин першої, другої статті 306 ЦК України та пунктів 3, 13 Кодексу етики українського журналіста (том 1, а. с. 57 - 67).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту першого статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, єзавдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61 1132св22).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

У справі, що переглядається позивач вказувала, що через трансляцію ІНФОРМАЦІЯ_4 в ефірі телеканалу СТБ НОМЕР_2 випуску 2 сезону проєкту «Таємниці ДНК», сюжетом якого стала доля ОСОБА_3 , якого покинули рідні та який виховувався у дитячому будинку, вона зазнала моральної шкоди. Неправомірні дії відповідачів призвели до її душевних страждань, стану постійного стресу, порушення звичних комфортних умов її проживання та проживання членів її сім`ї, спричиняє їй не лише моральні страждання, але і змушує звертатись до суду за захистом своїх порушених прав, що потребує не лише матеріальних витрат, а й витрат часу і емоційних затрат, що негативно впливає на здоров`я, комунікацію з близькими та родичами.

Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зменшення визначеного районним судом розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 .

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди першої та апеляційної інстанції, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

Суд першої інстанції вважав, що позивачка довела факт поширення про неї негативної та недостовірної інформації, яка принижує її честь та гідність. Зазначене, за умови доведеності наявності моральних страждань, є підставою для відшкодування моральної шкоди на користь позивача.

Суд апеляційної інстанції, зменшуючи розмір стягнення з відповідачів моральної шкоди з 200 000 грн до 100 000 грн, зазначив, що це відповідатиме засадам розумності та справедливості. При цьому суд апеляційної інстанції врахував обставини справи та зібрані у справі докази, характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань.

З такими висновками суду апеляційної інстанції Верховний Суд погоджується та вважає, що доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи ОСОБА_1 про вихід суду апеляційної інстанції за межі доводів апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, оскільки у апеляційних скаргах відповідачі зазначали, зокрема, про необґрунтованість заявленого позивачем розміру відшкодування моральної шкоди. А це, у свою чергу, відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України зобов`язувало апеляційний суд викласти мотиви таких доводів й ухвалити відповідно судове рішення.

Посилання ОСОБА_1 на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, зокрема, не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 359/4356/18 та у справі № 754/10844/18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 910/13604/20, колегія суддів відхиляє, оскільки фактичні обставини у вказаних справах відрізняються від тих, що установлені судами у справі, яка переглядається в касаційному порядку. Суд апеляційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушив норми процесуального права.

Інші наведені в касаційній скарзі аргументи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що апеляційний суд порушив норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник, по своїй суті зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які не були встановлені судами, що в силу положень статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки в задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді:І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець